Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/7954/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Пітель В.А.
за участю:
представника позивача Адоніна В.В.,
представника відповідача Кашлакової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Протей» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання нечинною та протиправною постанови № 61 від 13.06.2012 року про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Протей» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання нечинною та протиправною постанови № 61 від 13.06.2012 року про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою № 61 від 13.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Протей» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у зв'язку з чим на позивача накладений штраф у розмірі 98 460, 00 грн. Відповідно до вказаної постанови, акту перевірки від 08.06.2012 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.06.2012 року, позивач, на думку відповідача, порушив ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, не виконав умови припису № 14 від 14.05.2012 року: експлуатація об'єкта будівництва - капітальної споруди - магазину, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 107 А, без введення його в експлуатацію у встановленому законом порядку.
Позивач вважає постанову відповідача № 61 від 13.06.2012 року нечинною та протиправною, та зазначає, що зупиночний павільйон з вбудованим магазином, що належить ТОВ «Протей», прийнятий в експлуатацію у встановленою законом порядку 14.07.1999 року на відведеній для розташування магазину земельній ділянці. Згідно з розпорядженням виконавчого комітету Донецької міської ради № 446/3 від 12.04.1995 року TOB «Протей» була надана земельна ділянка для реконструкції зупиночного павільйону з вбудованим магазином.
TOB «Протей» 19.04.1995 року в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Донецька № 95/32 отримало дозвіл на виконання будівельних робот по реконструкції зупиночного павільйону з вбудованим магазином.
Після отримання дозволу ТОВ «Протей» приступило до виконання будівельних робот по реконструкції зупиночного павільйону з вбудованим магазином. Будівельні роботи було виконано позивачем у відповідності з проектно-технічною документацією.
14 липня 1999 року зупиночний павільйон з вбудованим магазином був прийнятий в експлуатацію рішенням виконкому Куйбишевської районної в м. Донецьку ради № 611 від 14 липня 1999 року, яким був затверджений акт прийомки об'єкта в експлуатацію. Актом прийомки об'єктів в експлуатацію від 14.07.1999 року було встановлено, що зупиночний павільйон з вбудованим магазином відповідає проекту та будівельним нормам і підлягає прийняттю в експлуатацію. В акті приймання об'єкта в експлуатацію від 14.07.1999 року вказано, що вже на час введення в експлуатацію магазин має стіни з цегли, має кришу з металевого профнастілу. Після чого виконкомом Донецької міської ради на магазин був виданий паспорт, погоджений з органами архітектури, пожежною охороною, Донецькміськтепломережами, управлінням газового господарства, Донбасенерго, ДАЇ, телефонними мережами, санстанцією. Магазину була присвоєна поштова адреса м. Донецьк, вул. Куйбишева, 107-а.
До цього часу ані акт введення в експлуатацію, ані рішення про його затвердження № 611 від 14.07.1999 року не скасовані, є законними і обґрунтованими.
Законність реконструкції і введення в експлуатацію вбудованого магазину в липні 1999 року, була предметом судового розгляду. Факт законності розташування вбудованого магазину за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 107-а, та законності введення його в експлуатацію, підтверджений рішенням Апеляційного суду Донецької області від 07.09.2010 року по справі № 22ц-15310/2010. Вказаним судовим рішенням, яке набрало чинності, встановлено що ніяких правових підстав, передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України, які б давали можливість визнання об'єкту, який TOB «Протей», самочинним, судом не встановлено.
Як зазначає позивач, факти, які встановлені даним судовим рішенням, мають пряме відношення до підтвердження правомірності зведення та розташування магазину TOB «Протей», та не підлягають доказуванню по іншій справі на підставі ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, на цей час питання про законність викладених відповідачем в приписі № 14 від 17.01.2012 року вимог не розглянуто по суті.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року по справі № 2а/0570/1492/2012 скасована, прийнята нова постанова, якою у задоволенні позову відмовлено.
08.05.2012 року ТОВ «Протей» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказану постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій просив Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року, а також зупинити виконання припису № 14 від 17.01.2012 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Викладені у судовому засіданні під час надання пояснень обґрунтування адміністративного позову представником позивача відповідають позиції, яку він обрав в позовній заяві до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.
Представник відповідача позовні вимоги у судовому засіданні не визнав. Надав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що з матеріалів доданих позивачем до позовної заяви встановлено, що 13.04.1995 року розпорядженням виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів № 446/3 року TOB «Протей» було відведено земельну ділянку площею 66 кв.м у тимчасове короткострокове користування строком на 3 роки на умовах оренди для реконструкції зупиночного павільйону з вбудованим кіоском з продажу товарів народного вжитку по пр. Панфілова у Куйбишевському районі, згідно паспорту; дозволено реконструкцію зупиночного павільйону з вбудованим кіоском з продажу товарів народного вжитку. Також TOB «Протей» було зобов'язано, в тому числі, будівництво зупиночного павільйону та виконання благоустрою зареєструвати в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Доказів вчинення таких дій позивачем до позовної заяви не надано.
19.04.1995 року TOB «Протей» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Донецька було надано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції зупиночного павільйону із вбудованим кіоском в Куйбишевському районі, строком дії - один рік.
Відповідно до вимог ДБН А.3.1 - 2 - 93 (який був чинний на той час), вказаний дозвіл підлягає щорічній перереєстрації, чого TOB «Протей» зроблено не було, вказане підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника TOB «Протей», наданими у судовому засіданні.
22.07.1995 року між Донецькою міською радою народних депутатів та TOB «Протей» було укладено договір на право тимчасового користування землею, розташованою по пр. Панфілова у м. Донецьку, строком дії - 3 роки, зареєстрований у книзі записів договорів на право користування землею за № 6-85.
У 1995 році Головним управлінням архітектури і містобудування виконкому Донецької міської ради народних депутатів TOB «Протей» було надано паспорт на об'єкт обслуговування населення (кіоск, павільйон, телефон - автомат, автомат - газвода, лоток, прилавок).
Як зазначає представник відповідача, вказаний паспорт не був виданий на підставі рішення Донецької міської ради № 611 від 14.07.1999 року, яким затверджений Акт прийому об'єкта в експлуатацію, оскільки в самому паспорті зазначена дата 1995 рік, всі погодження відповідних служб датовані 1995 роком.
Зі змісту вказаного паспорту вбачається, що це є документ, який видається на розміщення об'єкту обслуговування населення (кіоск, павільйон, телефон - автомат, автомат - газвода, лоток, прилавок), а не капітальної споруди, яка побудована на сьогодні, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, у вказаному паспорті визначено архітектурно-планувальне завдання - комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, дотримання яких є обов'язковим для забудовника.
Представник відповідача вказує, що у п. 2 вказаного Паспорту визначено розмір об'єкту, конструкція: облицьовувальна цегла, металоконструкції, скло, наявність фундаменту не передбачено.
Матеріалами перевірок від 03.01.2012 року та 17.01.2012 року встановлено, що на сьогоднішній день вказаний об'єкт не відповідає вимогам, передбаченим документацією, виданою забудовнику на його розміщення, оскільки з наданих документів вбачається, що торгівельний павільйон приймався в експлуатацію як мала архітектурна форма. Однак, при проведенні перевірки виявлено: стіни - цегляна кладка, покрівля - односкатна, металева, фундамент - шлаконаливний, тобто вказаний об'єкт має ознаки капітальної споруди.
Крім того, відповідно до примітки п. 3 паспорту, паспорт є чинним на підставі відповідного розпорядження виконкому міської ради народних депутатів, а не рішення від 14.07.1999 року № 611, як це зазначає в своєму рішенні суд. Також, у вказаному паспорті відсутні реквізити розпорядження виконкому міської ради народних депутатів та TOB «Протей», не надано доказів отримання саме розпорядження відповідного уповноваженого органу, на підставі якого виданий паспорт, тому не можна вважати паспорт чинним.
Як зазначає представник відповідача, з вищевикладеного вбачається, за результатами перевірок виконання вимог припису від 17.01.2012 року № 14 встановлено, що вимоги Інспекції до сьогоднішнього моменту не виконані, що вказує на порушення ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто позивачем вчинене протиправне діяння, яке містить склад правопорушення, а саме - експлуатація закінченого будівництвом об'єкту без введення його до експлуатації у встановленому законом порядку, відповідальність за яке передбачена пп. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Тому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Згідно з Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.
Державна архітектурно-будівельна інспекція є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011 року № 549.
Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Протей» - зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.09.1993 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 20339769 (а.с 34).
На підставі скарг ОСОБА_1. щодо фактів порушення вимог чинного законодавства в сфері містобудівної діяльності та посвідчень на проведення перевірки № 7/5-07-2594 від 30.12.2011 року, № 7/5-07-0279 від 17.01.2012 року, № 7/5-07-0460 від 24.01.2012 року, відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудування під час будівництва та експлуатації торгівельного павільйону за адресою: вул. Куйбишева, 107-А в м. Донецьку. За результатами перевірки відповідачем складено акти перевірки та винесено приписи щодо усунення виявлених порушень.
Актом перевірки від 03.01.2012 року встановлені факти відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт та експлуатації об'єкту нерухомості, у зв'язку з чим видано припис № 1 від 03.01.2012 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким зобов'язано позивача надати правовстановлюючі документи на будівництво та експлуатацію торгівельного павільйону на перехресті вул. Куйбишева та пр. Панфілова в м. Донецьку. Акт та припис направлені позивачу, про що свідчить квитанція про поштове відправлення.
Актом перевірки від 17.01.2012 року виявлено, що торгівельний павільйон позивача був прийнятий в експлуатацію як мала архітектурна форма, однак має ознаки капітальної споруди (фундамент шлаконаливний, стіни з цегли, крівля односкатна металева), у зв'язку з чим встановлені факти відсутності дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та експлуатація об'єкта без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, що є порушеннями вимог ст.ст. 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі вищевказаного Акту перевірки від 17.01.2012 року відповідачем 17.01.2012 року винесено припис № 14 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким зупинено експлуатацію об'єкту нерухомості та зобов'язано позивача демонтувати об'єкт самовільного будівництва.
Наказом відповідача № 14 від 17.01.2012 року заборонено позивачу експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, який не прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку, а саме, торгівельного павільйону за адресою: вул. Куйбишева, 107 «А» м. Донецька.
Актом перевірки від 25.01.2012 року встановлено факт невиконання припису від 17.01.2012 року № 14, а саме, об'єкт самовільного будівництва не демонтовано та експлуатація будівлі не зупинена.
Також у судовому засіданні встановлено, що 08.06.2012 року на ТОВ «Протей» головним державним інспектором Донецького відділу Центрального управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Агапіним В.В. було проведено позапланову перевірку з питань виконання вимог припису № 14 від 17.01.2012 року, про що було складено акт перевірки (а.с.8). Зі змісту акту вбачається, що перевіркою встановлено факт невиконання позивачем припису № 14 від 17.01.2012 року.
13 червня 2012 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області винесено постанову № 61 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 98 460, 00 грн. (а.с. 6).
Згідно п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок № 553) посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; 6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Частиною 9 зазначеної статті передбачено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Відповідальність за порушення містобудівного законодавства передбачена п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Як вбачається з матеріалів справи, та доказів, які знаходяться в матеріалах справи, згідно розпорядження виконавчого комітету Донецької міської ради № 446/3 від 12.04.1995 року позивачу надана земельна ділянка для реконструкції зупиночного павільйону з вбудованим магазином.
19.04.1995 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Донецька видано позивачу дозвіл № 95/32 на виконання будівельних робіт з реконструкції зупиночного павільйону.
Актом прийомки об'єкта в експлуатацію, який затверджений рішенням Куйбишевської районної в м. Донецьку ради від 14.07.1999 року № 611, вищевказаний зупиночний павільйон з вбудованим магазином був прийнятий в експлуатацію.
Відповідно до даного Акту прийомки об'єкту в експлуатацію, зупиночний павільйон відповідає проекту та будівельним нормам і підлягає прийняттю в експлуатацію. Також в акті зазначено, що на час введення об'єкту в експлуатацію магазин має стіни з цегли, а кришу з металевого профнастілу.
Статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначене поняття малої архітектурної форми, відношення певних об'єктів до такої категорії. Частиною 2 ст. 28 вказаного Закону встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Суд, виходячи з наявних дозвільних документів позивача на час їх видання, зазначає, що вони стосувались та характеризували спірний об'єкт, як об'єкт малої архітектурної форми (тимчасової споруди), метою використання якою є провадження підприємницької діяльності.
На даний час, як встановлено проведеною перевіркою інспекції - відповідачем, вбачається наявність фундаменту, що є відміною рисою від малої архітектурної форми та тих дозвільних документів, які має позивач.
Документів на нерухомий об'єкт, як капітальну споруду, позивач не має, що в свою чергу приводить суд до висновку про правомірність встановлення відповідачем наявності допущеного позивачем порушення у сфері містобудівної діяльності.
Суд зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Протей» надавались дозвільні документи як на малу архітектурну споруду, в той же час об'єкт є капітальною спорудою, яка використовується підприємством без дозвільних документів.
Посилання позивача на наявність паспорту, акту приймання об'єкта в експлуатацію, як на правомірність користування об'єктом, який не має ознак самочинного будівництва, є безпідставними. Комісією з приймання в експлуатацію зазначеного об'єкту, прийнятий в експлуатацію зупиночний павільйон з вбудованим магазином, проте як у паспорті на цей об'єкт, так і у акті приймання об'єкту в експлуатацію, відсутня складова цього павільйону, наявність фундаменту, яке є визначальною та відмінною ознакою, що відрізняє капітальну споруду від малої архітектурної форми.
Суд не приймає до уваги посилання позивача, та вважає помилковим у даному випадку визначальною підставою для задоволення вимог посилання на рішення Апеляційного суду Донецької області від 07.09.2010 року по справі № 22ц-15310/2010 про зобов'язання проведення демонтажу та очищення території від тимчасової споруди (а.с. 24-25). В даному випадку судові інстанції першої та апеляційної інстанції розглядали цивільну справу, за яким предметом та підставами для звернення певної фізичної особи, були інші, ніж ти, які є в даному випадку, та є визначальними в межах спірних правовідносин.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у судовому порядку було оскаржено припис № 14 від 17.01.2012 року. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/0570/1492/2012 від 24 квітня 2012 року, яка набрала законної сили, встановлено, що відповідач довів правомірність прийнятого ним припису, як законного та обґрунтованого, прийнятого на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами України, які регулюють сферу містобудівної діяльності.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що у даній справі відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Протей» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання нечинною та протиправною постанови № 61 від 13.06.2012 року про накладення штрафу, - відмовити у повному обсязі.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04 вересня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 07 вересня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голуб В. А.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2012 |
Оприлюднено | 19.09.2012 |
Номер документу | 26018294 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Голуб В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні