Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а-8791/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 серпня 2012 року 14 год. 30 хв. № 2а-8791/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27 червня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25 квітня 2012 року № 0000932320 (також далі за текстом - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно збільшив йому суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 161339,50 грн.

Ухвалою суду від 27 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позову підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 26 липня 2012 року. Пояснив, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки складено відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки порушень позивачем чинного податкового законодавства.

У судове засідання 16 серпня 2012 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

На підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 16 серпня 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 29 березня 2012 року по 04 квітня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2012 року № 699/22-4/34750722 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) по взаємовідносинах з приватним підприємством "Дніпрорембуд-Сервіс" (також далі за текстом - ПП "Дніпрорембуд-Сервіс") за період із 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено заниження позивачем суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у загальному розмірі 160597,00 грн., у томі числі в березні 2011 року - у розмірі 81965,00 грн., в травні 2011 року - у розмірі 69879,00 грн., в червні 2011 року - у розмірі 5787,00 грн., в липні 2011 року - у розмірі 2966,00 грн., чим порушено вимоги п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) .

На підставі акту перевірки, 25 квітня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 160597,00 грн. за основним платежем та у розмірі 742,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача щодо заниження позивачем ПДВ, а також правомірністю складання оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з абзацом 1 підпункту 75.1.2 п.75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. 79.1, 79.3 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у ст. 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

В акті перевірки зазначено, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі отриманих від ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" податкових накладних, а саме: від 31 березня 2011 року № 53 на загальну 491789,76 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 81964,96 грн. - за березень 2011 року; від 30 травня 2011 року № 199 на загальну суму 419272,75 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 69878,79 грн. - за травень 2011року; від 30 червня 2011 року № 277 на загальну суму 52516,55 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 8752,76 грн. - за червень 2011 року.

При цьому, у ході перевірки встановлено, що між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" укладено договір від 18 березня 2011 року № 85 на виконання робіт по об'єкту: покриття території при реконструкції НСК "Олімпійський" на вулиці Червоноармійській, 55 у Печерському районі міста Києва (також далі за текстом - договір № 85) , за умовами якого ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" зобов'язується виконувати будівельно-монтажні роботи вказаному на об'єкті, а позивач - передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи.

Відповідно до розділів 2, 3 договору № 85, вартість робіт, передбачених договором, визначається: розрахунками-фактурами та актами Ф-2, які подаються ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" щомісяця.

Остаточна вартість робіт буде уточнена та узгоджена між сторонами договору після проведення державної експертизи проектно-кошторисної документації по вказаному об'єкту.

Розрахунок договірної ціни здійснюється згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН 1.1-1-2000, листів-роз'яснень Держбуду, з урахуванням фактичної вартості матеріалів і виробів на період складання актів виконаних робіт у межах цін, що склалися в регіоні, підтверджених відповідними документами.

Встановлена при укладанні договору договірна ціна є динамічною і може змінюватись у разі: зміни обсягів і складу робіт; зупинення робіт за рішенням позивача та через обставини непереборної сили; зміни строків виконання робіт за рішенням або з вини позивача; впливу інфляційних факторів; зміни законодавства з питань ціноутворення; суттєвих розходжень фактичних і проектних умов виконання робіт, передбачити які при узгодженні ціни ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" не могло.

Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і здійснюється шляхом укладання додаткових угод, які є невід'ємною частиною договору, підписаних обома сторонами.

Початок виконання робіт - з моменту перерахування позивачем авансу на розрахунковий рахунок ПП "Дніпрорембуд-Сервіс".

У ході проведення перевірки відповідачем враховано висновки актів перевірок ПП "Дніпрорембуд-Сервіс", а саме: від 06 червня 2011 року № 659/23-7/34881663 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період із 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року; від 24 лютого 2012 року № 291/23-2/34827449 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період із 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Згідно з висновками вказаних актів, фінансово-господарська діяльність ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" та його контрагентами здійснювалась без наміру створення правових наслідків. Крім того, встановлено відсутність у ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства, що є підтвердженням відсутності у ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" необхідних умов для здійснення вказаної діяльності. Таким чином, ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" безпідставно сформувало податкові зобов'язання, що задекларовані в податкових деклараціях з ПДВ за квітень-грудень 2011 року, за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (виконання робіт, надання послуг).

Враховуючи викладене, відповідач прийшов до висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Дніпрорембуд-Сервіс".

Зокрема, згідно зі ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 198.3, абзацами 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Тобто, складання податкової накладної та включення її до Єдиного реєстру податкових накладних є обов'язковою умовою визнання такої накладної складеною згідно з чинним законодавством.

При цьому, у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З аналізу викладених норм вбачається, що платник має право сформувати податковий кредит лише на підставі тих податкових накладних, які виписані у разі фактичного здійснення господарської операції.

До того ж, у постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року № 21-425во10 зазначено, що наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надала.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25 квітня 2012 року № 0000932320, яким позивачу (ідентифікаційний код 34750722) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 161339,50 грн. (Сто шістдесят одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень п'ятдесят копійок).

2. Копії постанови направити сторонам.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .

Суддя В.М. Данилишин