Рішення

від 15.08.2012 по справі 5009/2557/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/53/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.12 Справа № 5009/2557/12

за позовом Прокурора Приморського району Запорізької області, (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 25) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -Фонду державного майна України, (01601, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/9)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія ЛТД", (85230, Донецька область, м. Димитров, вул. Ушакова, буд. 10)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Приморське комунальне підприємство технічної інвентаризації, (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Морська, буд. 49)

про витребування майна

Суддя Н.А. Колодій

Представники сторін:

Від прокуратури Тронь Г.М., посвідчення № 84 від 30.04.2010 р.

Від позивача Скуратов Д.В., довіреність № 484 від 01.12.2011 р.

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи Лавріненко Н.П.- керівник, розпорядження № 95 від 28.02.1996 р.

Суть спору:

04.07.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор Приморського району Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія ЛТД" про:

- визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., балансова вартість якого складає 523705 грн.;

- витребувати спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., балансова вартість якого складає 523705 грн. із володіння ТОВ "Магнолія" у власність держави в особі Фонду державного майна України та зобов'язати відповідача повернути зазначений об'єкт нерухомості у власність держави в особі Фонду державного майна України;

- визнати недійсним свідоцтво про право ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальній корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м. та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на зазначений об'єкт нерухомості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/2557/12, справі № 5009/2557/12 присвоєно номер провадження справи 32/53/12, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 5009/2557/12 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приморське комунальне підприємство технічної інвентаризації, м. Приморськ Запорізької області, судове засідання призначено на 18.07.2012 р., у сторін, третьої особи і прокурора витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

16.07.2012 р. до господарського суду Запорізької області від Приморського комунального підприємства технічної інвентаризації надійшло клопотання (вих. № 1127) про розгляд справи без участі представника третьої особи та вирішення спору покладають на розсуд суду.

У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача і третьої особи, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 08.08.2012 р.

Ухвалою суду від 08.08.2012 р., у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача та третьої особи розгляд справи було відкладено на 15.08.2012 р.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги та обґрунтовують їх ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 321, 328, 330, 388 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання 15.08.2012 р. повторно не з'явився, про визнання позову не заявив, відзиви на позовну заяву та витребувані ухвалами суду по справі від 04.07.2012 р., від 18.07.2012 р. та від 08.08.2012 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення прокурора сторін про дату, час та місце розгляду справи № 5009/2557/12.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Третя особа - Приморське комунальне підприємство технічної інвентаризації в судовому засіданні 15.08.2012 р. повідомила, що власником спірного майна було ТОВ "Магнолія ЛТД" який є добросовісним набувачем.

Крім того, прокурор Приморського району в позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову у справі № 5009/2557/12 з вимогою заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнолія ЛТД" відчужувати об'єкт нерухомості, що розташований по вул. Курортній, 45-в м. Приморську Запорізької області.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що об'єкт нерухомості, на яке було оформлено право власності за ТОВ "Магнолія ЛТД" неодноразово відчужувалось. ТОВ "Магнолія ЛТД" може продовжить реалізацію зазначеного спірного майна, що зробить неможливим виконання рішення господарського суду та зв'язку з цим завдасть шкоди економічним інтересам держави.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.8 Роз'ясненням ВАСУ "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 р., приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визнати чи які саме дії забороняється вчиняти.

Вищевказаний захід забезпечення позову є співрозмірним із заявленими прокурором позовними вимогами. Зазначений захід спроможний забезпечити об'єктивний розгляд даного спору. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до значного утруднення або навіть неможливості виконання судового рішення.

З цих підстав клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За клопотанням сторін судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.08.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", Міністерство охорони здоров'я мало передати Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок курортні установи, санаторії, будинки відпочинку та таке інше.

Згідно пункту 2 вказаної постанови, передача у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснювалася безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками станом на 1 січня 1960 року, а також з асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.

18.11.1990 р. Президією Ради Загальної Конфедерації професійних союзів СССР прийнята Постанова № 2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", якою з метою забезпечення виконання статутних завдань було затверджено Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном. Вказаним договором у власність Федерації незалежних профспілок було передано майно згідно додатку.

Президією Федерації незалежних профспілок України постановою від 23.08.1991 р. № П-7-7 (зі змінами від 09.10.1991 р.) прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в акціонерне товариство "Укрпрофтур".

04.10.1991 р. між Радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України укладено установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях акціонерного товариства "Укрпрофтур" і затверджено його статут який зареєстровано Київським міськвиконкомом 28.10.1991 р.

21.11.1997 р. між Українським акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" та Запорізьким обласним дочірнім підприємством "Запоріжтурист" з метою створення Запорізького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" шляхом реорганізації Запорізького обласного дочірнього підприємства "Запоріжтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" в акціонерне товариство закритого типу на основі добровільного об'єднання свого капіталу, грошових коштів, інших матеріальних цінностей укладено установчий договір Запорізького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист". Установчий договір затверджено протоколом установчих зборів засновників Запорізького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" від 10.10.1997 р. № 1.

Згідно з п. 3.1. вказаного установчого договору, Запорізьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" є правонаступником Запорізького обласного дочірнього підприємства "Запоріжтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

Відповідно до акту передачі у власність Запорізькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" майна та будівель від 15.12.1997 р. № 514, Українським акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" передано у власність, а Запорізьким обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" прийнято у власність, зокрема, будівлі та майно туристсько-оздоровчого комплексу "Приморський", 332410, м. Приморськ (…). До складу комплексу "Приморський" входять: туристична база "Приморська", 332410, м. Приморськ, згідно паспорту (…).

Статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент створення Запорізького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист") передбачено, що товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність. Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у т.ч. на інтелектуальну власність), грошові кошти, в т.ч. в іноземній валюті (стаття 13 цього ж Закону).

17.11.2000 р. виконавчим комітетом Приморської міської ради прийнято рішення № 197 "Про видачу свідоцтва про право власності на оздоровчий комплекс "Приморський". Зазначеним рішенням виконавчий комітет Приморської міської ради вирішив: оформити право власності на оздоровчий комплекс санаторного типу "Приморський" за закритим акціонерним товариством "Запоріжтурист" по вул. Курортній, 45 м. Приморськ (п. 1). Приморському державному комунальному підприємству технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності (п. 2).

На підставі рішення виконавчого комітету Приморської міської ради від 17.11.2000 р. № 197 Приморською міською радою складено свідоцтво про право власності Запорізького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" на об'єкт в цілому (що складається з основних будівель: А, А 1 , Б, Г, Д, Т, Т1, З, И, К, П, Р, О, У, У1, Ф, Х, Х1, Ш, Щ, Я, Я1; підсобних будівель та споруд) - оздоровчий комплекс санаторного типу "Приморський", що розташований в м. Приморську, вул. Курортна, 45.

Згідно договору купівлі-продажу від 06.07.2006 р. Запорізьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Запоріжтурист»передало у власність Буряку Сергію Вікторовичу 1/24 частку оздоровчого комплексу санаторного типу «Приморський», а саме спальний корпус «З».

Реєстратором Приморського КПТІ від 06.07.2006 р. прийнято рішення про реєстрацію права власності Буряка Сергія Вікторовича на 1/24 частку оздоровчого комплексу санаторного типу «Приморський», а саме спальний корпус «З».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.07.2006 р. Буряк Сергій Вікторович передав у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія ЛТД»1/24 частку оздоровчого комплексу санаторного типу «Приморський», а саме спальний корпус загальною площею 948,1 кв.м., зазначений на плані літерою «З».

Виконавчий комітет Приморської міської ради 27.07.2007 р. рішенням № 169 вирішив виділити зі складу майнового комплексу по вул. Курортній, 45, м. Приморськ Запорізької області 1/24 частку майна, належного на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Магнолія ЛТД», в окремий об'єкт і присвоїти поштову адресу вул. Курортна, 45-в (п.1), видати товариству з обмеженою відповідальністю «Магнолія ЛТД»свідоцтво про право власності на майновий комплекс, який складається зі спального корпусу літера «З»загальною площею 948,1 кв.м. по вул. Курортній, 45-в (п.2), Приморському КПТІ сформувати свідоцтво про право власності та провести реєстрацію право власності на майновий комплекс по вул. Курортній, 45 в м. Приморську за товариством з обмеженою відповідальністю «Магнолія ЛТД».

Оцінивши фактичні обставини справи, нормативне регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно статті 10 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (прийнятої позачерговою сьомою сесією Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20 квітня 1978 року) встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу Української РСР ( в редакції 1963 року ), соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Статтею 89 ЦК УРСР визначено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540- XII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3943-ХП "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України останнє є загальнодержавною власністю.

Пунктом 3 зазначеної Постанови також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР є Фонд державного майна, який здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Згідно статті 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що майно, яке передане у відання профспілок на підставі постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 р., є державною (загальнодержавною) власністю.

Таким чином, Федерація незалежних профспілок України за відсутності згоди Фонду державного майна України неправомірно передало до Запорізького обласного закритого акціонерного товариству по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" майно.

Також, рішенням господарського суду Запорізької області від 09.11.2011 р. у справі № 17/5009/5414/11 за позовом прокуратури Запорізької області в інтересах Фонду державного майна України, встановлено, що спірне майно вибуло з володіння держави не з її волі, а прийняття 17.11.2000 р. виконавчим комітетом Приморської міської ради рішення № 197 "Про видачу свідоцтва про право власності на оздоровчий комплекс "Приморський" порушує права та охоронювані законом інтереси власника спірного майна - держави України в особі Фонду державного майна України. У зв'язку з чим, позовні вимоги про: визнання недійсним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Приморської міської ради від 17.11.00 № 197 "Про видачу свідоцтва про право власності на оздоровчий комплекс "Приморський"; визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомості, що розташовані по вул. Курортній, 45 у м. Приморську Запорізької області; витребування із чужого незаконного володіння приватного Запорізького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Запоріжтурист" спірні об'єкти нерухомості у власність держави в особі Фонду державного майна України судом були задоволені.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. у справі № 17/5009/5414/11 зазначене рішення суду залишено без змін.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що Українське акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Укпрофтур», не набувши правомочностей власника на спірне нерухоме майно, не мало права без згоди Фонду державного майна України розпоряджатись таким майном та відчужувати це майно шляхом його внесення до статутного фонду Запорізького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Запоріжтурист».

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, з урахуванням наведених доводів та норм закону, а також презумпції добросовісного набувача Фонд державного майна України має право витребувати зазначене нерухоме майно з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія ЛТД».

На підставі викладеного, прокурор та позивач просять суд визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., балансова вартість якого складає 523705 грн.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак, виходячи з наведеного, позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують належність їй такого права.

Частиною 1 ст. 386 ЦК України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до приписів ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як свідчать матеріали справи, право власності держави України на спірний об'єкт не визнається відповідачем по справі.

Визнаючи документально доведеним факт незаконного набуття відповідачем спірного майна, суд вважає обґрунтованою та законною вимогою прокурора та позивача, оскільки є доведеними, обґрунтованими та вищенаведені обставини справи підтверджують той факт, що спірне майно є власністю держави.

На підставі викладеного, враховуючи те, що господарським судом встановлено наявність обставин та підстав, що підтверджують право власності держави в особі уповноваженого органу -Фонду державного майна України на спірне нерухоме майно, судом визнається за позивачем право власності на спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., розташований по вул. Курортній, 45 в, м. Приморськ Запорізької області. У зв'язку з чим, судом позовні вимоги прокурора в цій частині задовольняються повністю.

Щодо вимоги про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ "Магнолія ЛТД" та повернення їх у власність держави в особі Фонду державного майна України, то в цій частині вимоги прокурора суд також вважає, такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право звернутися до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння. Зокрема, правом на подання віндикаційного позову наділені як власники, так і титульні во лодільці, які на час подання позову не володіли цим майном. При цьому позивач повинен довести належність йому майна на праві власності чи на іншому речо вому праві. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний воло ділець майна, незалежно від того чи знає він про неправомірність і незаконність свого володіння, чи ні. Незаконним володільцем визнається така осо ба, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Оскільки, як встановлено судом, прокурором та позивачем в ході розгляду цієї справи доведено факт володіння відповідачем спірним нерухомим майном без відповідної правової підстави, судом задовольняється позовна вимога про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ "Магнолія ЛТД" спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., розташований по вул. Курортній, 45 в, м. Приморськ Запорізької області та повернення його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Стосовно вимоги прокурора про визнання недійсним свідоцтва про право ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальній корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м. шляхом скасування державної реєстрації на право власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на об'єкт нерухомого майна -спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., розташований по вул. Курортній, 45 в, м. Приморськ Запорізької області, то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити таке право та інтерес способами, що встановлені договором або законом. Зокрема, вказаною нормою передбачено визнання недійсним лише правочину.

В силу статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 , державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Видача свідоцтва про право власності передбачена у п.6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому, БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про визнання недійсним свідоцтва про право ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальній корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м. шляхом скасування державної реєстрації на право власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., розташований по вул. Курортній, 45 в, м. Приморськ Запорізької області, судом не задоволена, оскільки статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту права.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на зазначений об'єкт нерухомості також задоволенню не підлягають.

Оскільки, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також, згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1952 і п. 1.3 Тимчасового положення державна реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Отже, Приморське комунальне підприємство технічної інвентаризації у спірних правовідносинах в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, якому делеговано повноваження щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Таким чином, відповідно до норм ГПК України не можуть подаватися позови та розглядатися справи адміністративної юрисдикції -спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень (органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень) щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності.

Виходячи з вищезазначеного, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Однак, оцінюючи заявлені позивачем вимоги: "скасувати державну реєстрацію на право власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., розташований по вул. Курортній, 45 в, м. Приморськ Запорізької області", суд дійшов висновку, що останній обрав такий спосіб захисту, який не може бути предметом розгляду в судах України, у тому числі і в судах адміністративної юрисдикції. Тим більше, такі вимоги не можуть бути заявлені до відповідачів по даній справі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги про визнання недійсним свідоцтво про право ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальній корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м. та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на зазначений об'єкт нерухомості є неправомірними, в задоволені даних вимог слід відмовити.

Крім того, прокурор в позовній заяві просить суд поновити строк позовної давності. В обґрунтування своїх вимог прокурор у позовній заяві від № 101-2013вих12 стверджує, що про порушення інтересів держави в особі Фонду державного майна України, прокурор дізнався лише з постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р., якою визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Приморської міської ради № 197 від 17.11.2000 р. господарським судом Запорізької області визнано законним та залишено в силі. У зв'язку з чим, просить суд визнати поважними причини непред'явлення раніше даного позову та поновити строк позовної давності за заявленим позовом.

Суд не вбачає пропуску прокурором строку позовної давності, встановленого для захисту спірних правовідносин, у зв'язку з наступним.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, за приписами п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судовий збір покладається в наступному порядку: в частині задоволення вимоги про витребування із чужого незаконного володіння майна та його повернення збір покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини, а в частині задоволення вимоги про визнання права власності на спірне майно, суд вважає за необхідне судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Приморського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія ЛТД" про визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., балансова вартість якого складає 523705 грн.; витребувати спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., балансова вартість якого складає 523705 грн. із володіння ТОВ "Магнолія" у власність держави в особі Фонду державного майна України та зобов'язати відповідача повернути зазначений об'єкт нерухомості у власність держави в особі Фонду державного майна України та визнати недійсним свідоцтво про право ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальній корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м. та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на зазначений об'єкт нерухомості задовольнити частково.

2. Визнати право власності за державою України в особі Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортній, 45 в.

3. Витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія" (85230, Донецька область, м. Димитров, вул. Ушакова, буд. 10, код ЄДРПОУ 33504954) спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортній, 45 в, у власність держави в особі Фонду державного майна України та зобов'язати ТОВ "Магнолія" (85230, Донецька область, м. Димитров, вул. Ушакова, буд. 10, код ЄДРПОУ 33504954) повернути зазначений об'єкт нерухомості у власність держави в особі Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945).

У разі добровільного невиконання, видати наказ на примусове виконання рішення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія" (85230, Донецька область, м. Димитров, вул. Ушакова, буд. 10, код ЄДРПОУ 33504954) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку -050) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

5. В решті позову щодо визнання недійсним свідоцтво про право ТОВ "Магнолія ЛТД" на спальній корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м. та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Магнолія ЛТД" на зазначений об'єкт нерухомості відмовити.

Клопотання прокурора Приморського району Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнолія ЛТД" відчужувати об'єкт нерухомості, а саме спальний корпус, позначений на плані літерою "З", загальною площею 948,1 кв.м., що розташований по вул. Курортній, 45-в м. Приморську Запорізької області.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.09.2012 р.