Ухвала

від 04.09.2012 по справі 2а-3270/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3270/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчука А.Б.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомсервіс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби від 15 листопада 2011 року №0001812307.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмовлення в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів нікчемності договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Енергія Лімітед». Видані даним контрагентом податкові накладні є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Телекомсервіс»зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Телекомсервіс»з питань дотримання податкового законодавства по фінансово -господарських взаємовідносинах з ТОВ «Юнік-Бізнес-Груп», ТОВ «Енергія Лімітед»та інших за період з 01 березня 2008 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 жовтня 2011 року №514/1-23-70-33442249.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року на 6 810,00 грн.; заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16 195,00 грн. за травень, червень та жовтень 2010 року.

На думку відповідача укладені між позивачем та ТОВ «Енергія Лімітед»договори є нікчемними, податкові накладні ТОВ «Енергія Лімітед»не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі даного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення від 15 листопада 2011 року №0001812307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 16 195,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 048,75 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомлення - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, подані скарги залишені без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення - рішення -без змін.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведених норм вбачається, що право на податковий кредит у платника податку на додану вартість виникає, зокрема, у разі придбання ним товарів, призначених для використання в його господарській діяльності та сплату ним в ціні даних товарів податку на додану вартість. Підставою для формування податкового кредиту є податкова накладної, видана його контрагентом та оформлена відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, між ТОВ «Телекомсервіс» та ТОВ «Енергія Лімітед»досягнуто усної домовленості на поставку товару.

На виконання умов даної домовленості її сторонами складено:

- податкову декларацію від 08 жовтня 2010р. №4591 на загальну сум 36 149,40 грн.;

- податкову декларацію від 30 червня 2010 р. №30061 на загальну суму 17400,00 грн.;

- податкову декларацію від 11 травня 2010р. №11051 на загальну суму 43621,01 грн.;

- видаткову накладну №РН-01101 від 08 жовтня 2010р. на загальну суму 36149,40 грн.;

- видаткову накладну №СФ-30061 від 30 червня 2010р. на загальну суму 17 400,00 грн.;

- видаткову накладну №РН-11051 від 11 травня 2010р. на загальну суму 4 3621,01 грн.;

- видаткову накладну №СФ-08101 від 08 жовтня 2010р. на загальну суму 36 149,40 грн.;

- рахунок фактуру №Сф-11051 від 11 травня 2010р. на загальну суму 43 621,01 грн.;

- рахунок фактуру №СФ-30061 від 30 червня 2010р. на загальну суму 17 400,00грн.

Перелічені документи містять перелік товарів, які були придбані позивачем та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, дані документи є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оплата за отриманий товар позивачем здійснювалась шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Енергія Лімітед», що підтверджується виписками з рахунку від 30 червня 2010р., від 07 жовтня 2010р.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Енергія Лімітед»на момент виписання нею позивачу податкових накладних було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що виписані ТОВ «Енергія Лімітед»податкові накладні є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів нікчемності договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Енергія Лімітед».

Посилання відповідача на порушення кримінальної справи за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 212, 205 КК України, яка знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПА у Житомирській області є безпідставними, оскільки відповідачем до суду не надано обвинувального вироку суду по відношенню до відповідних осіб.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від «Про державну податкову службу в Україні»завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна та інше.

Права органів державної податкової служби, також, визначено і в ст.20 Податкового кодексу України.

Аналізуючи викладені норми, колегія суддів приходить до висновку, що органи державної податкової служби, виходячи з своїх завдань та функцій, у відносинах з платниками податків покликані перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків та зборів, правильність ведення податкового обліку. Жодна норма податкового законодавства, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та на момент проведення відповідачем перевірки, не наділяла податкові органи правом давати правову оцінку договорам, які укладалися між платниками податків та їх контрагентами, а саме: аналізувати зміст правочинів, дотримання форми та порядку їх укладення, строків виконання, тощо. Тобто, податковий орган не уповноважений досліджувати суть договорів та здійснювати контроль за їх відповідністю нормам чинного законодавства України.

Водночас, податкові органи не позбавлені права звернутись до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його контрагентом з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами за такими угодами, як це визначено ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України. Така, ж позиція викладене і в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України правомірності прийнятого ним податкового повідомлення -рішення від 15 листопада 2011 року №0001812307.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 07.09.12р.