Постанова

від 31.08.2012 по справі 1570/3232/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3232/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Цвик С.М. (по довіреності)

представника відповідача - Копанський С.А. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком»з адміністративним позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032300 форми «П»від 23.01.2012 року, №0000042300 форми «Р»від 23.01.2012 року, №0000052300 форми «Р»від 23.01.2012 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентом, їх реальність, придбаний товар використовувався у господарській діяльності позивача, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях (Том ІІ, аркуші справи 40-51), оскільки перевірка позивача проведена правомірно, первинні документи позивача не підтверджують здійснення господарських операцій, у контрагента позивача відсутні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, угоди, укладені з контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними, а тому позивач не мав права включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми коштів по операціям з його контрагентом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком»зареєстровано як юридичну особу 14.11.2009 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №238701 (Том ІІ, аркуш справи 9).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є перероблення молока та виробництво сиру; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; інші види оптової торгівлі; вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; виробництво фруктових та овочевих соків, що підтверджується Довідкою з ЄДПОУ №7021 (Том ІІ, аркуш справи 10).

Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області у період з 22.11.2011 року по 29.12.2011 року, враховуючи продовження терміну проведення перевірки, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агроком»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1-1/23-00/22470373 від 05.01.2012 року (Том І, аркуші справи 35-70).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агроком», зокрема, п.1.32 ст. 1, п. 5.1, п. п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, абз. 4 п. п. 5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, ч. ч.1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 475838 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року на 475838 грн., за 2 квартал 2011 року на 176399 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 766952 грн., ч. ч.1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року занижено суму ПДВ на 269618 грн., в т.ч. по податковим періодам: за березень 2011 року -269135 грн., за травень 2011 року -100 грн., за серпень 2011 року -383 грн., за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року занижено суму податку на додану вартість на 2320 грн., в т.ч. за липень 2010 року -688 грн., за грудень 2010 року -35 грн., за лютий 2011 року -233 грн., за березень 2011 року -22 грн., за червень 2011 року -259 грн., серпень 2011 року -1083 грн.

Про проведення перевірки ТОВ «Агроком»повідомлено шляхом надіслання на адресу підприємства повідомлення про її проведення №22 від 08.11.2011 року (Том ІІ, аркуш справи 53).

Перевірку проведено в присутності головного бухгалтера ТОВ «Агроком», на підставі наказів №1031 від 08.11.2011 року, №1150 від 19.12.2011 року та направлень на проведення перевірки №1217, №1218, №1220, №1221, №1222, №1223 від 21.11.2011 року, які 22.11.2011 року були вручені генеральному директору ТОВ «Агроком»(Том ІІ, аркуші справи 52, 55, 56-61).

З актом перевірки ознайомлено головного бухгалтера ТОВ «Агроком», яким отримано примірник акту 05.01.2012 року, проте з актом перевірки підприємство не погодилось, про що зазначено в акті перевірки.

ТОВ «Агроком»скористалось правом на адміністративне оскарження акту перевірки №1-1/23-00/22470373 від 05.01.2012 року, подавши свої заперечення до Роздільнянської МДПІ Одеської області, проте вони були залишенні без задоволення (Том І, аркуші справи 72-76), а за результатами проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0000032300 від 23.01.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 766952 грн., №0000042300 від 23.01.2012 року, яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 475838 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн., №0000052300 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 271938 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 914, 75 грн. (Том І, аркуші справи 32, 33, 34).

Отримавши зазначені податкові повідомлення-рішення, ТОВ «Агроком»оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області та ДПА України, проте скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (Том І, аркуші справи 77-80, 81-82).

Як вбачається з акту перевірки, наданих заперечень на позов підставою для висновку про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток, заниження податку на прибуток та податку на додану вартість стали акт перевірки та довідка зустрічної звірки по контрагенту позивача, а саме: акт Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг»за період 01.01.2011 року по 30.04.2011 року», яким зафіксовано нікчемність правочинів, відсутність матеріальних і трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, та Довідка зустрічної звірки Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №334/23-214/36675291 від 16.05.2011 року «Про результати документальної перевірки ТОВ «Агропортторг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року», якою зафіксовано відсутність складських, торгівельних, трудових ресурсів, виробничих приміщень, які можливо використовувати при здійсненні господарської діяльності.

Крім того, щодо транспортування товару отриманого від контрагента зазначено, що перевезення здійснювалось ТОВ «Автофрахт-Південь», проте транспортний засіб, яким перевозився товар належить позивачу та під час здійснення операцій з придбання молочної продукції не надавались документи, що підтверджують якість товару, що передбачено договорами.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закон України №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Відповідно до п. п., 1.31, 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.191, п. п. 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно із п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та змісту ст. ст. 138, 139 Податкового кодексу України валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агроком»та ТОВ «Агропортторг»укладено договір купівлі-продажу №110103 від 03.01.2011 року, згідно якого ТОВ Агропортторг»зобов'язується постачати та передавати у власність молоко пастеризоване, а ТОВ «Агроком»зобов'язується прийняти товар та вчасно оплатити його згідно умов цього Договору (Том І, аркуш справи 83).

Відповідно до п. 3 Договору товар по санітарним, ветеринарним та біологічним якостям повинен відповідати показникам якості та безпеки, встановленими нормами ДСТУ 3662-97 та рекомендаціям ГРУ 46.14.01-99. Підтвердженням якості товару є результати аналізу. Якість, кількість, умови зберігання та транспортування, час відвантаження товару визначається безпосередньо у ТОВ «Агропортторг». Всі показники якості товару згідно вимогам ДСТУ 3662-97 перевіряються ТОВ «Агроком»з використанням лабораторних досліджень.

Згідно із п. п. 5, 6 Договору ТОВ «Агроком»оплачує відвантажений ТОВ «Агропортторг»товар по ціні, узгодженої сторонами та відображеної у накладній (товарно-транспортній накладній, податковій накладній). Розрахунки за товар можуть проводитись у безготівковій, готівковій формі, векселями та по взаєморозрахунку за готову продукцію. За домовленістю сторін покупцю може бути надано відстрочку по оплаті продукції на протязі 40 днів з моменту поставки.

Пунктами 7, 8 Договору передбачено, що відвантаження товару здійснюється на склад ТОВ «Агроком». Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє у строк до 31.12.2011 року.

При поставці зазначеного товару ТОВ «Агропортторг»виписано позивачу податкові накладні №62 від 03.01.2011 року, №105 від 04.01.2011 року, №147 від 05.01.2011 року, №181 від 06.01.2011 року, №301 від 09.01.2011 року, №345 від 10.01.2011 року, №385 від 11.01.2011 року, №422 від 12.01.2011 року, №462 від 13.01.2011 року, №504 від 14.01.2011 року, №581 від 16.01.2011 року, №631 від 17.01.2011 року, №681 від 18.01.2011 року, №721 від 19.01.2011 року, №765 від 20.01.2011 року, №802 від 21.01.2011 року, №881 від 23.01.2011 року, №924 від 24.01.2011 року, №961 від 25.01.2011 року, №1001 від 26.01.2011 року, №1041 від 27.01.2011 року, №1086 від 28.01.2011 року, №1162 від 30.01.2011 року, №1206 від 31.01.2011 року, №10 від 01.02.2011 року, №23 від 02.02.2011 року, №45 від 03.02.2011 року, №64 від 04.02.2011 року, №81 від 05.02.2011 року, №101 від 06.02.2011 року, №121 від 07.02.2011 року, №143 від 08.02.2011 року, №165 від 09.02.2011 року, №181 від 10.02.2011 року, №203 від 11.02.2011 року, №222 від 12.02.2011 року, №241 від 13.02.2011 року, №262 від 14.02.2011 року, №281 від 15.02.2011 року, №304 від 16.02.2011 року, №323 від 17.02.2011 року, №342 від 18.02.2011 року, №361 від 19.02.2011 року, №381 від 20.02.2011 року, №404 від 21.02.2011 року, №426 від 22.02.2011 року, №443 від 23.02.2011 року, №462 від 24.02.2011 року, №481 від 25.02.2011 року, №501 від 26.02.2011 року, №521 від 27.02.2011 року, №548 від 28.02.2011 року (Том І, аркуші справи 124-149).

