Рішення

від 05.09.2012 по справі 5011-37/8943-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/8943-2012 05.09.12

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Сакура Інтерплюс» Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Блінкер» Простягнення 13 230,55 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Ковальчук В.М. -дов. № 155/1/03-23 від 03.01.12 р.

від відповідача : не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «сакура Інтерплюс»про стягнення 13 230,55 грн. заборгованості у зв'язку з несплатою за фактичне користування нежитловим приміщенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. за даною позовною заявою було порушено провадження у справі № 5011-37/8943-2012, призначено справу до розгляду на 01.08.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 19.07.12 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.12 р. заявив письмове клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту прийому-передачі нежилого будинку № 593 від 25.02.10 р., за яким ТОВ «Профі Блінкер»отримало у власність спірне приміщення.

Дослідивши подані представником позивача документи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Блінкер», оскільки останнє придбало спірне приміщення.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Також з наданої позивачем довідки вбачалося, що відповідач зареєстрований за іншою адресою, ніж зазначено у позовній заяві.

Враховуючи наведене, представник позивача у даному судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору, яке господарський суд, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду, враховуючи залучення до участі у даній справі третьою особою Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Блінкер»та з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, господарський суд ухвалою від 01.08.12 р. продовжив строк розгляду даної справи до 19.09.12 р., відклав розгляд даної справи на 05.09.12 р.; залучив до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ «Профі Блінкер», зобов'язавши його надати письмові пояснення по суті спору; зобов'язав позивача направити на адресу ТОВ «Профі Блінкер»копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази чого надати суду; зобов'язав позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів та належні докази перебування у період з 01.12.08 р. по 25.02.10 р. відповідача у спірному приміщенні; повторно зобов'язав відповідача надати суду на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити, а також письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 05.09.12 р. представник позивача надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви та докази перебування відповідача у зазначений період в спірному приміщенні; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 05.09.12 р. не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання 05.09.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 01.08.12 р. у даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 07.08.12 р., згідно з яким ТОВ «Профі Блінкер»отримало 13.08.12 р. ухвалу суду від 01.08.12 р.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.06 «Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва»затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Порядок).

Згідно п. 2 за даним Порядком орендодавцями є - підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення; окреме індивідуально визначене майно).

Пунктом 2.2.5 Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»визначено одним з предметів діяльності позивача є ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в повному господарському віданні підприємства та передача нежитлового фонду в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень.

Відповідно до п. 10 вищевказаного Порядку, підставою для укладення основного договору оренди майна є рішення Київської міської ради.

Згідно з п. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 08.11.07 р. № 1446 «Про подальше використання об'єктів права власності територіальної громади м. Києва», від 06.11.08 р. № 1512 «Про закріплення об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва за КП «Київжитлоспецексплуатація», від 02.02.09 р. № 99 «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08.11.07 р. № 1446»нежилі будинки № 7 літер-,А,Б,В,Г на вул. Трьохсвятительська, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, закріплено за КП «Київжитлоспецексплуатація»на праві господарського відання. Зазначений будинок передано на баланс підприємства за актом приймання-передачі основних засобів від 01.05.08 № 28 (типова форма 03- 1).

12.01.09 р. представниками КП «Київжитлоспецексплуатація»та ТОВ «Сакура Інтерплюс»було складено акт про фактичне використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакура Інтерплюс»нежилого приміщення у будинку № 7 літера Г на вул. Трьохсвятительській, загальною площею 12,35 кв.м., яке знаходиться на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», без розпорядчих документів Київської міської ради та без договору оренди для надання стоматологічних послуг.

Згідно зі ст. ст. 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди. Враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, користування нежилим приміщенням площею 12,35 кв.м в будинку № 7 літер Г на вул. Трьохсвятительська, яке відповідачу не належить, здійснюється без дозволу власника майна -територіальної громади м. Києва.

Частиною 1 ст. 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права -право господарського відання, право оперативного управління. Норма ч. 3 ст. 133 Господарського кодексу України гарантує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Статтею 136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Пунктом 1. Акту про фактичне використання нежилих приміщень від 12.01.09 р. визначено, що причиною необхідності його складання є проведення розрахунків і нарахування платежів за користування відповідачем нежилим приміщенням у будинку № 7 літер Г на вул. Трьохсвятительська в розмірі орендної плати відповідно до діючої на момент складання цього акта Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, до надання розпорядчих документів, але не більше трьох місяців.

Відповідно до п. 2. вищевказаного акту, сума до сплати за фактичне користування приміщеннями за січень складає 692,75 грн. без ПДВ; розмір плати на наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць; ПДВ нараховується додатково до плати за фактичне використання приміщення в розмірі та порядку, визначених законодавством України та сплачується разом з платою за фактичне використання.

Позивач пояснив суду, що відповідач, користуючись нежилим приміщенням площею 12,35 кв.м без договору оренди, не сплачував у повному обсязі належних платежів. Внаслідок неправомірних дій відповідача, пов'язаних з несплатою належних платежів за користування нежилим приміщенням, відповідач зі своєї вини наніс позивачу позадоговірну шкоду у вигляді неотриманої належної плати за користування вказаного нежилого приміщення за період з 01.12.08 р. до 25.02.10 р. на суму 13 230 гри. 55 коп. Розрахунок було здійснено на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.06 р. № 34/91

КП «Київжитлоспецексплуатація»направило на адресу ТОВ «Сакура Інтерплюс»вимогу (вих. № 155/1/03-2375 від 28.05.12 р.), в якій просило сплатити заборгованість до 15.06.12 р.

Однак, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до господарського суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «сакура Інтерплюс»про стягнення 13 230,55 грн. заборгованості за період з 01.12.08 р. до 25.02.10 р., у зв'язку з несплатою за фактичне користування нежитловим приміщенням.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що сторони підписаним та скріпленим печатками сторін актом від 12.01.09 р. про фактичне використання нежилих приміщень у будинку № 7 літер Г на вул. Трьохсвятительська засвідчили факт використання ТОВ «Сакура Інтерплюс»нежитлового приміщення загальною площею 12,35 кв.м., що знаходиться на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація»(акт ОЗ-1 від 01.12.08 р. № 28) без розпорядчих документів Київської міської ради на продовження терміну оренди для надання стоматологічних послуг, а також визначили суму до сплати за фактичне користування зазначеним приміщенням за січень 2009 р., яка складає 692,75 грн. (без ПДВ). При цьому, було обумовлено сторонами, що вищевказаний акт складено для розрахунків і нарахування платежів за користування приміщеннями у розмірі орендної плати до надання розпорядчих документів, але не більше трьох місяців.

З наданої позивачем довідки про заборгованість ТОВ «Сакура Інтерплюс»вбачається, що розрахунок здійснено за період з 01.12.08 р. до 25.02.10 р., тоді як нарахування повинні були бути здійснені за період з 01.12.08 р. до 12.04.09 р. (не більше трьох місяців з дня складення акту).

Крім того, суд зазначає, що позивач не надав належних доказів, якими засвідчується факт користування спірним приміщенням відповідачем після 12.04.09 р., у зв'язку з чим нарахування за користування вищезазначеним нежилим приміщенням за період з квітня 2009 р. до лютого 2010 р. є безпідставними.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення суми у розмірі 3 721,32 грн. за фактичне користування нежитловим приміщенням, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура Інтерплюс»суми за фактичне користування нежилим приміщенням у розмірі 3 721,32 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 133, 136, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 27, 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура Інтерплюс» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-БА, код ЄДРПОУ 33994151) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) суму у розмірі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн. 32 коп. за фактичне користування нежитловим приміщенням та 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 70 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 07.09.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.