Рішення

від 12.09.2012 по справі 27/5014/1385/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.12 Справа № 27/5014/1385/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Луганської міської ради, м.Луганськ

та Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

до Релігійної організації "Храм в честь Ікони Божої Матері "Всех скорбящих Радость", м.Луганськ

про стягнення 134496 грн. 41 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Шинкарьова О.А., довіреність № И 01/03-31/1781/0/2-12 від 19.03.2012; довіреність № И 01/03-30./5448//0/2-10 від 24.11.2012;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачами заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у сумі 134496 грн. 41 коп. за договором на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) № 1385 від 29.03.1996.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.06.2012 було порушено провадження по справі суддею Лазненко Л.Л.

У зв"язку з відпусткою судді Лазненко Л.Л., був проведений розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

В судовому засіданні 03.07.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

Відзивом № б/н від 27.06.2012 відповідач вимоги позивачів відхилив, зазначивши, що позовні вимоги є незаконними та необгрунтованими, з огляду на те, що позивачі не зазначили обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, не зазначили доказів, що підтверджують позов, не надали обгрунтований розрахунок сум, що стягуються з 2007 року. Крім того, законодавство на підставі якого подається позов, зокрема Податковий кодекс України, не може бути застосовано за весь період стягнення. До того ж, визначити розмір плати за землю є неможливим, оскільки релігійні організації звільняються від сплати податку на землю. Також не може бути застосоване стягнення грошових сум з 01.09.2007 в силу пропуску строку позовної давності.

06.08.2012 представник позивачів надав письмові пояснення на відзив, де повідомив, що крім заявленого періоду щодо стягнення заборгованості, відповідачем не сплачується орендна плата з 2002 року, про що свідчать рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2005 по справі № 13/436 та від 20.03.2007 по справі № 6/90. Також позивачами звертається увагу на те, що і норми Закону України "Про плату за землю" і Податковий кодекс України передбачають, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, тобто вказані норми кореспондуються між собою та жодних змін після набрання чинності Податковим кодексом України для розрахунку розміру орендної плати (у формулярному виразі) не відбулось. Крім того, представник позивачів відхилив доводи відповідача щодо посилань на ст.12 Закону України "Про плату за землю" та ст.282.1.5 Податкового кодексу України, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено підстав для звільнення (надання пільг) від сплати орендної плати за землю.

06.08.2012 відповідачем було подано клопотання про застосування строку позовної давності, де він просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та в позові щодо стягнення заборгованості за період з 01.09.2007 по 05.06.2009 відмовити.

В цьому ж судовому засіданні відповідач подав клопотання, в якому просить призначити по справі економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: „Який щомісячний розмір орендної плати має сплачувати Приходська рада Храму на честь ікони Божої Матері "Всіх Скорботних Радість" за користування земельною ділянкою в сквері пам"яті по вул.Советская м.Луганська за договором № 1385 від 29.03.1996 за період з червня 2009 року (в межах строку позовної давності) по квітень 2012 року включно?"

В обгрунтування заявленого клопотання, відповідач зазначає, що розрахунок земельного податку містить важкі фінансові розрахунки, які використовують значний обсяг даних, для з"ясування вірності рахунків, на думку відповідача, потрібні спеціальні знання.

Письмовими поясненнями, наданими в судовому засіданні 22.08.2012 представник позивачів стосовно призначення економічної експертизи заперечив з підстав зазначених в поясненнях.

12.09.2012 представник позивачів підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши усні пояснення.

Відповідач через канцелярію суду подав заяву, в якій виклав клопотання про розгляд справи без участі його представників.

Дане клопотання було розглянуто судом в судовому засіданні та, враховуючи думку позивача, задоволено.

Також відповідач надав письмові пояснення, де повідомив, що у період, про який йдеться у позові ним не сплачувалась орендна плата, що пов"язано з позицією щодо звільнення відповідача від плати за землю починаючи з 01.01.1997 на підставі ст.12 Закону України "Про плату за землю" та ст.282.1.5 Податкового кодексу України. На території зазначеної земельної ділянки будівництво споруд розпочато у 1997 році, жодну з будівель не закінчено будівництвом та не введено до експлуатації. Крім того, відповідач вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати коефіцієнт 0,5, тобто, на його думку, розмір заборгованості у період, що є предметом позову, з врахуванням спливу позовної давності та функціонального коефіцієнту 0,5 має становити 66858,41 грн.

В цьому ж судовому засіданні було розглянуто клопотання відповідача про призначення економічної експертизи, яке відхилено з наступних підстав.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 до завдань економічної експертизи не відноситься встановлення розміру орендної плати. Крім того розмір нормативної грошової оцінки, наданої в користування земельної ділянки, визначений уповноваженими на те органами та затверджений у передбаченому законом порядку. Тобто суд вважає, що призначати експертизу немає необхідності, оскільки для здійснення розрахунку орендної плати не потрібні спеціальні знання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивачів, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 24.01.1996 № 44 Приходській Раді Храму в честь Ікони Божої Матері „Всех скорбящих Радость" було вирішено надати у тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку площею 0,673 га в сквері Пам"яті по вул.Совєтскій.

На виконання вказаного рішення між Виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Приходською Радою Храму в честь Ікони Божої Матері „Всех скорбящих Радость" 29.03.1996 був укладений договір №1385 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Земельна ділянка надана на умовах оренди строком на 49 років для будівництва Храму в честь Ікони Божої Матері „Всех скорбящих Радость" (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку на період будівництва щомісячно рівними частками.

Згідно абзацу 11 пп.б) п.3.2 договору землекористувач зобов'язаний своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,2 % від суми недоїмки за кожен день прострочення.

Дані умови договору відповідачем не виконувались, орендна плата за землю не вносилась, що стало підставою для звернення позивачів з даним позовом до суду.

Відповідач не погоджується з вказаними вимогами та вважає, що позивачем при розрахунку заборгованості з орендної плати за землю безпідставно був застосований коефіцієнт функціонального призначення 0,7, а також заявив клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до вимоги про стягнення з орендної плати за землю за період з 01.09.2007 по 05.06.2009.

Правовідносини сторін регулюються законодавством, що стосується питань земельних правовідносин.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Луганська міська рада, на підставі ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", стягує плату за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього, - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Згідно п.14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 2 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Укладений договір оренди в силу ст.174 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки №1385 від 29.03.1996. Розмір орендної плати, яку має сплачувати відповідач за цим договором, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом даного договору.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.21 Закону України "Про оренду землі"(в редакції, яка діяла до 01.01.2011), які кореспондуються зі ст.288 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Сторони за спірним договором, зокрема у пункті 2.1 Договору встановили, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку на період будівництва щомісячно рівними частками.

За приписами ст.7 Закону України "Про плату за землю"(в редакції, яка діяла до 01.01.2011), яка також кореспондується з положеннями ст.274 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Законом України "Про оцінку земель" визначено правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Так, відповідно до ст.5 вказаного Закону, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

При цьому, грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

У ст.15 Закону зазначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ст.23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України „Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок -капіталізований рентний дохід із земельних ділянок, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до вимог ст.20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами проведення нормативної грошової оцінки складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 вищезгаданого Закону передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Підпунктом 5 п.4 "Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224, Держкомзем здійснює відповідно до законодавства державне регулювання у сфері оцінки земель, організовує та забезпечує виконання відповідних робіт, видає витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Також згідно п.п.3 п.4 Положення про Управління Держкомзему у м.Луганську Луганської області затвердженого наказом Держкомзему від 18.08.2008 № 302, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає Управління Держкомзему у м.Луганську.

Згідно ст.18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7-10 років.

Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008, а рішення від 22.12.2000 № 22/4 втратило чинність. Рішення було опубліковано у міській щотижневій громадсько-політичній газеті "Жизнь Луганска" від 27.02.2008 № 9(919).

З урахуванням наведеного, до усіх землекористувачів м.Луганська з 01.03.2008 була застосована нова нормативна грошова оцінка.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів регламентований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, п.1.3 якого визначає, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до п.3.3 порядку, який визначає форму, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів, вбачається, що вказана оцінка залежить, зокрема, і від коефіцієнту (Кф), який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо). Відповідно до абз.1 п.3.5 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 № 377, зареєстрованою в Мін"юсті України 14.12.1998 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Крім того, згідно зі ст.3 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки -використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до положень вище зазначеного Порядку, застосування коефіцієнтів функціонального використання залежить від того, яка саме діяльність провадиться на земельній ділянці.

Який коефіцієнт функціонального використання підлягає застосуванню для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки є правовим питанням, віднесеним до компетенції суду про що зазначено в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011 у справі №16/88.

Аналогічна думка містяться в постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012 по справі № 8/73/2011.

Позивачі обґрунтовують застосування коефіцієнту 0,7 до грошової оцінки земельної ділянки тим, що відповідач є релігійною організацією.

У той же час, як було досліджено судом при розгляді справи, в п.1.2 договору та в рішенні №44 від 21.01.1996 сторони визначили, що земельна ділянка надана для будівництва Храму, тобто фактично визначили категорію, до якої слід відносити спірну земельну ділянку -землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорено сторонами, зміни в спірний договір стосовно використання земельної ділянки не вносились.

Вказаним Порядком передбачено, що до земель, які зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво слід застосовувати коефіцієнт 0,5.

Таким чином, доводи відповідача є обгрунтвоаними та приймаються судом до уваги.

Враховуючи вищезазначені умови договору оренди землі, визначений судом коефіцієнт функціонального використання 0,5, приписи вищевикладених норм законодавства, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.09.2007 по 30.04.2012 є обґрунтованою в розмірі 94185 грн. 69 коп.

В ст.256 Цивільного кодексу України дається визначення позовної давності.

Статтею 257 цього Кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначені наслідки спливу позовної давності. Так, ч.3 вказаної статті встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а в ч.4 передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, позивач правомірно до вимоги про стягнення з нього заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.09.2007 по 05.06.2009 в сумі 31136 грн. 42 коп. просить застосувати позовну давність.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає задоволенню, а в задоволенні позову позивача в цій частині слід відмовити, та визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню суму заборгованості з орендної плати за землю за договором №1385 від 29.03.1996 за період з 06.06.2009 по 30.04.2012 року в сумі 63049 грн. 27 коп.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 12.09.2012 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Луганської міської ради, м.Луганськ, та Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, до Релігійної організації „Храм в честь Ікони Божої Матері „Всех скорбящих Радость" задовольнити частково.

2.Стягнути з Релігійної організації „Храм в честь Ікони Божої Матері „Всех скорбящих Радость", м.Луганськ, вул.Совєтская, б.80, код 24045591 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14. код 26070794 заборгованість з орендної плати за землю в сумі 63049 грн. 27 коп. з перерахуванням цих коштів на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24046582, р/р 33214812700006, код платежу 13050200, видати наказ 1-му позивачу.

3. Стягнути з Релігійної організації „Храм в честь Ікони Божої Матері „Всех скорбящих Радость", м.Луганськ, вул.Совєтская, б.80, код 24045591 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14. код 26070794 судовий збір у розмірі 1260 грн. 99 коп. на розрахунковий рахунок 35413001003410, МФО 804013, код 35079336 УДКС у м.Луганськ ГУДКСУ у Луганській області, видати наказ 1-му позивачу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.09.2012.

Суддя Т.В.Косенко