Постанова

від 05.03.2013 по справі 1570/3232/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 р.Справа № 1570/3232/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Агроком", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області №0000032300 форми «П» від 23.01.2012 року, №0000042300 форми «Р» від 23.01.2012 року, №0000052300 форми «Р» від 23.01.2012 року.

Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року та винести нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції дано неналежну оцінку усім обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком» зареєстровано як юридичну особу 14.11.2009 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №238701 (Том II, а.с. 9).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є перероблення молока та виробництво сиру; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; інші види оптової торгівлі; вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; виробництво фруктових та овочевих соків, що підтверджується Довідкою з ЄДПОУ №7021 (Том II, а.с. 10).

Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області у період з 22.11.2011 року по 29.12.2011 року, враховуючи продовження терміну проведення перевірки, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агроком» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1-1/23-00/22470373 від 05.01.2012 року (Том І, а.с. 35-70).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агроком», зокрема, п.1.32 ст. 1, п. 5.1, п. п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, абз. 4 п. п. 5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, ч. ч.1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 475838 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року на 475838 грн., за 2 квартал 2011 року на 176399 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 766952 грн., ч. ч.І, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року занижено суму ПДВ на 269618 грн., в т.ч. по податковим періодам: за березень 2011 року - 269135 грн., за травень 2011 року - 100 грн., за серпень 2011 року - 383 грн., за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року занижено суму податку на додану вартість на 2320 грн., в т.ч. за липень 2010 року - 688 грн., за грудень 2010 року - 35 грн., за лютий 2011 року - 233 грн., за березень 2011 року - 22 грн., за червень 2011 року - 259 грн., серпень 2011 року - 1083 грн.

Про проведення перевірки ТОВ «Агроком» повідомлено шляхом надіслання на адресу підприємства повідомлення про її проведення №22 від 08.11.2011 року (Том II, а.с. 53).

Перевірку проведено в присутності головного бухгалтера ТОВ «Агроком», на підставі наказів №1031 від 08.11.2011 року, №1150 від 19.12.2011 року та направлень на проведення перевірки №1217, №1218, №1220, №1221, №1222, №1223 від 21.11.2011 року, які 22.11.2011 року були вручені генеральному директору ТОВ «Агроком» (Том II, а.с. 52, 55, 56-61).

З актом перевірки ознайомлено головного бухгалтера ТОВ «Агроком», яким отримано примірник акту 05.01.2012 року, проте з актом перевірки підприємство не погодилось, про що зазначено в акті перевірки.

ТОВ «Агроком» скористалось правом на адміністративне оскарження акту перевірки №1-1/23-00/22470373 від 05.01.2012 року, подавши свої заперечення до Роздільнянської МДПІ Одеської області, проте вони були залишенні без задоволення (Том І, а.с. 72-76), а за результатами проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0000032300 від 23.01.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 766952 грн., №0000042300 від 23.01.2012 року, яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 475838 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн., №0000052300 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 271938 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 914, 75 грн. (Том І, а.с. 32, 33, 34).

Отримавши зазначені податкові повідомлення-рішення, ТОВ «Агроком» оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області та ДПА України, проте скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (Том І, а.с. 77-80, 81-82).

Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області №0000032300 форми «П» від 23.01.2012 року, №0000042300 форми «Р» від 23.01.2012 року, №0000052300 форми «Р» від 23.01.2012 року, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне:

03 січня 2011 року ТОВ «Агропортторг» (продавець) та ТОВ „Агроком" (покупець) уклали угоду №110103 щодо купівлі - продажу пастеризованого молок. 01 березня 2011 року сторони уклали угоду №01/03 щодо купівлі - продажу сухого молока масовою часткою жиру 25% та масла селянського з масовою часткою жиру 72,5 %.

Відповідно до положень зазначених договорів ТОВ «Агропортторг», як Продавець взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених цими договорами, поставити ТОВ „Агроком" (надалі Покупець), Товар, а Покупець - прийняти та своєчасно сплатити його вартість. Відповідно до умов зазначених Договорів відвантаження Товару здійснюється на складі покупця.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Агропортторг» оформлено накладні та податкові накладні на загальну суму 3 204 364,80 грн., в т.ч. ПДВ 534 060,80 грн.

Розрахунки між ТОВ "Агропортторг" та ТОВ «Агропортторг» проводились у безготівковій формі на загальну суму 3204364,80 грн.

На кінець періоду, що перевірявся, станом на 01.10.2011 року дебіторська/кредиторська заборгованість ТОВ «Агроком» перед ТОВ "Агропортторг" відсутня.

Відповідно наданих ТТН транспортування продукції, придбаної у січні-лютому 2011 року, здійснювалось за рахунок ТОВ «Агропортторг», послуги по перевезенню для ТОВ «Агропортторг» навались ТОВ „Автофрахт-Південь", яке зареєстровано в ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси. Транспортування продукції, придбаної у березні 2011 року відповідно до наданих ТТН здійснювалось ТОВ «Агроком».

Власником автотранспортних засобів, якими перевозили продукцію - молоко, є ТОВ „Агроком".

Між ТОВ «Агроком» (Орендодавець) та ТОВ «Автофрахт-південь», код ЄДРПОУ 35992877 (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів від 30.12.2010р. № 14 що.: автомобілів: марки Г6 ОТАЗ на шасі ГАЗ 5312 та ГАЗ 3307 з державними реєстраційних: номерами ВН 9704 АО та 166990В. Згідно п.3.1 договору Орендар вносить орендодавці орендну плату у сумі 1200,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за кожний місяць оренди. За погодженням сторін ця періодичність може бути змінена.

Згідно „Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податковою кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість" взаємовідносини між:

-ТОВ «Агроком» та ТОВ „Автофрахт-Південь" за січень - лютий 2011р. не встановлено.

-ТОВ «Агропортторг» та ТОВ „Автофрахт-Південь" за січень - лютий 2011р. не встановлено.

В ході проведення перевірки ТОВ «Агроком» за період січень - лютий 2011 року не надано будь-яких документів (актів, податкових накладних, інших документів), які підтверджували вчинення дій ТОВ «Агроком» на виконання домовленості з ТОВ «Автофрах південь» стосовно надання в оренду транспортних засобів.

До Роздільнянської МДПІ від ДПІ у Малиновському районі м. Одеса надійшов акт від 11.11.2011 №302/23-214/36675291 «Про неможливість проведення документальної перевірки і дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ „Агропортторг", код за ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.11 по 30.04.11».

В акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеса встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ „Агропортторг" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу;

- порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „Агропортторг" з постачальниками та покупцями.

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- BP від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.

08.04.2011 року Роздільнянською МДПІ до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був направлений лист №5975-55/15-02 щодо надання інформації по взаємовідносинам з ТОВ „Агроком" з ТОВ „Агропортторг".

Від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси отримана довідка зустрічної звірки №334/25-214/36675291 від 16.05.11р., згідно якої постачальником даних товарів ТОВ «Агропорторг», що були реалізованій ТОВ «Агроком» був ПП «Ардея-Тех», який знаходиться на обліку в Алчевській ОДПІ Луганської області.

Також за даними підсистеми "Співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" у періоді січень 2011р. березень 2011р. основним постачальником ТОВ „Агропортторг" є ПП «Ардея-Тех».

ПП „Ардея-Тех" знаходиться на обліку в Алчевській ОДПІ Луганської обл. За даними податкової звітності основні засоби у ПП «Ардея-Тех» відсутні.

За результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи «РПП» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у ПП «Ардея-Тех» власних або орендованих складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності., загальна чисельність працюючих у ПП «Ардея-Тех» за IV квартал 2010р. становить 0 осіб, що свідчить про відсутність у підприємства достатніх трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до АРМ «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ПП «Ардея-Тех» здійснював фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами-контрагентами, які зареєстровані платниками податків в понад 70 містах та населених пунктах України, а саме: в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Львівській Одеській, Миколаївській областях, містах Києві та Севастополі. Широка географія взаємовідносин та віддаленість регіонів України, чисельність працюючих на підприємстві в кількості 1 особи може свідчити про неможливість фактичного здійснення взаємовідносин.

Також, від Алчевської ОДПІ в Луганській області надійшов акт 10.02.12 №325/236-37156768 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» (код за ЄДРПОУ 37156768) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.04.2011 по 30.09.2011». Перевірку ПП «Ардея-Тех» проведено відповідно до наказу Алчевської ОДПІ від 12.01.2012 року за №37, постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області, по карній справі 41/11/8074-4, та згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

В акті перевірки Алчевської ОДПІ господарські операції міх ПП «Ардея-Тех» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсі, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням п. 2 ст. 3, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 9 ЗУ № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- Назву документу;

- Дату і місце складання;

- Назву підприємства, від імені якого складено документ;

- Зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- Особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Згідно з п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (зі змінами та доповненнями) (далі положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складення первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин", валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 p. № 283/97-ВР , який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин вказано, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не належать до складу валових витрат.

Наказом Мінтрансу України від 14.10.97 №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованим в Мін'юсті України 20.02.98 №128/2568, із змінами та доповненнями, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до ст.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.98 №128/2568 (із змінами та доповненнями):

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі який здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного, процесу юридичний документ, що призначений для обліку на шляху переміщення товарно-матеріальні цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.11. «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97, зареєстрованих, в Мін'юсті України 20.02.98 №128/2568:

11.1. Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

11.3. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

11.4. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

11.5. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

11.7. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

11.8. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Надані до перевірки ТТН заповнені з порушення зазначених вище правил, а саме: не зазначені час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження та розвантаження, транспортні послуги; не зазначені супроводжувальні документи: ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти, код вантажу, клас вантажу, маса брутто, дані про подорожній лист тощо.

В порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР ТОВ «Агроком» не надано доказів, що витрати понесені, підприємством з придбання товарів (робіт, послуг) фактично понесені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та не підтверджено зв'язок ТТН та інших документів на підставі яких проведено придбання товарів (робіт, послуг), які включені до склад;, валових витрат, з власною господарською діяльністю підприємства.

Порушення порядку формування валових витрат ТОВ «Агроком» призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 475 838 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2011 року на 475 838 грн., за 2 квартал 2011 року на 176 399 грн. та до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 766 952 грн.

Також, Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у перевіреному періоді на 271938 грн.

По вказаним операціям з придбання у ТОВ "Агропортторг" було встановлено, що в порушення ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.п.198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ "Агроком" за період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті, в бюджет на 269 618 грн., в т.ч. по податковим періодам: за березень 2011р. - 269 135 грн., за травень 2011р. - 100 грн., за серпень 2011р.- на 383 грн.

ТОВ «Агроком» по взаємовідносинам з ТОВ «Агропортторг» до складу податкового кредиту віднесено 534 060,8 грн., в т.ч.: за січень 2011р. у сумі - 114 444 грн.; за лютий 2011р. у сумі - 150 481,8 грн.; зa березень 2011р. - 269 135 грн. Згідно акту перевірки від 26.05.2011р. №573-101/23-00/22470373, складеного за результатами документальної позапланової перевірки відповідно до наказу Роздільнянської МДПІ від 10.05.2011 року №503, зменшено суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «Агроком» по взаємовідносинам з ТОВ "Агропортторг" за січень-лютий 2011 року всього у сумі 264 926 грн., в т.ч. за січень 2011р. сумі - 114 444 грн., за лютий 2011р. у сумі - 150 482 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.11 №0000262300 про сплату ПДВ у сумі 264926 грн. та фінансової санкції у сумі 1 грн.

Також перевіркою було встановлено, що в порушення п.п.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ,чинного на момент здійснення правопорушення, п. 198.3, п.п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ "Агроком" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 2320 грн., в т.ч. за липень 2010р. - 688 грн., за грудень 2010р.- 35 грн., за лютий 2011р. - 233 грн., за березень 2011р. - 22 грн., за червень 2011р. - 259 грн., за серпень 2011 р. - на 1083 грн. за рахунок повторного включення податкових накладних, що були раніше відображені у складі податкового кредиту та включення до складу податкового кредиту сум більших, ніж суми, що підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, які не підтверджені податковими накладними.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України та Листа Вищого адміністративного суду, від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України", для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В ході перевірки встановлено, що правочини, здійснені між ТОВ «Агропортторг» та ТОВ „Агроком" вчинені удавано з метою отримання податкової вигоди.

Відповідно до Листа Вищий адміністративний суд, від 20.07.2010, № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", якщо ж у процесі встановлення обставин у справі буде з'ясовано, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у задоволенні подібної вимоги повинно бути відмовлено. Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

В ході перевірки встановлено відсутність надання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В зв'язку з тим, що договори є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідного статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях -у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, на порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.п.198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «Агроком» не правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму ПДВ 271938 гри., у т.ч.: у липні 2010р. - 688 грн., у грудні 2010р.- 35 грн., у лютому 2011р. - 233 грн., у березні 2011 року у розмірі 269 157 грн., у травні 2011р. - 100 грн., у червні 2011р. - 259 грн., у серпні 2011р. - на 1466 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" про скасування податкових повідомлень-рішень належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по справі № 1570/3232/2012, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю „Агроком", - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль