Рішення

від 11.09.2012 по справі 16/074-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04-"11" вересня 2012 р. Справа № 16/074-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" , м.Київ в особі

Таращанського районного підрозділу Публічного акціонерного товариства

«АЕС Київобленерго», м. Тараща

до Приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп» , м. Тараща

про стягнення 20 516,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : Матинченко Н.М., довіреність № 313 від 14.05.2012 р., юрисконсульт;

від відповідача : Горяна Т.М., довіреність від 03.09.2012 р., представник,

Мохнюк Р.Г., довіреність від 03.09.2012 р., представник

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" в особі Таращанського районного підрозділу (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 120 від 09.08.2012 р. (вх. № суду 2855 від 15.08.2012 р.) до Приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп»(надалі -відповідач) про стягнення заборгованості за використану активну електроенергію у розмірі 20 516,92 грн. та 1 609,50 грн. судового збору.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії № 37 ДП 10387921 від 07.12.2009 р.

Відповідно до ухвали від 17.08.2012 р. порушено провадження у справі № 16/074-12 та призначено її розгляд на 04.09.2012 р.

В судовому засіданні 04.09.2012 р. представник позивача надав заяву вих. № 125 від 03.09.2012 р. про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що 23.08.2012 р. відповідачем було сплачено 600,00 грн., у зв'язку з чим позивач зменшує суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 19 916,92 грн.

В судовому засіданні 04.09.2012 р. представник відповідача просив надати час для врегулювання питання шляхом укладення мирової угоди з позивачем.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.09.2012 р. оголошувалась перерва до 11.09.2012 р.

Відповідач вимоги ухвали суду від 17.08.2012 р. частково не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні 11.09.2012 р. представник відповідача знов наполягав на наданні сторонам часу для врегулювання питання шляхом укладення мирової угоди. Однак, представник позивача проти цього заперечував, оскільки за строк, який вже надавався судом (з 04.09.2012 р. по 11.09.2012 р.), відповідач не здійснив жодних дій щодо реалізації наміру укласти мирову угоду, і зазначене клопотання відповідача про відкладення є затягуванням розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене суд відхиляє усне клопотання відповідача про відкладення, як необґрунтоване та недоведене. Також суд роз'яснив відповідачу про можливість укладення мирової угоди на стадії виконання судового рішення (ст. 121 ГПК України).

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд

встановив:

Між Публічнимм акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" ("постачальник", надалі - позивач) та Закритим акціонерним товариством «Таращаплемсільрибгосп»(в подальшому змінено назву на Приватне акціонерне товариство «Таращаплемсільрибгосп») ("споживач", надалі - відповідач) 07.12.2009 р. було укладено Договір про постачання електричної енергії № 37 ДП 10387921 (надалі - Договір), згідно якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 15 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.4 Договору, відповідач зобов'язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 "Про зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку".

Згідно п. 1.1 Порядку розрахунків за активну електроенергію (додаток № 4 до Договору), розрахунковий період встановлено відповідачу з 21 числа календарного місяця до 21 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунків за активну електроенергію (додаток № 4 до Договору) порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду, а саме остаточний розрахунок 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

Згідно п. 9.4 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які виникли відповідно до даного договору.

Оскільки з боку відповідача не було письмових заяв про розірвання або зміну умов договору Договір про постачання електричної енергії № 37 ДП 10387921 від 07.12.2009 р. є продовженим.

Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджується залученими до матеріалів справи бланками показників лічильників, які підписані відповідачем та засвідчені печатками, рахунками за активну електроенергію (копії в матеріалах справи), актами про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому (в яких зазначені показники лічильників), які підписані відповідачем, та актами звіряння розрахунків від 02.07.2012 р. на суму 20 516,92 грн. та від 05.09.2012 р. на суму 19 916,92 грн., які підписані відповідачем та засвідчені його печаткою.

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 49 від 24.05.2012 р., яка залишена відповідачем без реагування.

Таким чином, станом на час прийняття рішення борг відповідача за період з 21.03.2012 р. по 21.05.2012 р. становить 19 916,92 грн. з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії, в порушення п. 2.3.3 Договору в повному обсязі не виконав, борг у розмірі 19 916,92 грн. не сплатив.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень ч. 1 та ч. 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за використану активну електроенергію на підставі Договору № 37 ДП 10387921 від 07.12.2009 р. за ним утворилась заборгованість, яка становить 19 916,92 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за використану активну електроенергію у розмірі 19 916,92 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 19 916,92 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп»(09500, Київська область, м. Тараща, вул. Піонерська, 44А, ідентифікаційний код 30228338) на користь Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, код ЄДРПОУ 23243188, п/р 26034315202 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669) 19 916 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 92 коп. основної заборгованості, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко