Рішення

від 01.08.2012 по справі 5006/34/14/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/34/14/2012

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. при секретарі судового засідання Кулік О.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Профіт-Груп», м.Макіївка Донецька область

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 32324,34 грн., інфляційних витрат у розмірі 226,27 грн., 3% річних у розмірі 649,70 грн., пені у розмірі 2502,20 грн., штрафу у розмірі 25200,00 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Профіт-Груп», м.Макіївка Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 32324,34 грн., інфляційних витрат у розмірі 226,27 грн., 3% річних у розмірі 649,70 грн., пені у розмірі 2502,20 грн., штрафу у розмірі 25200,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- договір № 10 від 01.10.2010р.;

- видаткові накладні: № 368 від 22.09.2011р., № 378 від 29.09.2011р.;

- податкові накладні: № 46 від 22.09.2011р., № 56 від 29.09.2011р.;

- ст. ст. 15, 16, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України;

- ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях, що відбулися: 25.06.2012р. відкладався розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом документів; 09.07.2012р. відкладався розгляд справи у зв`язку з наданням позивачем додаткових документів та неявкою відповідача.

25.06.2012р. від позивача до суду надійшла заява на підставі вимог ст.ст.22,80 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором у сумі 2 000,00 грн., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основної суми заборгованості та просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості за договором у розмірі 30324,34грн., 226,27грн. інфляційних нарахувань, 649,70грн.- 3% річних, 2502,20грн. пені, 25200грн. штрафу., всього 58902,51грн. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

25.06.2012р. від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення по справі.

09.07.2012р. від позивача до суду надійшла заява на підставі вимог ст.ст.22,80 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 000,00 грн., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основної суми заборгованості та просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості за договором у розмірі 27324,34грн., 226,27грн. інфляційних нарахувань, 649,70грн.-3% річних, 2502,20грн. пені, 25200 грн. штрафу, всього 55902,51грн.

09.07.2012р. позивач звернувся з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу.

Статтею 81-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу в суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Таким чином, клопотання позивача було задоволено та здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

25.07.2012р. позивач звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю проведення взаєморозрахунків між сторонами, підготовки та подачі додаткових доказів, повного та точного виконання вимог суду викладених в ухвалах, а також необхідністю часу для примирення сторін.

Дане клопотання суд залишає без задоволення, в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Профіт-Груп», м.Макіївка Донецька область (Постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 м.Маріуполь Донецька область (Покупець) було укладено договір поставки № 10 (далі - Договір) (а.с 9-10).

Відповідно до п.1.1 Постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно з п.1.2 Договору предметом поставки є наступний товар:

1.2.1. товари, загальний асортимент яких зазначений в прайс-листах Постачальника, а детальне найменування, кількість, ціна (з ПДВ) вказуються в накладних.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

У пункті 4.1 вказано, що ціна на товар встановлюється відповідно до чинних на момент поставки чергової партії товару прайс-листів Постачальника і зазначається у накладних Постачальника на кожну конкретну поставку. Накладні на товар є невід`ємними додатками до цього Договору. Загальна сума цього Договору складається з суми всіх накладних, за якими здійснювались поставки товару на виконання цього Договору.

Ціна на товар включає вартість доставки товару Постачальником ( п.4.2 Договору).

Відповідно до п.4.3 Договору Покупець зобов`язаний проводити розрахунки з Постачальником за кожну отриману партію товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару згідно п.2.1 Договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, або шляхом внесення коштів готівкою до каси Постачальника.

Згідно з п.7 даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і укладений на невизначений строк. Договір може бути розірваний по взаємній згоді сторін або з ініціативи будь-якої сторони за умови здійснення всіх розрахунків по раніше прийнятим зобов`язанням. Одностороннє розірвання Договору здійснюється шляхом письмового повідомлення. При неотриманні відповіді на повідомлення в 7-ми денний строк з моменту настання звичайного терміну отримання повідомлення договір вважається розірваним.

Пунктом 8.3 даного Договору передбачено, що Покупець несе наступну відповідальність:

- у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар на користь Постачальника сплачується пеня у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день просрочки платежу з урахуванням індексу інфляції.

-за невмотивоване ухилення від оплати поставленого товару Покупець несе відповідальність у відповідності до Цивільного кодексу України, п.66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та 57 Положення про поставки товарів народного споживання.

У пункті 8.5 Договору вказано, що за одностороннє необґрунтоване порушення виконання своїх зобов`язань протягом дії даного Договору винна сторона сплачує протилежній стороні штраф у розмірі 100% вартості останньої поставленої партії товару.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір № 10 від 01.10.2010р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В укладеному між сторонами договорі є узгодження всіх істотних умов договору поставки. Предмет договору - п.1, ціна - п.4, строк дії - п.7

Згідно з частинами 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №10 від 01.10.2010р., згідно видаткових накладних: № 368 від 22.09.2011р., №378 від 29.09.2011р. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 м. Маріуполь Донецька область отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Профіт-Груп», м.Макіївка Донецька область товар на загальну суму 57143,11грн.

Позивач надав до суду платіжні документи у підтвердження часткової оплати відповідачем вартості товару, отриманого по видатковим накладним № 368 від 22.09.2011р., №378 від 29.09.2011р., за договором № 10 від 01.10.2010р., таким чином основна сума заборгованості на момент подачі позову складає 32324,34грн.

Заявою від 25.06.2012р. позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 000,00 грн., таким чином, основний борг за договором складає 30324,34грн. До вказаної заяви додано платіжне доручення № 10 від 21.06.2012р. на суму 2000,00грн., в якому зазначено призначення платежу за дог. № 10 від 01.10.2010р.

Заявою від 09.07.2012р. позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3 000,00 грн., таким чином, основний борг за договором складає 27324,34грн. До вказаної заяви додано платіжне доручення № 11 від 03.07.2012р. на суму 3000,00грн., в якому зазначено призначення платежу за дог. № 10 від 01.10.2010р.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки відповідач частково оплатив заборгованість за договором № 10 від 01.10.2010р. у розмірі 5 000,00 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати товару на суму 27 324,34 грн. в установлений договором строк та не надав суду жодного документа щодо остаточного погашення основної суми заборгованості у розмірі 27324,34грн., тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач на підставі п.8.3 договору №10 від 01.10.2010р. та керуючись вимогами ст.625 Цивільного кодексу України нарахував щодо стягнення з відповідача, 3% річних у розмірі 864,52 грн., пені у розмірі 2502,20 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 226,27грн., з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних, пені, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 864,52грн. та пені у розмірі 2502,20грн.

А саме, стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 752,51грн.: за період з 07.10.2011р. по 12.06.2012р. (сума боргу 7124,34грн.) -146,39грн.; за період з 14.10.2011р. по 12.06.2012р. (сума боргу 25200) -503,31грн.; за період з 13.06.2012р. по 20.06.2012р. (сума боргу 32324,34грн.) -21,25грн.; за період з 21.06.2012р. по 02.07.2012р. (сума боргу 30324,34грн.) -29,91грн.; за період з 03.07.2012р. по 25.07.2012р. (сума боргу 27324,34грн.) - 51,65грн.

Стягення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2491,88грн.: за період з 07.10.2011р. по 22.03.2012р. (сума боргу 7124,34грн.) -508,27грн.; за період з 23.03.2012р. по 06.04.2012р. (сума боргу 7124,34грн.) -43,80грн.; за період з 14.10.2011р. по 22.03.2012р. по 22.03.2012р. (сума боргу 25200) -1722,92грн.; за період з 23.03.2012р. по 12.04.2012р. (сума боргу 25200)-216,89грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 226,27грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, однією з позовних вимог є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25200грн. відповідно до п.8.5. договору.

Відповідно п.8.5 даного договору за одностороннє необґрунтоване порушення виконання своїх зобов`язань протягом дії даного договору винна сторона сплачує протилежній стороні штраф у розмірі 100% вартості останньої поставленої партії товару, на підставі цього позивач нарахував щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25200 грн.

Враховуючи умови п.8.5. договору та беручи до уваги, що остання партія поставленого товару на суму 25200грн. не була своєчасно оплачена відповідачем, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявою від 25.06.2012р. збільшив позовні вимоги, а саме: просить стягнути з відповідача на свою користь 1366,28грн. штрафу відповідно до п.57 Постанови Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.1988р.

Пунктом 8.3. договору №10 від 01.10.2010р. передбачено, що за невмотивоване ухилення від оплати поставленого товару Покупець несе відповідальність у відповідності до Цивільного кодексу України, п.66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та 57 Положення про поставки товарів народного споживання.

Відповідно до 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в постанові № 18 Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р.

Оскільки позивачем в заяві від 25.07.2012р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення 1366,28грн. штрафу відповідно до п.57 Постанови Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.1988р. заявлена фактично нова вимога, яка не була заявлена при поданні позовної заяви, суд, з урахуванням вимоги ст.22 ГПК України та вказівки Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України відмовляє у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1366,28грн.

Таким чином, позовні вимоги на суму 57 483,61 грн. підлягають частковому задоволенню. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 27 324,34 грн., інфляційних витрат у розмірі 226,27 грн., 3% річних у розмірі 752,51 грн., пені у розмірі 2 491,88 грн., штрафу у розмірі 25200 грн., всього на суму 55 995,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1366,28грн. суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі № 5006/34/14/2012 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 57483,61грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_2, МФО 334011, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Профіт-Груп» ( 86147, Донецька область, м.Макіївка, кв.Залізничний, 21/113, р/р 26003060361560, МФО 335496, ЄДРПОУ 37112034) основний боргу в сумі 27324,34грн., інфляційні нарахування у розмірі 226,27 грн., 3% річних у розмірі 752,51 грн., пеню у розмірі 2 491,88 грн., штраф у розмірі 25200 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 10,32грн., 3% річних у розмірі 112,01 грн., штрафу у розмірі 1366,28грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філімонова О.Ю.

Надруковано 3 примірників:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу