Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-8240/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 липня 2012 року 17 год. 56 хв. № 2а-8240/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Корчук Л.В., представника відповідача Микитишин О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства "Науково-технічний центр "Сузір'я" про стягнення з відповідача коштів.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 19 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 червня 2012 року надійшов позов державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - позивач) до приватного акціонерного товариства "Науково-технічний центр "Сузір'я" (також далі за текстом - відповідач, ПрАП "НТЦ "Сузір'я") про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) та земельного податку з юридичних осіб (з урахуванням пені) у загальному розмірі 8922,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, порушуючи чинне податкове законодавство, заборгував до бюджету 8922,31 грн.

Ухвалою суду від 21 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю з урахуванням письмової заяви про зменшення розміру позовних вимог, наданої суду у судовому засіданні 17 липня 2012 року, а також письмових пояснень, наданих суду у судовому засіданні 19 липня 2012 року. Пояснила, що відповідач погасив борг минулих років, що підтверджується платіжним дорученням від 29 листопада 2011 року № 43, однак земельний податок з юридичних осіб за листопад 2011 року залишився несплаченим, у зв'язку з чим вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати позивачу уточнюючу податкову декларацію із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (також далі за текстом - податкова декларація із плати за землю) з метою зняття із себе податкових зобов'язань за листопад 2011 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, які надійшли до суду 17 липня 2012 року. Пояснила, що заборгованість в частині сплати ПДВ погашено відповідачем у повному обсязі. Стосовно несплати земельного податку з юридичних осіб зазначила, що у зв'язку з переходом права користування земельною ділянкою до інших осіб, обов'язок сплати вказаного податку покладається на нових землекористувачів - власників нежитлових приміщень, які, до того ж, провели оплату земельного податку з юридичних осіб за жовтень, листопад, грудень 2011 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПрАП "НТЦ "Сузір'я" як юридична особа зареєстроване 18 січня 2005 року Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, та, згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України), є платником податків та зборів, зокрема ПДВ, що підтверджується свідоцтвом від 28 червня 2010 року серії НБ № 487120 про реєстрацію платника ПДВ.

25 серпня 2011 року позивачем складено податкову вимогу № 2264, відповідно до якої загальний розмір податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням станом на 25 серпня 2011 року становив 53,97 грн., а 23 вересня 2011 року прийнято рішення № 26526/10 про опис майна відповідача у податкову заставу.

У свою чергу, 17 листопада 2011 року відповідач подав позивачу податкову декларацію з ПДВ № 9011255666 за жовтень 2011 року у розмірі 1307,99 грн. Однак, узгоджене податкове зобов'язання відповідачем у встановлений законом строк не сплачено, оскільки на його рахунках на той момент були відсутні кошти, у зв'язку з чим відповідачу, згідно із наявною у матеріалах справи обліковою карткою платника податків, нараховано недоїмку у розмірі 938,11 грн., у тому числі пеню у розмірі 7,04 грн.

Станом на 17 липня 2012 року заборгованість у розмірі 2246,10 грн. відповідачем погашено, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 03 липня 2012 року № 5.

Крім того, 27 січня 2011 року відповідачем подано до позивача податкову декларацію із плати за землю, якою визначено грошове зобов'язання із вказаного податку у розмірі 117572,53 грн.

16 грудня 2011 року відповідачем подано позивачу уточнюючу податкову декларацію із плати за землю, якою річний земельний податок з юридичних осіб визначено у розмірі 112213,87 грн., а 16 січня 2012 року - уточнюючу податкову декларацію із плати за землю, якою річний земельний податок визначено у розмірі 88179,39 грн. Вказаний податок відповідачем сплачено, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи.

Суд не погоджується з викладеною позицією позивача щодо наявності у відповідача заборгованості (недоїмки) зі сплати ПДВ, виходячи з наступного.

Так, згідно з підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, абзацом 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.4, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2012 року № 1044/11/13-12.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що відповідачем погашено заборгованість з ПДВ, отже підстави для її стягнення у судовому порядку відсутні.

Стосовно доводів позивача щодо необхідності погашення відповідачем заборгованості із плати за землю суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2011 року між відповідачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, дочірнім підприємством "Компанія "Міжріччя" (також далі за текстом - покупці) укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами яких відповідач передає, а покупці приймають у власність належний відповідачу на праві власності об'єкт нерухомого майна, розташований на вулиці Полярній, 20 у місті Києві, та сплачує за нього кошти у повному обсязі в порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 120, підпункту 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Платниками податку є землекористувачі.

Тобто, після набуття права власності на будівлю, до нових власників переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщена ця будівля, а також обов'язок сплати податку за користування земельною ділянкою, отже, у позивача відсутні підстави для нарахування саме відповідачу грошового зобов'язання із плати за землю.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не надала.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надала достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства "Науково-технічний центр "Сузір'я" про стягнення з відповідача коштів є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь відповідача та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства "Науково-технічний центр "Сузір'я" про стягнення з відповідача (ідентифікаційний код 14315434) заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 7929,65 грн. (Сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень шістдесят п'ять копійок) та пені у .розмірі 54,55 грн. (П'ятдесят чотири гривні п'ятдесят п'ять копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 24 липня 2012 року