Рішення

від 03.09.2012 по справі 18/5025/765/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2012 р.Справа № 18/5025/765/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали

за позовом Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Хмельницький

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон", с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 189602,78 грн., з яких: 178878,07 грн. - основного боргу; 8060,68 грн. - пені; 750,14 грн. - інфляційних нарахувань та 1913,89 грн. - штрафу

Представники сторін:

від позивача: Ходюк Б.В. - за довіреністю № 14/20-46-12 від 04.10.2011р.;

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 23022,57 грн., з яких - 18000,00 грн. основного боргу, 1433,11 грн. пені, 408,85 грн. 3% річних, 947,34 грн. 7% штрафних та 1008,00 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання умов договору про постачання природного газу № 7801612 від 01.08.2010р. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за газ, у зв'язку з чим виникла заборгованість, нарахована пеня, суми збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів, 3% річних та 7% штрафних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив суд про їх задоволення.

Відповідач повноважного представника не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом доказів не подав.

Згідно зі ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-УІ, які вступили в дію 30.07.2010р. ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Ухвали суду від 02.07.2012р., від 18.07.2012р. та від 07.08.2012р. направлялись на зазначену в ЄДРПОУ адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією із врученням. Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі № 18/5025/765/12 від 02.07.2012р. повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення „за зазначеною адресою не проживає". Ухвали суду від 18.07.2012р. 07.08.2012р. повернуто на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як видно із підпункту 3.9.1. пункту Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

05.10.2010р. між відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (надалі -лізингодавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Легіон" (надалі - Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 22-10-498 стс-фл/840.

Відповідно до п. 1 Договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений строк предмет лізингу, який набувається лізингоодержувачем у власність у самостійно обраного постачальника та визначений у додатку до Договору „найменування, кількість, ціна та вартість предмету лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а останній сплачу за це лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках.

Згідно з п. 3.1.6. Договору лізингодавцю надається право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення простроченої заборгованості і предмету лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів.

Протягом усього строку дії цього договору предмет лізингу є власністю лізингодавця (п. 5.2. договору).

Пунктом 3.4.1. Договору лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу, при цьому провести огляд предмету лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмету лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмету лізингу.

Згідно з п. 3.4.3. Договору лізингоодержувач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу за Актом за умови перерахування платежів в розмірі та порядку, визначеному п. 4.2. Договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За ненадання підтверджуючих документів про реєстрацію предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених договором, лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмету лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє лізингоодержувача від обов'язку виконання умов Договору (7.2. Договору).

До договору фінансового лізингу № 22-10-498 стс-фл/840 від 05.10.2010р. доданий додаток № 1, відповідно до якого лізингоодержувач (відповідач) замовив за цим договором лізингодавцю (позивачу) придбати у постачальника та передати у строк, передбачений договором трактор ТЯ-200-02.01 вартістю 705633,00 грн.

Також до договору фінансового лізингу № 22-10-498 стс-фл/840 від 05.10.2010р. доданий додаток № 2, в якому міститься графік сплати лізингових платежів та розрахований на 5 років.

22.10.2010р. позивачем, відповідачем та постачальником (ТОВ „Украгрокомсільмаш" складено акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки -трактору ТЯ-200-02.01, заводський номер 000123, відповідно до якого сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Легіон" прийняло зобовязання перед НАК „Украгролізинг" по сплаті вартості переданого уому предмету лізингу в сумі 705633,00 грн. на умовах договору фінансового лізингу № 22-10-498 стс-фл/840 від 05.10.2010р.

19.04.2012р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату одноразової комісії за організацію поставки предмету лізингу у розмірі 39454,88 грн., оскільки СТОВ „Легіон" було сплачено лише 5000,00 грн.

Однак, вищенаведену вимогу відповідач залишив без відповіді.

Лізингові платежі відповідачем у порядку та ромірах, встановленими відповідно до складеного графіку, не проводились.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення судом приймається до уваги таке:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173,174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст. 11 та ст. 509 ЦК України вбачається, що в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

З аналізу ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України вбачається, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на Лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе за договором фінансового лізингу № 22-10-498 стс-фл/840 зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у фінансовий лізинг сільськогосподарську техніку -трактор ТЯ-200-02.01, про що складено відповідний акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 3 від 22.10.2010р. У свою чергу, відповідач вказану сільськогосподарську техніку отримав, проте взятих на себе договірних зобов'язань з повної та своєчасної сплати лізингових платежів згідно затвердженого графіку не виконав, лише частково сплативши 5000,00 грн. одноразової комісії за організацію поставки предмету лізингу. Доказів погашення заборгованості суду не подано.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу за Актом за умови перерахування платежів в розмірі та порядку, визначеному п. 4.2. Договору.

Відповідач підписав графік сплати лізингових платежів, в яких сторони узгодили розмір та строки сплати лізингових платежів.

Позивач правомірно здійснював відповідачу нарахування лізингових платежів відповідно до складеного графіку. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за лізинговими платежами складає 178 878,07 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань суд прийшов до висновку, що правомірною для стягнення з відповідача за період, визначений позивачем, з листопада 2011 року по травень 2012р. є сума 525,77 грн. В решті суми заявленої до стягнення слід відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно позивачем проведені нарахування пені за період з 23.10.2011р. по 19.04.2012р., а також з 16.03.2012р. по 12.06.2012р. у розмірі 8060,68 грн.

Суд провів перерахунок заявленої суми пені та важає правомірною суму 7934,91 грн. В решті позовних щодо стягнення суми пені слід відмовити.

Крім того, позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення також 1913,89 грн. - 2% штрафу за порушення зобов'язань, визначених договором, що передбачено п.7.2. Договору. В цій частині позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, положення договору, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача 178878,07 грн. основного боргу, 7934,91 грн. пені, 525,77 грн. інфляційних нарахувань та 1913,89 грн. штрафу.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Національної акціонерної компанії „Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії „Украгролізинг", м. Хмельницький до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Легіон", с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 189602,78 грн., з яких: 178878,07 грн. - основного боргу; 8060,68 грн. - пені; 750,14 грн. - інфляційних нарахувань та 1913,89 грн. - штрафу задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон", с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області (код 33159094) на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Хмельницький (вул. Свободи, 3/1, к. 3, код 25940684) 178878,07 грн. (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 07 коп.) основного боргу, 7934,91 грн. (сім тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні 91 коп.) пені, 525,77 грн. (п'ятсот двадцять п'ять гривень 77 коп.) інфляційних нарахувань, 1913,89 грн. (одна тисяча дев'ятсот тринадцять гривень 89 коп.) штрафу та 3784,48 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 48 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повне рішення складено 05.09.2012р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до матеріалів справи;

2 - позивачу (47501, м. Бережани Тернопільської області, вул. Замость, 4 - рекоменд.з повід.);

3 - відповідачу (32600, смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Гагаріна, 68 - рекоменд.з повід.).