На підтвердження поставки товару суду надано видаткові накладні №62 від 03.01.2011 року, №105 від 04.01.2011 року, №147 від 05.01.2011 року, №181 від 06.01.2011 року, №301 від 09.01.2011 року, №345 від 10.01.2011 року, №385 від 11.01.2011 року, №422 від 12.01.2011 року, №462 від 13.01.2011 року, №504 від 14.01.2011 року, №581 від 16.01.2011 року, №631 від 17.01.2011 року, №681 від 18.01.2011 року, №721 від 19.01.2011 року, №765 від 20.01.2011 року, №802 від 21.01.2011 року, №881 від 23.01.2011 року, №924 від 24.01.2011 року, №961 від 25.01.2011 року, №1001 від 26.01.2011 року, №1041 від 27.01.2011 року, №1086 від 28.01.2011 року, №1162 від 30.01.2011 року, №1206 від 31.01.2011 року, №10 від 01.02.2011 року, №23 від 02.02.2011 року, №45 від 03.02.2011 року, №64 від 04.02.2011 року, №81 від 05.02.2011 року, №101 від 06.02.2011 року, №121 від 07.02.2011 року, №143 від 08.02.2011 року, №165 від 09.02.2011 року, №181 від 10.02.2011 року, №203 від 11.02.2011 року, №222 від 12.02.2011 року, №241 від 13.02.2011 року, №262 від 14.02.2011 року, №281 від 15.02.2011 року, №304 від 16.02.2011 року, №323 від 17.02.2011 року, №342 від 18.02.2011 року, №361 від 19.02.2011 року, №381 від 20.02.2011 року, №404 від 21.02.2011 року, №426 від 22.02.2011 року, №443 від 23.02.2011 року, №462 від 24.02.2011 року, №481 від 25.02.2011 року, №501 від 26.02.2011 року, №521 від 27.02.2011 року, №548 від 28.02.2011 року (Том І, аркуші справи 93-118).

Крім того, між ТОВ «Агроком»та ТОВ «Агропортторг»укладено договір поставки №01/03 від 01.03.2011 року, згідно якого ТОВ Агропортторг»зобов'язується надати у власність сухе молоко з масовою часткою жиру 25 % та масло селянське з масовою часткою жиру 72,5 %, а ТОВ «Агроком»зобов'язується прийняти товар та оплатити його у строк згідно умов цього Договору (Том І, аркуш справи 84).

Відповідно до п. п. 2, 4 Договору якість продукції, що підлягає постачанню, має відповідати державним стандартам і технічним умовам. ТОВ «Агропортторг»відвантажує продукцію на адресу ТОВ «Агроком»за цінами, передбаченими рахунками та Дговором.

Згідно із п.12 Договору термін його дії встановлюється з моменту укладення до повного його виконання.

При поставці зазначеного товару ТОВ «Агропортторг»виписано позивачу податкові накладні №5 від 01.03.2011 року, №43 від 02.03.2011 року, №83 від 03.03.2011 року, №126 від 04.03.2011 року, №322 від 09.03.2011 року, №365 від 10.03.2011 року, №406 від 11.03.2011 року, №442 від 12.03.2011 року, №525 від 14.03.2011 року, №566 від 15.03.2011 року (Том І, аркуші справи 150-154).

На підтвердження поставки товару суду надано видаткові накладні №5 від 01.03.2011 року, №43 від 02.03.2011 року, №83 від 03.03.2011 року, №126 від 04.03.2011 року, №322 від 09.03.2011 року, №365 від 10.03.2011 року, №406 від 11.03.2011 року, №442 від 12.03.2011 року, №525 від 14.03.2011 року, №566 від 15.03.2011 року (Том І, аркуші справи 119-123).

Оплата товару проводилась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Агропортторг», що підтверджується випискою по рахунку контрагента позивача (Том І, аркуші справи 90-92).

Транспортування товару в період січень-лютий 2011 року здійснювало ТОВ «Автофрахт-Південь»наданими в оренду автомобілями, в березні 2011 року -ТОВ «Агроком», що підтверджується товарно-транспортними накладними (Том І, аркуші справи 155-283).

Правомірність експлуатації ТОВ «Автофрахт-Південь»автомобілів, яким здійснювалось транспортування, підтверджується укладеним між ТОВ «Агроком»та ТОВ «Автофрахт-Південь»договором оренди транспортних засобів №14 від 30.12.2010 року, актом приймання-передачі транспортних засобів від 01.01.2011 року, актом виконаних робіт, податковою накладною виписаною ТОВ «Агроком»щодо оренди транспортного засобу (Том І, аркуші справи 85-88).

Таким чином, наявність товарно-транспортних накладних підтверджує укладення позивачем з ТОВ «Автофрахт-Південь»договору на перевезення вантажів спрощеним способом, що передбачено п.1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень позивачем в перевезенні товарів транспортом, який належить ТОВ «Агроком», проте переданим в оренду перевізнику.

На підтвердження наявності умов для здійснення господарської діяльності, позивачем надано Балансову довідку з переліком наявних у підприємства контейнерів та павільйонів для реалізації своєї продукції, Балансову довідку з переліком автомобілів для можливості постачання товару, Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яким підприємство користується в господарській діяльності, а саме -авторемонтна майстерня, мийка автомобілів, компресорна, механічна майстерня, очисні споруди, склад, холодильник, головний виробничий корпус, котельна (Том ІІ, аркуші справи 82-96).

Також, позивач надав до суду Свідоцтво №РО-076/2009 від 05.05.2009 року (чинне до 04.05.2012 року), яким засвідчено, що виробнича лабораторія ТОВ «Агроком»відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, Атестат виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів, Свідоцтво про знак товарів та послуг (Том ІІ, аркуші справи 97-102).

Таким чином, щодо твердження податкового органу про відсутність документів якості товару, слід зазначити, що позивач має власну лабораторію, на якій здійснює перевірку якості отриманого товару, що, зокрема, передбачено укладеними з контрагентом договорами.

Крім того, позивач надав до суду договори, укладені між ТОВ «Агроком»та іншими юридичними особами, на підтвердження того, що виробнича продукція поставляється на замовлення та на продаж (Том ІІ, аркуші справи 115-236).

З акту перевірки №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року вбачається, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Аропортторг»мало свідоцтво платника податку на додану вартість, було діючим підприємством.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується товарність спірних операцій, пов'язаність цих операцій з господарською діяльність позивача.

Слід зазначити, що податковий орган будь-яких зауважень до первинних документів в акті перевірки не зазначає, не заперечує їх наявність, а тому вбачається, що висновок щодо відсутності реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відсутність контрагента за його місцем знаходження ґрунтуються тільки на акті перевірки контрагента позивача, в якому зазначено, що угоди можуть мати ознаки нікчемності та базах автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Також, слід звернути увагу на той факт, що рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі №2а/1570/10427/2011 скасовано наказ податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Аропортторг», яка оформлена актом №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року та визнано протиправними дії податкового органу щодо її проведення.

Тобто, фактично, акт на який посилався податковий орган під час проведення перевірки позивача та яким встановлено ознаки нікчемності угод між ТОВ «Агроком»та ТОВ «Аропортторг»складений з порушенням норм податкового законодавства, що встановлено судовим рішенням в іншій справі, а тому він не може бути прийнятий до уваги для підтвердження ознак нікчемності угод позивача з його контрагентом в цій справі.

Щодо невідповідності сум податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагенту по базам автоматичного співставлення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів слід зазначити, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента, який не визначив податкові зобов'язання та це не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а не виконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Твердження податкового органу щодо відсутності документів, які б підтверджували постачання товару спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд вважає доведеним здійснення операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»з його контрагентом та необґрунтованими доводи відповідача про фіктивність угод позивача з його контрагентом, в свою чергу відповідачем не надано доказів, які б спростовували позицію позивача та підтверджували безтоварність операції позивача зі своїм контрагентом.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що, оскільки, єдиною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень були перевірки контрагента, який на момент здійснення господарсько-фінансових операцій з позивачем був діючим підприємством та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, суду надано докази, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом, податковий орган не звертався до суду щодо визнання правочинів нікчемними, всі операції безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, позовні вимоги ТОВ «Агроком» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032300 форми «П»від 23.01.2012 року, №0000042300 форми «Р»від 23.01.2012 року, №0000052300 форми «Р»від 23.01.2012 року -задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області №0000032300 форми «П»від 23.01.2012 року, №0000042300 форми «Р»від 23.01.2012 року, №0000052300 форми «Р»від 23.01.2012 року.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 31 серпня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.

.