Ухвала

від 03.04.2013 по справі 1570/3118/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 р.Справа № 1570/3118/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Турецької І.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційні скарги Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства Одеський «Облагрохім» до Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року ВАТ Одеський «Облагрохім» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПС в Одеській області, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011р. №0015812310 та №0015822310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що твердження перевіряючих про заниження товариством валового доходу на суму 661451 грн. у зв'язку з відсутністю документального підтвердження відвантаження та перевезення товару на виконання договорів з ТОВ «Хімагротрейдінг» є помилковими, оскільки листом від 23.11.2011р. контрагент позивача підтвердив факт отримання товару з Одеського припортового заводу самовивозом. Під час проведення перевірки посадовим особам ДПІ надано всі первинні документи, що стосуються діяльності товариства у періоді, що перевірявся. Валовий дохід на переданий товар відображений ВАТ Одеський «Облагрохім» в Декларації на прибуток за І квартал 2011 року і ПДВ в деклараціях, що підтверджують реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою ВАТ Одеський «Облагрохім» встановлено, що товариством включено до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів товарів відвантаження якого не підтверджено документально, що призвело до заниження валового доходу на суму 661451 грн. Також, в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дані підприємства, що входять у ряд.04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» не відповідають даним бухгалтерського обліку відповідно відомостей та журналів-ордерів по бухгалтерським рахункам №311 «Поточний рахунок у національній валюті», №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», №28 «Товари» в результаті чого, встановлено завищення валових витрат на загальну суму 40150,0 грн. Крім того, ВАТ Одеський «Облагрохім» в складі валових витрат у 4 кварталі 2010 року відображено вартість отриманих робіт від ФОП ОСОБА_2, які не підтвердженні документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку на суму 32500 грн. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними, вимоги позову - безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2012р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПС в Одеській області та ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ВАТ Одеський «Облагрохім» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.88 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 27.10.2011р. по 16.11.2011р., посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси проведено планову виїзну перевірку ВАТ Одеський «Облагрохім» (код за ЄДРПОУ 05490196) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №8497/23-20/05490196 від 23.11.2011р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.1.32 ст.1, п.5.9 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 206326 грн. (у т.ч. за 2010р. у сумі 8125 грн., І квартал 2011р. в сумі 198201 грн.);

- п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18240 грн. (у т.ч. за лютий 2011р. в сумі 18240 грн.);

- п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, а саме, у касі підприємства в позаробочий час зберігалась готівкова виручка, що перевищувала установлений ліміт каси, у розмірі 2152,55 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно договорів ВАТ Одеський «Облагрохім» було відвантажено товару на адресу ТОВ «Хімагротрейдінг» у 1 кварталі 2011 року всього на суму 730303 грн. (без податку на додану вартість), проте до перевірки не були надані документи, що підтверджують транспортування товару та довіреності на отримання товару. На балансі ТОВ «Хімагротрейдінг» відсутні будь-які основні засоби, як власні так і орендовані. До перевірки не були надані супроводжуючі документи, а саме, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, у зв'язку з чим не уявляється можливим встановити перевізника товарів та вид транспорту, місце навантаження та розвантаження товару і підтвердити фактичне постачання ВАТ Одеський «Облагрохім» товару покупцю. Згідно з даними бухгалтерського обліку та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (додаток К1) ВАТ Одеський «Облагрохім» відображені залишки товарно-матеріальних цінностей: станом на 01.01.2011р. - у сумі 333206 грн.; на кінець 1 кварталу 2011р. - у сумі 264355 грн.; убуток балансової вартості запасів складає 68851 грн. (ряд. 04.2 декларації). За результатами перевірки залишок запасів на 01.01.2011р. становить 333206 грн., залишок кінець 1 кварталу 2011р. - 994658 грн. (264355 + 730303), приріст балансової вартості запасів складає 661451 грн.

Перевіряючими зроблено висновок, що ВАТ Одеський «Облагрохім» включило до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів товар, відвантаження якого не підтверджено документально, що призвело до заниження валового доходу за рядком 01.2 Декларації за 1 квартал 2011 року на суму 661451 грн., та до завищення показників, відображених у рядку 04.2 Декларації за 1 квартал 2011 року на суму 68851 грн. Крім цього, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р. встановлено їх завищення всього у сумі 131350 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року - в сумі 131350 грн.

Також, в акті перевірки також зазначено, що до податкового кредиту ВАТ Одеський «Облагрохім» віднесено податок на додану вартість з вартості послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Агро Ферт» №1 від 10.02.2011р. на загальну суму 109440 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 08.12.2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0015812310, яким за порушення п.1.32 ст.1, п.5.9 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 198202 грн. (у т.ч. за основним платежем - 198201 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.);

- №0015822310, яким за порушення п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України ВАТ Одеський «Облагрохім» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 18240 грн. (у т.ч. за основним платежем - 18240 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.).

Не погодившись з актом планової перевірки та зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ВАТ Одеський «Облагрохім» подано первину скаргу до Державної податкової служби в Одеській області, за результатами розгляду якої Державна податкова служба в Одеській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 08.12.2011р. №0015812310 щодо сплати донарахованого податку на прибуток у сумі 198201 грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 1 грн.; від 08.12.2011р. №0015822310 щодо сплати донарахованого податку на додану вартість у сумі 18240 грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 1 грн., а також збільшила податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 17212 грн.

Задовольняючи позов ВАТ Одеський «Облагрохім» про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011р. №0015812310 та №0015822310 суд першої інстанції прийшов до висновку, що на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена товариством належним чином оформленими первинними документами, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством, що зафіксовані актом перевірки. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.4 статті 198 Кодексу передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ Одеський «Облагрохім» (продавець) та ТОВ «Хімагротрейдінг» (покупець) було укладено договори купівлі-продажу №32 від 25.02.2011р. (з додатком №1) та №36 від 02.03.2011р. (з додатками № 2, 3), відповідно до вимог яких, продавець взяв на себе обов'язок продати, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, ціна і строки розрахунків якого визначені додатками, які являються невід'ємною частиною договорів.

Факт виконання вищевказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунку №49 від 25.02.2011р., №68 від 09.03.2011р., виписками по особовим рахункам, видатковими накладними №27 від 28.02.2011р., №30 від 10.03.2011р., №51 від 30.03.2011р., податковими накладними №4 від 10.03.2011р, №17 від 25.02.2011р.

З матеріалів справи також вбачається, що 01.01.2011р. між СТОВ «Південьагропереробка» (орендодавець) та ВАТ Одеський «Облагрохім» (орендар) було укладено договір оренди №4 від 01.01.2011р., відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю за плату, в строкове платне користування, придатне для зберігання мінеральних добрив та пестицидів, складське приміщення площею 30 м 2 , що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Маяки, 33- км. дороги Одеса-Рені, що належить орендодавцю на праві власності.

В акті перевірки зазначено, що до перевірки не були надані супроводжуючі документи, а саме, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, у зв'язку з чим не уявляється можливим встановити перевізника товарів та вид транспорту, місце навантаження та розвантаження товару і підтвердити фактичне постачання ВАТ Одеський «Облагрохім» товару покупцю. Однак, судом першої інстанції встановлено, що згідно договору про надання послуг №1 від 10.02.2011р., укладеного між ВАТ Одеський «Облагрохім» (замовник) та ТОВ «Агро Ферт» (виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов'язується отримати від ВАТ Одеський «Облагрохім» карбамід насипом, перевезти своїм транспортом на склад, затарувати в мішки та відвантажити покупцям згідно транспортної інструкції замовника, яка видається виконавцю на кожну партію карбаміду і є невід'ємною частиною договору. Факт виконання даного договору, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 22.02.2011р.

На підставі оборотно-сальдової відомості за І квартал 2011р. ВАТ Одеський «Облагрохім» весь оплачений і отриманий товар від ВАТ «Одеський припортовий завод» переданий покупцям, у тому числі й ТОВ «Хімагротрейдінг», яке своїм листом від 23.11.2011р. №ХАТ143 підтвердило факт отримання карбаміду з Одеського припортового заводу самовивозом.

ВАТ Одеський «Облагрохім» було подано до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкові декларації з податку на додану вартість, з яких вбачається, що позивачем цілком обґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними, а також податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік (уточнюючі декларації).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції ДПІ у Приморському районі м.Одеси не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів відомості, зазначені в первинних документах, наданих позивачем. Також, відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки №8497/23-20/05490196 від 23.11.2011р., складеного за результатами перевірки ВАТ Одеський «Облагрохім». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Крім того, чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції, що підприємством належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договорами з ТОВ «Хімагротрейдінг». Наявні в матеріалах справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його контрагенти на момент здійснення договірних взаємовідносин мали належну юридичну та податкову правоздатність, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали діючі свідоцтва платників ПДВ, при замовленні у контрагентів виконання робіт у позивача був економічний зміст.

Колегія суддів вважає, що ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконних повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 05.04.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Турецька І.О.

Єщенко О.В.

.