Ухвала

від 06.09.2012 по справі 2а-12089/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

06 вересня 2012 року № 2а-12089/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Біна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001182305 та № 0001172305 від 07.05.2012, а також розрахунку фінансових санкцій, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Біна»з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001182305 та № 0001172305 від 07.05.2012, а також розрахунку фінансових санкцій.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ж до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд, крім іншого, визнати нечинним (недійсним) розрахунок фінансових санкцій.

Проте, розрахунок фінансових санкцій здійснений податковим органом є додатком до акту перевірки, який у свою чергу є лише носієм доказової бази на підставі якого приймається податкове повідомлення-рішення, а отже акт перевірки та додатки до нього не створюють юридичних наслідків у вигляді виникнення обов'язку платника податків щодо сплати податків чи зборів. Вказаний розрахунок не є актом реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності та є лише додатком до рішення про застосування таких фінансових санкцій. Офіційним письмовим документом, який породжує для платника податків права та обов'язки є податкове повідомлення-рішення ДПІ.

Відтак, зміст позовних вимог не відповідає положенням ст. 105 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 17 та 106 КАС України, а отже позивачу слід уточнити зміст позовних вимог з урахуванням вищенаведеного.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин , якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази , а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях .

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, зокрема, із залученого позивачем до позову рішення ДПС про результати розгляду скарги, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акту перевірки № 437/22-500-30525861 від 10.04.2012, яким в свою чергу встановлено, що ТОВ «Біна» неправомірно віднесено до складу валових витрат суму у розмірі 617 404 грн. за перший квартал 2011 року та суму податкового кредиту у розмірі 123 480,79 грн. за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Інноваційні сучасні технології».

Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надає суду жодних доказів на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій (виконання робіт, поставки товарів, надання послуг тощо) його контрагентом ТОВ «Інноваційні сучасні технології», а саме: договорів, податкових/видаткових накладних; актів прийомі/передачі виконаних робіт; оборотно-сальдових відомостей; податкових декларацій; банківських виписок; доказів наявності у контрагента трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, докази наявності у контрагента кваліфікованого персоналу для виконання спірних операцій; ліцензій на право здійснення спірної діяльності; докази наявності у позивача та контрагентів транспортних засобів необхідних для здійснення спірних операцій; економічного обґрунтування цін спірних операцій, а також доказів використання результатів спірних операцій (продукції, робіт) у власній господарській діяльності тощо.

Крім того, в контексті доводів позивача про неотримання та не ознайомлення з Актом перевірки на підставі якого ухвалено оскаржуване рішення, позивачем не надано суду доказів звернення до податкового органу щодо отримання даного Акту перевірки та відповіді-відмови ДПІ у наданні вказаних документів.

Відтак, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання вищенаведених документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «А») до 17 вересня 2012 року включно : (1) уточнення позовних вимог з урахуванням вищевикладеного; 2) всі наявні первинні документи по взаємовідносинами з ТОВ «Інноваційні сучасні технології», у т.ч. ті, що зазначено вище та із копіями для направлення їх відповідачу; 3) докази звернення до податкового органу щодо отримання Акту перевірки та відповіді-відмови ДПІ у наданні документів.

При цьому, суд окремо звертає увагу , що відповідно ч. 2 ст. 106 КАС України у випадку неможливості надання доказів до позовної заяви позивач зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біна» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 17 вересня 2012 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін