06.10.2011 Справа № 2а/2570/3670/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
< Список >
28 вересня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
суддів Житняк Л.О.
ОСОБА_1
за участю секретаря Прокіної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області, Державної податкової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, за участю прокуратури Чернігівської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
11.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» (далі - ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області, Державної податкової адміністрації України, за участю прокуратури Чернігівської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Менському районі щодо ненадання висновків про суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» в розмірі 221145,00 грн.; визнати протиправною бездіяльність ГУДК України в Чернігівській області щодо неперерахування підприємству суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 87855,00 грн.; визнати протиправною бездіяльність ДПА України щодо ненадання ГУДК України в Чернігівській області реєстрів з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 221145,00 грн.; зобов'язати ГУДК України в Чернігівській області перерахувати з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» 221145,00 грн. відшкодування з податку на додану та 66714,90 грн. пені за несвоєчасне відшкодування.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає наступне.
За результатами господарської діяльності у 2009 році у ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» виникла різниця між сумою сформованого податкового кредиту та податкових зобов'язань. ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» прийняло рішення про повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідний період. Відповідно до Закону України Про податок на додану вартість та Податкового кодексу України ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2009 року в розмірі 221145,00 грн. Так, підприємством подано до ДПІ у Менському районі податкову декларацію за травень 2009 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 309000,00 грн. За результатами перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 року ДПІ у Менському районі узгодила частину суми ПДВ, задекларованої підприємством, в розмірі 92643,00 грн., решту суми ДПІ у Менському районі не узгодила у зв'язку з порушеннями вимог чинного законодавства. Відповідно до вимог Закону України Про податок на додану вартість підприємству повинні були відшкодувати податок на додану вартість (далі - ПДВ) через 30 днів після подання декларації та проведення документальної перевірки. На час розгляду справи товариству відшкодовано з бюджету із заявленої суми в розмірі 309000,00 грн. лише частина в розмірі 87855,00 грн. (перераховано на рахунок підприємства 855,00 грн. та надано облігації внутрішньої державної позики на суму 87000,00 грн.). Решта суми в розмірі 221145,00 грн. залишилась не відшкодованою підприємству. Позивач зазначає, що ДПІ у Менському районі не надано до органу Державного казначейства висновків про суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року в розмірі 221145,00 грн., ДПА України не надала до ГУДК України в Чернігівській області реєстрів з визначенням розміру відшкодування ПДВ, а ГУДК України в Чернігівській області не перераховано підприємству суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 року грн. в розмірі 87855,00 грн. У зв'язку з протиправною бездіяльністю суб'єктів владних повноважень товариству своєчасно не відшкодовано ПДВ, а тому невідшкодована сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на яку нараховується пеня відповідно до Податкового кодексу України на рівні 120 % облікової ставки НБУ. Тому позивач вважає, що він має право також на перерахунок з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок 66714,90 грн. пені. Враховуючи наведене, ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в заяві про зміну позовних вимог.
Представник відповідача - ДПІ у Менському районі, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та не визнав свою бездіяльність протиправною щодо не надання до УДК у Менському районі висновків про відшкодування суми ПДВ за травень 2009 року по ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» . ДПІ у Менському районі був наданий до УДК у Менському районі висновок від 23.11.2009 року № НОМЕР_1 по декларації за травень 2009 року на суму бюджетного відшкодування 87855,00 грн., але був повернутий до податкового органу без виконання у зв'язку з відсутністю наданого ДПА України реєстру платників ПДВ, по яких передбачається відшкодування. Також ДПІ у Менському районі 27.08.2010 року надано висновок на відшкодування позивачу ПДВ від 23.11.2009 року № НОМЕР_2 на суму 87000,00 грн. та від 10.09.2010 року № НОМЕР_3 на суму 855,00 грн., які виконано ГУДК у Чернігівській області. Зазначив, що сума, заявлена позивачем до відшкодування, в розмірі 309000,00 грн. є не узгодженою, оскільки у зв'язку з порушенням вимог Закону України Про податок на додану вартість , податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення, відносно яких триває судове оскарження. ДПІ у Менському районі не повідомляла орган державного казначейства про судове оскарження сум, заявлених до відшкодування, тому і не було надано висновків із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до прийняття остаточного рішення з судового оскарження. За таких обставин представник відповідача вважає, що податковий орган діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідача - ГУДК у Чернігівській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що ГУДК у Чернігівській області при відшкодуванні ПДВ керується вимогами Податкового кодексу України, вимогами спільного наказу ДПА України та Державного казначейства України Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках від 03.02.2011 року № 68/23 (далі-Порядок № 68/23) та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року № 39 (далі- Порядок № 39). Відшкодування ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Зазначив, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється за поданням Державною податковою адміністрацією України реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету, зокрема, відшкодування податку на додану вартість підприємствам здійснюється згідно з отриманим реєстром та висновками відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігації внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року за № 451/501/132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за № 971/9570 (далі-Порядок № 451/501/132). Представник ГУДК у Чернігівській області пояснив, що ДПІ у Менському районі був наданий до УДК у Менському районі висновок від 23.11.2009 року № НОМЕР_1 по декларації за травень 2009 року на суму бюджетного відшкодування 87855,00 грн., але був повернутий до ДПІ у Менському районі без виконання у зв'язку з відсутністю наданого ДПА України реєстру платників ПДВ, по яких передбачається відшкодування податку з Державного бюджету. Також ДПІ у Менському районі 27.08.2010 року надано висновок на відшкодування позивачу ПДВ від 23.11.2009 року № НОМЕР_2 на суму 87000,00 грн. та від 10.09.2010 року № НОМЕР_3 на суму 855,00 грн., які виконано ГУДК у Чернігівській області в повному обсязі шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики в кількості 87 шт. на суму 87000,00 грн. в рахунок відшкодування суми ПДВ, а також перераховано на рахунок позивача 855,00 грн. Інших висновків по декларації за травень 2009 року по ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» до органів казначейства не надходило. Отже, ГУДК у Чернігівській області виконало висновки, що надходили, діяло в межах наданих повноважень та згідно вимог чинного законодавства. Виходячи з викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо казначейства повністю.
Представник відповідача - Державної податкової адміністрації України в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що відповідно до вимог Порядку № 451/501/132 ДПА України проводить ретельний аналіз інформації про підготовлені органами державної податкової служби висновки щодо відшкодування податку на додану вартість на поточні рахунки суб'єктів підприємницької діяльності та надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Оскільки до ДПА України не надходили висновки про відшкодування ПДВ за травень 2009 року по ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» в сумі 221145,00 грн., тому і реєстри по даному підприємству не складалися. Крім цього, норми чинного законодавства не передбачають надання ДПА України реєстрів з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету до регіональних органів державного казначейства. Позивачу в вересні 2010 року були несвоєчасно відшкодовані суми ПДВ в розмірі 87000,00 грн. та 855,00 грн., але Закон України Про податок на додану вартість , який діяв на момент відшкодування ПДВ, не містив норми про нарахування пені на несвоєчасно відшкодовані суми податку на додану вартість. З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Підпунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено нарахування пені на бюджетну заборгованість з ПДВ на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Оскільки на сьогоднішній день підприємству не відшкодовано ПДВ в розмірі 221145,00 грн., то і нарахування пені на цю суму є передчасним, оскільки неможливо встановити облікову ставку НБУ. Зважаючи на вищевикладене, ДПА України вважає, що позов є безпідставним та необгрунтованим, тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 19.09.2011 року до участі у справі залучено прокуратуру Чернігівської області. Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на заперечення відповідача - ГУДК у Чернігівській області.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» (код ЄДРПОУ-33684523) зареєстроване в якості юридичної особи Менською районною державною адміністрацією Чернігівської області 04.04.2008 року та зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 155507 та свідоцтвом № 100110572 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 023845 (а.с. 77,79).
