Рішення

від 06.09.2012 по справі 5013/779/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2012 р.Справа № 5013/779/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України м. Дніпропетровськ

до відповідача: ТОВ "Спарк-авто" м. Кіровоград

про стягнення 79996 грн.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача 79996 грн. вартості переданих на зберігання мінеральних добрив. В судове засідання сторони не з'явились, позивач в листі від 30.08.12р. просить розглядати справу без участі свого представника. Відповідач до суду тричі поспіль не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив не надав, позов не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як визначено в пункті 1.5 статуту, інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України є правонаступником інституту зернового господарства Української академії аграрних наук та інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук (а. с. 26-42).

Між інститутом зернового господарства Української академії аграрних наук та відповідачем укладений договір зберігання від 25.12.10р. За умовами договору поклажодавець (позивач) передає, а зберігач (відповідач) приймає на відповідальне зберігання 13,85 тон аміачної селітри вартістю 29916 грн., 12,52 тони нітроамофоски вартістю 50080 грн. Договір діє до 01.03.11р. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

В додатковій угоді від 23.04.12р. сторони виклали п. 5.3 договору зберігання від 25.12.10р. в іншій редакції: договір ступає в силу після підписання сторонами і діє до 30 червня 2012 року. Додаткова угода підписана представниками сторін та посвідчена печатками.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 936, 937, 938, 953 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

По акту № 1 приймання-передачі від 25.12.10р. позивач передав відповідачу на зберігання 13,85 тон аміачної селітри, 12,52 тони нітроамофоски на загальну суму 79996 грн. Акт підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень і посвідчений печатками підприємств.

Позивач надіслав відповідачу лист-вимогу від 29.05.12р. з проханням повернути прийняті на зберігання мінеральні добрива. Відповідач отримав такий лист позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 15-16), але мінеральні добрива не повернув, їх вартість не відшкодував.

В абзаці 6 пункту 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано - при цьому не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші, ніж зазначено позивачем, норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

В письмових поясненнях від 30.08.12р. позивач також послався на порушення відповідачем ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у відповідача отриманого від позивача по акту № 1 від 25.12.10р. майна - 13,85 тон аміачної селітри, 12,52 тони нітроамофоски на загальну суму 79996 грн. Надісланий позивачем на адресу відповідача і отриманий останнім лист-вимога від 29.05.12р. з проханням повернути мінеральні добрива залишився без відповіді, мінеральні добрива не повернуті. Тому, відповідач повинен відшкодувати позивачу їх вартість - 79996 грн.

Позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 936 - 938, 953, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Спарк-Авто" м. Кіровоград вул. Є. Маланюка 27 код ЄДРПОУ 23679483 на користь державної установи Інституту сільського господарства Національної Академії аграрних наук України м. Дніпропетровськ вул. Дзержинського 14 код ЄДРПОУ 00496662 - 79996 грн. вартості мінеральних добрив, 1609 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Примірники рішення направити позивачу за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Дзержинського 14; відповідачу - м. Кіровоград вул. Є.Маланюка 27 (АТП "Кооптранс") рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 11.09.12р.

Суддя К.М.Мохонько