Рішення

від 16.08.2012 по справі 21/5025/716/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2012 р.Справа № 21/5025/716/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали

за позовом приватного підприємства Меблева компанія"Тон-Арт" м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 24500,00 грн.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю серія ВРТ №346884 від 02.07.2012р.

У судовому засіданні 16.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач - приватне підприємство Меблева компанія "Тон-Арт" звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 24500,0 грн. заборгованості за договорами замовлення та продажу меблів №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р.

Ухвалою суду від 20.06.2012р. порушено провадження у справі з викликом повноважних сторін. Ухвала надіслана сторонам поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Розгляд справи неодноразово відкладався.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір замовлення та продажу меблів №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р. За умовами наведених договорів 01.02.2012р. та 24.02.2012р. позивачем відповідачу було поставлено товар, який відповідач прийняв, однак відмовився підписувати акт прийому-передачі та оплатити отриманий товар.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договорами замовлення та продажу меблів № 1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р. позивач звернувся з позовом до суду.

13.08.2012р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача про долучення до матеріалів справи відповіді Центрального ВМ ХМВ УМВС України в Хмельницької області, у якій повідомлено про те, що матеріали справи про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 №2466/12 знаходяться в прокуратурі м. Хмельницького.

Позивач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, причин неявки суд не повідомив. У судовому засіданні 07.08.2012р. позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Повноважний представник відповідача в судове засідання з'явився, факт поставки позивачем товару, який знаходиться у відповідача, підтвердив. Подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає, оскільки за даними відповідача його заборгованість, за товар отриманий на виконання умов договорів замовлення та продажу меблів №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р., складає 4000,00 грн. При цьому зазначає, що зазначені кошти направлені відповідачем на усунення недоліків отриманого від позивача товару. На підтвердження своєї позиції представник відповідача надав суду копії матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_3 по заяві ОСОБА_1 від 02.07.2012р. №3235 (справа №2466).

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке:

Між приватним підприємством Меблева компанія "Тон-Арт" (надалі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) 27.01.2012р. укладено договір замовлення та продажу меблів №1. За умовами наведеного договору позивач виступав виконавцем, а відповідач покупцем.

За змістом наведеного договору сторони визначили, що позивач зобов'язується виготовляти меблі за замовленням відповідача на протязі 5 днів після здійснення відповідачем часткової або повної попередньої оплати, а відповідач на протязі трьох днів після отримання повідомлення про виготовлення меблів, отримати їх у виконавця та сплатити їх вартість (п. п. 1, 2 договору).

Відповідно до п. 2 договору сторони визначили, що позивач зобов'язується виготовляти замовлені меблі, які за розмірами та іншими індивідуальними вимогами відповідають узгодженим з покупцем замовленням (додаток №1).

В пункті 3 договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків. Так відповідно до умов наведеного пункту сторони досягли домовленості, що вартість меблів визначається виконавцем та складає 10 500,00 грн. Покупець здійснює оплату замовлених ним меблів шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця. Не менше 50% вартості сплачується авансом на протязі трьох днів після узгодження замовлення, а остаточна оплата вартості здійснюється в день отримання меблів у виконавця.

Згідно з умовами п. 4 договору транспортні витрати по доставці меблів сплачує покупець . Замовлені меблі передаються покупцеві у зібраному вигляді. Якщо транспортувати зібрані меблі неможливо, то зборка меблів проводиться у покупця.

Окремо, між сторонами 02.02.2012р. укладено договір замовлення та продажу меблів №2 подібний за змістом до договору №1 від 27.01.2012р.

При цьому, у договорі №2 сторони визначили, що виготовлення меблів здійснюється на протязі 11 днів після здійснення відповідачем часткової або повної попередньої оплати, а вартість меблів становить 14 000,00 грн.

Договори подібні за змістом, укладені між одними і тими ж сторонами, різняться лише терміном виконання та вартістю меблів, а тому розглядаються судом в сукупності.

На виконання умов наведених договорів між сторонами укладено додатки №1, в яких сторони узгодили розміри та інші індивідуальні вимоги меблів.

