Постанова

від 14.09.2012 по справі 2а/1270/3151/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/3151/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Твердохліб Р.С.,

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

представників сторін:

від позивача Власов М.Л. (довіреність від 13.03.2012 №1-с),

від відповідача Жадан О.О. (довіреність від 04.05.2012 №1786/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2010 року №0000092301/1, №0000102301/1,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 у справі № 2а-4432/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2010 року №0000092301/1, №0000102301/1 відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2011 ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 у справі № 2а-4432/10/1270 скасовано, а справа направлена на новий розгляд.

13.07.2011 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2010 року №0000092301/1, №0000102301/1.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями Луганського окружного адміністративного суду автоматизованою системою документообігу зазначену адміністративну справу, якій присвоєний № 2а-6053/11/1270, передано для подальшого розгляду судді Кисельовій Є.О.

Ухвалою Луганського оружного адміністративного суду від 22.09.2011 адміністративний позов приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2010 року №0000092301/1, №0000102301/1 залишено без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

18.04.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2010 року №0000092301/1, №0000102301/1.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями Луганського окружного адміністративного суду автоматизованою системою документообігу зазначену адміністративну справу, якій присвоєний № 2а/1270/3151/2012, передано для подальшого розгляду судді Твердохлібу Р.С.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2010 року №0000092301/1, №0000102301/1.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.09.2012 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, змінено державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Луганської області на державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

ПП «Лиснафтотрейд» (код ЄДРПОУ 35988237) зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.09.2008 серія А00 № 190488, позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний номер платника ПДВ - 359882312094), номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 100141763 від 29.09.2008.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПП «Лиснафтотрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 01.03.2010 № 94/23-35988237.

На підставі акту перевірки від 01.03.2010 № 94/23-35988237 відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000092301/0 про сплату 203560,00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46301,70 грн., застосованих за порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000102301/0 про сплату 162848,00 грн. з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 81424,00 грн., застосованих за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 18.03.2010 звернувся до ДПІ у м. Лисичанську з первинною скаргою, на яку відповіді не отримав.

21.05.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати відповідь на первинну скаргу, у зв'язку з чим, 26.05.2010 ПП «Лиснафтотрейд» отримало відповідь на первинну скаргу з рішенням від 14.05.2010 про результати розгляду первинної скарги. Цим рішенням відповідач у задоволенні скарги відмовив.

14.05.2010 відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000092301/1 на суму 249861,70 грн. та № 0000102301/1 на суму 244272,00 грн.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згоден та вважає їх необґрунтованими, неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Дотримання умов договору від 15.01.2009 № ДГ-0000002 на поставку продукції та фактичне його виконання підтверджено первинними бухгалтерськими документами накладними, підписаними уповноваженими представниками постачальника та покупця, підписи яких скріплено мокрими печатками юридичних осіб. Всі видаткові накладні містять обов'язкові реквізити, такі як: зазначені реквізити постачальника та покупця, відомості про найменування документа, дату і місце складення, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст і обсяг господарської операції, одиниці виміру, відомості про вантажоодержувача, номер довіреності на підставі якої здійснювався відпуск товару, ПІБ відповідальних осіб. Підписанням зазначених накладних на поставлений товар, уповноважені особи ПП «Лиснафтотрейд» і ТОВ «Укрпромгруп» підтвердили факт приймання-передавання товару.

Обов'язок поставити товар згідно договору брав на себе постачальник - ТОВ «Укрпромгруп». Чинне законодавство не містить імперативних вимог щодо обов'язку покупця складати товарно-транспортну накладну. Позивач не може відповідати за зобов'язання ТОВ «Укрпромгруп», тому факт не складення та ненадання ПП «Лиснафтотрейд» товарно-транспортних накладних не свідчить про наявність злочинного умислу з боку позивача.

Також, на думку позивача, відповідачем безпідставно та необґрунтовано зроблено в акті перевірки висновок про те, що договір від 15.01.2009 № ДГ-0000002 є нікчемним за законом. До акту перевірки не додано документів, які б свідчили про наявність у ПП «Лиснафтотрейд» мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні цього договору.

Посилання відповідача в акті перевірки на той факт, що свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Укрпромгруп» платником ПДВ анульовано актом від 03.08.2009 № 241 також є необґрунтованими, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 у справі № 2а-24842/09/1270 цей акт визнано нечинним та скасовано. Постанова суду набрала законної сили.

На підставі викладеного позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 14.05.2010 № 0000092301/1 про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 203560,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 46301,70 грн.; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 14.05.2010 № 0000102301/1 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 162848,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 81424,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав заперечення на адміністративний позов (а.с.141-147 том 3), у яких зазначив, що з акту перевірки від 01.03.2010 №94/23-35988237 вбачається, що державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Луганської області договір, укладений між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» від 15.01.2009 № ДГ-0000002 на постачання товару, визнано нікчемним та зроблено висновок, що затрати на підприємницьку діяльність, здійснену з порушенням вимог діючого законодавства, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідач прийшов до такого висновку, з огляду на те, що умови постачання товару у договорі не визначені, перевезення товару не підтверджено товарно-транспортними накладними, не складалися акти приймання-передавання товарно-матеріальних цінностей між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп», перевіркою не встановлені транспортні засоби, якими здійснено перевезення, у позивача та ТОВ «Укрпромгруп» відсутні необхідні умови для здійснення таких господарських операцій.

Директор ТОВ «Укрпромгруп» ОСОБА_3 договір про поставку продукції з ПП «Лиснафтотрейд» не укладав, поставку товару не здійснював, податкових та видаткових накладних за цим договором не підписував, на його підприємстві відсутні транспортні засоби для перевезення нафтопродуктів та особи, які здійснювали перевезення та відвантаження цих нафтопродуктів. Також, ОСОБА_3 повідомив слідчому, що він взагалі не чув про ПП «Лиснафтотрейд» та його директора ОСОБА_4

03.03.2011 постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області по кримінальній справі № 1-101/11 директора ПП «Лиснафтортейд» ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України, дане судове рішення набрало законної сили, обставини щодо вчинення ОСОБА_4 протиправної діяльності, щодо надання недостовірних документів ТОВ «Укрпромгруп» доведені цією постановою, вказана постанова є належним доказом, щодо неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Укрпромгруп».

Крім того, відповідно до висновку експерта від 26.06.2009 № 1937/275 підписи від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді від 01.08.2009 № 1 до договору від 15.01.2009 № ДГ-0000002 та податкових накладних виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що ПП «Лиснафтотрейд» мало пересвідчитися, що податкові накладні складені та підписані належним чином, бо податкова накладна є підставою нарахування податкового кредиту та формування податку на прибуток підприємств та вважає, що позивач не мав права включати суми податкових накладних до валових витрат та податкового кредиту, оскільки це суперечить вимогами чинного законодавства.

Крім того, відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача щодо того, що діюче законодавство не містить імперативних вимог щодо складання товарно-транспортних накладних.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу України» (із змінами та доповненнями) визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1 ст.11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Лиснафтотрейд» (код ЄДРПОУ 35988237) зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.09.2008 серія А00 № 190488 (а.с.92, 93 том 1).

Позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний номер платника ПДВ - 359882312094), номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 100141763 від 29.09.2008 (а.с.94 том 1).

Фахівцями ДПІ в м. Лисичанську, згідно із ч.1 ст.11-1 Закону України від 4.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в України», на підставі направлень від 08.02.2010 № 61 та від 19.02.2010 № 76, проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Лиснафтотрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 01.03.2010 № 94/23-35988237 (а.с.11-42 том 1).

Як зазначено в акті перевірки, проведеною перевіркою встановлено наступні порушення з боку ПП «Лиснафтотрейд»:

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про прибуток підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 203560,00 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2009 року у сумі 16842,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 22213,00 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 164505,00 грн.

У п.3.1.2 акту перевірки (а.с.14 том 1) зазначено, що порушення виникли у зв'язку з тим, що ПП «Лиснафтотрейд» зависило валові витрати на 814239,00 грн. за період з 01.10.2008 по 31.12.2008 за рахунок відображення у податковому обліку операцій по виконанню нікчемного договору - договір укладений між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» від 15.01.2009 № 2 на постачання товару.

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162848,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2009 року у сумі 4543,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 8930,00 грн., за червень 2009 року у сумі 17771,00 грн., за липень 2009 року у сумі 42187,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 37385,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 52032,00 грн.

У п.3.2.2 акту перевірки (а.с.27 том 1) зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту з 01.10.2008 по 31.12.2009 встановлено його завищення у сумі 162848,00 грн. за рахунок відображення у податковому обліку операцій по виконанню нікчемного договору - договір укладений між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» від 15.01.2009 № 2 на постачання товару.

- п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, ст.8, п.9.12 ст.9, ст.16, абз. «а» п.17.2 ст.17, абз. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущені порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання, своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у вересні 2009 року у сумі 23,82 грн.

Акт перевірки від 01.03.2010 № 94/23-35988237 підписано директором та головним бухгалтером ПП «Лиснафтотрейд» із запереченнями.

Відповідно до п.п. «б» п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

На підставі акту перевірки, податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2010 № 0000092301/0 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 249861,7 грн., з яких: за основним платежем -203560,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -46301,7 грн. (а.с.59 том 1).

Також, податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2010 № 0000102301/0 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244272,00 грн., з яких: за основним платежем -162848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -81424,00 грн. (а.с.60 том 1).

Не погодившись із зазначеними повідомленнями-рішеннями, 18.03.2010 позивач звернувся зі скаргою до відповідача.

ДПІ в м. Лисичанську Луганської області 14.05.2010 прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000092301/0, № 0000102301/0, а скаргу ПП «Лиснафтотрейд» без задоволення.

За результатами розгляду скарги, відповідачем 14.05.2010 повідомленням-рішеннями № 0000102301/1 визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244272,00 грн., з яких: за основним платежем -162848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -81424,00 грн. (а.с.115 том 1) та повідомленням-рішенням № 0000092301/1 визначено ПП «Лиснафтотрейд» суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 249861,7 грн., з яких: за основним платежем - 203560,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -46301,7 грн. (а.с.114 том 1).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем договір, укладений між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» від 15.01.2009 № ДГ-0000002 на постачання товару, визнано нікчемним та зроблено висновок, що затрати на підприємницьку діяльність, здійснено з порушенням вимог діючого законодавства, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та до складу валових витрат відповідно до п.п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

ДПІ в м. Лисичанську Луганської області прийшло такого висновку, з огляду на те, що: умови постачання товару у договорі не визначені, перевезення товару не підтверджено товарно-транспортними накладними, не складалися акти приймання-передавання товарно-матеріальних цінностей між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп», перевіркою не встановлені транспортні засоби, якими здійснено перевезення, позивач та ТОВ «Укрпромгруп» відсутні необхідні умови для здійснення таких господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 228 ЦК України визначені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У судовому засіданні встановлено, що між ПП «Лиснафтотрейд» та ТОВ «Укрпромгруп» 15.01.2009 укладено договір № ДГ-0000002 на поставку продукції (а.с.88-89 том 1).

На виконання умов договору від 15.01.2009 № ДГ- 0000002 ТОВ «Укрпромгруп» видало ПП «Лиснафтотрейд» податкові накладні від 15.01.2009 № 150103 на суму 19653,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 3275,60 грн., від 15.01.2009 № 150104 на суму 4958,16 грн., у тому числі податок на додану вартість 826,36 грн., від 30.01.2009 року № 300104 на суму 2646,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 441,00 грн., від 04.01.2009 № 040205 на суму 49248,30 грн., у тому числі податок на додану вартість 8208,05 грн., від 05.02.2009 № 050203 на суму 2188,42 грн., у тому числі податок на додану вартість 364,74 грн., від 16.02.2009 № 160207 на суму 1789,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 357,90 грн., від 16.06.2009 № 160601 на суму 55145,69 грн., у тому числі податок на додану вартість 9190,95 грн., від 22.06.2009 № 220602 на суму 25355,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 4225,92 грн., від 24.06.2009 № 260601 на суму 26122,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 4353,72 грн., від 01.07.2009 № 010701 на суму 49330,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 8221,80 грн., від 02.07.2009 № 020702 на суму 26122,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 4353,72 грн., від 10.07.2009 № 100702 на суму 28483,14 грн., у тому числі податок на додану вартість 4747,19 грн., від 15.07.2009 № 150703 на суму 28483,14 грн., у тому числі податок на додану вартість 4747,19 грн., від 21.07.2009 № 210702 на суму 28483,14 грн., у тому числі податок на додану вартість 4747,19 грн., від 22.07.2009 № 220701 на суму 30230,76 грн., у тому числі податок на додану вартість 5038,46 грн., від 29.07.2009 № 240704 на суму 31758,10 грн., у тому числі податок на додану вартість 5293,02 грн., від 30.07.2009 № 300707 на суму 30230,76 грн., у тому числі податок на додану вартість 5038,46 грн., від 12.08.2009 № 120805 на суму 35022,24 грн., у тому числі податок на додану вартість 5837,04 грн., від 17.08.2009 № 170801 на суму 30099,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 5016,60 грн., від 19.08.2009 № 190804 на суму 30434,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 5072,34 грн., від 25.08.2009 № 250802 на суму 70774,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 11795,72 грн., від 27.08.2009 № 270806 на суму 57977,88 грн., у тому числі податок на додану вартість 9662,98 грн., від 01.09.2009 № 010904 на суму 34200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 5700,00 грн., від 04.09.2009 № 040902 на суму 32106,24 грн., у тому числі податок на додану вартість 5351,04 грн., від 09.09.2009 № 090902 на суму 71079,54 грн., у тому числі податок на додану вартість 11846,59 грн., від 14.09.2009 № 140901 на суму 39044,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 6507,40 грн., від 16.09.2009 № 160901 на суму 29709,42 грн., у тому числі податок на додану вартість 4951,57 грн., від 18.09.2009 № 180901 на суму 32607,90 грн., у тому числі податок на додану вартість 5434,65 грн., від 21.09.2009 № 210902 на суму 34482,24 грн., у тому числі податок на додану вартість 5747,04 грн., від 22.09.2009 № 220902 на суму 38961,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 6493,50 грн.(а.с. 228-255 том 3, а.с. 1-2 том 4), які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих накладних за січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень 2009 року (а.с. 212-223 том 4).

Факт оплати за договором від 15.01.2009 № ДГ-0000002 підтверджується журналами - ордерами та відомостями по рахунку, розрахунками та платіжними дорученнями (а.с. 224-229, 233-250 том 4, а.с. 1-9 том 5).

Здійснення господарських операцій за договором 15.01.2009 № ДГ-0000002 підтверджується видатковими накладними та розрахунками-фактурами (а.с.3-62 том 4).

Крім того, використання у подальшому товарно-матеріальних цінностей придбаних ПП «Лиснафтотрейд» у ТОВ «Укрпромгруп» підтверджується укладеними ПП «Лиснафтотрейд» договорами, а саме договір поставки від 19.01.2009 № 2, від 14.01.2009 № 1, договір від 24.01.2009 № 06-38/р, від 24.01.2009 № 06-37/р, від 16.10.2009 № 23 (а.с. 204-211 том 4), видатковими накладними та довіреностями (а.с. 97-200 том 4), актами звірки (а.с. 201, 202, 203 том 4).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту січня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Укрпромгруп» податок на додану вартість в сумі 4542,96 грн., податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту лютого 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Укрпромгруп» податок на додану вартість в сумі 8930,69 грн., податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту червня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Укрпромгруп» податок на додану вартість в сумі 17770,59 грн., податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Укрпромгруп» податок на додану вартість в сумі 42187,03 грн., податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту серпня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Укрпромгруп» податок на додану вартість в сумі 37384,68 грн., податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту вересня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Укрпромгруп» податок на додану вартість в сумі 52031,79 грн. (а.с. 149-191 том 3).

Вирішуючи дану справу по суті суд виходить с того, що предметом адміністративного позову є правомірність визначення суми податкового зобов'язання ПП «Лиснафтотрейд» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 203560,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 46301,70 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2010 № 0000092301/0 та з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 162848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 81424,00 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2010 № 0000102301/1.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пунктом 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.

У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що директор ТОВ «Укрпромгруп» ОСОБА_3 договір про поставку продукції з ПП «Лиснафтотрейд» не укладав, поставку товару не здійснював, податкових та видаткових накладних за цим договором не підписував, на його підприємстві відсутні транспортні засоби для перевезення нафтопродуктів та особи, які здійснювали перевезення та відвантаження цих нафтопродуктів. Також, ОСОБА_3 повідомив слідчому, що він взагалі не чув про ПП «Лиснафтотрейд» та його директора ОСОБА_4. Ці факти підтверджено поясненнями ОСОБА_3 (а.с.16-17 том 2) та протоколом допиту його у якості свідка (а.с.10-15 том 2).

В матеріалах справи знаходиться копія постанови про порушення кримінальної справи від 30.06.2010 за фактом зловживання посадовими особами ПП «Лиснафтотрейд» службовим становищем та вчинення фінансових операцій з грошовими коштами та іншим майном, здобутим злочинним шляхом, за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.364 КК України, ч.1 ст.209 КК України (а.с.23-24 том 2) та копія постанови про порушення кримінальної справи від 08.07.2010 стосовно директора ПП «Лиснафтотрейд» ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_7 за фактом умисного ухилення від сплати податків, що скоєно за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України (а.с.9 том 2).

У межах кримінальної справи, слідчим винесено постанову про призначення почеркознавчої експертизи, на розсуд експерта поставлені такі питання: ким виконано підпис від імені ОСОБА_3, самим ОСОБА_3 чи іншою особою у додатковій угоді від 01.08.2009 № 1 до договору від 15.01.2009 № ДГ-0000002 та податкових накладних.

Згідно висновку експерта від 26.07.2010 № 1937/275 підписи від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді № 1 від 01.08.2009 до договору від 15.01.2009 № ДГ-0000002 та податкових накладних виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.218-224 т.3).

Таким чином, пояснення ОСОБА_3 викладені у протоколі допиту також підтверджено висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ПП «Лиснафтотрейд» включило до складу валових витрат суми витрат за договором № ДГ-0000002 на поставку продукції та до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які підписано не директором ТОВ «Укрпромгруп», а іншою особою.

Враховуючи викладене, а також те, що первинні документи - податкові та видаткові накладні підписано не посадовою особою ТОВ «Укрпромгруп», зазначеною у цих документах, на думку суду, позивач не мав права включати ці суми до валових витрат та податкового кредиту, оскільки це прямо суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд вважає, що позивач мав пересвідчитися, що податкові накладні складені та підписані належним чином, оскільки ці документи мають важливе значення, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту та формування податку на прибуток підприємств, на їх підставі відбувається відшкодування державою ПДВ, що ним у даному випадку не виконано, внаслідок чого позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та податку на прибуток підприємств вказано відомості, які належним чином не підтверджені.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо того, що діюче законодавство не містить імперативних вимог щодо складення товарно-транспортних накладних, з огляду на таке.

У відповідностей з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 N 363 (зареєстровано в Мін'юсті України 20.02.1998 за № 128/2568, зі змінами та доповненнями) (далі - Правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи, для виконання розрахунків між перевізниками та замовниками автомобільного транспорту та для первинного обліку об'ємів перевезених вантажів І транспортної роботи автомобільного транспорту. При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Крім того, п.п.11.1 п.11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення

вантажів.

Також, суд зазначає, що транспортування нафтопродуктів відповідно до п.4.2.2. «Транспортування і приймання нафтопродуктів» Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 2 квітня 1998 року № 81/38/101/235/122, від складів підприємств постачальників до складів споживачів провадиться транспортними засобами (залізничним, водним, автомобільним та нафтопродуктопровідним). Приймання нафтопродуктів на склади споживачів здійснюється згідно з розділом 4.1.3 цієї Інструкції.

Перевезення нафтопродуктів автотранспортом оформлюється товарно-транспортною накладною відповідно до діючої Інструкції. У товарно-транспортній накладній в обов'язковому порядку вказуються найменування нафтопродуктів, густина, температура, об'єм та загальна маса нафтопродуктів. До накладної на замовлення покупця додається паспорт якості нафтопродукту. Нафтопродукти, що надійшли до підприємства-споживача транзитом, приймаються ними від органів транспорту в порядку, встановленому статутами і правилами транспортних організацій. При надходженні на підприємство нафтопродуктів матеріально відповідальні особи зобов'язані: перевірити відповідність нафтопродуктів, що надійшли, за кількістю, видами і марками супровідним документам постачальника-відправника; забезпечити повний злив нафтопродуктів, а після закінчення зливу оглянути транспортні резервуари (цистерни) з метою перевірки повноти зливу; своєчасно оприбуткувати нафтопродукти, що надійшли. Оприбуткування фактично одержаних нафтопродуктів проводиться на підставі супровідних документів постачальників з оформленням приймального акта за типовою формою № М-7 первинної облікової документації Комстату України.

Крім того слід зазначити, що нафтопродукти, а саме: бензин та дизельне паливо відносяться до 3 класу небезпечних вантажів - речовини, матеріали, вироби, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин: клас 3 - легкозаймисті рідини.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні від 25.02.2009 № 207 визначено перелік додаткових документів, необхідних для перевезення небезпечних вантажів.

Так, під час перевезення небезпечних вантажів, у водіїв мають бути такі документи:

- свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;

- ДПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

- інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації;

- узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією.

Підрозділи Державтоінспекції МВС України ведуть електронний облік (базу) виданих узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів, ДПНВ - свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів та базових, укомплектованих та доукомплектованих транспортних засобів.

З відповіді управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області від 14.07.2010 № 11/5-3818 наданої на запит ДПІ у м. Лисичанську (а.с.18 том 2) вбачається, що ні ТОВ «Укрпромгруп», ні ПП «Лиснафтотрейд» не отримувало узгодження маршруту перевезення небезпечного вантажу та свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечного вантажу 3 класу.

Суд також зазначає, що, як вбачається з тексту акта перевірки ПП «Лиснафтотрейд», в ході проведеної перевірки не встановлено якими саме транспортними засобами здійснено перевезення нафтопродуктів. Тобто, проведеною перевіркою взагалі не виявлено фактичного та реального перевезення та відвантаження товарів від ТОВ «Укрпромгруп» ПП «Лиснафтотрейд».

Крім того, в матеріалах справи знаходиться постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.03.2011 справа № 1-101/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України, відповідно до якої визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України, дане судове рішення набрало законної сили, обставини щодо вчинення ОСОБА_4 протиправної діяльності, щодо надання недостовірних документів ТОВ «Укрпромгруп» доведені цією постановою, вказана постанова є належним доказом, щодо неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарським операціями з ТОВ «Укрпромгруп» (а.с. 213-214, 215-217 том 3).

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 14.05.2010 № 0000092301/1 та № 0000102301/1 є обґрунтованими та такими, що прийняті у відповідності з нормами діючого законодавства, тому суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 14 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 18 вересня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Лиснафтотрейд» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2010 року №0000092301/1, №0000102301/1, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 18 вересня 2012 року.

Суддя Р.С. Твердохліб