Постанова

від 10.09.2012 по справі 2а-10646/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2012 року № 2а-10646/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін: представника позивача Александрович О.М., представника відповідача Гучок В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватне підприємство «Альфа-Тех»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2012р. №0001542220.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне підприємство «Альфа-Тех»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012р. №0001542220.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятих рішень.

В ході судового розгляду справи Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було замінено на правонаступника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Альфа-Тех»(код ЄДРПОУ 35894741) з питань достовірності задекларованих показників у декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Асторія Груп»(код ЄДРПОУ 37505972) за липень 2011року, за результатами якої складено Акт від 17.04.2011 №156/22-20/35894741 (далі -акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012р. №0001542220, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - 12 021,00грн., з яких -9617,00 грн. за основним платежем та 2404,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Альфа - Тех»(Покупець) в особі директора Ночевного Євгена Володимировича та ТОВ «Асторія Груп»(Продавець) в особі директора Толстікова Павла Миколайовича було укладено договір №1 від 04.07.2011р. За умовами даного договору Продавець продасть, а Покупець купить технологічне устаткування для виробництва меблів, що було в експлуатації та відновлене, перелічене в Специфікації. Загальна вартість устаткування складає 202 7251,95 грн. в т.ч. ПДВ -337875,3 грн.

На виконання даного договору позивачу було виписані податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, а саме від 06.07.2011 №70614, №70613, №70612, №70611

Позивачем суму ПДВ по вказаним податковим накладним були включені до складу податкового кредиту у липні 2011р.

Також, в акті перевірки зазначено, що актом від 14.02.2012р. №653/23-02/37505972 ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асторія Груп»встановлено, за вказаною адресою не знаходиться, телефонні номери, вказані в реєстраційних документах та деклараціях, що подано до ДПІ у Печерському районі м.Києва, не відповідають дійсності. При проведені аналізу наявності в органі ДПС інформації та її документального підтвердження встановлено, що кількість штатних працюючих на ТОВ «Асторія Груп»відповідно до податкової звітності підприємства склала -0 осіб, остання податкова декларація з податку на прибуток була подана за 2 квартал 2011 року, згідно якої зарплата працівникам не нараховувалась.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що операції по купівлі-продажу між ТОВ «Альфа - Тех»та ТОВ «Асторія Груп»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо її змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає таке:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «Асторія Груп»має ознаки фіктивності, оскільки даний платник відсутній за місцезнаходженням.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості щодо доведення факту відсутності ТОВ «Асторія Груп»та його посадових осіб за місцем реєстрації за липень 2011р. та факт несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість даним контрагентом за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем у даного контрагента було придбано устаткування для виробництва меблів. Дане устаткування, отримане позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отримане внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг (товару) також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності - продажу, а саме -наявність договорів поставки купівлі-продажу устаткування , акт передачі-приймання устаткування, видаткових накладних та податкових накладних.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 17.04.2011 № 156/22-20/35894741 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Асторія Груп» з висновку акта перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Альфа-Тех»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.05.2012р. №0001542220.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян