cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.07.12 р. Справа № 5006/25/24/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Спектр» про стягнення заборгованості у розмірі 84 759 грн.59 коп., -
за участю:
представника позивача - Полянської Л.Ю.
представника відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» (далі позивач, або ТОВ «НК ПОРТО ЛТД») звернулось до господарського суду з позовом до Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Спектр» (далі відповідач, або ТОВ «Донбасс-Спектр») про стягнення заборгованості у розмірі 113678,03 грн.
На підтвердження вимог позивачем надано суду копії наступних документів: договору поставки № 730 від 13.09. 2011р.; видаткових та товарно-транспортних накладних, податкових накладних, рахунків-фактури; правовстановлюючі документи.
Представник позивача у судовому засіданні, заявою від 09.07.2012р., змінив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 84 759 грн.59 коп., з яких сума заборгованості складає 53000 грн.00 коп., сума пені - 9008 грн. 50 коп., сума 38% річних за користування чужими грошовими коштами - 22751 грн.09 коп.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи, що ухвали суду від 18.05.2012р., 18.06.2012р., 03.07.2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
13 вересня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Спектр» (Покупець) укладено договір поставки № 730 (далі - Договір), згідно за яким позивач на умовах цього Договору зобов'язався передати відповідачу паливо в асортименті відповідно специфікації, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити поставлений йому товар в строк і в порядку, встановленому цим Договором.(п.1)
За умовами Договору, сторони здійснюють взаємні розрахунки, які складаються із вартості товару зазначеної в товарній накладній, а також відсотків за користування товарним кредитом (п.4.1).
Покупець зобов'язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця вартість поставлених товарів у строк 3 днів з моменту отримання товару (п.4.5). Оплата здійснена протягом строку, зазначеному в п.4.5 Договору, вважається своєчасною. При здійсненні своєчасної оплати поставленого товару, відсотки за право користування товарним кредитом не стягуються (п.4.6).
При здійсненні оплати після строку, визначеному п.4.5, така оплата вважається простроченою. При простроченні оплати по цьому Договору з покупця стягуються за кожний день прострочки відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 38% річних (п.4.7).
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 Договору встановлено, що за порушення строків оплати товару, зазначених у п.4.5 Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу.
Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2012р.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
Виконуючи умови договору, позивач в період з 13 вересня по 22 грудня 2011 року поставив відповідачу дизельне паливо на загальну суму 1 433 516,76 гривень, а відповідач сплатив 1 346 516,76 гривень. В результаті проведених господарських операцій заборгованість ТОВ «Донбасс-Спектр» за договором поставки палива на умовах товарного кредиту № 730 від 13.09.2011р. склала 87 000,00 грн.
Факт поставки підтверджується наступними документами :
1.Видаткова накладна за № НК-0004607 від 13.09.2011 р., дизельне паливо у кількості 8732,000 л. на суму 37 388,75 гривень;
2.Видаткова накладна за № НК-000204 від 12.09.2011 р., дизельне паливо у кількості 26447,000 л. на суму 42 224,00 гривень;
3.Видаткова накладна № НК-0005867 від 20.10.2011 р., дизельне паливо у кількості 4630,000 л. на суму 41 760,00 гривень;
4.Видаткова накладна за № НК-0005873 від 20.10.2011 р., дизельне паливо у кількості 4821,000 л. на суму 21 337,00 гривень;
5.Видаткова накладна за № НК-0005880 від 21.10.2011 р., дизельне паливо у кількості 8732,000 л. на суму 45 008,00 гривень;
6.Видаткова накладна за № НК-0006013 від 26.10.2011 р., дизельне паливо у кількості 26447,000 л. на суму 18 978,70 гривень;
7.Видаткова накладна № НК-0006209 від 31.10.2011 р., дизельне паливо у кількості 4630,000 л. на суму 41 992,00 гривень;
8.Видаткова накладна за № НК-0006306 від 01.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 4821,000 л. на суму 138 768,00 гривень;
9.Видаткова накладна за № НК-0006387 від 02.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 8732,000 л. на суму 54 300,00 гривень;
10.Видаткова накладна за № НК-0006440 від 03.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 26447,000 л. на суму 41 992,00 гривень;
11.Видаткова накладна № НК-0006522 від 04.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 4630,000 л. на суму 21 810,50 гривень;
12.Видаткова накладна за № НК-0006625 від 09.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 4821,000 л. на суму 162 588,51 гривень;
13.Видаткова накладна за № НК-0006806 від 22.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 8732,000 л. на суму 45 207,25 гривень;
14.Видаткова накладна за № НК-0006923 від 23.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 26447,000 л. на суму 75 999,00 гривень;
15.Видаткова накладна № НК-0006938 від 23.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 4630,000 л. на суму 46 200,00 гривень;
16.Видаткова накладна за № НК-0007009 від 25.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 4821,000 л. на суму 56 100,00 гривень;
17.Видаткова накладна за № НК-0007069 від 30.11.2011 р., дизельне паливо у кількості 8732,000 л. на суму 121 230,00 гривень;
18.Видаткова накладна за № НК-0007562 від 08.12.2011 р., дизельне паливо у кількості 26447,000 л. на суму 56 389,00 гривень;
19.Видаткова накладна № НК-0007562 від 08.12.2011 р., дизельне паливо у кількості 4630,000 л. на суму 21 337,00 гривень;
20.Видаткова накладна за № НК-0007743 від 16.12.2011 р., дизельне паливо у кількості 4821,000 л. на суму 21 112,40 гривень;
21.Видаткова накладна за № НК-0007813 від 19.12.2011 р., дизельне паливо у кількості 8732,000 л. на суму 53 995,50 гривень;
22.Видаткова накладна за № НК-0007952 від 22.12.2011 р., дизельне паливо у кількості 26447,000 л. на суму 79 640,00 гривень;
26.Видаткова накладна № НК-0007953 від 22.12.2011 р., дизельне паливо у кількості 4630,000 л. на суму 54 759,60 гривень;
27.Видаткова накладна за № НК-0007957 від 22.12.2011 р., дизельне паливо у кількості 8732,000 л. на суму 133 399,20 гривень.
На час розгляду справи відповідач здійснив часткову сплату поставлених пально-мастильних матеріалів. Станом на 09.07.2012р. заборгованість ТОВ «Донбасс-Спектр» за поставлені пально-мастильні матеріали складає 53 000,00 гривень.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 53 000,00 гривень підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими.
Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 9008,50 грн.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами договору (п.п. 6.2.1 пункту 6.1) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, Покупець сплачує Поставщику пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу.
Позивач з посиланням на умови Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9008,50 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Крім стягнення суми основного боргу та пені, позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом у розмірі в сумі 22751,09 грн.
Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до вимог статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.
Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Види такої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони передбачили в розділі 4 договору.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язань та його розмір встановлено статтею 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Так, відповідно до пункту 4.7 договору, при здійсненні оплати після строку, визначеному п.4.5, така оплата вважається простроченою. При простроченні оплати по цьому Договору з покупця стягуються за кожний день прострочки відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 38% річних.
Таке право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі зазначених норм позивач нарахував відповідачу процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 38% від суми боргу за кожен день прострочки , що склало 22751,09 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому нараховані позивачем проценти підлягають стягненню з відповідача саме у сумі 22751,09 грн.
Висновки господарського суду щодо стягнення відсотків за користування товарним кредитом у спірних правовідносинах узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 30 травня 2011 року по справі №42/252 за позовом іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Васса».
Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманих відповідачем нафтопродуктів.
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс - Спектр» про стягнення заборгованості у розмірі 84 759 грн.59 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Спектр», (83089, м. Донецьк, вул. Зарева, 7, код ЄДРПОУ: 34359885, р/р 26008011630201, в ПАТ «Альфабанк» МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» (ЄДРПОУ 37294590, 86114, Донецька обл, м. Макіївка вул. Перемоги, буд. 1А, п/р 26000010143574 в ПАО «ВТБ Банк», м. Донецка, ІПН: 372945905922, МФО 321767) суму основного боргу у розмірі 53000 (п'ятдесят три тисячі) грн., суму пені у розмірі 9008 (дев'ять тисяч вісім) грн. 50 коп., суму 38% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22751(двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят одну) грн.09 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Спектр», (83089, м. Донецьк, вул. Зарева, 7, код ЄДРПОУ: 34359885, р/р 26008011630201, в ПАТ «Альфабанк» МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» (ЄДРПОУ 37294590, 86114, Донецька обл, м. Макіївка вул. Перемоги, буд. 1А, п/р 26000010143574 в ПАО «ВТБ Банк», м. Донецка, ІПН: 372945905922, МФО 321767) суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 3883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 06 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 09 липня 2012 року.
Повний текст рішення складено та підписано 13 липня 2012року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2012 |
Оприлюднено | 20.09.2012 |
Номер документу | 26045885 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зекунов Е.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні