Постанова

від 18.09.2012 по справі 5015/2776/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

18.09.12 Справа № 5015/2776/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Галушко Н.А.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу прокурора м.Львова в інтересах держави в особі ЛКП «Залізничнетеплоенерго»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.07.2012р.

у справі № 5015/2776/12

за позовом заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі ЛКП «Залізничнетеплоенерго», м.Львів

до ДП «Тур»ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 35316,75 грн. ,

з участю представників :

від скаржника -Леонтьєва Н.Т. -старший помічник прокурора

від позивача -Охріменко В.В. -начальник юридичного відділу

від відповідача -не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.07.2012р. у справі № 5015/2776/12 (суддя Коссак С.М.) залишено без розгляду позов першого заступника м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів до дочірнього підприємства «Тур»Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач», м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 35 316,75 грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою прокурор м.Львова подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки ЛКП «Залізничнетеплоенерго»створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, яке є представником власника -територіальної громади м.Львова. ЛКП «Залізничнетеплоенерго»належить до комунальної власності і є тепловим підприємством. Як зазначає скаржник, невиконання чи несвоєчасне виконання відповідачем умов договору щодо оплати за отриману теплову енергію призводить до зниження якості послуг, що надаються підприємством, тим самим порушуються законні права та інтереси громадян. Крім того, ненадходження коштів на рахунок за надану теплову енергію ставить підприємство в скрутне фінансове становище і унеможливлює своєчасну сплату підприємством податків, інших обов»язкових платежів до бюджетів різних рівнів та оплату підприємством послуг за наданий природний га, що заподіює шкоду економічним інтересам держави.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

06.07.2012р. перший заступник прокурора м.Львова подав до господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів до дочірнього підприємства «Тур»Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач», м.Львів про стягнення 36 316,75 грн. заборгованості.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36 -1 Закону України "Про прокуратуру"підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Згідно з ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до частини 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Першим заступником прокурором міста Львова при поданні позовної заяви до місцевого господарського суду органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах визначено -Львівську міську раду.

Однак, як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали та ухвали про порушення провадження у справі суд першої інстанції не зазначив, що прокурор звернувся саме в інтересах держави в особі Львівської міської ради. Окрім того, в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення Львівської міської ради про розгляд даної справи у господарському суді.

У відповідності до вимог статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм процесуального права.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 24.07.2012 року у справі № 5015/2776/12 скасувати.

3. Справу скерувати на розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Повний текст постанови складено «19»вересня 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Мельник Г.І.