Рішення

від 16.11.2006 по справі 12/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/296

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“14” листопада  2006 року                                                                  справа № 12/296

За позовом: Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, в особі Чернігівського РУ  ПриватБанку

14006, м. Чернігів, вул. Серьожнікова, 6Адреса юридичної особи: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50

До відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Прачівське”

Чернігівська область, Борзнянський район, с. Прачі, вул. Леніна, 38

Про стягнення 180 202 грн. 77 коп.

                                                                                                        Суддя    Лавриненко Л.М.

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Позивач: Богаєвська І.В. -  юрисконсульт, довіреність № 2112 від 02.08.2006 року.

Відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за простроченим кредитом в сумі 110000,00 грн., заборгованості по простроченим процентам 48711,36 грн., пені в сумі 14291,41 грн., комісії за пролонгацію кредиту та огляду застави  в сумі 7200,00 грн., згідно кредитного договору  № 27 від 07.02.03р. та  договору № U18-BR відступлення прав вимоги від 04.05.2006 р.

Представником позивача в судовому засіданні  надано клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 201877,217102, але  відповідач повноважного  представника в судове засідання не направив, документи витребувані ухвалами суду від 10.10.2006 року та 19.10.2006 року суду не надав.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника  відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

           07.02.2003 року між Акціонерним банком „Приватінвест” та відповідачем було укладено кредитний договір № 27, згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у сумі 110 000 грн. для поповнення власних обігових коштів  на строк до 06.02.2004 року., а відповідач зобов'язався  повернути кредит, сплатити відсотки та комісійну винагороду в обумовлені даним договором терміни.

  Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

          АБ „Приватінвест” виконав взяті на себе зобов'язання  та надав відповідачу кредит в сумі 110 000 грн., що підтверджується  копіями платіжних доручень про перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок  відповідача.

          Додатковими угодами  від 31.01.03р.,  28.09.04р.. 01.12.2004р. сторонами змінювався строк повернення кредиту. Додатковою угодою  від 01.03.05р. кінцевий термін повернення  кредиту був встановлений сторонами 01.09.05р.

          У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту не виконав. Заборгованість відповідача по кредиту становить 110 000 грн.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні  може бути замінений іншою особою  внаслідок  передання  ним своїх прав іншій  особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора, згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, переходять  права первісного кредитора  у зобов'язанні  в обсязі і на  умовах, що  існували на момент переходу  прав, якщо інше  не встановлено договором або законом.

04.05.2006 року  між ВАТ АБ „Приватінвест” (кредитор) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк”  в особі Чернігівського РУ ПриватБанку був укладений договір відступлення прав вимоги № U18-BR, відповідно до якого  Закритому акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” перейшли права вимоги отримання на свою користь від боржника –відповідача по справі:  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Прачівське” платежів по кредиту, відсоткам, комісіям,  інших платежам, неустойки у повному обсязі, що випливають з кредитного договору № 27 від 07.02.2003 року.

Таким чином  кредитором по  кредитному договору № 27 від 07.02.2003 року став позивач і до нього перейшли всі  права первісного  кредитора.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 договору відповідач зобов'язаний був сплачувати банку  відсотки за користування кредитом в розмірі 22 % річних, а при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по кредиту –в розмірі 30 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Додатковою угодою від 01.03.2005 року до кредитного договору № 27 від 07.02.2003 року  п. п. 4.1., 4.2., викладено в новій редакції, відповідно до якої за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати банку відсотки в розмірі 23 % річних, а при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по кредиту –в розмірі 46 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Додатковою угодою від 16.06.2006 року до кредитного договору № 27 від 07.02.2003 року  п. 4.2., викладено в новій редакції, відповідно до якої при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по кредиту  відповідач зобов'язаний сплачувати банку відсотки в розмірі 7, 1 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У відповідності з п. 4.10. договору розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється з дати списання коштів  з позичкового  рахунку до майбутньої  дати сплати відсотків, а також за період, що починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється  до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості по кредиту.

Сплату  відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 4.3 договору,  відповідач зобов'язаний був здійснювати  в дату  сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 25 число кожного поточного місяця.

За період користування кредитом з 26.02.2005р. по 31.08.2005 року відповідач зобов'язаний був сплатити 54513 грн. 59 коп.  відсотків за користування кредитом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач заборгованість за прострочені відсотки не сплатив, заборгованість по відсотках  становить  48702 грн. 15 коп.

Позивач також просив стягнути з відповідача відповідно до п. 5.1. договору пеню в сумі    14291 грн 41 коп за прострочку  сплати відсотків та прострочку повернення кредиту.

Відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку заборгованості , розмір пені за період з 26.04.2005р. по 31.08.2006р.  за прострочку  сплати відсотків  становить 3923 грн. 53 коп. та розмір пені за  прострочку повернення кредиту за період з 02.09.2005р. по 02.03.2006р.  становить 10364 грн. 11 коп

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором

Пунктом  п. 5.1 договору передбачено, що  при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору,  відповідач повинен сплатити позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми  простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Приймаючи до уваги, що відповідачем було допущено прострочка щодо сплати  відсотків за користування кредитом та порушено строк повернення кредиту,  а тому  суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі   3923 грн. 53 коп. за простроку сплати відсотків за період з 26.04.2005р. по 31.08.2006р. та пені в сумі 10364 грн. 11 коп. за прострочку повернення кредиту за період з 02.09.2005р. по 02.03.2006р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Додатковою угодою від 01.03.2005 року до кредитного договору № 27 від 07.02.2003 року, сторони домовились доповнити розділ 4 пунктами 4.14 та 4.15 і викласти їх у наступній редакції: позичальник сплачує банку комісійну винагороду за пролонгацію кредиту в розмірі 2,0 % від суми пролонгації у день підписання додаткової угоди. Позичальник сплачує банку комісійну винагороду  за огляд предмету застави у розмірі 200 грн. у день огляду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 7 200 грн. комісії за пролонгацію кредиту та огляд застави, відповідно до умов кредитного договору № 27 від 07.02.2003 року та додаткової угоди до нього від 01.03.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання по сплаті комісії за  пролонгацію кредиту та огляд застави в розмірі 7 200 грн.,  в порушення п. 4,14, 4.15 Договору не виконав. Станом на 01.09.2006 року заборгованість відповідача по сплаті комісії за пролонгацію кредиту та огляд застави становить 7 200 грн., тому вимоги позивача

по сплаті комісії за пролонгацію кредиту та огляд застави підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов кредитного договору та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту, відсотки за  його користування, пеню та комісію за пролонгацію кредиту та огляд застави  не сплатив, і вимоги позивача не спорив, та не надав доказів виконання взятого на себе  зобов”язання  первісному кредитору, господарський суд, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 110 000 грн. заборгованості по кредиту,  48702 грн. 15 коп. заборгованості по відсотках, 3923 грн. 53 коп. пені за простроку сплати відсотків за період з 26.04.2005р. по 31.08.2006р., пені  в сумі 10364 грн. 11 коп. за прострочку повернення кредиту за період з 02.09.2005р. по 02.03.2006р. та 7 200 грн. комісії за пролонгацію кредиту та огляд застави.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу з відповідача підлягають  стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 1801 грн. 90 коп. та витрати в сумі 118 грн.  за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 512,514, 525, 526, 546, 549,  1046, 1048, 1049, 1050,  Цивільного кодексу України, ст. ст.  193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75,ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з  Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Прачівське”  Чернігівська область, Борзнянський район, с. Прачі, вул. Леніна, 38 (р/р 26008051401423  в  Чернігівському РУ ПриватБанку, МФО 353586, код ЄДРПОУ 03796028) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (рахунок № 35194833805108 в управлінні Національного банку по Чернігівській області, МФО 353586, код 14360570)

110 000 грн. заборгованості по кредиту,  48702 грн. 15 коп. заборгованості по відсотках, 3923 грн. 53 коп. пені за простроку сплати відсотків, 10364 грн. 11 коп. пені   за прострочку повернення кредиту , 7 200 грн. комісії, 1801 грн. 90 коп. держмита та  118 грн. витрат  за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

   Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

                   Суддя                                                   Л.М. Лавриненко