Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-3422/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р. № 2а-3422/12/1370

15 год. 42 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Боровського А. Д., представника відповідача Павлової А. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фірма «Фактор»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про касування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фірма «Фактор»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про касування податкових повідомлень -рішень.

З урахуванням вимог Ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2012 року позивач просить скасувати податкові повідомлення -рішення № 0000722302/0/8858 від 20.03.2007 року, № 0000732302/0/8857 від 20.03.2007 року, № 0000062200/0/7969 від 13.03.2007 року, № 0000062200/1 від 01.06.2007 року, № 0001001702/0/8859 від 20.03.2007 року, № 0001001702/1/16953 від 04.06.2007 року, № 0000722302/1/17612 від 08.06.2007 року та № 0000732302/1/17613 від 08.06.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на прибуток підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом ФО-П ОСОБА_3 є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Правомірність застосування п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»до господарських операцій із контрагентом позивача Компанії «International Railway Technology & Services S.r.I»(Італія) підтверджено всіма необхідними первинними документами, місцем поставки послуг є місце реєстрації покупця (Італія). Стосовно встановленого відповідачем порушення п. 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідач зазначає, що договір фрахтування між ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»та фірмою «AS Tallink Grupp»не укладався, позивачем оплачено вартість квитків, а не суму фрахту, відтак відповідачем безпідставно визначено базову ставку фрахту у розмірі вартості пасажирських квитків. Щодо правильності застосування податкової соціальної пільги позивачем подано заяви працівників про застосування податкової соціальної пільги, на підставі яких податкова соціальна пільга застосовувалась. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення -рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 26.07.2007 року, де вказано, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2006р., за результатами якої складено акт №498/23-0/31977787 від 06.03.2007 p., на підставі якого ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає правомірними винесені у зв'язку з порушенням позивачем вимог податкового законодавства податкові повідомлення -рішення та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська фірма «Фактор»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 04.04.2002 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 382625.

У період з 24.01.2007 року по 27.02.2007 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фірма «Фактор», про що складено Акт № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 42825 грн., вимог п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 6.1.1. п. 6.1., п. п. 6.5.д п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 22873,50 грн., вимог п. 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого нараховано податок на доходи нерезидентів в сумі 1351 грн., вимог п. 1.3., п. 1.9., п. 1.15. ст. 1, п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п. п. 6.3.2. п. 6.3., п. п. 6.5.2. п. 6.5. ст. 6, п. 7.1. ст. 7, п. п. 9.7.3. п. 9.7. ст. 9, п. 17.2. ст. 17, п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 4, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 2035 від 26.12.2003 року «Про порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги», в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1009,57 грн.

13.03.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000062200/0/7969, яким відповідно до п. 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 4053 грн., у тому числі основний платіж 1351 грн., штрафні (фінансові) санкції 2702 грн.

20.03.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000722302/0/8858, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 64238 грн., у тому числі основний платіж 42825 грн., штрафні (фінансові) санкції 21413 грн.

20.03.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000732302/0/8857, яким відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 6.1.1. п. 6.1., п. п. 6.5.д п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 41172 грн., у тому числі основний платіж 22873 грн., штрафні (фінансові) санкції 18299 грн.

20.03.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0001001702/0/8859, яким відповідно до п. 1.3., п. 1.9., п. 1.15. ст. 1, п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п. п. 6.3.2. п. 6.3., п. п. 6.5.2. п. 6.5. ст. 6, п. 7.1. ст. 7, п. п. 9.7.3. п. 9.7. ст. 9, п. 17.2. ст. 17, п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 4, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 2035 від 26.12.2003 року «Про порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 3028,71 грн., у тому числі основний платіж 1009,57 грн., штрафні (фінансові) санкції 2019,14 грн.

Позивач з прийнятим податковими повідомленнями -рішеннями не погодився, оскаржив вказані рішення в порядку п. п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За наслідками адміністративного оскарження у задоволенні скарг позивача було відмовлено.

01.06.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року та рішення про результати розгляду первинної скарги № 16167/10/25-005/46 від 29.05.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000062200/1, яким відповідно до п. 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 4053 грн., у тому числі основний платіж 1351 грн., штрафні (фінансові) санкції 2702 грн.

04.06.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0001001702/1/16953, яким відповідно до п. 1.3., п. 1.9., п. 1.15. ст. 1, п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п. п. 6.3.2. п. 6.3., п. п. 6.5.2. п. 6.5. ст. 6, п. 7.1. ст. 7, п. п. 9.7.3. п. 9.7. ст. 9, п. 17.2. ст. 17, п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 4, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 2035 від 26.12.2003 року «Про порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 3028,71 грн., у тому числі основний платіж 1009,57 грн., штрафні (фінансові) санкції 2019,14 грн.

08.06.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року та рішення про результати розгляду первинної скарги № 16167/10/25-005/46 від 29.05.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000722302/1/17612, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 64238 грн., у тому числі основний платіж 42825 грн., штрафні (фінансові) санкції 21413 грн.

08.06.2007 року відповідачем на підставі акта перевірки № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року та рішення про результати розгляду первинної скарги № 16167/10/25-005/46 від 29.05.2007 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000732302/1/17613, яким відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 6.1.1. п. 6.1., п. п. 6.5.д п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 34310 грн., у тому числі основний платіж 22873 грн., штрафні (фінансові) санкції 11437 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Стосовно позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000062200/0/7969 від 13.03.2007 року та № 0000062200/1 від 01.06.2007 року Суд встановив наступне.

Перевіркою правильності оподаткування доходів нерезидентів, згідно наданих до перевірки документів, встановлено, що ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»здійснено попередню оплату за транспортні послуги фірмі «AS Tallink Grupp»(м. Таллін, Естонія) в сумі 4154 євро., відповідно до платіжного доручення №1 від 21.02.2006 року та у відповідності до рахунку-фактури від 20.02.2006 року №б/н. Транспортні послуги надано відповідно до акта виконаних робіт від 01.05.2006 року № 1 в сумі 3736,78 євро. У зв'язку з частковим невиконанням умов контракту, валютні кошти в сумі 417,22 євро були повернуті на рахунок підприємства (12.04.2006 року -323,42 євро., 28.04.2006 року -93,80 євро).

Відповідно до п. п. "в" п. 13.1. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді фрахту є об'єктом оподаткування у джерела виплати.

Згідно з п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерела їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою KM України від 06.05.2001 р. №470 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що у разі не подання нерезидентом довідки відповідно до п. 4 цього Порядку, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Судом беруться до уваги покликання позивача на ту обставину, що договір фрахту між ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»та фірмою «AS Tallink Grupp»(м. Таллін, Естонія) не укладався, сума фрахту не визначалась. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для застосування до вказаних господарських операцій п. 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і майно від 10.05.2996 року прибуток, одержуваний підприємством, яке керується резидентами Естонії від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях, оподатковується тільки в Естонії.

Відповідно до п. п. «й»п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не оподатковуються доходи нерезидентів, отримані у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Суд дійшов висновку, що фірма «AS Tallink Grupp»при наданні послуг з перевезення за рахунок резидента України -ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»не здійснювала господарської діяльності на митній території України. При цьому грошові кошти, отримані нерезидентом за надання послуг з перевезення пасажирів морським транспортом, є виручкою, тобто компенсацією вартості наданих послуг. Відтак оплата таких послуг не є доходом нерезидента, отриманим з джерелом його походження в Україні та не може бути об'єктом оподаткування податком на прибуток іноземних юридичних осіб.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000062200/0/7969 від 13.03.2007 року та № 0000062200/1 від 01.06.2007 року слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000732302/0/8857 від 20.03.2007 року та № 0000732302/1/17613 від 08.06.2007 року Суд встановив наступне.

На підставі договору № 30/12 від 30.12.2004 року, укладеного між ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»(виконавець) та Компанією «International Railway Technology & Services S.r.I»(Італія) (замовник) позивачем надано замовнику консультаційні послуги, у тому числі послуги по характеристиці мережі автодоріг загального користування та мережі залізничних колій України, характеристиці доступних даних картографічного представлення території України та можливості їх опрацювання в цифровому форматі.

Відповідач стверджує, що послуги по характеристиці мереж автодоріг загального користування та мережі залізничних колій України, характеристиці доступних даних картографічного представлення території України та можливості їх опрацювання в цифровому форматі не підпадають під дію п. п. «д»п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», тому місце їх поставки повинно було визначатись відповідно до п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підтвердження позовних вимог в частині правовідносин із Компанією «International Railway Technology & Services S.r.I»(Італія) позивачем долучено до матеріалів справи копії:

- договору № 30/12 від 30.12.2004 року про надання послуг, укладеного між ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»(виконавець) та Компанією «International Railway Technology & Services S.r.I»(Італія) (замовник);

- Акта № 3 здачі-приймання послуг від 11.07.2006 року відповідно до договору № 30/12 від 30.12.2004 року на суму 17250 євро;

- даних картографічного представлення України у цифровому форматі на електронному носії;

- даних картографічного представлення України (т. 2, а. с. 16-58).

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п. п. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.5. ст. 6 цього ж Закону місцем поставки послуг вважається:

а) за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента;

д) місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Дослідивши долучені до справи докази, Суд дійшов висновку про фактичне отримання нерезидентом консультаційних та інформаційних послуг, наданих позивачем відповідно до умов договору № 30/12 від 30.12.2004 року, а саме характеристики мережі автодоріг загального користування та мережі залізничних колій України, а також характеристики доступних даних картографічного представлення території України у великому масштабі та можливостей їх опрацювання в цифровому форматі. Зважаючи на те, що вказані послуги підпадають під визначення послуг, зазначених у п. п. «д»п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», Суд не може погодитись із висновком відповідача про порушення позивачем п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 6.1.1. п. 6.1., п. п. 6.5.д п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000732302/0/8857 від 20.03.2007 року та № 0000732302/1/17613 від 08.06.2007 року слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог про скасування податкових повідомлень -рішень № 0000722302/0/8858 від 20.03.2007 року та № 0000722302/1/17612 від 08.06.2007 року Суд встановив наступне.

01.07.2004 року між ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»(замовник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг, відповідно до якого виконавцем надано замовнику інформаційно-консультаційні послуги, пов'язані з організацією передплати та доставки періодичних видань. Надання вказаних послуг підтверджено долученими до матеріалів справи Актами виконаних робіт № 1 від 30.07.2004 року, № 2 від 31.08.2004 року, № 3 від 30.09.2004 року, № 4 від 31.10.2004 року, № 5 від 30.11.2004 року, № 6 від 31.12.2004 року, № 1 від 30.01.2005 року, № 2 від 28.02.2005 року, № 3 від 30.03.2005 року, № 4 від 15.04.2005 року (т. 1, а. с. 103-112).

Позивач зазначає, що в актах виконаних робіт не зазначено обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, акти не містять інформації про фактично понесені витрати виконавцем на здійснення цих послуг, представлені до перевірки документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства від їх використання, відтак не доведено фактичне виконання послуг, їх використання в господарській діяльності позивача та відсутня підстава для включення вартості послуг до складу валових витрат.

На підтвердження позовних вимог в частині правовідносин із фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 позивачем долучено до матеріалів справи копії:

- договору від 01.07.2004 року про надання маркетингових послуг , укладеного між ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»(замовник ) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (виконавець);

- актів виконаних робіт № 1 від 30.07.2004 року, № 2 від 31.08.2004 року, № 3 від 30.09.2004 року, № 4 від 31.10.2004 року, № 5 від 30.11.2004 року, № 6 від 31.12.2004 року, № 1 від 30.01.2005 року, № 2 від 28.02.2005 року, № 3 від 30.03.2005 року, № 4 від 15.04.2005 року;

- звітів про виконану роботу відповідно до Договору про надання маркетингових послуг від 30.07.2004 року, від 31.08.2004 року, від 30.09.2004 року, від 31.10.2004 року, від 30.11.2004 року, від 31.12.2004 року, від 30.01.2005 року, від 28.02.2005 року, від 30.03.2005 року, від 15.04.2005 року (т. 2, а. с. 63-170).

Згідно з п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11. ст. 5 цього ж Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем представлено Суду всі відповідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на фактичне виконання послуг відповідно до договору від 01.07.2004 року , відповідність господарських операцій позивача з контрагентом ФО-П ОСОБА_3 основній меті господарської діяльності контрагентів. Зазначеними доказами спростовуються порушення, встановлені у Акті № 498/23-0/31977787 від 06.03.2007 року.

Стосовно позовних вимог про скасування податкових повідомлень -рішень № 0001001702/0/8859 від 20.03.2007 року та № 0001001702/1/16953 від 04.06.2007 року Суд встановив наступне.

Як зазначено у Акті податкової перевірки від 06.03.2007 року ТзОВ «Львівська фірма «Фактор»неправомірно (без подання заяви про застосування податкової соціальної пільги до нарахованого місячного доходу за формою, визначеною центральним податковим органом) застосовано податкову соціальну пільгу до місячного оподатковуваного доходу наступних працівників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14;неправомірно (без подання документів та заяви про застосування податкової соціальної пільги) застосовано податкову соціальну пільгу в розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної за правилами п.п.6.1.1. п. 6.1. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до місячного оподатковуваного доходу працівника ОСОБА_15 в лютому-березні 2004 p.; невірно оподатковано доходи наступних працівників у місяці звільнення: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_5. ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_11, ОСОБА_24, ОСОБА_25

Відповідно до п. п. 6.5.1. п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Згідно з п. п. 6.3.1. п. 6.3. ст. 6 цього ж Закону податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). При цьому, платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3. цього пункту.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги»№ 2035 від 26.12.2003 року пільга починає застосовуватись працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Не заслуговує на увагу покликання позивача на ту обставину, що соціальну пільгу стосовно кожного із названих працівників було застосовано на підставі заяв працівників про надання соціальної пільги. До матеріалів справи позивачем долучено заяви про застосування податкової соціальної пільги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Стосовно решти працівників, зазначених у Акті податкової перевірки, позивачем заяв про застосування податкової соціальної пільги до матеріалів справи не додано, подання будь-яких заяв на застосування податкової соціальної пільги під час податкової перевірки позивачем не доведено. Крім того, в запереченні до акта перевірки №12/03 від 12.03.2007 року та скарзі на податкові повідомлення-рішення позивач не оспорює факту відсутності заяв вищевказаних працівників про застосування податкової соціальної пільги.

Стосовно оподаткування благодійної допомоги, наданої позивачем фізичній особі ОСОБА_27 в розмірі 200 грн. Суд встановив наступне.

Згідно з п. п. 9.7.3. п. 9.7. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, встановленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону.

Відповідно до п. п. 6.5.1. п. 6.5. ст. 6 цього ж Закону податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника додатку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Розмір суми граничного розміру доходу працівника ОСОБА_27 у 2006 році складає 680 грн., розмір благодійної допомоги, наданої ОСОБА_27 складає 200,00 грн., тому висновок податкового органу про порушення підприємством п. п. 9.7.3. п. 9.7. ст.9 Закону України «Про податок з подів фізичних осіб»є необґрунтованим.

Стосовно оподаткування доходу, виплаченого приватному нотаріусу ОСОБА_28 за вчинення нотаріальних дій на суму 184 грн. Суд встановив наступне.

Відповідно до авансового звіту № 17 від 22.08.2006 року позивачем виплачено приватному нотаріусу ОСОБА_28 184 грн. доходу за вчинення нотаріальних дій.

Суд зазначає, що приватні нотаріуси, як особи, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність, належать до групи само зайнятих осіб. Незважаючи на відсутність спеціального розділу в Законі України «Про податок з походів фізичних осіб»щодо оподаткування осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, з початку 2004 року умови оподаткування їх доходів мають певні особливості щодо загального порядку, встановленого для фізичних осіб. Так, на них поширюються вимоги Закону України «Про податок з походів фізичних осіб»стосовно порядку визначення загального оподатковуваного доходу, ведення книги обліку доходів і витрат, надання податкової соціальної пільги щодо наймання осіб, обов'язків декларування та строків сплати податку. Враховуючи наведене, висновок податкового органу про порушення підприємством п. 1.3., п. 1.9., п. 1.15. ст. 1; п. 3.4. ст. 3; п. 7.1. ст. 7; п. 17.2. ст. 17; п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з подів фізичних осіб»є необґрунтованим.

З огляду на викладене податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0001001702/0/8859 від 20.03.2007 року та № 0001001702/1/16953 від 04.06.2007 року слід скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 172,47 грн., з них 57,49 грн. -основний платіж, 114,98 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000722302/0/8858 від 20.03.2007 року, № 0000722302/1/17612 від 08.06.2007 року, № 0000732302/0/8857 від 20.03.2007 року, № 0000732302/1/17613 від 08.06.2007 року, № 0000062200/0/7969 від 13.03.2007 року, № 0000062200/1 від 01.06.2007 року є протиправними і підлягають скасуванню повністю, а податкові повідомлення -рішення № 0001001702/0/8859 від 20.03.2007 року та № 0001001702/1/16953 від 04.06.2007 року є протиправними і підлягають скасуванню в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 172,47 грн., з них 57,49 грн. -основний платіж, 114,98 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000722302/0/8858 від 20.03.2007 року, № 0000722302/1/17612 від 08.06.2007 року, № 0000732302/0/8857 від 20.03.2007 року, № 0000732302/1/17613 від 08.06.2007 року, № 0000062200/0/7969 від 13.03.2007 року, № 0000062200/1 від 01.06.2007 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0001001702/0/8859 від 20.03.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 172,47 грн., з них 57,49 грн. -основний платіж, 114,98 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0001001702/1/16953 від 04.06.2007 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 172,47 грн., з них 57,49 грн. -основний платіж, 114,98 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фірма «Фактор»(ЄДРПОУ 31977787, м. Львів, вул. Патона, 2/5, кв. 29) 3 (три) грн. 31 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 вересня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.