Договори та додатки підписані представниками сторін та скріплені відбитками печаток.

На виконання умов договорів позивачем виготовлено меблі згідно з узгодженими в додатках №1 розмірами та іншими індивідуальними вимогами, які поставлені відповідачу.

За результатами здійсненої поставки позивачем складено акти передання-приймання предмета продажу від 01.02.2012р., від 24.02.2012р. та видаткові накладні № РН-0000015 від 01.02.2012р. та № РН-0000016 від 24.02.2012р., які направлялись до підписання відповідачу, однак останній відмовився їх підписувати.

Факт поставки товару підтверджується поясненнями позивача наведеними в позовній заяві та його представника в судовому засіданні, змістом відзиву на позов, поясненнями відповідача та його представника в судових засіданнях, змістом постанови Центрального ВМ Хмельницького МВ УМВС України про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.07.2012р.

Оскільки, відповідач відмовився у добровільному порядку погасити заборгованість у розмірі 24500,00 грн., позивач звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно із статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що правовідносини між сторонами виникли за договорами замовлення та продажу меблів №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення міститься і у ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зі змісту укладених між сторонами договорів №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р. позивач зобов'язується виготовляти меблі за замовленням відповідача на протязі 5 та 11 днів після здійснення відповідачем часткової або повної попередньої оплати, а відповідач на протязі трьох днів після отримання повідомлення про виготовлення меблів, отримати їх у виконавця та сплатити їх вартість.

Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює правовідносини які стосуються попередньої оплати товару. Так, за змістом ч. 1 наведеної статті у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Проте, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Факт виконання позивачем умов договору незалежно від нездійсненої попередньої оплати підтверджується поясненнями позивача наведеними в позовній заяві та його представника в судовому засіданні, змістом відзиву на позов, поясненнями відповідача та його представника в судових засіданнях, змістом постанови Центрального ВМ Хмельницького МВ УМВС України про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.07.2012р.

За умовами п. 3 вищевказаних договорів оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахуванням коштів на рахунок позивача, остаточна оплата вартості здійснюється в день отримання меблів у виконавця.

Докази перерахунку коштів у сумі 24500,00грн. на рахунок позивача в матеріалах справи відсутні, також відсутні належні докази на підтвердження здійснення відповідачем оплати товару у будь-який інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до правоохоронних органів з заявою про вчинений гр. ОСОБА_3 злочин у виді шахрайства, однак у порушенні кримінальної справи було відмовлено згідно постанови Центрального ВМ Хмельницького МВ УМВС України від 05.07.2012р.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Крім того, відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 22 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" зазначено, що чинний ГПК не передбачає такого джерела доказування, як показання свідків. Однак, це не означає неможливості використання як засобів установлення фактичних даних (обставин) у справі письмових та усних пояснень фізичних осіб, яким відомі відповідні дані (обставини).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В матеріалах справи наявні пояснення фізичних осіб надані ДІМ Центрального ВМ Хмельницького МВ УМВС України під час перевірки по заяві гр. ОСОБА_1 , якими останні підтверджують передачу грошових коштів гр. ОСОБА_3, проте і наявні пояснення, які свідчать, що зазначені кошти передавались не на виконання договорів №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р., а за іншими угодами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що докази на підтвердження здійснення відповідачем оплати товару по договорам №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р. в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24500,00 грн. заборгованості за договорами №1 від 27.01.2012р. та №2 від 02.02.2012р. правомірні, обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, в зв'язку із задоволенням позовних вимог, витрати по оплаті судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 32, 33, 34, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства Меблева компанія "Тон-Арт" м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 24500,00 грн.задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства Меблева компанія "Тон-Арт" (м. Хмельницький вул. Трудова, 25, код 35605050) 24500,00 грн. (двадцять чотири тис. п'ятсот грн. 00 коп.)заборгованості та 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Повний текст рішення складено 21.08.2012р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи:

2 - позивачу - рекомендованим з повідомленням на адресу: м. Хмельницький, вул. Трудова, 25.