Ухвала

від 11.09.2012 по справі 50/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 50/304 11.09.12 За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт Компані ЛТД" на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві по виконанню наказу господарського суду м. Києва № 50/304 від 19.07.2010

У справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт Компані ЛТД"

до приватного підприємства "Анастасія"

про стягнення 10 143,18грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від скаржника Стрішенець М.Ю.(дов. від 23.01.2012)

Від боржника не прибув

Від ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт Компані ЛТД" до приватного підприємства "Анастасія"про стягнення заборгованості за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу від 26.09.2008 в розмірі 10 143,18 грн., в тому числі 7 509,62 грн. - основний борг, 335,18 грн. -3% річних, 1 398,38 грн. -інфляційних витрат та 1 000,00 грн. - витрат на юридичні послуги.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 порушено провадження у справі № 50/304.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2010 по справі № 50/304 було позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства "Анастасія"на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт Компані ЛТД"основний борг в сумі 7 509 (сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 62 коп., 3% річних в сумі 335 (триста тридцять п'ять) грн. 18 коп., індекс інфляції в розмірі 1 398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. 38 коп., витрати на юридичні послуги в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

19.07.2010 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010 по справі № 50/304 було видано наказ. Даний наказ був відправлений на адресу позивача про що свідчить реєстр відправлення заказної кореспонденції.

09.02.2012 до господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва на виконання рішення у справі № 50/304 у зв"язку із втратою оригіналу наказу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2012 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт Компані ЛТД" про видачу дублікату наказу № 50/304 від 19.07.2010 та видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва № 50/304 від 19.07.2010.

27.07.2012 до господарського суду м. Києва надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт Компані ЛТД" на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві по виконанню наказу господарського суду м. Києва № 50/304 від 19.07.2010.

Розгляд скарги призначено на 30.08.2012.

Представники боржника та ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в судове засідання 30.08.2012 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання прибув представник скаржника та дав пояснення по справі.

Судом встановлено, що державний виконавець ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Мойсеєнко В.В. не надав письмові пояснення по суті скарги.

Розгляд скарги призначено на 11.09.2012.

Представники боржника та ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в судове засідання 11.09.2012 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 121-2 неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судове засідання 11.09.2012 прибув представник скаржника, дав пояснення по справі та просив задовольнити його скаргу на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Постановою державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві Мойсеєнка В.В. від 20.03.2012 було відкрито виконавче провадження № 657/5 (№ за ЄДРВП 31742795) про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2010 по справі № 50/304.

В подальшому, була винесена постанова про арешт коштів боржника від 26.04.2012.

Проте, як свідчать матеріали справи, постанова про арешт коштів боржника від 26.04.2012 була направлена на адреси банків для виконання із суттєвим запізненням, що видно з відповідей банків про строки отримання та виконання постанови про арешт коштів на рахунках (згідно відповіді AT «Банк «Фінанси та кредит» від 25.05.2012 № 1501 постанова про арешт отримана і виконана 24.05.2012 , а згідно відповіді ПАТ «Укрсоцбанк» від 29.05.2012 № 105-05/87-4636 постанова про арешт отримана і виконана 25.05.2012).

26.04.2012 (тобто в день винесення постанови про накладення арешту) державним виконавцем Мойсеєнком В.В. були виставлені платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків боржника, однак вказані платіжні вимоги були направлені на адреси банків раніше, аніж постанова про накладення арешту (так, згідно відміток банків, платіжні вимоги були отримані ними 07.05.2012, а постанова про арешт була отримана 24.05.2012 та 25.12.2012). Як наслідок, 14.05.2012 вказані платіжні вимоги були повернені без виконання на підставі п. 10.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, з огляду на те, що кошти на рахунках боржника вже були арештовані за іншими виконавчими документами, і на рахунках відсутні інші, крім арештованих, кошти.

Суд зазначає, що постанова про арешт коштів боржника була винесена лише 26.04.2012, хоча лист ДПІ з інформацією про рахунки боржника вих. №1777/9/18-609 датований 29.03.2012 . Таким чином, від дня отримання відповіді ДПІ з реквізитами рахунків боржника до фактичного прийняття постанови про арешт банками до виконання пройшов часовий проміжок тривалістю майже місяць. Після прийняття постанови про накладення арешту на рахунки боржника платіжні вимоги на списання арештованих коштів не виставлялись а наявність акумульованих коштів не перевірялась.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження містяться копії відповідей БТІ від 03.06.2010 та УДАІ м. Києва від 08.06.2010 , що були надані на запит від 15.04. 2010 № 718/5. Очевидно, що вказані копії документів були зняті державним виконавцем із матеріалів іншого виконавчого провадження (№ 718/5) і просто вкладені до матеріалів виконавчого провадження № 657/5 для створення враження, що державним виконавцем були проведені всі виконавчі дії, необхідні і достатні для реального виконання рішення.

Також, в матеріалах виконавчого провадження міститься акт від 18.06.2012 про вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника. Однак судом встановлено, що вказаний акт складений із численними порушеннями, що в сукупності викликають сумнів щодо того, чи проводилась вказана виконавча дія (вихід за місцезнаходженням боржника) взагалі. Так, зазначений акт складено без присутності жодних третіх осіб (понятих) та представника стягувана, він не містить також жодних підписів, більше того, навіть державний виконавець Мойсеєнко В.В., який склав вказаний акт, не підписав його.

Як наслідок вказаних вище численних порушень законодавства при провадженні процедури виконання судового рішення, 05.07.2012 держаним виконавцем ВДВС Печерського РУ ГУЮ у м. Києві була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з тим, що державним виконавцем, на його думку, були проведені всі дії, необхідні і достатні для реального виконання рішення суду.

Державний виконавець ухиляється від проведення всіх виконавчих дій, необхідних і достатніх для реального виконання рішення суду. Так, в матеріалах виконавчого провадження відсутні витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна про накладення арешту і заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна боржника (що свідчить про те, що до вказаних реєстрів відомості про накладення арешту на майно боржника та заборону на його відчуження державним виконавцем не подавались), відсутні відповіді БТІ та УДАІ м. Києва на запит по виконавчому провадженню щодо наявності зареєстрованих за боржником об'єктів нерухомого майна і транспортних засобів та ін.). Це свідчить про порушення державним виконавцем Мойсеєнком В.В. свого обов'язку вживати передбачених законом заходів, необхідних для виконання рішення суду.

Крім зазначеного, в постанові про закінчення виконавчого провадження від 05.07.2012 державний виконавець Мойсеєнко В.В. вказав на відповіді БТІ та УДАІ 2010 року, перекрутив той факт, що банки не повідомляли про відсутність коштів на рахунках боржника, а акумулювання коштів після накладення арешту перевірено не було, що також свідчить про порушення при винесенні оспорюваної постанови.

Суд зазначає, що дана постанова від 05.07.2012 про закінчення виконавчого провадження є такою, що не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону виконавчий документ прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з п. 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 за N 74/5 звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

В даному випадку державний виконавець не вчинив всі дії, які необхідні для виявлення майна боржника, а ті дії що ним вчинені - вчинені з порушенням вимог законодавства.

У відповідності з приписами частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження та пункту 2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 - на державного виконавця покладається обов'язок вживати передбачених законодавством заходів примусового виконання рішень, неупереджено. своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 7 Закону України «Про державну виконавчу службу»працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Враховуючи те, що державним виконавцем не використані всі передбачені Законом і Інструкцією засоби щодо отримання відомостей про майно, яке може перебувати у власності боржника і на яке може бути звернено стягнення, зважаючи на вищенаведені порушення допущені при винесенні державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 26.04.2012, суд визнає доводи заявника правомірними та визнає постанову державного виконавця щодо арешту коштів боржника від 26.04.2012 недійсною.

Відповідно до ст.ст. 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що держаний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Як передбачено п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28.03.2002 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи те, що державним виконавцем не використані всі передбачені Законом і Інструкцією засоби, щодо отримання відомостей про майно, яке може перебувати у власності боржника і на яке може бути звернено стягнення, у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови від 17.12.2010 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2. ч.1. ст. 40 Закону.

За таких обставин, керуючись положеннями ЗУ України «Про виконавче провадження» , ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт Компані ЛТД" на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві по виконанню наказу господарського суду м. Києва № 50/304 від 19.07.2010 задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною постанову Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 05.07.2012 про закінчення виконавчого провадження (примусове виконання Наказу господарського суду міста Києва № 50/304 від 19.07.2010 про стягнення з ПП "Анастасія" на користь ТОВ "Сателіт Компані ЛТД" 10 581,18 грн.).

3. Визнати протиправними дії та бездіяльність державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Мойсеєнка В.В. по виконанню наказу господарського суду м. Києва № 50/304 від 19.07.2010.

4. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

5. Копію ухвали розіслати сторонам та Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві .

Суддя Головатюк Л.Д.