Ухвала

від 05.03.2012 по справі 2а/1770/4688/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"05" березня 2012 р. Справа № 2а/1770/4688/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представника ВАТ"Івано-Долинський спецкар'єр",

розглянувши апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2011 р. у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Івано-Долинський спецкар'єр" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000813540 від 18.10.2011 року, яким донараховано податок на прибуток у сумі 635573 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 317786,50 грн.; № 0000833540 від 18.10.2011 року, яким донараховано податок на прибуток у сумі 700062 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 277 700 грн.; форми "Р" № 0000823540 від 18.10.2011 року, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 114831 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 40622,50 грн.; форми "Р" № 0000752341 від 05.08.2011 року, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 13624 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 1,00 грн.; форми "В1" № 0000783540 від 05.08.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 356565 грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 1,00 грн., прийнятих Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області (далі-МДПІ) на підставі акту перевірки № 544/23/05471862 від 13.07. 2011 року.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову, прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 07.06.2011 року по 06.07.2011 року МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Івано - Долинський спецкар'єр» (далі-Товариство) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р.. За результатами складено акт №544/23/05471862 від 13.07.2011 р. (т.1 а.с.25-87). На підставі акту МДПІ винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Повідомлення-рішення оскаржувалися в адміністративному порядку і рішенням керівника ДПА в Рівненській області № 20971/25-16/423 від 18.10.11р., податкове повідомлення - рішення № 0000773540 від 05.08.2011р. скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 158893,75 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000793540 від 04.08. 2011р. скасовано в частині грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 28444 грн., в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 160000 грн.; податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000803540 від 05.08.2011р. скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 20311,25 грн. (т.1 а.с.88-92).

У зв'язку із цим 18.10.2011 року МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000813540 згідно якого Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 953359,50 грн., в тому числі 635573 грн. - за основним платежем та 317786,50 грн. - за штрафними санкціями (т.2 а.с.128-129); ф. «Р» № 0000833540 згідно якого Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 977762 грн., в тому числі 700062 грн. - за основним платежем та 277700 грн. - за штрафними санкціями (т.2 а.с.140-141); № 0000823540 згідно якого Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 155453,50 грн., в тому числі 114831 грн. - за основним платежем та 40622,50 грн. - за штрафними санкціями (т.2 а.с.124-125).

В ході розгляду справи суд з'ясував, що в охопленому перевіркою періоді документообігом позивача зафіксовано господарську операцію з ПП "Ніка-Ойл" на предмет отримання в останнього дизпалива на загальну суму 2527249 грн. (без ПДВ). Дана операція оформлена відповідними документами, які досліджено судом при розгляді справи, а саме: договором № 4 на поставку дизпалива від 05.01.2010 р. (т.1 а.с.93); договором № 1 на поставку дизпалива від 12.01.2011 р. (т.1 а.с.94); накладними (т.1 а.с.142 -200); платіжними дорученнями про перерахування на розрахунковий рахунок ПП «Ніка Ойл» грошових коштів в сумі 289538,25 грн.(з ПДВ) (т.1 а.с.201-253); податковими накладними, виписаними ПП «Ніка Ойл» для Товариства (т.1 а.с.95-141). Вартість дизпалива в сумі 2527249 грн. (без ПДВ) в повному обсязі віднесена позивачем до складу валових витрат.

Податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 482615 грн. в повному обсязі віднесено позивачем до складу податкового кредиту (т.2 а.с.1-60).

МДПІ надсилався запит до ДПІ у м. Рівне, де перебуває на обліку ПП «Ніка-Ойл» за № 6264/7/23-17 від 09.06. 2011 р., про проведення зустрічної звірки ПП «Ніка-Ойл» по взаєморозрахунках з Товариством за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 рік. Згідно відповіді ДПІ у м. Рівне за № 21687/23-326 від 21.06.2011 р. повідомлено, що працівниками ДПІ у м.Рівне була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Ніка-Ойл" за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року з питань взаємовідносин між контрагентами, в т.ч. з Товариством і надіслано копію акту від 20.05.2011 року №639/23-300/36650429.

За результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Ніка-Ойл» сформовано податковий кредит за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. за рахунок сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Лек-Оіл» на суму ПДВ 5152934,85 грн. Податкові декларації з ПДВ за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. по ТОВ "Лек-Оіл" має статус «недіюча». Фактична адреса ПП «Лек-Оіл» не встановлена, юридична адреса масової реєстрації. На підставі цього МДПІ зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ «Лек-Оіл» не спричиняють реального настання правових наслідків і. відповідно, є нікчемними по ланцюгу до постачання.

