Рішення

від 11.09.2012 по справі 5013/1023/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р.Справа № 5013/1023/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув матеріали справи № 5013/1023/12

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс"-ГУВ, м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю НВПТФ "Кран-Сервіс", м. Олександрія

про стягнення 459 150,42 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Губський О.В., довіреність № 21/02/12 від 21.02.2012,

від відповідача - участі не брав.

Подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю НВПТФ "Кран-Сервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс"- ГУВ 450 000,00 грн. основного боргу, 6 180,42 грн. 3% річних, 2 970,00 грн. інфляційних втрат, всього 459 150,42 грн., з покладенням на відповідача судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2012 року позовні вимоги підтримав.

Відповідач участі свого представника в судові засідання 31.07.2012, 09.08.2012 та 11.09.2012 не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав та витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень (а.с. 26, 33, 40).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов"язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов"язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез"явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/1023/12 в судовому засіданні 11.09.2012 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані докази та заслухавши представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс"-ГУВ (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю НВПТФ "Кран-Сервіс" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 8 від 24.07.2008 (далі за текстом - Договір).

За умовами даного Договору постачальник зобов'язався передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов"язався прийняти та оплатити товар, вказаний у Специфікаціях, що є додатками до вищевказаного Договору (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору загальна сума Договору визначається шляхом складення всіх підписаних Специфікацій та є ціною Договору.

Згідно пункту 5.1. Договору порядок розрахунків за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунок за поставлений товар здійснюється згідно пункту № 2 специфікації № 1.

Дата та умови оплати товару обумовлюються в Специфікаціях. Датою платежу по Договору вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.2. Договору).

Пунктом 11.1 Договору сторони визначили, що даний Договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до повного його виконання.

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками сторін.

Так, сторонами складено Специфікацію № 1 від 24.07.2008 року до Договору поставки продукції № 8 від 24.07.2008 р. на суму 738 000,00 грн.

Погоджена сторонами Специфікація № 1 до Договору передбачає найменування товару, що підлягає поставці - кран мостовий електричний (черт. ФКС 00.00.00ГЧ) г/п 10 тн, пролет 32м., послуги ГОСТ, ТУВ, другу технічну документацію, встановлюючу вимоги до якості товару, кількість, строк виготовлення та ціну. Загальна вартість товару, послуг монтажу, налагодження та доставки складає 738 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 2 Специфікації № 1 до Договору сторони погодили умови платежів.

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору поставки продукції № 8 від 24.07.2008 року у справі свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, перерахував відповідачу передплату в розмірі 450 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 105 від 25.07.2008 р. (а.с. 20).

Поміж тим, відповідач не виконав свого зобов'язання і не поставив позивачеві товар зазначений в Специфікації № 1 до Договору поставки № 8 від 24.07.2008 р.

07.07.2011 року в зв"язку з неможливістю виконання зобов"язань по договору сторони уклали Додаткову угоду про розірвання Договору № 8 від 24.07.2008 року (далі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди передплата перерахована Покупцем в розмірі 450 000,00 грн. повертається постачальником в наступному порядку: серпень 2011 р. - 45000,00 грн., вересень 2011 р. - 45000,00 грн., жовтень 2011 р. - 45000,00 грн., листопад 2011 р. - 45000,00 грн., грудень 2011 р. - 45000,00 грн., січень 2012 р. - 45000,00 грн., лютий 2012 р. - 45000,00 грн., березень 2012 р. - 45000,00 грн., квітень 2012 р. - 45000,00 грн., травень 2012 р. - 45000,00 грн., всього 450 000,00 грн.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов"язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За правилами части 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме вимогою про сплату заборгованості № 367 від 25.11.2011 року, позивач вказує на те, що станом на 25.11.2011 року відповідач не провів виплати коштів за серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 року.

Станом на 13.07.2012 року доказів поставки товару на суму здійсненої попередньої оплати відповідач не надав, взяті на себе зобов"язання щодо повернення предоплати в розмірі 450 000,00 грн. не виконав.

З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечені, доказів, наданих позивачем, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" - ГУВ про стягнення суми основного боргу в розмірі 450 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6180,42 грн., 2970,00 грн. інфляційних втрат.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму матеріального права, господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, згідно розрахунку позивача, про стягнення 3% річних в сумі 6180,42 грн. та 2970,00 грн. інфляційних втрат.

За даних обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" - ГУВ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю НВПТФ "Кран-Сервіс" 450 000 грн. основної заборгованості в сумі 450 000,00 грн., 6180,42 грн.3% річних, а також 2970,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача у справі покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НВПТФ "Кран-Сервіс" (28000, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 64-А, код ЄДРПОУ 32412606) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс"-ГУВ (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9, код ЄДРПОУ 21454946) заборгованість в сумі 450 000,00 грн. основного боргу, 6 180,42 грн. 3% річних, 2 970,00 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 9 183,01 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 17.09.2012 р.

Суддя С. Б. Колодій