Ухвала

від 06.09.2012 по справі 2а/0270/2981/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року м. Київ К/9991/90918/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бухтіярової І. О., Приходько І. В.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до приватного підприємства "Транслайн С.В." про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА

Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі ДПІ у м. Вінниці) звернулась до суду з позовом до приватного підприємства "Транслайн С.В." (далі - ПП "Транслайн С.В."), в якому просить прийняти рішення, яким припинити (скасувати) юридичну особу ПП "Транслайн С.В." ЄДРПОУ 35200757.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року у позові ДПІ у м. Вінниці відмовлено повністю.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м. Вінниці подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року та винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПІ у м. Вінниці.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП "Транслайн С.В." зареєстровано як суб'єкт господарювання Виконавчим комітетом Вінницької міської ради народних депутатів від 12 липня 2007 року.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором 24 березня 2011 року було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за зареєстрованою адресою.

Згідно довідки ДПІ у м. Вінниці станом на 07 червня 2011 року ПП "Транслайн С.В." не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), по яким проводиться нарахування по картах особових рахунків.

П.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) органи державної податкової служби мають право, у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи

підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15 травня 2003 року №755-Р/ (далі Закон №755), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Дія Закону №755 поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців. Тобто, він є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Ч. 2 ст. 38 Закону №755, підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є:

1. Визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при

її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених

законом;

2. Провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що

заборонена законом;

3. Невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам

закону;

4. Неподання протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

5. Наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за

вказаним її місцезнаходженням.

П. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), (далі Закон №509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Вказані положення Закону №509 є банкетною нормою, яка вказує на те, що випадки, у яких державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності підлягає скасуванню, передбачені іншим законом.

П. З ч. 1 ст. 10 Закону №509, до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Вказана норма кореспондує з нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності лише в разі, якщо

підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що податкові органи наділені компетенцією звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи, з підстав неподання платником податків протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, а не з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Право податкових органів звертатись до суду з позовом про припинення юридичної особи повинно реалізовуватись лише у випадках, встановлених законом, що не було дотримано ДПІ м. Вінниці при подачі даного позову до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович І. О. Бухтіярова І. В. Приходько