Вирішуючи спір, суд дав правову оцінку даним відносинам та, посилаючись на положення і приписи п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р., п. 1.7 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 6.1. ст. 6, п.7.1, пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР, зробив вірний висновок, що придбання позивачем у ПП "Ніка Ойл" дизельного палива здійснювалося з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, відповідало основному виду господарської діяльності Товариства. Господарська операція підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку: накладними, податковими накладними, банківськими документами, оплатою податку на додану вартість в ціні товару. Достовірність записів в первинних документах підтверджена актом перевірки, товарність операцій та оплата товару відповідачем не заперечується, податкові накладні містять всі реквізити, оформлені у відповідності до приписів Закону.

Судом вірнно зазначено, що у відповідності до ст.61 Конституції України, ст.11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення. Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом правил оформлення та подання податкової звітності. Ці обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені для цього законом умови та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Крім того, дослідивши представлені докази, надавши їм відповідну оцінку, суд правильно послався на приписи п. 1 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України та визнав безпідставними посилання податкового органу на нікчемність укладених Товариством угод. Щодо посилання МДПІ на безтоварність господарських операцій між Товариством та ПП "Ніка Ойл" у зв'язку з фактичною неспроможністю даних юридичних осіб здійснювати документально зафіксовані господарські операції з позивачем з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна у даного контрагента, то суд вірно зазначив про їх необґрунтованість.

В ході судового засідання представником Товариства надано письмові докази на підтвердження наявності у господарській діяльності контрагента ПП "Ніка Ойл" умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності. Зокрема, представником позивача надано докази перевезення вантажів автомобільним транспортом, паливні відомості, відомості про заправку автомобілів позивача, товарно-транспортні накладні на перевезення дизельного палива (т.2 а.с.143-176).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень МДПІ форми "Р" № 0000823540 від 18.10.2011 року в частині донарахування податку на додану вартість по операції придбання у ПП "Ніка-Ойл" дизпалива, № 0000833540 від 18.10.2011 року у частині донарахування податку на прибуток внаслідок віднесення до складу валових витрат сум по операції придбання у ПП "Ніка-Ойл" дизпалива, форми "Р" № 0000752341 від 05.08.2011 року в частині донарахування податку на додану вартість по операції придбання у ПП "Ніка-Ойл" дизпалива та форми "В1" № 0000783540 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по операції придбання у ПП «Ніка-Ойл» дизпалива.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000833540 від 18.10.2011 року у частині донарахування податку на прибуток внаслідок безпідставного нарахування амортизаційних відрахувань на вартість придбаної у ТОВ ПБК "Вертикаль" дробилки СМД-111А, то судом з'ясовано, що за договором купівлі-продажу № 15/08 від 15.08.2008 року укладеного між ТОВ ПБК «Вертикаль» (Продавець) та Товариством (Покупець), останнім було придбано її для використання у господарській діяльності Товариства. Використання її у господарській діяльності Товариства підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами: довідкою ЄДРПОУ, за якою його діяльність пов'язана з видобуванням каменю для будівництва, оброблення каменю, актом приймання-передачі основних засобів від 03.10.2008 р., наказом №143-ВА від 25.12.2008 р. «Про демонтаж дробарки СМД-111А». актом приймання-здачі відремонтованих об'єктів від 30.12.2008 року, витягами з документації про ввід в експлуатацію дробарко-сортувальної технологічної лінії (т.1, а.сп.66-71,108,151-156).

В акті перевірки та під час судового розгляду представник МДПІ в обґрунтування висновку про завищення Товариством амортизаційних відрахувань по дробилці СМД-111А посилався на те, що в останнього відсутні документи, які підтверджують перевезення її підчас придбання. При розгляді справи у спростування правомірності віднесення дробилки до складу 3 групи основних фондів обґрунтованих заперечень податковим органом не надано.

Дослідивши представлені докази з цього питання, суд з врахуванням приписів п.3.1 ст.3, пп.8.1.1, абз.1 пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» зробив вірний висновок, що підтвердження придбання позивачем дробилки у ТОВ ПБК «Вертикаль» товарно-транспортними накладними або будь-якими іншими документами, що підтверджують факт її перевезення є доречним в контексті визначення підстав формування покупцем, тобто позивачем, податкового кредиту та віднесення останнім витрат на придбання дробилки до складу валових витрат.

Окрім того, це питання вже було предметом судового дослідження. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №2а/1770/2199/2011 від 08.07.2011 року визнано неправомірною позицію органу державної податкової служби щодо завищення податкового кредиту по операції придбання Товариством у ТОВ ПБК «Вертикаль» дробилки СМД-111А. Із досліджених при розгляді даної справи матеріалів по справі №2а/1770/2199/2011, вбачається, що факт транспортування дробилки СМД-111А від ТОВ ПБК «Вертикаль» до покупця - Товариства доведено і відбувалося перевізником ПФ «Владні» за товарно-транспортною накладною № 10/2094 від 03.10. 2008 року та актом № ВЛ-0000072 від 10.10.2008 р. здачі-приймання робіт (надання послуг). Відтак, даний факт не потребує додаткового доказування. Також судом визнано безпідставним висновок МДПІ про відсутність у Товариства права на нарахування амортизаційних відрахувань на дробилку СМД-111А, оскільки факт придбання дробилки у ТОВ ПБК «Вертикаль» підтверджений первинними бухгалтерськими документами, дробилка СМД-111А була фактично придбана, доставлена, відремонтована, змонтована, технічно переоснащена зі встановленням додаткового обладнання та введена в експлуатацію з січня 2009 року. З врахуванням норми амортизації 3 групи основних фондів, яка становить 6% до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду, товариство здійснювало нарахування амортизації витрат на придбання дробилки СМД-111А з II кварталу 2009 року, що підтверджується відомістю по нарахуванню амортизації, деклараціями з податку на прибуток підприємств (т.2 а.с.177-187).

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №2а/1770/2199/2011 від 08 липня 2011 року набрала законної сили 21 листопада 2011 року згідно ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Частина 1 ст.72 КАС України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, які набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд обґрунтовано зробив висновок про відсутність будь-яких законних підстав для висновку МДПІ про безпідставність нарахування Товариством амортизаційних відрахувань в сумі 386776 грн., тому податкове повідомлення-рішення №0000833540 від 18.10.2011 року у цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно податкового повідомлення-рішення №0000813540, за яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 953359,50 грн., в тому числі 635573,00грн. - за основним платежем та 317786,50 грн. - за штрафними санкціями суду слід зазначити наступне (т.2 а.с.128-129), то суд ретельно дослідив та оцінив представлені позивачем докази та зробив обґрунтований висновок, що обов'язок емітента корпоративних прав з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток виникає у випадку прийняття рішення про виплату дивідендів і повинно мати низку обов'язкових умов, при яких воно є належним та тягне відповідні правові наслідки, зокрема, відповідний обов'язок виконавчого органу акціонерного товариства перед його акціонерами.

При цьому, суд керувався положеннями та приписами ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», рішенням Конституційного Суду від 30 листопада 2010 року по справі № 1-47/2010, за яким положення статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України № 2154 «Про Державний бюджет України на 2010 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), Положенням про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2001р. №386, яке діяло на час виникнення спору.

Свій висновок суд обгрунтував системним тлумаченням пп. 7.8.2. та 7.8.5. п.7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», за якими обов'язок нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток (оподаткування дивідендів) законодавцем ставиться в залежність від форми виплати дивідендів, рішення про яку ухвалюється виключно вищим органом акціонерного товариства - загальними зборами акціонерів. Зазначив, також, що посилання МДПІ не підтверджено жодним доказом і відсутні данні про прийняття Товариством рішення про виплату своїм акціонерам (власникам) дивідендів в 2009 році, що зумовлювало б нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток.

Порядок розподілу прибутку і покриття збитків Товариства належить до компетенції загальних зборів (п.9.2.5Статуту). тому суд вірно зазначив, що у його статуті відсутні будь які, в тому числі і імперативні норми щодо розміру дивідендів, які підлягають сплаті за рішенням загальних зборів. Матеріалами справи підтверджено, що в протоколі № 1 загальних зборів Товариства від 10.05.2011 року зафіксовано рішення «прибуток за 2008-2010 рік використовувати на розвиток виробництва» (т.2, а.с.101-110).

В ході розгляду справи з'ясовано, що рішення про розподіл прибутку про затвердження порядку і строків розподілу і виплату дивідендів за 2009 р., які були прийняті на загальних зборах акціонерів 30.04.2009 р., не оскаржувалися жодним з акціонерів. Будь-якого іншого рішення про розподіл та виплату дивідендів загальними зборами товариства не приймались.

Відтак, у рішенні суду вірно зазначено, що висновки акту перевірки № 544/23/05471862 від 13.07.2011 р. про порушення позивачем пп. 7.8.2 п.7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України з урахуванням вимог ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-УІ (в редакції Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 №2154-УІ та «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» від 03.12. 2010 № 2774-УІ) та нарахування авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 635573 грн., що розрахований МДПІ за розміром ставки, встановлених п.10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з 30 відсотків чистого прибутку Товариства за 2009 рік в розмірі 2542292,05 грн. є неправомірними та необґрунтованими. Прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011р. № 0000813540 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Приписами статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ж ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши представлені докази, суд дав їм належну оцінку, встановив дійсні обставини справи та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідачем не було доведено ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Івано-Долинський спецкар'єр" с.Базальтове,Костопільський район, Рівненська область,35042

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000