Рішення

від 12.09.2012 по справі 5015/2946/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.12 Справа№ 5015/2946/12

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс", м.Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деос Реліз", м.Львів

про стягнення 58 040,87 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Волхова В.О. -представник (довіреність б/н від 10.09.2012р.);

від відповідача Зубілевич Т.В. -представник (довіреність вих. №263 від 11.009.2012р.); Онисько З.М. -представник (довіреність вих.. №264 від 11.09.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деос Реліз" про стягнення 58 040,87 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою суду від 19.07.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.08.2012р. Ухвалою суду від 29.08.2012р. розгляд справи відкладено на 12.09.2012р., у зв'язку з неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвал суду.

Представниками сторін в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання вх. №20303/12 від 12.09.2012р., яким долучив до матеріалів справи документи витребувані ухвалами господарського суду Львівської області від 19.07.2012р. та від 29.08.2012р. Позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представники відповідача нормативно та документально обгрунтований відзив на позов не подали, в судовому засіданні визнали заборгованість перед ТзОВ "Комфорт-сервіс" в сумі 58 040,87 грн., запропонувавши представнику позивача укласти мирову угоду.

Представник позивача заперечив проти укладення мирової угоди.

Представники відповідача заявили усне клопотання про розстрочку виконання рішення суду до 31.12.2012р. у зв'язку з відсутністю необхідної суми коштів для сплати заборгованості.

Представник позивача заперечив проти розстрочки виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" 28.12.2011р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Деос Реліз" товар на загальну суму 202 040,87 грн. згідно накладних №281202 від 28.12.2011р. на суму 72 040,87 грн.; №281201 від 28.12.2011р. на суму 130 000,00 грн.

До дати передачі товару відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 130 000,00 грн. (29.09.2011р. -30 000,00 грн.; 07.10.2011р. -100 000,00 грн.). Після отримання товару, 30.03.2012р. відповідач перерахував 4 000,00 грн.

19.06.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деос Реліз" з вимогою про сплату заборгованості в сумі 68 040,87 грн., після чого відповідачем 05.07.2012р. було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 10 000,00 грн.

Всього відповідач оплатив 144 000,00 грн., відтак основний борг складає 58 040,87 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт отримання товару підтверджується накладними №281202 від 28.12.2011р. на суму 72 040,87 грн.; №281201 від 28.12.2011р. на суму 130 000,00 грн., всього на загальну суму 202 040,87 грн. та не заперечується представниками відповідача. Представник відповідача отримав товар на підставі довіреності виданої: Романюку Івану Михайловичу (паспорт серії КА №268104 від 06.09.1996р., виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області).

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було погоджено строки оплати, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою (б/н від 19.06.2012р.) про сплату заборгованості в сумі 68 040,87 грн., після якої відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 10 000,00 грн.

Факт оплати на загальну суму 144 000,00 грн. підтверджується виписками банку: від 29.09.2011р. на суму 30 000,00 грн.; від 07.10.2011р. на суму 100 000,00 грн.; від 29.03.2012р. на суму 4 000,00 грн.; від 05.07.2012р. на суму 10 000,00 грн.

Представником позивача надану суду акт звірки взаємних розрахунків підписаний між ТзОВ "Деос Реліз" та ТзОВ "Комфорт-сервіс" станом на 23.07.2012р., згідно якого борг на користь ТзОВ "Комфорт-сервіс" становить 58 040,87 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представники відповідача в судовому засіданні усно заявили про визнання позову.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 58 040,87 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо усного клопотання представників відповідача про розстрочку виконання рішення суду до 31.12.2012р. рівними частинами слід зазначити наступне:

Згідно п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996р. №02-5/333 (із внесеними змінами і доповненнями), зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Виходячи із практики Вищого господарського суду України щодо питань надання розстрочки або відстрочки виконання рішення, суд повинен обгрунтовувати підстави для задоволення такої заяви доказами про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В даному випадку представниками відповідача не подано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

У зв'язку із викладеним суд дійшов висновку відмовити ТзОВ "Деос Реліз" у розстрочці виконання рішення суду до 31.12.2012р.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №237 від 09.07.2012р. -1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 78, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деос Реліз" (79035, м.Львів, вул.Зелена, 238; п/р 26003301382746 у ПАТ «Банк Перший»; МФО 320995; код ЄДРПОУ 19337475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" (40011, м.Суми, провул.З.Красовицького, 12/1; п/р 260094308 у Сумській ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»; МФО 337483; код ЄДРПОУ 31651281) 58 040,87 грн. основного боргу, 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 17.09.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.