Постанова

від 11.09.2012 по справі 1570/2222/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2222/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Бушанському А.В.

За участю:

Представника позивача: Осадчука В.М.

Представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Інтелект Груп Компані»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма Інтелект Груп Компані»(далі ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання нечинним акту № 69/22-1/36795105 від 07.03.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Інтелект Груп Компані», код ЄДРПОУ 36795105, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТК»за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року»та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2012 року № 0000132201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 24.02.2012 року по 01.03.2012 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки було складено акт № 69/22-1/36795105 від 07.03.2011 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 34 940,95 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132201 від 14.03.2012 року про збільшення ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі: 34 941,00 грн. - основний платіж та 3,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки від 07.03.2011 року, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000132201 від 14.03.2012 року протиправним та такими, що підлягає скасуванню. При цьому позивачем зазначено, що його контрагентом - ТОВ «ВСТК»- згідно правочину, укладеного з ним позивачем, поставлялись товари для ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані», що підтверджується відповідними первинними документами, які передбачені правилами ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. На думку позивача, з його боку при формуванні ним податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.05.2012 року було закрито провадження по даній справі в частині позовних вимог про визнання нечинним акту № 69/22-1/36795105 від 07.03.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Інтелект Груп Компані», код ЄДРПОУ 36795105, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТК»за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року» .

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2012 року № 0000132201у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання 06.09.2012 року не з'явилась, про дату час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином та своєчасно. У судовому засіданні 18.07.2012 року представник ДПІ у Суворовському районі м. Одеси участь приймала, надавала пояснення, позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т. 2 а.с. 22-23), наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що в ході проведення перевірки ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року було встановлено відсутність фактичного здійснення ТОВ «ВСТК»поставок товару на адресу позивача, та непідтвердження первинними документами факту реального здійснення господарських операцій між ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»та ТОВ «ВСТК», чим позивачем було порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 34 940,95 грн., у тому числі: за квітень 2011 року -10 470,75 грн., за травень 2011 року -14 869,41 грн., за червень 2011 року -9 600,78 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»було зареєстровано 15.10.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36795105, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 511110 (т. 1 а.с. 26). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у Суворовському районі м. Одеси (т. 1 а.с. 30).

Згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані» за КВЕД є: виробництво меблів для сидіння; виробництво меблів для офісів та підприємств торгівлі; виробництво інших меблів; оптова торгівля текстильними товарами; роздрібна торгівля текстильними та галантерейними товарами (т.1 а.с. 28).

В період з 24.02.2012 року по 01.03.2012 року на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»№ 264 від 24.02.2012 року начальником відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Альохіною В.І. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані» по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «ВСТК» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 69/22-1/36795105 від 07.03.2011 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у вигляді заниження сум податку на додану вартість в результаті завищення податкового кредиту підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «ВСТК»за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 34 940,95 грн., у тому числі: за квітень 2011 року -10 470,75 грн., за травень 2011 року -14 869,41 грн., за червень 2011 року -9 600,78 грн. (т.1 а.с. 12-25).

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, отриману від ДПІ в Приморському районі м. Одеси, а саме: лист № 45325/7/23-513 від 09.08.2011 року «Про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «ВСТК» з актом перевірки № 1945/23-512/35179825 від 03.08.2011 року «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за квітень 2011 року»; лист № 44435/7/23-512 від 03.08.2011 року про відпрацюванні переліку підприємств з метою руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість та припинення протиправної діяльності суб'єктів господарювання з актом перевірки від 29.07.2011 року № 1919/23-513/35179825 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень 2011 року»; лист № 48690/7/23-513 від 26.08.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВСТК»за червень 2011 року»з актом перевірки від 26.08.2011 року № 2132/2-512/35179825 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень 2011 року»(т. 1 а.с. 116-127, т. 2 а.с. 39-64). У зазначених документах ДПІ в Приморському районі м. Одеси зазначає робить висновки про неможливість здійснення ТОВ «ВСТК»реальних господарських операцій у квітні-червні 2011 році внаслідок встановлених під час перевірок фактів: відсутності у ТОВ «ВСТК»необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходження підприємства за юридичною адресою.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на підставі висновків акту перевірки № 69/22-1/36795105 від 07.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132201 від 14.03.2012 року про збільшення ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі: 34 941,00 грн. - основний платіж та 3,00 грн. - штрафні санкції (т. 1 а.с. 10).

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Заслухавши представників позивача та представника відповідача, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»від 16.07.99 № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Відповідно до п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності поставки позивачу товару із з'ясуванням обставин щодо наявності у постачальника товару фізичних та технічних можливостей здійснювати поставку товару, порядку його передачі та отримання, умов транспортування.

В акті перевірки № 69/22-1/36795105 від 07.03.2011 року податковим органом зазначено, що ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»згідно декларації з податку на додану вартість за квітень-червень 2011 року до складу податкового кредиту неправомірно віднесло суму ПДВ по господарським операціям з ТОВ «ВСТК»у загальній сумі 34 940,95 грн., у тому числі: у квітні 2011 року -10 470,75 грн., у травні 2011 року -14 869,41 грн., у червні 2011 року -9 600,78 грн. (т.1 а.с. 89-91, 93-95, 97-99).

Під час розгляду справи судом було досліджено наданий позивачем договір постачання № 27/04 від 27.04.2011 року між ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»(замовник) та ТОВ «ВСТК»(постачальник), у якому зазначено, що постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти товар, а саме: тканину бавовняну у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору загальною вартістю 62 824,50 грн., у тому числі ПДВ 10 470,75 грн.(т. 1 а.с. 31-32).

Відповідно до п.п 6.1, 6.2 цього договору товар вважається поставленим постачальником та прийнятим замовником з моменту підписання ними накладних чи актів приймання-передачі. Приймання-передача товару проводиться по кількості та якості згідно з товаросупроводжуючими документами.

На обґрунтування виконання умов зазначеного договору товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТК», позивачем надано до суду документи щодо поставки йому постачальником протягом квітня-червня 2011 року різноманітних тканин (атласу, шовку, тафти, шифону, парчі, гобелену та т.і.) та швейної фурнітури і сплати позивачем на адресу ТОВ «ВСТК»коштів за поставлені товари: специфікації до договору № 27/04 від 27.04.2011 року (а.с. 33, 37, 40), податкові накладні: № 374 від 29.04.2011 року на суму 62 824,50 грн., у тому числі ПДВ 10 470,75 грн.; № 1112 від 16.05.2011 року на суму 89 216,46 грн., у тому числі ПДВ 14 869,41 грн.; № 1167 від 16.06.2011 року на суму 29 400,00 грн., у тому числі ПДВ 4 900,00 грн.; № 1168 від 25.06.2011 року на суму 28 204,69 грн., у тому числі ПДВ 4 700,78 грн. (т.1 а.с. 36, 39, 41, 43), видаткову накладну № 1/04 від 29.04.2011 року на суму 62 824,50 грн., у тому числі ПДВ 10 470,75 грн. (т.1 а.с. 35), накладну № 1167 від 25.06.2011 року на суму 57 604,69 грн., у тому числі ПДВ 9 600,78 грн. (т.1 а.с. 42), рахунки (т.1 а.с. 34, 38), платіжні доручення (т.1 а.с. 59-61), реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень-червень 2011 року (т.1 а.с. 92, 94, 100).

Разом з тим, як зазначив в судовому засіданні представник позивача Осадчук В.М., який на час здійснення спірних господарських операцій виконував обов'язки керівника підприємства, він особисто з керівником ТОВ «ВСТК»- Бунько Рузаною Артемівною - не зустрічався та зазначений договір № 27/04 від 27.04.2011 року з нею не укладав. Про існування зазначеного суб'єкту господарювання він дізнався з мережі Інтернет; про поставку йому товарів, що зазначені в наданих ним до суду документах, він домовлявся по телефону з невідомим йому чоловіком, нібито менеджером ТОВ «ВСТК», який в подальшому поставляв товар на адресу позивача на якомусь автомобілі. Цією ж особою йому був наданий екземпляр договору між ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»(замовник) та ТОВ «ВСТК»(постачальник), який ним Осадчуком В.М., був підписаний, та цією ж особою йому надавались податкові та видаткові накладні, рахунки на оплату поставленого товару, які були надані ним до суду.

Під час дослідження зазначених документів в судовому засіданні було встановлено, що в них не зазначено прізвища та посаду особи, яка відвантажувала зазначений у них товар, відсутні реквізити довіреності від ТОВ «ВСТК»на отримання цією особою товарно-матеріальних цінностей від постачальника, що виключає можливість на підставі зазначених документів ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції. Доказів видання зазначених документів саме товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТК»та підписання їх керівником підприємства Бунько Р.А. до суду не надано. Зазначені обставини, з урахуванням податкової інформації щодо відсутності у контрагента позивача найманих працівників та виробничих потужностей щодо здійснення господарської діяльності, дають підстави суду вважати, що надані представником позивача до суду документи не є належними доказами реальної постави позивачу товарно-матеріальних цінностей саме товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТК», а тому суд не приймає їх в якості належних доказів та первинних документів поставки зазначених у них товарів від ТОВ «ВСТК»на адресу позивача.

Крім того, позивачем не надано до суду первинної транспортної документації щодо транспортування зазначеного товару та не надано жодного доказу на обґрунтування відображення в бухгалтерському обліку підприємства отриманих товарно-матеріальних цінностей, як то передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року. Надані представником позивача до суду прибуткові накладні на товар фактично дублюють зміст наданих ним же видаткових накладних від ТОВ «ВСТК»та не містять у собі інформації щодо оприбуткування товарів у бухгалтерському обліку підприємства.

При цьому суд приймає до уваги посилання представника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на те, що торгівля текстильними та галантерейними товарами не відноситься до видів економічної діяльності за КВЕД товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТК», а основним видом діяльності підприємства є організація перевезення вантажів. Також, як вбачається із матеріалів справи у контрагента позивача -ТОВ «ВСТК»відсутні фізичні та технічні можливості для здійснення господарської діяльності.

Суд також враховує відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про внесення державним реєстратором запису про відсутність ТОВ «ВСТК»за місцезнаходженням.

З цих підстав суд також погоджується з твердженням представника податкового органу в судовому засіданні щодо непідтвердження позивачем реальності поставки йому товарів від ТОВ «ВСТК»та у зв'язку з цим неправомірності перерахування позивачем сум податку на додану вартість на адресу цього контрагента у квітні-червні 2011 року.

Суд з цього приводу приймає до уваги думку представника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо відображення податкового кредиту по господарських операціях із зазначеним контрагентом з метою штучного заниження об'єкта оподаткування підприємства з податку на додану вартість та вважає, що висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість у квітні-червні 2011 року на загальну суму 34 940,95 грн., у тому числі: за квітень 2011 року -10 470,75 грн., за травень 2011 року -14 869,41 грн., за червень 2011 року -9 600,78 грн. у зв'язку з включенням до складу цього кредиту сум ПДВ у складі вартості придбаних у ТОВ «ВСТК»товарів, є правомірним та обґрунтованим.

З вищенаведених підстав на висновок суду з цього питання не впливає надання представником позивача до суду документів на підтвердження використання приватним підприємством «ВКФ Інтелект Груп Компані»нібито придбаного у ТОВ «ВСТК»товару шляхом його продажу Державному закладу «Одеський національний академічний театр опери та балету»: а саме договір постачання від 27.04.2011 року № 27/04-ИГ з додатками (т.1 а.с. 44-48), рахунки (т.1 а.с. 49, 52, 56), накладні (т.1 а.с. 50, 53, 57), податкові накладні (т.1 а.с. 51, 54, 58), виписки Одеського відділення ПАТ «Укрсоцбанк»по особовому рахунку ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»(т.1 а.с. 55, 59-61). Суд вважає, що вищенаведені докази жодним чином не підтверджують придбання зазначеного в них товару позивачем саме у ТОВ «ВСТК».

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що надані позивачем документи в обґрунтування фактичності господарських операції позивача з ТОВ «ВСТК»не можуть вважатися первинними документами для цілей податкового обліку та не можуть бути прийняті в якості належного доказу правомірності віднесення сум ПДВ у складі витрат ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані»з придбання товарів у свого контрагента до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у спірний період.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні довів правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0000132201 від 14.03.2012 року про визначення позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства, позивачем належних та достатніх доказів його незаконності надано не було, у зв'язку з чим адміністративний позов ПП «ВКФ Інтелект Груп Компані» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Інтелект Груп Компані» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11 вересня 2012 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.

Постанова н

11 вересня 2012 року

.