Рішення

від 02.07.2012 по справі 7/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.12 р. Справа № 7/388

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., розглянув справу за позовом Державного підприємства «Вугілля України» до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення збитків у розмірі 19 266,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Загнітко Я.А.- за довір. від 30.12.2011р.

від відповідача: Поливанов Л.М. за довір. від 04.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугілля України» у листопаді 2011 року звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення збитків у розмірі 19 266,39 грн.

Рішенням господарський суд Донецької області від 09.02.2012р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Вугілля України» до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення збитків у розмірі 19 266,39 грн. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. залишено без змін рішення господарського суд Донецької області від 09.02. 2012р.

Не погодившись із зазначеними рішеннями позивачем було подано касаційну скаргу і справу направлено до Вищого господарського суду України, яким 16 травня 2012 року винесено постанову про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2012р та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. Справу вирішено направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 31.05.2012р. справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позову позивач надав копії наступних документів: платіжне доручення №41 від 31.01.2011р.; договір поставки вугілля №07-10/1-ЕН/172 від 01.02.2010р. з додатками; залізничні накладні №52483838, №52483806, №52483835, №52483849; довіреність б/н від 31.05.2010р.; акти відбору проб з представником постачальника №2043 від 31.05.2010р., №2006 від 31.05.2010р., акти відбору проб з представником громадськості №2006 від 29.05.2010р., №2043 від 31.05.2010р.; протоколи аналізу проб твердого палива №2006 від 29.05.2010р., №2043 від 31.05.2010р.; телеграми з повідомленням №3043/3044/3045 від 29.05.2010р., №3084,3085,3086 від 01.06.2010р., №3064,3065,3066 від 31.05.2010р.; листи №5-940 від 01.06.2010р., №11/3919 від 02.06.2010р., №316 від 02.06.2010р.; квитанції про приймання вантажу №52330765; накопичувальна картка №03060187 від 03.06.2010р.; Техпд-1 №468, №312; претензія на суму 6624,00 грн. №2330/10 від 21.08.2010р., на суму 12283,56 грн. №2306/10 від 19.08.2010р.; відповідь на претензію №5-1479 від 31.01.2011р., №5-1480 від 31.01.2011р.; рішення господарського суду м.Києва №42/282 від 28.09.2010р.; договір поставки вугілля №01-10/1-ЕН від 01.02.2010р. укладеного з ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» з додатками та додатковими угодами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що ДП «Вугілля України» зазнало збитків саме з вини відповідача, вважає, що умовами договору №07-10/1-ЕН/172 від 01.02.2010р. обов'язок поставити вугілля належної якості покладається саме на відповідача.

Відповідач у відзивах проти позову заперечив, пояснив, що відомості позивача про поставку спірного вугілля з невідповідними якісними показниками є невірними. Зазначив про відсутність вини відповідача в понесенні збитків позивачем. Просить відмовити у задоволенні позову, вважає, що поставка спірного вугілля не має відношення до спірного Договору укладеного між позивачем та відповідачем по цій справі. Пояснив, що в будь-якому разі в Договорі йдеться про всю партію вугілля, що поставляється, а не про окремі вагони, як в даній справі.

У судовому засіданні 02.07.2012р. представник відповідача звернувся з усним клопотанням про залучення до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Донецьке вугільне паливо". Суд відмовив у задоволенні усного клопотання, оскільки представник відповідача не подав суду відповідної письмової заяви та не обґрунтував підстав за якими третя особа може бути залучена до участі у справі, які правовідносини існують у ТОВ "Донецьке вугільне паливо" з однією з сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 01.02.2010р. між Державним підприємством "Вугілля України" (покупець) та Державним підприємством "Красноармійськвугілля" (постачальник) укладено договір № 07-10/1-ЕН/172 поставки вугілля (далі -договір), у відповідності до умов якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі, а покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Згідно пункту 1.4. договору, постачальник гарантує, що вугілля, яке постачається за договором, знаходиться у його власності.

Відповідно до пункту 7.5. договору покупець забезпечує оплату залізничного тарифу по перевезенню вугілля.

Вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору вантажовідправники, ТЕС -вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору.

Кількість вугілля по поставках в додатках до договору зазначається на підставі обсягів закупівлі, погоджених покупцеві енергогенеруючими компаніями/кінцевими споживачами у відповідних періодах поставки (пункт 4.3. договору).

01.02.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (покупець) та ДП "Вугілля України" (постачальник) укладено договір № 01-10/1-ЕН поставки вугілля.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2010р. між ДП "Вугілля України" (постачальник) та ВАТ "ДЕК "Центренерго" (покупець) підписано додаток № 05/10-В до договору від 01.02.2010р. № 01-10/1-ЕН, в якому сторони вказаного договору визначили, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти в травні 2010 року вугілля на умовах даного додатку, в тому числі вугілля від вугледобувного підприємства -ДП "Красноармійськвугілля", вантажовідправником якого є ТОВ "Донецьке вугільне паливо", а вантажоотримувачем - Вуглегірська ТЕС.

В свою чергу, 29.04.2010р. між ДП "Вугілля України" та ДП "Красноармійськвугілля" підписано додаток № 05/10-1 до договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН, згідно якого сторони визначили, що постачальник (відповідач) зобов'язується відвантажити в період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р. включно, а покупець (позивач) прийняти в травні-червні 2010 року вугілля від вантажовідправника - ТОВ "Донецьке вугільне паливо", вантажоотримувачем якого є Вуглегірська ТЕС ВАТ "Центренерго".

Згідно пунктів 4.1., 5.5. договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172 якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору. Якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію, та результатів приймання у вантажоотримувача.

Базова якість вугілля та граничні показники за марками визначені в пункті 7.1. договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172, в тому числі для вугілля, відвантаженого для ТЕС ВАТ "Центренерго".

21.05.2010р. та 26.05.2010р. відповідачем складені посвідчення №№ 133, 136 якості вугілля, покупцем якого є ДП "Вугілля України" згідно договору від 01.02.2010р. № 07-01/1-ЕН для ВАТ "Центренерго" за договором від 01.02.2010р. № 01-10/1-ЕН, отримувач -Вуглегірська ТЕС ВАТ "Центренерго" за залізничними накладними №№ 52483806, 52483838.

Судом встановлено, що в період з 28.05.2010р. по 30.05.2010р. відповідачем на адресу вантажоотримувача - Вуглегірської ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго" здійснено поставку вугілля згідно залізничних накладних №№ 52483835, 52483806, 52483849, 52483838.

Під час прийняття вантажу за якістю вантажоотримувачем (Вуглегірською ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго") за результатами хімічного аналізу виявлено різницю між зазначеними в посвідченнях якості №№ 133, 136 показниками зольності, вологи та виходу летких речовин вугілля, поставленого згідно залізничних накладних №№ 52483806, 52483838 (вагони №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332), що підтверджується актами відбору проб з представником громадськості та протоколами аналізу проб твердого палива від 29.05.2010р. № 2006, від 31.05.2010р. № 2043.

Згідно пункту 5.6. договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172, покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином: якщо різниця між показниками Аd, Wrt посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 -за показниками посвідчення про якість; якщо різниця між показниками Аd, Wrt посвідчення якості та результати хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

29.05.2010р. та 31.05.2010р. вантажоотримувачем (Вуглегірською ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго") були направлені відповідні телеграми на адресу ДП "Красноармійськвугілля", ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо", ДП "Вугілля України" про виклик представника вантажовідправника (ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо") для спільного відбору проб та проведення хімічних аналізів.

Згідно актів відбору проб з представником постачальника та протоколів аналізу проб твердого палива від 31.05.2010р. № 2006, від 31.05.2010р. № 2043 під час проведення спільного відбору проб вугілля за результатами хімічного аналізу виявлено невідповідність якості поставленого вугілля згідно залізничних накладних №№ 52483806, 52483838 (вагони №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332) умовам договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172.

Відповідно до пункту 8.6. договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172 у випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля, сторони погодили наступний порядок дій по його поверненню: вантажоотримувач направляє вантажовідправнику та постачальнику відповідну телеграму про відмову від приймання такого вугілля та вимогу надати згоду вантажовідправника на його повернення (підпункт 8.6.1.); після отримання такої телеграми постачальник зобов'язаний: забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля; забезпечити направлення вантажовідправником вантажоотримувачу факсовим зв'язком листа про згоду на повернення вагонів з неякісним вугіллям (підпункт 8.6.2.); покупець, протягом 6 годин з моменту отримання телеграми від залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля, забезпечить повернення вагонів з неякісним вугіллям (підпункт 8.6.3. договору).

01.06.2010р. вантажоотримувачем (Вуглегірською ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго") були направлені відповідні телеграми на адресу ДП "Красноармійськвугілля", ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо", ДП "Вугілля України" про виклик представника вантажовідправника (ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо") для переадресування вагонів №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332, у зв'язку з невідповідністю вугілля посвідченням якості №№ 133, 136.

Листом від 01.06.2010р. № 5-940 ДП "Красноармійськвугілля" звернулося до Вуглегірської ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго" з проханням переадресувати вагони №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332 отримувачу -ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо", у зв'язку з невідповідністю якості вугільної продукції. При цьому, відповідач гарантував оплату залізничного тарифу та додаткових зборів.

В листі від 02.06.2010р. № 316 ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо" надало згоду Вуглегірській ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго" прийняти вугільну продукцію у вагонах №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332.

Як встановлено у судовому засіданні, спірне вугілля згідно квитанції № 52330765 про приймання вантажу було повернуто ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо" -вантажовідправнику за договором від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172.

У відповідності до пункту 2.3. договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172 вугілля, яке не відповідає умовам цього договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача, пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме -вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу -прибирання, маневрові роботи та ін.

Вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника вантажовідправника покладається на постачальника у випадку, коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування (підпункт 5.7.1. пункту 5.7. договору).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2010р. у справі № 42/282 з ДП "Вугілля України" на користь ВАТ "ДЕК "Центренерго" присуджено до стягнення 12 642,39 грн., з яких 12 283,56 грн. збитків, 122,83 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, під час розгляду господарським судом міста Києва справи № 42/282 встановлено, що внаслідок поставки неякісного вугілля у вагонах №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332 Відкритому акціонерному товариству "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" були завдані збитки на загальну суму 12 283,56 грн., які складаються з понесених витратах з оплати за користування вагонами в розмірі 4 983,36 грн., витратах за переадресацію неякісного вугілля в розмірі 6 624,00 грн., витратах зі сплати додаткових залізничних зборів в розмірі 676,20 грн.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р.; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р.).

Державним підприємством "Вугілля України" на виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2010р. у справі № 42/282 було перераховано 12 642,39 грн. на користь ВАТ "ДЕК "Центренерго" згідно платіжного доручення від 31.01.2011р. № 41.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2010р. та 21.08.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензії № 2306/10 та № 2330/10 з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 12 283,56 грн. та 6 624,00 грн. відповідно, які були завдані поставкою вугільної продукції, якісні показники якої не відповідають умовам договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН.

В листах від 31.01.2011р. №№ 5-1479, 5-1480 відповідач визнав повністю вимоги претензій ДП "Вугілля України" від 19.08.2010р. № 2306/10 та 21.08.2010р. № 2330/10.

Предмет позову у даній справі становить вимога про відшкодування збитків в розмірі 19 266,39 грн., завданих поставкою відповідачем неякісного вугілля, які складаються з витрат, сплачених позивачем на виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2010р. у справі № 42/282 в розмірі 12 642,39 грн. (12 283,56 грн. збитків, 4 983,36 грн. понесених витрат з оплати за користування вагонами, 6 624,00 грн. витрат за переадресацію неякісного вугілля, 676,20 грн. витрат зі сплати додаткових залізничних зборів), 122,83 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), та витрат з оплати вартості перевезення вугілля від вантажовідправника (ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо") до вантажоотримувача (Вуглегірська ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго") на суму 6 624,00 грн.

В силу приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма кореспондуються з положеннями частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

У відповідності до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В свою чергу згідно положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

У відповідності до частини 1 статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

У результаті дослідження умов договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172 поставки вугілля, укладеного між ДП "Вугілля України" та ДП "Красноармійськвугілля", додатку до нього від 29.04.2010р. № 05/10-1, договору від 01.02.2010р. № 01-10/1-ЕН поставки вугілля, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" та ДП "Вугілля України", додатку до нього від 29.04.2010р. № 05/10-В, суд дійшов висновку, що вказані договори є взаємопов'язаними між собою, та стосуються однієї і тієї ж самої партії вугілля, поставленого згідно залізничних накладних №№ 52483835, 52483806, 52483849, 52483838 (вагони №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332).

Крім того, суд звертає увагу, що вимогами пункту 8.4. договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172, передбачено обов'язок відповідача, як постачальника, відшкодувати затрати ДП "Вугілля України" (покупця) та Вуглегірської ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго" (вантажоотримувача), пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям (а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу, прибирання, маневрові роботи та ін.), у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору.

Підпунктом 5.7.1. пункту 5.7. договору передбачено, що вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника вантажовідправника покладається на постачальника у випадку, коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачу або допустиму похибку опробування.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 01.06.2010р. № 5-940 відповідач гарантував оплату залізничного тарифу та додаткових зборів, пов'язаних з поверненням вагонів №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332 вантажовідправнику -ТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо". Крім того, листами від 31.01.2011р. №№ 5-1479, 5-1480 відповідач визнав вимог претензій позивача від 19.08.2010р. № 2306/10 та від 21.08.2010р. № 2330/10 стосовно відшкодування збитків на суму 12 283,56 грн. та 6 624,00 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи, господарський суд визнає безпідставним заперечення відповідача стосовно не підтвердження факту відвантаження вугілля у вагонах №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332 на виконання умов договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172, та таким, що не відповідає наявним в матеріалах справи доказам, зокрема даним, які містяться в залізничних накладних №№ 52483806, 52483838.

При цьому, доводи відповідача стосовно того, що для встановлення протиправності його поведінки та його вини у даній справі необхідно наявність невідповідності граничним показникам якості вугілля всієї партії, поставленої відповідачем, а не лише вугілля у вагонах №№ 67899674, 63463764, 66901182, 66458332, суд вважає таким, що вони суперечать обставинам справи та умовам договору від 01.02.2010р. № 07-10/1-ЕН/172, зокрема пункту 6.12., яким передбачено, що у випадку, коли якість однієї з частин партії/розірваної партії перевищуватиме гранично-допустимі значення, частини такої партії вважаються окремими партіями, за якими середньозважене значення показників якості не визначається.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати завданих державному підприємству "Вугілля України" збитків.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги "Вугілля України" є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України» до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення збитків у розмірі 19 266,39 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85322, Донецька область, м.Димитров, вул. Ватутіна, б.1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, б.4, код ЄДРПОУ 32709929) суму збитків у розмірі 19 266 (дев'ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 39 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85322, Донецька область, м.Димитров, вул. Ватутіна, б.1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, б.4, код ЄДРПОУ 32709929) суму судових витрат у розмірі 428 грн. 66 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 02 липня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 06 липня 2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Зекунов Е.В.