Ухвала

від 14.08.2012 по справі 2а-1670/3311/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/3311/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О. Дере Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі № 2а-1670/3311/12

за поданням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо"

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо", в якому просив суд стягнути кошти за податковим боргом у розмірі 20 000,00 грн.

В обгрунтування вимог заявник зазначив, що за відповідачем значиться податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 20 000,00 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.07.2008 №0001042301/0, винесеного на підставі акту планової виїзної перевірки ТОВ «НЕТСо» від 07.07.2008 №191/23/23/23812829 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2008.

Звернення із поданням до суду про стягнення коштів з банківських рахунків платника податку Полтавська МДПІ Полтавської області ДПС пов'язує з виникненням обставин, що зумовлюють звернення до суду саме із спливом 60-ти днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.

Представник відповідача в обґрунтування заперечень проти подання зазначив, що стягувана сума є штрафними (фінансовими) санкціями, а не основним платежем по податку на прибуток. Представник платника податку зазначив, що сума боргу є неузгодженою та оскаржується в судовому порядку, а саме, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано, постанову Полтавського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 20 000,00 грн. залишено в силі. 22.03.2012 ТОВ «НЕТСо» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалою суду від 05.03.2012 у задоволенні заяви про перегляд відмовлено. Ухвала оскаржена в апеляційному порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року подання Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні вимог подання відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" надійшло до суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника у Вищому господарському суді України.

Колегія суддів, вирішивши клопотання відповідача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки участь представника відповідача у судовому засіданні іншого суду, якому він віддав перевагу, не може слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом. Колегія суддів визнала можливим перегляд справи за відсутністю відповідача.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №189052, 15.02.1996 ТОВ «НЕТСо» зареєстроване Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області у якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний код 23812829).

Згідно з довідкою Полтавської МДПІ Полтавської області від 21.03.2006 №69, ТОВ «НЕТСо» взяте на облік платника податків з 05.06.2003 за №785.

Судом встановлено, що за ТОВ «НЕТСо» рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 20 000,00 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.07.2008 №0001042301/0, винесеного на підставі акту планової виїзної перевірки ТОВ «НЕТСо» від 07.07.2008 №191/23/23/23812829 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2008.

ТОВ «НЕТСо» оскаржувало вищезазначене податкове повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено /справа №2а-3958/08/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року скасовано та позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 скасовано, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року залишено в силі. Рішення Вищого адміністративного суду України набрало законної сили.

19 березня 2012 року Полтавською МДПІ Полтавської області ДПС винесено податкову вимогу №5, якою визначено суму податкового боргу платника податку за узгодженим грошовим зобов'язанням у сумі 20 000,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що 60 календарних днів після надіслання податкової вимоги платнику податків сплинули, сума податкового боргу платником податку не сплачена, відповідач належних доказів наявності спору про право не надав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на наявність спору про право, оскільки ТОВ «НЕТСо» звернулось до суду із позовною заявою перегляд судового рішення в адміністративній справі №2а-3958/08 за нововиявленими обставинами та вважає їх необгрунтованими, так як рішення у зазначеній справі набрало законної сили і є обов'язковим для виконання в силу статей 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового Кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з положеннями підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 59, главою 9 Податкового кодексу України визначено заходи погашення податкового боргу органом стягнення.

Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стосовно посилання апелянта на розрахунок суми боргу, в якому зазначено податкове повідомлення-рішення №62301 від 05.03.12 року колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що дане рішення внесено в розрахунок помилково та Полтавська МДПІ не виносила вищевказаного рішення, а борг в розмірі 20 000 грн. рахується саме по штрафним (фінансовим) санкціям з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0001042301/0 від 22.07.08.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не взято до уваги як доказ розрахунок суми боргу, який був помилково складений органом ДПС.

Колегія суддів також не бере до уваги посилання апелянта на те, що судом допущено негайне виконання, а діючий процесуальний кодекс не визначає порядку примусового порядку виконання судового рішення по даній категорії справ з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову:

1)у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;

2)про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3)виключено;

4)прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

Саме згідно ст. 183-3 КАС України органом ДПС 21.05.12 року було заявлено подання до Полтавського окружного адміністративного суду.

Враховуючи, що 60 календарних днів після надіслання податкової вимоги платнику податків сплинули, сума податкового боргу платником податку не сплачена, заявник звернувся до суду із поданням у межах 24-х годинного строку, з урахуванням вимог статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, а також беручи до уваги те, що належних доказів наявності спору про право платник податків не надав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість подання Полтавської МДПІ Полтавської області ДПС про стягнення коштів за податковим боргом шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банку, який його обслуговує.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року по справі № 2а-1670/3311/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі № 2а-1670/3311/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 20.08.2012 р.