Постанова

від 17.09.2012 по справі 2а-11208/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2012 року 11:10 № 2а-11208/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр Карт Сервіс" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 серпня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Карт Сервіс" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Центр Карт Сервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року №0007452202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10138/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 серпня 2012 року.

У судовому засіданні 28 серпня 2012 року оголошено перерву до 04 вересня 2012 року з метою надання додаткових доказів.

04 вересня 2012 року в судовому засіданні сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 07 серпня 2012 року №0007452202 за порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Центр Карт Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 83 334,00 грн., у тому числі за основним платежем -66 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -16 667,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 26 липня 2012 року №551/22-2/37635684 "Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Центр Карт Сервіс" (код ЄДРПОУ 37635684) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Медіа Меджик" (код ЄДРПОУ 25291429) за період 01.04.2012 року -30.04.2012 року" (далі по тексту -Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2012 року на загальну суму 66 667,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки мотивовані наступним: ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ "Медіа Меджик"; на підприємстві відсутні основні засоби, кількість працюючих -одна особа; місцезнаходження не встановлено; згідно експертного дослідження підписи від імені директора ТОВ "Медіа Меджик", ймовірно, виконані іншою особою

Наведене, на думку відповідача, свідчить, що правочини між позивачем та ТОВ "Медіа Меджик" укладені без мети настання реальних наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги наступним: в момент нарахування податкового кредиту контрагент був юридичною особою та платником податку на додану вартість; податковий кредит по спірним господарським операціям підтверджений первинними документами та податковими накладними; висновки Акта перевірки про нікчемність правочину не підтверджуються доказами.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Центр Карт Сервіс" та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції ; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку .

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Центр Карт Сервіс" та ТОВ "Медіа Меджик", обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Центр Карт Сервіс" (постачальник) та ТОВ "Медіа Меджик" (покупець) укладено договір поставки від 26 березня 2012 року №ЦКС-37, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар; покупець в свою чергу зобов'язується надавати маркетингові послуги.

Згідно з пунктом 2.2 договору послугами, у тому числі, але не виключно, вважаються: систематичне надання повної інформації щодо товару, в ому числі про правила та умови використання товару, строк придатності товару, тарифи на послуги мобільного зв'язку кожного з операторів; послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, пошук каналів збуту для реалізації товару, вивчення ринку товарів; послуги зі збору та розповсюдження інформації про товар, популяризація торгівельних марок виробників товарів та продуктів, інформаційне сприяння позитивному іміджеві операторів перед існуючими та потенційними клієнтами; послуги з розміщення товару в місцях продажу та підтримання в торгових приміщеннях достатнього асортименту товару, систематичне інформування потенційних споживачів про наявні товари, акції та особливості кожного виду товару; забезпечення рівних умов обслуговування та реалізації товарів, у випадку реалізації в одному пункті продажу аналогічних товарів різних операторів.

За видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивач поставляв на адресу ТОВ "Медіа Меджик" стартові пакети мобільних операторів, єдині ваучери, скретч картки.

Згідно додаткових угод до вказаного договору та актів прийому-передачі наданих послуг, датованих квітнем 2012 року, ТОВ "Медіа Меджик" надало позивачу маркетингові послуги за переліком, визначеним у пункті 2.2 договору поставки від 26 березня 2012 року №ЦКС-37, на загальну суму винагороди 400 000,00 грн.

ТОВ "Медіа Меджик" виписало на адресу ТОВ "Центр Карт Сервіс" податкові накладні від 28 квітня 2012 року №№123-129 на загальну суму 400 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -66 667,00 грн.

Розрахунки між сторонами проведені шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог згідно акта взаємозаліку від 30 квітня 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2012 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Медіа Меджик", у зв'язку з придбанням маркетингових послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії договору поставки від 26 березня 2012 року №ЦКС-37, додаткових угод до нього, актів прийому-передачі наданих послуг, податкових накладних; копії видаткових накладних на поставку ТОВ "Медіа Меджик" товару; копії договорів поставки, укладених з операторами мобільного зв'язку та накладних на поставку товару (стартові пакети мобільних операторів, єдині ваучери, скретч картки) від операторів мобільного зв'язку; копії виписок банку.

Позичав пояснив суду, що отримані маркетингові послуги використані ним у власній господарській діяльності в ході формування найсприятливіших ринків та каналів збуту, що призводить до більших обсягів продажу, а результати аналізу споживчого попиту в ході надання маркетингових послуг дає можливість максимально успішно проводити рекламні заходи, акції та дають уявлення про потреби кінцевих споживачів та про потенційних споживачів у майбутньому.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з ТОВ "Медіа Меджик".

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ТОВ "Медіа Меджик" вивчало, досліджувало та аналізувало споживчий попит, зокрема, щодо характеру та об'єму зібраної інформації; яким саме чином надавались маркетингові послуги, чим підтверджується надання таких послуг (матеріальне вираження) та доказів на підтвердження доцільності придбання маркетингових послуг та сплати винагороди, оскільки ТОВ "Медіа Меджик", як продавець товару, в своїх же інтересах зацікавлене в стимулюванні попиту на товари, що ним реалізовуються, та могло здійснювати обумовлені договором роботи і без отримання додаткової винагороди.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "Медіа Меджик" носять реальний характер, а придбані маркетингові послуги використані в межах господарської діяльності.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "Центр Карт Сервіс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року №0007452202 є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Центр Карт Сервіс" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Карт Сервіс" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко