Постанова

від 20.12.2012 по справі 16/074-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа№ 16/074-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Агрикової О.В.

Скрипки І.М.

за участю представників:

Від позивача: Перевознікова Н.І. - представник за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп»

на рішення Господарського судуКиївської області від 11.09.2012 року

у справі № 16/074-12 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп»

про стягнення 20 516,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп» про стягнення основного боргу - 20 516,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії № 37 ДП 10387921 від 07.12.2009 р.

04.09.2012 р. представник позивача до суду першої інстанції надав заяву вих. № 125 від 03.09.2012 р. про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що 23.08.2012 р. відповідачем було сплачено 600,00 грн., у зв'язку з чим позивач зменшує суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 19 916,92 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.09.2012 року у даній справі позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в рішенні суду першої інстанції не вказано, чи визнав відповідач позов, чи ні.

Крім того, апелянт стверджує про те, що місцевий господарський суд не надав відповідачу часу для проведення переговорів щодо укладення з позивачем мирової угоди.

Також, апелянт, посилаючись на своє скрутне фінансове положення, зазначає про те, що суд першої інстанції не надав йому можливості виплатити борг шляхом встановлення розстрочки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечив, просив суд залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2012 року - без змін.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено.

За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме поштове повідомлення № 08491147.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2007р. між Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" ("постачальник", надалі -позивач) та Закритим акціонерним товариством «Таращаплемсільрибгосп» (правонаступником якого є - Приватне акціонерне товариство "Таращаплемсільрибгосп") ("споживач", надалі -відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 37 ДП 10387921 (надалі -Договір), відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 15 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Пунктами 2.3.3, 2.3.4 Договору сторони узгодили, що відповідач зобов'язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 "Про зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку".

Як передбачено п. 1.1 Порядку розрахунків за активну електроенергію (додаток № 4 до Договору), розрахунковий період встановлено відповідачу з 21 числа календарного місяця до 21 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунків за активну електроенергію (додаток № 4 до Договору) порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду, а саме остаточний розрахунок 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

У п. 9.4 Договору сторонами встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які виникли відповідно до даного договору.

Встановлено, що Договір про постачання електричної енергії № 37 ДП 10387921 від 07.12.2009 р. є продовженим, оскільки з боку відповідача не було письмових заяв про розірвання або зміну умов договору.

За вимогами п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, про що свідчать бланки показників лічильників, які підписані відповідачем та засвідчені печатками, рахунки за активну електроенергію, акти про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, (в яких зазначені показники лічильників), які підписані відповідачем, та акти звіряння розрахунків від 02.07.2012 р. на суму 20 516,92 грн. та від 05.09.2012 р. на суму 19 916,92 грн., які підписані відповідачем та засвідчені його печаткою.

Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті за спожиту електричну енергію виконував неналежним чином, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 49 від 24.05.2012 р., яка отримана відповідачем 30.05.2012 р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 49).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази реагування відповідача на вказану вище претензію.

Таким чином, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати за використану активну електроенергію на підставі Договору № 37 ДП 10387921 від 07.12.2009 р., враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, за ним утворилась заборгованість, яка становить 19 916,92 грн.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 916,92 грн. підлягає задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що в рішенні суду першої інстанції не вказано, чи визнав відповідач позов, чи ні, оскільки, частково сплачуючи борг, останній визнав позовні вимоги.

Крім того, твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд не надав відповідачу часу для проведення переговорів щодо укладення з позивачем мирової угоди судова колегія вважає не обґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, у відповідача було достатньо часу підготуватися для укладення з позивачем мирової угоди, а саме з моменту отримання ним 30.05.2012 р. претензії про вимоги сплатити боргу.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав відповідачу можливості виплатити борг поступово шляхом встановлення розстрочки судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.5. Правил користування електричною енергією у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформляється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази укладання між сторонами договору про реструктуризацію боргу.

За таких обставин судова колегія прийшла до висновку про те, що доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав відповідачу можливості виплатити борг поступово шляхом встановлення розстрочки не заслуговують на увагу.

Крім цього, судова колегія зважає на те, що відповідач не позбавлений права звернутись з заявою про розстрочення виконання рішення в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп» на рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2012 року у справі № 16/074-12 - без змін.

3. Матеріали справи № 16/074-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Агрикова О.В.

Скрипка І.М.