Постанова

від 04.09.2012 по справі 1570/3118/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3118/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року

10 год. 00 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Гаврилюк Ю.С. (за довіреністю)

представник відповідача ДПІ

у Приморському районі м. Одеси - не з'явився

представник відповідача

ДПС в Одеській області - не з'явився

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Одеський «Облагрохім»(код ЄДРПОУ 05490196) до державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень № 0015812310 від 08.12.2011 р., № 0015822310 від 08.12.2011 р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось відкрите акціонерне товариство Одеський «Облагрохім»(надалі -ВАТ Одеський «Облагрохім») до державної податкової служби в Одеській області (надалі -ДПС в Одеській області), Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби (надалі -ДПІ в Приморському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0015812310 від 08.12.2011 р., № 0015822310 від 08.12.2011 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ Одеський «Облагрохім»у повному обсязі, зазначивши, що позивач включив до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів товарів відвантаження якого не підтверджено документально, що призвело до заниження валового доходу на суму 661 451,00 грн., крім того перевіркою встановлено, що в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами і доповненнями) підприємством до валових витрат віднесено вартість послуг, які не використовувались підприємством в господарській діяльності, а також в порушення п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України підприємством віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості послуг, які не пов'язані не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.03.1996 р. зареєстровано ТОВ «Одеський Облагрохім», ідентифікаційний код юридичної особи -05490196, місцезнаходження юридичної особи: 65009, Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 11, офіс 36, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (аркуш справи 174).

Статутом позивача передбачено, що товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення господарської, комерційної, фінансової та посередницької діяльності, надання послуг, виробництва та інших видів діяльності не заборонених законодавством України (аркуші справи 176-193).

30.06.1997 р. позивача було зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 1100053401 НБ № 004815 (аркуш справи 175).

Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка ВАТ Одеський «Облагрохім»з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складений акт № 8497/23-20/05490196 від 23.11.2011 р.

Під час перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси зроблено висновок, що позивачем порушено:

п.1.32 ст.1, п.5.9 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94 у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 206326 грн., у тому числі за: 2010 рік у сумі 8125грн., 1 квартал 2011 року в сумі 198201грн.

п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18240 грн., у тому числі за: лютий місяць 2011 року в сумі 18240грн.

порушення п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, а саме, у касі підприємства в позаробочий час зберігалась готівкова виручка, що перевищувала установлений ліміт каси, у розмірі 2152,55 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0015812310 від 08.12.2011 р., № 0015822310 від 08.12.2011 р.(аркуші справи 69, 70).

Не погодившись з актом планової перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями ВАТ Одеський «Облагрохім»подано первину скаргу до Державної податкової служби в Одеській області. Розглянувши первину скаргу Державна податкова служба в Одеській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси: від 08.12.2011 р. № 0015812310 щодо сплати донарахованого податку на прибуток у сумі 198201, 00 грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 1,00 грн.; від 08.12.2011 р. № 0015822310 щодо сплати донарахованого податку на додану вартість у сумі 18240,00 грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 1,00 грн., а також Державна податкова служба в Одеській області збільшила податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 17212,00 грн.

Як зазначається в акті перевірки № 8497/23-20/05490196 від 23.11.2011 р. вказується, що згідно договорів ВАТ Одеський «Облагрохім» було відвантажено товару на адресу ТОВ «Хімагротрейдінг»у 1 кварталі 2011 року всього на суму 730303 грн. (без податку на додану вартість), проте до перевірки не були надані документи, що підтверджують транспортування товару та довіреності на отримання товару.

На балансі ТОВ «Хімагротрейдінг»відсутні будь-які основні засоби, як власні так і орендовані. До перевірки не були надані супроводжуючі документи, а саме, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, у зв'язку з чим не уявляється можливим встановити перевізника товарів та вид транспорту, місце навантаження та розвантаження товару і підтвердити фактичне постачання ВАТ Одеський «Облагрохім»товару покупцю.

Згідно з даними бухгалтерського обліку та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (додаток К1) ВАТ Одеський «Облагрохім»відображені залишки товарно-матеріальних цінностей: на 01.01.2011 р. - у сумі 333206 грн.; на кінець 1 кварталу 2011 року - у сумі 264355 грн.; убуток балансової вартості запасів складає 68851 грн. (ряд. 04.2 декларації).

За результатами перевірки залишок запасів на 01.01.2011 р. становить 333206 грн., залишок кінець 1 кварталу 2011 року - 994658 грн. (264355 + 730303), приріст балансової вартості запасів складає 661451 грн.

Таким чином перевіряючими зроблено висновок, що ВАТ Одеський «Облагрохім»включило до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів товар, відвантаження якого не підтверджено документально, що призвело до заниження валового доходу за рядком 01.2 Декларації за 1 квартал 2011 року на суму 661451 , та до завищення показників, відображених у рядку 04.2 Декларації за 1 квартал 2011 року на суму 68851 грн.

Крім цього, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. встановлено їх завищення всього у сумі 131350 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року - в сумі 131350 грн.

Також, перевіркою встановлено, що до податкового кредиту ВАТ Одеський

«Облагрохім»віднесено податок на додану вартість з вартості послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства на підставі; податкової накладної, отриманої від ТОВ «Агро Ферт»№ 1 від 10.02.2011 р. на загальну суму 109440,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 18240,00 грн.

З висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ Одеський «Облагрохім»(продавець) та ТОВ «Хімагротрейдінг»(покупець) було укладено договори купівлі-продажу № 32 від 25.02.2011 р. з додатком № 1 та № 36 від 02.03.2011 р. з додатками № 2, 3 відповідно до вимог якого, продавець взяв на себе обов'язок продати, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, ціна і строки розрахунків якого визначені додатками, які являються невід'ємною частиною договорів (аркуші справи 71-75). Факт виконання вимог вищевказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами, а саме: копіями рахунку № 49 від 25.02.2011 р., № 68 від 09.03.2011 р., виписками по особовим рахункам, видатковими накладними № 27 від 28.02.2011 р., № 30 від 10.03.2011 р., № 51 від 30.03.2011 р., податковими накладними № 4 від 10.03.2011 р, № 17 від 25.02.2011 р., листом-відповіддю ТОВ «Хімагротрейдінг»(аркуші справи 102-111).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що 01.01.2011 р. між Сільськогосподарським ТОВ «Південьагропереробка»(орендодавець) та ВАТ Одеський «Облагрохім»(орендар) було укладено договір оренди № 4 від 01.01.2011 р., відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю за плату, в строкове платне користування, придатне для зберігання мінеральних добрив та пестицидів, складське приміщення площею 30 м(2), що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Маяки, 33- км. дороги Одеса-Рені, що належить орендодавцю на праві власності (аркуші справи 133-136).

Судом встановлено, що згідно договору про надання послуг № 1 від 10.02.2011 р. укладеного між ВАТ Одеський «Облагрохім»(замовник) та ТОВ «Агро Ферт»(виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов'язується отримати від ВАТ Одеський «Облагрохім»карбамід насипом, перевезти своїм транспортом на склад, затарувати в мішки та відвантажити покупцям згідно транспортної інструкції замовника, яка видається виконавцю на кожну партію карбаміду і є невід'ємною частиною договору (аркуш справи 137). Факт виконання даного договору, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 22.02.2011 р. (аркуші справи 137, 138).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно приписів п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

Позивачем було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за наступні місяці: 3, 2, 1, 2011 р., , з якої вбачається, що позивачем цілком обґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними, а також податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік (уточнюючі декларації) (аркуші справи 139-169).

Таким чином, на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена податковими накладними, які і є документами зазначеними п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0015812310 від 08.12.2011 р., № 0015822310 від 08.12.2011 р. є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства Одеський «Облагрохім»(код ЄДРПОУ 05490196, 65009, Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 11, офіс 36) до державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень № 0015812310 від 08.12.2011 р., № 0015822310 від 08.12.2011 р. - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0015812310 від 08.12.2011 р. -скасувати.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0015822310 від 08.12.2011 р. -скасувати.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «04»вересня 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

04 вересня 2012 року.

.