За результатами фінансово-господарської діяльності у ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» виникло право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість , (що діяв в податкових періодах, за які заявляється сума до відшкодування), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
На виконання вказаних норм ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» подало до ДПІ у Менському районі податкову декларацію з ПДВ від 19.06.2009 року за травень 2009 року, в якій у рядку 25 ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на його розрахунковий рахунок, (заповнений рядок 25.1 декларації) у розмірі 309000,00 грн. До податкової декларації додавалися додатки: додаток № 2 Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ; додаток № 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування ; додаток № 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування ; додаток № 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 65-66,67,68,69,70).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно із п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Згідно із пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
З викладених норм вбачається, що податковому органу надається 30 днів для проведення документальної невиїзної перевірки та 30 днів для проведення позапланової виїзної перевірки.
Судом встановлено, що ДПІ у Менському районі перевірку ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2009 року проведено 05.10.2009 року, про що складено акт від 05.10.2009 року № 406/23/33684523 (а.с. 110-114).
Таким чином, оскільки податкову декларацію з ПДВ за травень 2009 року ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» подано 19.06.2009 року, а перевірку проведено 05.10.2009 року, то суд приходить до висновку, що ДПІ у Менському районі несвоєчасно проведено перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2009 року, тобто з порушенням строків, передбачених законодавством.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 216357,00 грн. Перевіркою підтверджено суму ПДВ в розмірі 92643,00 грн.
Тому ДПІ у Менському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 16.10.2009 року № 0000772300/0/1976/23 на суму 216357,00 грн., від 16.10.2009 року № 0000782300/0/1975/23 на суму 83993,00 грн., від 26.01.2010 року № 0000772300/2/96/23 на суму 216357,00 грн. та від 26.01.2010 року № 0000782300/2/96/23 на суму 83993,00 грн. (а.с. 115,116,117).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» оскаржено їх в судовому порядку.
Постановами Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 року по справі № 2а-553/10/2570 та від 31.03.2011 року по справі № 2а/2570/1218/2011, які набрали законної сили, скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.10.2009 року № 0000772300/0/1976/23 на суму 216357,00 грн., від 16.10.2009 року № 0000782300/0/1975/23 на суму 83993,00 грн., від 26.01.2010 року № 0000772300/2/96/23 на суму 216357,00 грн. та від 26.01.2010 року № 0000782300/2/96/23 на суму 83993,00 грн. (а.с. 212-213,214-216).
Відповідно до вимог п. 1, п. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232, Типового положення Про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 року за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до абзацу 2 пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
ДПІ у Менському районі 16.11.2009 року відповідно до Реєстру висновків на відшкодування ПДВ № 22 сформовано та направлено до УДК у Менському районі висновок № НОМЕР_4 із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, в розмірі 92643,00 грн., який отримано 16.11.2009 року посадовою особою УДК у Менському районі ОСОБА_2, що підтверджується відміткою на реєстрі та не заперечується представником ГУДК у Чернігівській області (а.с. 187,188).
16.11.2009 року ДПА в Чернігівській області направлено лист № 7527/7/19-011 про виключення з реєстру суми 4788,00 грн. у зв'язку з не завершенням відпрацювання розбіжності 2-ї категорії (а.с. 190).
Також необхідно зазначити, що ДПІ у Менському районі у 2011 році висновків на відшкодування ПДВ по ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» не надавала, що підтверджується листом УДК у Менському районі від 20.05.2011 року № 19-11-3-22/440 (а.с. 74).
Встановлено, що ДПІ у Менському районі не повідомляла орган державного казначейства про судове оскарження сум, заявлених до відшкодування, тому і не було надано висновків із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до прийняття остаточного рішення з судового оскарження
Таким чином, судом встановлено, що, оскільки перевірка закінчена 05.10.2009 року, а ДПІ у Менському районі подано висновок із визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету в сумі 92643,00 грн. за травень 2009 року до органу Державного казначейства 16.11.2009 року, то податковим органом порушено строки для надання висновків, що передбачені законодавством.
Крім цього, після набрання законної сили постановами Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 року по справі № 2а-553/10/2570 та від 31.03.2011 року по справі № 2а/2570/1218/2011 дії ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» щодо визначення суми бюджетного відшкодування визнано правомірними, а суми, заялені позивачем до відшкодування з бюджету, стали узгодженими. Проте, висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 221145,00 грн., ДПІ у Менському районі не формувались та не направлялись до органу Державного казначейства, а, отже, ДПІ у Менському районі не вчинено жодних дій по відшкодуванню з бюджету суми ПДВ по ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» .
Отже, суд приходить до висновку, що твердження позивача про протиправну бездіяльність ДПІ у Менському районі щодо ненадання висновків до органу Державного казначейства на суму 221145,00 грн. відповідає дійсності та не спростовано доказами, наданими представником ДПІ у Менському районі, а тому в цій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 132 Державна податкова адміністрація надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету.
Висновок від 16.11.2009 року № НОМЕР_4 із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, в розмірі 92643,00 грн. повернено УДК у Менському районі до податкового органу без виконання у зв'язку з відсутністю підтвердного реєстру на відшкодування ПДВ суб'єктам господарювання, у яких по деклараціях з ПДВ заявлено бюджетне відшкодування до 100,00 грн., що підтверджується листом УДК у Менському районі від 23.11.2009 року № 19-11-3-22/16/6 (а.с. 189).
Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Також відповідно до п. п. 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Таким чином, законодавство, чинне на час заявлення сум ПДВ до відшкодування, та законодавство, чинне на час розгляду справи, ставить в залежність перерахування сум ПДВ органами державного казначейства від отримання від органів державної податкової служби висновку про відшкодування ПДВ із зазначенням суми такого відшкодування.
Згідно із п. п. 7-9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (далі- Порядок № 39), орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:
трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.
На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:
трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до п.4 спільного наказу ДПА України та Державного казначейства України від 03.02.2011р. № 68/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за № 199/18937 Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (далі - Наказ № 68/23) не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання узагальнених матеріалів, органи ДПС за місцезнаходженням платника за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких органи ДПС в областях направляють до центрального органу ДПС для формування узагальненої інформації.
Згідно із п.5 вказаного Наказу центральний орган ДПС здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ за платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України Про податок на додану вартість та залишились невідшкодованими, яку надсилає до ОДПА для подачі висновків органам державного казначейства.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи із аналізу ст. 3 Закону України Про державну податкову службу в Україні органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Пунктом 5 Порядку № 132 встановлено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Враховуючи наведені норми вищезазначених порядків, можна зробити висновок, що разом з висновком про бюджетне відшкодування до органів Державного казначейства ДПА України надає реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету та узагальнену інформацію щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України Про податок на додану вартість та залишились невідшкодованими.
Відповідно до вимог Порядку взаємодії між ОДПС України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками ОДПС України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом ДПА України, МФ України, ДК України № 451/501/132 від 03.08.2004 р., зареєстрованого в МЮ України 04.08.2004 р. за № 971/9570, Державна податкова адміністрація України проводить ретельний аналіз інформації про підготовлені органами державної податкової служби висновки щодо відшкодування податку на додану вартість на поточні рахунки суб'єктів підприємницької діяльності та надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Оскільки до ДПА України не надходили висновки про відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року по ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» в сумі 221145,00 грн., тому і реєстри по даному підприємству не складалися.
Суд приходить до висновку, що ДПА України діяло в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.
Тому заявлені вимоги до ДПА України безпідставні та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим в частині позовних вимог, заявлених до ДПА України, необхідно відмовити.
Щодо перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, то суд зазначає наступне.
Підпунктом 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
При цьому, п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представником позивача, що висновки на відшкодування позивачу ПДВ від 23.11.2009 року № НОМЕР_2 на суму 87000,00 грн. та від 10.09.2010 року № НОМЕР_3 на суму 855,00 грн. виконано ГУДК у Чернігівській області в повному обсязі шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики 27.09.2010 року в кількості 87 шт. на суму 87000,00 грн. в рахунок відшкодування суми ПДВ, а також 30.09.2010 року перераховано на рахунок позивача 855,00 грн., що підтверджується випискою ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 23.09.2010 року № 461 (а.с. 210,211).
Інших висновків по декларації за травень 2009 року по ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» до органів казначейства не надходило.
Отже, ГУДК у Чернігівській області виконало висновки, що надходили, діяло в межах наданих повноважень та згідно вимог чинного законодавства.
Таким чином, ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» відшкодовано із бюджету із заявленої суми в розмірі 309000,00 грн. лише частина суми в розмірі 87855,00 грн., решта суми в розмірі 221145,00 грн. залишилась не відшкодованою підприємству. Тому, вимога про відшкодування ПДВ ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» по декларації за травень 2009 року в розмірі 221145,00 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість суд зазначає наступне.
До 1 червня 2005 року згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена відповідно до підпункту 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, вона підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму такої заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV з підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було виключено норми, що передбачали нарахування процентів за невчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та було встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку в податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції Закону N 2505-IV було доповнено підпунктом 7.7.8, згідно з яким сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважалася бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховувалася пеня на рівні ставки, розмір якої визначався відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначена пеня самостійно розраховувалася та сплачувалася органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку.
Відповідно до пункту 13 "Перехідні положення" розділу 2 Закону N 2505-IV пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" набирав чинності з 1 червня 2005 року, крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який мав набрати чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати слід було застосовувати процедуру узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, яка діяла до набрання чинності Законом N 2505-IV, з урахуванням того, що таке бюджетне відшкодування надавалося протягом 30 календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникало право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.
Законом України від 7 липня 2005 року N 2771-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів України", який набрав чинності з 28 липня 2005 року, редакцію підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було змінено і цим підпунктом передбачено, що в разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Останній призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Тобто з 28 липня 2005 року Закон України "Про податок на додану вартість" перестав містити норми, що надавали право платникам податку на нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Вказане право повернулось з прийняттям нового Податкового кодексу України.
Отже, на час виникнення права у позивача на відшкодування суми податку на додану вартість, чинним на той час законодавством не було передбачено право платникам податку на нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із підпунктом б пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито від 21.01.1993 року № 7-93 із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, справляється 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до пункту 3 частини 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700,00 грн.
Згідно квитанції від 11.07.2011 року № 122/122 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 2).
Оскільки позивачем в заяві про зміну позовних вимог заявлено одну майнову вимогу та три немайнові вимоги, то йому необхідно було сплатити за немайнові вимоги додатково судовий збір відповідно до підпункту б пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито , а саме 3,40 грн. (а.с. 104).
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно із частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки судом задоволено одну майнову вимогу та одну немайнову вимогу, то судові витрати розподіляються наступним чином: 1700,00 грн. - 2,28 грн. (3,40/3=1,14; 1,14 + 1,14 = 2,28 грн.) = 1697,72 грн.
Тому з Державного бюджету України підлягає відшкодуванню судові витрати в розмірі 1697,72 грн.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області щодо ненадання висновків Головному управлінню Державного казначейства України в Чернігівській області про відшкодування суми податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями Інтрансагро за травень 2009 року в сумі 221145,00 (двісті двадцять одна тисяча сто сорок п'ять) грн. 00 коп. протиправною.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області перерахувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» (код ЄДРПОУ-33684523, р/р № 2600500017933, банк ЧФ ВАТ Укрексімбанк м. Чернігів, МФО 353649) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2009 року в сумі 221145,00 (двісті двадцять одна тисяча сто сорок п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.Є. Ткаченко
судді Л.О. Житняк
ОСОБА_1
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2011 |
Оприлюднено | 24.02.2017 |
Номер документу | 64921227 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Ткаченко О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні