Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-3510/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року Справа № 2а-3510/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Висоцька О.А., Виштак Ю.М. (за довіреністю)

від відповідача: Оверченко О.С. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 6 липня 2012 року № 15/0000090154.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача пояснили, що зроблені в акті перевірки від 19 червня 2012 року № 1573/15-4/31781365 висновки про ненадання ТОВ «Інтер-ГТВ»податковому органу оригіналів документів та, як наслідок, про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України є протиправними. Всупереч викладеним в акті перевірки обставинам, посадові особи Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області не вимагали від ТОВ «Інтер-ГТВ»надати до перевірки оригінали вантажно-митних декларацій, податкових накладних та первинних документів і не надсилати на адресу підприємства письмовий запит про надання документів.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Перевіркою встановлено факт ненадання ТОВ «Інтер-ГТВ»оригіналів податкових накладних, а також документів, які засвідчують постачання послуг або продажу товару, що позбавляє позивача права на включення до бюджетного відшкодування за березень 2012 року коштів у сумі 48776,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ»зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 29 листопада 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 046793 (а.с. 82).

На податковому обліку ТОВ «Інтер-ГТВ»перебуває у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 29 травня 2012 року по 19 червня 2012 року посадовою особою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»від 27 грудня 2010 року № 1238 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інтер-ГТВ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку. Результати перевірки оформлено актом від 19 червня 2012 року № 1573/15-4/31781365 (далі по тексту -Акт перевірки) (а.с. 12-15).

В акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки, ТОВ «Інтер-ГТВ», в порушення вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не було надано податковому органу оригіналів вантажно-митних декларацій, податкових накладних та оригіналів первинних документів, що підтверджують факт оплати, постачання та продажу товару, у зв'язку з чим завищено суму податкових зобов'язань за лютий 2012 року на суму 1623567,00 грн., що, в свою чергу, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 48776,00 грн.

На основі висновків акту перевірки, 6 липня 2012 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 15/0000090154, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ТОВ «Інтер-ГТВ»за березень 2012 року на 48776,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 24388,00 грн. (а.с. 9).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема від платника податків.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок надання платниками податків документів до перевірки визначено статтею 85 Податкового кодексу України.

У силу вимог пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 Податкового кодексу України).

Пунктом 85.6 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Зі змісту зазначених положень чинного законодавства вбачається, що за відсутності в розпорядженні податкового органу документів, що стосуються предмету документальної перевірки, останній вправі звернутися до платника податків із запитом про надання належним чином завірених копій документів.

Оскільки виїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні платника податків, податковий орган вправі вимагати від платника податків не лише надання належним чином завірених копій документів, що стосуються перевірки, а і з дозволу платника податків проводити огляд оригіналів документів в бухгалтерії підприємства.

У випадку проведення невиїзної документальної перевірки (в приміщенні органу державної податкової служби), податковий орган вправі звернутись до платника податків лише із запитом про надання копій документів, що стосуються предмету перевірки.

Передання оригіналів документів податковому органу при проведенні невиїзної перевірки не здійснюється, оскільки відповідно до пункту 85.5 статті 85 Податкового кодексу України, забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

У разі відмови платника податків надати копії документів для перевірки посадова (службова) особа органу державної податкової служби зобов'язана скласти акт про відмову у наданні документів із зазначенням переліку документів, що були витребувані але не надані.

Саме запит про надання копій документів та акт про відмову у наданні документів є належними доказами того, що посадові особи платника податків були повідомлені про необхідність надання до перевірки копій документів та відмовились їх надати.

З наведеного слідує, що податковий орган вправі зазначити в акті перевірки про ненадання платником документів лише у випадку ознайомлення платника податків з переліком документів, які необхідно надати у встановлений строк та за умови документального підтвердження факту невиконання посадовими особами підприємства обов'язку щодо надання копій документів.

Як встановлено судом, при проведенні невиїзної перевірки ТОВ «Інтер-ГТВ»запит про надання належним чином завірених копій документів на адресу позивача не направлявся.

Допитаний судом як свідок податковий інспектор, що проводив перевірку ТОВ «Інтер-ГТВ»ОСОБА_4 підтвердила, що надання оригіналів вантажно-митних декларацій, податкових накладних та оригіналів первинних документів, що підтверджують факт оплати, постачання та продажу товару за лютий 2012 року від ТОВ «Інтер-ГТВ»не вимагалось.

Суд звертає увагу на те, що встановлений порядок надіслання органами державної податкової служби запитів про надання копій документів, що необхідні для проведення перевірки є однією з гарантій захисту законних прав та інтересів платника податків, яка полягає у можливості надати документальне підтвердження достовірності внесених до податкової звітності даних та спростувати припущення про порушення податкового законодавства.

Ураховуючи, що ТОВ «Інтер-ГТВ»не повідомлялось про необхідність надання для перевірки оригіналів документів до органу державної податкової служби і перевіряючими не складався акт про таку відмову, суд вважає висновок відповідача про ненадання позивачем документів безпідставним.

Крім того, в акті перевірки зазначено про ненадання ТОВ «Інтер-ГТВ»саме оригіналів податкових накладних та інших документів, однак не зазначено підстав для перевезення оригіналів документів в приміщення податкового органу.

За таких обставин, позивач не мав можливості вплинути на результати перевірки навіть подавши копії податкових накладних та інших документів в порядку передбаченому пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, оскільки в акті перевірки стверджується про необхідність підтвердження показників податкової звітності саме оригіналами. Разом з тим, підстави для вилучення із бухгалтерії підприємства оригіналів документів та надіслання їх до органу державної податкової служби відсутні, про що позивач також зазначив у запереченні від 15 червня 2012 року № 44/1611 на акт перевірки № 1573/15-4/31781365 (а.с. 74-75).

Суд також враховує, що податкові декларації, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжні документи, договори на поставку і придбання товарно-матеріальних цінностей, імпортні та експортні вантажні митні декларації за лютий 2012 року вже були досліджені податковим органом при проведені документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Інтер-ГТВ», результати якої оформлено довідкою від 14 травня 2012 року № 1070/15-4/31781365 (а.с. 77-81).

Відповідно до викладених у вказаній довідці висновків, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області перевірено та підтверджено правильність заявленого ТОВ «Інтер-ГТВ»за лютий 2012 року податкового зобов'язання у сумі 1623567,00 грн. та податкового кредиту у сумі1672343,00 грн. Отже, податкові накладні та інші первинні документи, що підтверджують факт оплати, постачання, продажу товару за лютий 2012 року на суму 1623567,00 грн. вже надавались ТОВ «Інтер-ГТВ»та були досліджені відповідачем.

За таких обставин, суд вважає, що висновки Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про порушення ТОВ «Інтер-ГТВ» вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 48776,00 грн. не відповідають фактичним обставинам та є протиправними. Тому, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 6 липня 2012 року № 15/0000090154 підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факту неправомірного формування ТОВ «Інтер-ГТВ» показників бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Інтер-ГТВ»підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 6 липня 2012 року № 15/0000090154.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» судовий збір із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби у сумі 732 (сімсот тридцять дві) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2012 року.