Постанова

від 12.09.2012 по справі 6/244

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 6/244

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4, м. Івано-Франківськ на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року у справі господарського суду Івано-Франківської області за позовомІвано-Франківського міського споживчого товариства, м. Івано-Франківськ доВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ провизнання права власності

за участю представників

скаржника: не з'явився,

позивача: Бабій В.В.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське міське споживче товариство звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання за Івано-Франківським міським споживчим товариством права власності на нерухоме майно -цех напівфабрикатів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2005 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року позовні вимоги було задоволено: визнано за Івано-Франківським міським споживчим товариством право власності на цех напівфабрикатів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що Івано-Франківське міське споживче товариство відкрито і безперервно володіло і користувалось спірним нерухомим майном понад 20 років, а тому відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України набуло право власності на це майно за набувальною давністю, а ОСОБА_4 не подала господарському суду апеляційної інстанції у встановленому порядку належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним судовим рішенням було вирішено питання про її права, зокрема, унеможливлено погодження технічної документації на її земельну ділянку, яка передана їй у власність у зв'язку зі знаходженням на цій ділянці об'єкту нерухомості, право власності на який було визнано за Івано-Франківським міським споживчим товариством місцевим господарським судом.

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року і прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог Івано-Франківському міському споживчому товариству -відмовити.

Розпорядженням від 12.09.2012 року № 03.08-05/822 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя -Божок В.С., судді -Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.

Позивачем та відповідачем відзивів на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій -без змін.

Скаржника та відповідача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій -скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в 2001 році Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації було виготовлено Інвентаризаційну справу будинковолодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до Довідки № 1 від 18.01.2005 року, виданої Івано-Франківським міським споживчим товариством, вищевказане нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває на балансі Івано-Франківського міського споживчого товариства.

Згідно з Довідкою № 71 від 16.03.2001 року "Про призначення грошової оцінки земельних ділянок у м. Івано-Франківську", виданою Земельно-кадастровим бюро Івано-Франківського відділу земельних ресурсів, визначено, зокрема, грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1, її функціональне використання та площу ділянки.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням місцевого господарського суду не було вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_4 з огляду на те, що земельні ділянки, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є суміжними.

Як вбачається зі змісту п. 4 та п. 4.34 Рішення Івано-Франківської міської ради (XLIX сесія) п'ятого демократичного скликання "Про передачу громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок" від 20.04.2010 року № 93-XLIX ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на землю громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 844 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 року № 1112 на земельну ділянку площею 0,0975 га за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до витягу з Рішення Івано-Франківської міської ради (ХХХІІІ сесія) п'ятого демократичного скликання "Про оформлення та надання в оренду (власність) земельних ділянок фізичним і юридичним особам" від 16.10.2008 року вирішено дати дозвіл на складання проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, зокрема, Івано-Франківському міському споживчому товариству -на АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0530 га (під будівлями 0,0334 га, під площадками та проїздами 0,0196 га) для обслуговування виробничих приміщень цеху напівфабрикатів (витяг з реєстру права власності на нерухоме майно від 15.11.2005 року).

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Зі змісту ст. 41 Конституції України, норми якої кореспондуються з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, вбачається, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій з посиланням на положення ст. ст. 344 Цивільного кодексу України визнали за позивачем право власності на спірні об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 з огляду на те, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Також апеляційний господарський суд за результатами здійснення апеляційного перегляду дійшов висновку, що визнання за Івано-Франківським міським споживчим товариством права власності на приміщення цеху напівфабрикатів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не порушує прав та інтересів ОСОБА_4, яка на підставі Рішення Івано-Франківської міської ради (ХХХІІІ сесія) п'ятого демократичного скликання "Про оформлення та надання в оренду (власність) земельних ділянок фізичним і юридичним особам" від 16.10.2008 року має право спільної сумісної власності на інше нерухоме майно -земельну ділянку площею 0,0975 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що визнаючи право власності на об'єкти нерухомого майна за Івано-Франківським міським споживчим товариством в порушення принципу повного, об'єктивного та всебічного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності місцевим та апеляційним господарськими судами не було з'ясовано кому належить земельна ділянка і на якій підставі, на якій знаходяться спірні об'єкти нерухомого майна, та на якому правовому титулі.

З урахуванням викладеного, судам при новому розгляді справи необхідно вирішити питання про залучення до участі у справі відповідного територіального відділу земельних ресурсів, оскільки відомості щодо приналежності земельної ділянки, на якій знаходяться спірні об'єкти нерухомого майна, будуть безпосередньо впливати на правильне вирішення спору.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України), а відтак повинен перевіряти чи вірно застосовані місцевим господарським судом ті чи інші норми матеріального права, зокрема, стаття 344 Цивільного кодексу України (набувальна давність).

Зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Львівьського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій -скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року у справі № 6/244 -скасувати.

3. Справу № 6/244 направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга