Ухвала

від 06.09.2012 по справі 2а/2570/3670/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3670/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів Оксененка О.М. та Мельничука В.П.,

при секретарі Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засідання, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро»до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області, Державної податкової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, за участю прокуратури Чернігівської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро»(далі або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області (далі -відповідач 1 або податковий орган), Державної податкової адміністрації України (далі відповідач 2) та Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області (далі -відповідач 3) визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Під час розгляду справи судом позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив суд визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Менському районі щодо ненадання висновків про суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтрансагро" в розмірі 221145,00 грн.; визнати протиправною бездіяльність ГУДК України в Чернігівській області щодо неперерахування підприємству суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 87855,00 грн.; визнати протиправною бездіяльність ДПА України щодо ненадання ГУДК України в Чернігівській області реєстрів з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 221145,00 грн.; зобов'язати ГУДК України в Чернігівській області перерахувати з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтрансагро" 221145.00 грн. відшкодування з податку на додану та 66714,90 грн. пені за несвоєчасне відшкодування.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково: визнано бездіяльність Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області щодо ненадання висновків Головному управлінню Державного казначейства України в Чернігівській області про відшкодування суми податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро»за травень 2009 року в сумі 221145,00 (двісті двадцять одна тисяча сто сорок п'ять) грн. 00 коп. протиправною та зобов'язано Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області перерахувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтрансагро" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2009 року в сумі 221145,00 (двісті двадцять одна тисяча сто сорок п'ять) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач ДПІ у Менському районі Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які прибули в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, 19 червня 2009 року позивачем була подана декларація з податку на додану вартість за травень 2009 року, в якій до бюджетного відшкодування позивачем заявлена сума 309000,00 грн. До податкової декларації додавалися додатки: додаток № 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»; додаток № З «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»; додаток № 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування»; додаток № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

З метою з'ясування достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2009 року ДПІ у Менському районі Чернігівської області жовтні 2009 року та грудні 2010 року були проведена перевірка позивача, за результатами яких складено відповідні акти від 05 жовтня 209 року № 406/23/33684523 та від 08.12.2010 року №309/23/33684523.

У зв'язку з виявленням під час перевірок завищення з боку платника податку заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 216357,00 грн. та 4788,00 грн. податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення № №0000772300/0/1976/23 на суму 216357,00 грн., від 16.10.2009 року № 0000782300/0/1975/23 на суму 83993,00 грн., від 26.01.2010 року № 0000772300/2/96/23 на суму 216357,00 грн., від 26.01.2010 року № 0000782300/3/96/23 на суму 83993,00 грн. та від 16.12.2010 року №0001212300/0/1725/23 на суму 4788,00 грн.

Постановами Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі № 2а-553/10/2570 та від 31.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року у справі №2а/2570/1218/2011 за позовами ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро»до ДПІ у Менському районі Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень позови були задоволені.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у справах № 2а-553/10/2570 та №2а/2570/1218/2011 судами вже надана належна правова оцінка щодо відсутності порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та правомірності заявленої ним суми бюджетного відшкодування згідно податкової декларації, зокрема, за травень 2009 року та, як наслідок, наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» . Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до ч. 1 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ч. 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту «а»підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За приписами п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону ).

Абзацом 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями абзацу 2 п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Виходячи з аналізу вищевикладених правових норм, після набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 2а-553/10/2570 та №2а/2570/1218/2011 ДПІ у Менському районі Чернігівської області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» , не був виконаний податковим органом, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині.

При цьому, колегія суддів відзначає, що приймаючи участь у розгляді справ № 2а-553/10/2570 та №2а/2570/1218/2011 про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Менському районі Чернігівської області мала можливість спростувати доводи ТОВ «Підприємства з іноземними інвестиціями «Інтренсагро»щодо неправомірності їх прийняття, проте не зробила цього, а тому не може спростовувати ці ж обставини при розгляді справи за позовом між тими ж сторонами за наслідками скасування.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційних скарг спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Мельничук В.П.

Повний текст ухвали виготовлено 11 вересня 2012 року.