Рішення

від 28.08.2012 по справі 21/5025/689/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2012 р.Справа № 21/5025/689/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до приватного підприємства "Укрбудінвест К" м. Хмельницький

про стягнення 25733,04 грн. заборгованості, з яких 24391,01 грн. - основний борг, 103,09 грн. - інфляційні, 202,20 грн. - 3% річних, 1036,74 грн. - пеня

Представники сторін:

від позивачів: Ялівчук А.А. -представник за довіреністю №2/09 від 03.01.2012р.;

Кучевська Г.В. - представник Хмельницької міської ради за довіреністю №02-15-555 від 14.04.2011р.;

від відповідача: Потапова М.В. - представник за довіреністю №39/05 від 24.05.2012 р.

за участю прокуратури: Худенко І.О. - помічник прокурора м. Хмельницького

Рішення приймається 28.08.2012р., оскільки в судовому засіданні 21.08.2012р. оголошено перерву. У судовому засіданні 28.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" звернувся з позов до господарського суду про стягнення з приватного підприємства "Укрбудінвест К" 25733,04 грн. заборгованості, з яких 24391,01 грн. - основний борг, 103,09 грн. - інфляційні, 202,20 грн. - 3% річних, 1036,74 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2012р. порушено провадження у справі №21/5025/689/12. Копії ухвали надіслано на адреси сторін рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення. По справі неодноразово оголошувались перерви для надання сторонам можливості подати додаткові докази.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що внаслідок проведеної прокуратурою м. Хмельницького перевірки, встановлено неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами 28.11.2011р. №2962/1275 договору про надання послуг з теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 24391,01 грн. Окрім того, відповідно до п.11 договору нараховано 103,09 грн. - інфляційних, 202,20 грн. - 3% річних, 1036,74 грн. -пені. У додаткових поясненнях на відзив від 03.07.2012р. зазначив, що рахунок №1275 від 26.12.2011р. виставлений з нарахуванням за жовтень і листопад 2011р. згідно договору оренди від 01.09.2011р. та акту приймання передачі від 01.09.2011р. У судовому засіданні 09.08.2012р. підтримав позицію викладену у зазначеному поясненні. На заперечення відповідача щодо надання неякісних послуг внаслідок проведення ремонтних робіт з грудня 2011р. по травень 2012р., зазначає про відсутність будь-якого звернення з боку останнього (підпункт 2 пункту 14 договору №2962/1275 від 28.11.2011р.) про перерахунок ціни за послуги з теплопостачання, на основі чого мав підписуватись окремий акт згідно з Правилами про надання послуг з теплопостачання про перерахунок. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача у відзиві на позов від 06.08.2012р. визнає позов частково. Вважає нарахування позивачем заборгованості за жовтень та листопад 2011р. та включення її у розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань необґрунтованим, адже остання нарахована поза межами терміну дії договору. У судовому засіданні 09.08.2012р. підтримав позицію визначену у відзиві на позов. У судовому засіданні 28.08.2012р. представник відповідача подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що з жовтня 2011р. по травень 2012р. у приміщенні проводився капітальний ремонт згідно з рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1137 від 27.10.2011р. Надав докази звернення до позивача про припинення на один день 07.12.2011р. подачі теплопостачання (копія листа №26/11 від 05.11.2011р.) . Відповідно до листа №12-5455-02-08 від 12.12.2011р. позивачем здійснювалось відключення теплопостачання відповідача на вказаний день. Представник відповідача стверджує, що включення приладів теплопостачання відбулось лише у травні 2012р., а у період з грудня 2011р. по травень 2012р. послуги надавались позивачем не у повному обсязі, внаслідок чого вимагає перерахунку заявленої суми заборгованості.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке:

28.11.2011р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Виконавець) та приватним підприємством "Укрбудінвест К" (Споживач) укладений договір про надання послуг з теплопостачання №2962/1275, згідно з яким позивач постачає відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору.

Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору, приміщення, в яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою (адресами згідно додатку): 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, б. 1. Опалювальна площа займаного (займаних) споживачем приміщення (приміщень) складає 158,60 кв. м.

У п. 5.2.2 договору визначено тариф в опалювальний період з централізованого опалення, який становить 25,49 грн. за кв. м.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (п. 6 договору).

Відповідно до п. п. 7, 7.1, 7.2 договору, розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 11 договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Споживач зобов'язаний сплачувати послуги в установлений договором строк, у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі (п.14 договору).

Виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору (п. 16 договору) .

Договір набуває чинності з 28.11.2011р. та діє до 28.11.2012р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов передбачених п. 29 договору (п. 28 договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено відбитками печаток.

На виконання умов наведеного договору позивачем відповідачу надавались послуги з централізованого опалення та підігріву води, та направлялись до оплати рахунки за надані послуги з теплопостачання згідно затверджених тарифів за період з грудня 2011р. по травень 2012р. Зокрема, позивачем виставлено відповідачеві до оплати рахунки №1275 від 26.12.2011р. на суму 10106,77 грн., від 05.01.2012р. на суму 4042,71 грн., від 03.02.2012р. на суму 4042,71 грн., від 02.03.2012р. на суму 4042,71 грн., від 17.04.2012р. на суму 2156,11 грн. При цьому, до рахунку №1275 від 26.12.2011р. окрім 4042,71 нарахувань за грудень 2011р. включено 2021,35 нарахувань за жовтень 2011р. та 4042,71 нарахувань за листопад 2011р.

Відповідач своїх зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01.05.2012р. в нього утворилась заборгованість перед МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" у розмірі 18326,95 грн. за умовами укладеного між сторонами договору.

Окрім того, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" при обрахунку заборгованості відповідача до останньої включено 6064,06 грн. заборгованості, яка на думку позивача утворилась у зв'язку з отриманням відповідачем приміщення у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, б. 1. за договором оренди від 01.09.2012р.

При цьому, згідно поданого позивачем розрахунку загальна заборгованість відповідача перед МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" становить 24391,01грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем п. 7.2 договору, позивачем на вказану суму заборгованості нараховано 1036,74 грн. пені. При цьому відповідно до ст. 625 ЦК України за прострочення грошового зобов'язання нараховано 103,09 грн. - інфляційних, 202,20 грн. - 3% річних.

З огляду на непогашення відповідачем заборгованості в сумі 25733,04 грн., з яких 24391,01 грн. - основний борг, 103,09 грн. - інфляційні, 202,20 грн. - 3% річні та 1036,74 грн. пеня, в добровільному порядку, прокуратура в інтересах позивача звернулась з позовом до суду про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується таке:

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом враховано, що між сторонами 28.11.2011р. укладено договір №2962/1275 про надання послуг з теплопостачання.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

До умов даного договору застосовуються норми ст. 714 ЦК України, якими визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення міститься і у ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно ч.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зі змісту укладеного договору про надання послуг з теплопостачання №2962/1275 від 28.11.2011р. випливає, що позивач зобов'язується своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а останній зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на у мовах, що передбачені договором.

Судом враховується, що позивач на виконання умов договору надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та підігріву води за період з грудня 2011р. по травень 2012р. Зокрема, позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунки №1275 від 26.12.2011р. на суму 10106,77 грн., від 05.01.2012р. на суму 4042,71 грн., від 03.02.2012р. на суму 4042,71 грн., від 02.03.2012р. на суму 4042,71 грн., від 17.04.2012р. на суму 2156,11 грн.

Судом встановлено, що до рахунку №1275 від 26.12.2011р. (окрім нарахування за грудень 2011р.) включено послуги за попередні періоди, а саме, за жовтень 2011р. в сумі 2021,35 грн. та листопад 2011р. у сумі 4042, 71 грн. Оскільки договір про надання послуг з теплопостачання №2962/1275 укладено 28.11.2011р. та діє з 28.11.2011р. до 28.11.2012р. (п. 28 договору) , суд вважає необґрунтованою вимогу про стягнення 6064,06 грн. заборгованості за надані послуги в жовтні-листопаді 2011р. з посиланням на договір про надання послуг з теплопостачання №2962/1275.

Посилання позивача на право стягнення за послуги з теплопостачання за жовтень та листопад 2011р. на підставі п. 5.9 договору оренди від 01.09.2011р. є також необґрунтованим, оскільки зазначений пункт не передбачає обов'язку орендаря (відповідача) сплачувати МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за надані послуги з теплопостачання. Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші угоди, які б передбачали обов'язок оплати відповідачем МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" кошти за надані у жовтні та листопаді 2011р. послуги з теплопостачання та строк їх оплати. А тому, виставлений до оплати рахунок №1275 від 26.12.2011р. в частині сплати нарахувань за жовтень 2011р. в сумі 2021,35 грн. та листопад 2011р. у сумі 4042,71грн. не підлягає оплаті у зв'язку з відсутністю між сторонам договірних відносин по наданню послуг за вказані періоди.

З огляду на вищевикладені обставини, у частині стягнення 6064,06 грн. основного боргу належить відмовити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 06.08.2012р. та доповненні до відзиву від 29.08.2012р. посилається на відключення від центрального опалення на період з грудня 2011р. по травень 2012р. у зв'язку з проведенням капітального та поточного ремонту приміщення, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1127 від 27.10.2011р. та акту приймання виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту на травень 2012р.

Відповідно до п.п. 2.5 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з п. 2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005р. для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

Як кінцевий етап процедури визначено складання акту про відключення будинку від ЦО і ГВП, який затверджується на черговому засіданні Комісії, та внесення змін до договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав жодних доказів (письмової заяви або акту про відключення будинку від ЦО і ГВП) на підтвердження факту звернення з вимогою про відключення від тепломережі та припинення теплоспоживання з грудня по травень 2012р. Лист МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" від 12.12.2011р. не є належним та достатнім доказом припинення теплопостачання споживача за вказаний період, а тому доводи представника відповідача про відсутність фактичного споживання тепла внаслідок демонтажу опалювальних приладів судом до уваги не беруться.

Відповідно до п.7.2 договору про надання послуг з теплопостачання сторони погодили, що оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії о 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, відповідач своїх зобов'язань у строк визначений п. 7.2 договору про надання послуг з теплопостачання №2962/1275 від 28.11.2011р. не виконав, виставлені позивачем рахунки №1275 не оплатив.

Відповідно до наданих доказів представником відповідача про проведення капітального ремонту у приміщенні по вул. Проскурівській, 1, неможливо зробити висновок про неналежне або не в повному обсязі надання послуг з теплопостачання позивачем, адже згідно з вимогами встановленим в підпункті 2 п.14 договору визначено обов'язок споживача повідомити виконавця про зміни, що відбулись у стані приміщення, санітарно-технічного та інженерного обладнання.

Також, у п.20 договору визначено, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в цьому договорі, з подальшою реєстрацією представником виконавця в журналі реєстрації заявок споживачів.

Оскільки, наведених дій відповідачем вчинено не було, суд дійшов до висновку про належне виконання позивачем покладених на нього договором обов'язків по теплопостачанню.

Крім того, судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 11 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1036,74 грн. - пені за період з 10.01.2012р. по 01.06.2012р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені судом встановлено, що заявлена сума пені нарахована поза межами максимально можливого розміру, оскільки до суми на яку проводилось нарахування включено 6064,06 грн. заборгованості, яка не підлягає стягненню з відповідача, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню частково. У стягненні 365,22 грн. пені відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до норм чинного законодавства України позивачем заявлено до стягнення з відповідача три відсотки річних в сумі 202,20 грн. нарахованих за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. та 103,09 грн. - інфляційних за період з грудня по травень 2012р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат відповідно до листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та 3% річних судом встановлено, що заявлені суми нараховано поза межами максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню частково. У стягненні 69,08 грн. - 3% річних, 12,13 грн. - інфляційних нарахувань відмовити.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24391,01 грн. основного боргу, 103,09 грн. інфляційних нарахувань, 202,20 грн. - 3% річних та 1036,74 грн. пені за договором про надання послуг з теплопостачання №2962/1275 підлягають задоволенню частково в частині стягнення 18326,95 грн. заборгованості, 90,96 грн. - інфляційних нарахувань, 133,12 грн. - 3% річних, 671,52 грн. пені., а в решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до п. 3 ст.49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 34, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до приватного підприємства "Укрбудінвест К" м. Хмельницький про стягнення 25733,04 грн. заборгованості, з яких 24391,01 грн. - основний борг, 103,09 грн. - інфляційні, 202,20 грн. - 3% річних, 1036,74 грн. - пеня задовольнити частково .

Стягнути з приватного підприємства "Укрбудінвест К" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 17, код 36580823) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 18326,95 грн. (вісімнадцять тисяч триста двадцять шість грн. 95 коп.) заборгованості, 90,96 грн. (дев'яносто гривень 96 коп.) - інфляційних нарахувань, 133,12 грн. (сто тридцять три гривні 12 коп.) - 3% річних, 671,52 грн. (шістсот сімдесят одна гривня 52 коп.) - пеня.

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства "Укрбудінвест К" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 17, код 36580823) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код 38045529, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 ) судовий збір в розмірі 1202,29 грн. (одна тисяча двісті дві гривні 29 коп. ).

Видати наказ.

У частині стягнення 6064,06 грн. основного боргу, 365,22 грн. пені, 69,08 грн. - 3% річних та 12,13 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Повний текст рішення складено 03.09.2012р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. в 1 прим.:

1 - до справи;