Рішення

від 29.08.2012 по справі 5023/3115/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р.Справа № 5023/3115/12 вх. № 3115/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю

позивача - Терещенко О.А за дов. б/н від 01.06.12 року; відповідача - Гулевський Д.М., директор;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ем", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градмарш", м. Харків

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ТОВ "Ай Сі Ем" до ТОВ "Градмарш", м.Харків полягають у стягненні з відповідача частини заборгованості за Договором позики (безпроцентної фінансової допомоги) №ФП-099 (далі - Договір) у сумі 400 000 грн.

У судове засідання 09.08.2012р. та після перерви 29.08.2012р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Відповідач скористався правом участі у судовому засіданні свого представника до та після перерви, проти позовних вимог не заперечував.

У судовому засіданні 09.08.2012р. судом оголошувалась перерва до 29.08.2012р. об 12:30.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ СІ EM» (Позивач, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАДМАШ» (надалі -Відповідач, Позичальник) було укладено договір позики (поворотної фінансової допомоги) №ФП-099 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.2 Договору розмір позики, що надається позичальнику за Договором, складає 1700000,00 (один мільйон сімсот тисяч) гривень 00 коп.

Відповідно до п. 1.4 Договору Позикодавець надає Позичальнику позику шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника одним або декількома платежами. Загальна сума платежів може бути меншою ніж, але не перевищувати розмір коштів передбачених в п.1.2 Договору.

Грошові кошти у позику в розмірі 1574639,00 грн. (один мільйон п'ятсот сімдесят чотири шістсот тридцять дев'ять) гривень 00 коп. позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача декількома платежами, позика надана Відповідачу на безпроцентній основі відповідно до п. 1.3 Договору.

Надання позики підтверджується дублікатами платіжних доручень №415 від 25.12.2008 року, №416 від 26.12.2008 року, №7 від 29.01.2009 року, №22 від 06.02.2009 року, №25.02.2009 року, № 1036 від 13.05.2009 року, №1040 від 28.05.2009 року, №1065 від 30.07.2009 року, №1067 від 05.08.2009 року,№1070 від 12.08.2009 року, №1072 від 02.09.2009 року, №1073 від 01.10.2009 року, №1074 від 21.10.2009 року, №1077 від 05.11.2009 року, №1078 від 18.11.2009 року, №1079 від 02.12.2009 року, №1080 від 16.12.2009 року, №1081 від 29.12.2009 року, №2 від 03.02.2010 року, №3 від 17.02.2010 року, №6 від 19.03.2010 року, №9 від 13.04.2010 року, №3 від 26.05.2010 року, №569 від 21.06.2010 року, №570 від 30.06.2010 року, №574 від 22.07.2010 року, №577 від 06.08.2010 року, №578 від 20.08.2010 року, №581 від 02.09.2010 року, №582 від 17.09.2010 року, №584 від 08.10.2010 року, №589 від 05.11.2010 року,№590 від 10.11.2010 року, №594 від 17.12.2010 року, №597 від 22.12.2010 року, що долучені до справи, та засвідченою копією Акту звіряння взаємних розрахунків проведених між позивачем та відповідачем станом на 01.06.2012 року за Договором позики №ФП-099 від 25.12.2008 року.

Відповідно п. 1.5 Договору, позика надається на поворотній основі і підлягає поверненню до 31.03.2009р. Сторонами укладались додаткові угоди до Договору якими сторони узгодили продовження строку повернення позики, а саме: Додаткова угода №1 від 30.03.2009р., якою продовжено строк повернення позики до 30.06.2009р.; Додаткова угода №2 від 26.06.2009р., якою продовжено строк повернення позики до 31.12.2009р.; Додаткова угода №3 від 30.12.2009р., якою продовжено строк повернення позики до 31.12.2011р.; Додаткова угода №4 від 30.12.2011р., якою продовжено строк повернення позики до 31.03.2012р..

Відповідно до п.2.1 Договору вказаний Договір позики діє до повного виконання сторонами Договору своїх зобов'язань.

Відповідно до п.1.6 Договору позики Позичальник зобов'язується до закінчення узгоджених термінів повернення перерахувати грошові кошти на поточний рахунок Позикодавця.

У зазначений Договором строк Відповідач свої зобов'язання не виконав, що він не заперечує та підтвердженням чого є вимога про сплату заборгованості, яка направлена Позивачем на адресу Відповідача 01.06.2012р. за вих.№0106/1. У зазначеній вимозі Відповідачу було запропоновано негайно повернути позику в розмірі 1574639 грн. та надано 5 денний термін для повернення коштів (а.с.17).

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України визначена форма договору позики. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У статті 1048 ЦК України визначені проценти за договором позики. У частині 1 даної статті зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У частині 2 тієї ж статті визначено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо: (1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; (2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Цивільним кодексом України передбачені наслідки порушення договору позичальником: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГПК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач, який є боржником у грошовому зобов'язанні згідно з ч.3 ст.510 ЦК України, не виконав свого зобов'язання за вказаним Договором, тому, відповідно до ч.1ст.612 ЦК України, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При дослідженні матеріалів справи та розгляді справи судом встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу, які могли б спростувати вимоги Позивача, а ні доказів щодо підтвердження погашення заборгованості, крім того представник відповідача не заперечував проти позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами Договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, що спростовували викладене у позові та які б підтверджували сплату частини заборгованості у розмірі 400 000 грн. з загальної суми боргу відповідача за Договором позики №ФП-099, що заявлена до стягнення позивачем, суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача частини заборгованості у розмірі 400 000 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

Відповідно до статей 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позовних вимог, 8000 грн. витрат по сплаті судового збору необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градмарш" (61174, м. Харків, вул. Новгородська, буд.11А, код в ЄДРПОУ 34630201, п/р 2600930497501 в Центральному відділенні м.Київ ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ЕМ" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд.11, в ЄДРПОУ 33475515, р/р 2600730284002 в Центральному відділенні м. Київ ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749) - 400000 грн. з частини заборгованості за договором позики №ФП-099 від 25.12.2008р., 8000 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.09.2012 р.

Суддя Жельне С.Ч.