Рішення

від 21.11.2012 по справі 5015/2776/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.12 Справа № 5015/2776/12

За позовом: першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави, уповноважений орган -Львівська міська рада, в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства "ТУР" Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод автонавантажувач", м. Львів

про стягнення 35 316 грн. 75 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т., ст. прокурор (посвідчення №005508);

від позивача: Охріменко В.В., представник (довіреність № 1 від 03.01.2012 р.);

від відповідача: не з'явився

Перший заступник прокурора м. Львова в інтересах держави, уповноважений орган -Львівська міська рада, в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства "ТУР" Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод автонавантажувач", м. Львів про стягнення 35 316 грн. 75 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд (суддя Коссак С.М.) визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.07.2012 р. призначив розгляд справи на 24.07.2012 р.

Ухвалою суду від 24.07.2012 р. позов залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р. у справі №5015/2776/12 ухвалу господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. про залишення позову без розгляду скасовано, справу №5015/2776/12 скеровано до господарського суду Львівської області для розгляду в іншому складі суду.

Ухвалою суду від 03.10.2012 р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 17.10.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 21.11.2012 р.

В судових засіданнях прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 34 827 грн. 50 коп. За порушення строків оплати вартості наданих послуг відповідачу нараховано 955 грн. 44 коп. пені, 359 грн. 29 коп. 3% річних, 174 грн. 52 коп. інфляційних втрат. Таким чином, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 35 316 грн. 75 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 03.10.2012 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Прокурору, представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 21.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2012 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представника сторони, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

1 жовтня 2009 р. між Львівським комунальним підприємством "Залізничнетеплоенерго" (позивач) та Дочірнім підприємством "ТУР" Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод автонавантажувач" (відповідач) було укладено договір №1016 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація (позивач) брала на себе зобов'язання постачати покупцеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець (відповідач) зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача по вул. Шевченка, 45/47, м. Львів.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об'єкт відповідача з 01.10.2011 р. по 31.05.2012 р. тепловою енергією в гарячій воді на загальну суму 34 827 грн. 50 коп., що підтверджується актами реалізації теплової енергії, рахунками на оплату.

Пунктом 6.3. договору №1016 від 01.10.2009 р. передбачено, що покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 827 грн. 50 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2.3. договору №1016 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009 р., за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію покупець сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 955 грн. 44 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 174 грн. 52 коп. та 3% річних в розмірі 359 грн. 29 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 34 827 грн. 50 коп. основного боргу, 955 грн. 44 коп. пені, 359 грн. 29 коп. 3% річних, 174 грн. 52 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "ТУР" Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод автонавантажувач", м. Львів, вул. Шевченка, 321 (ідентифікаційний код 25548101) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів вул. С.Петлюри, 4а (ідентифікаційний код 20784943) 34 827 грн. 50 коп. основного боргу, 955 грн. 44 коп. пені, 359 грн. 29 коп. 3% річних, 174 грн. 52 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "ТУР" Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод автонавантажувач", м. Львів, вул. Шевченка, 321 (ідентифікаційний код 25548101) в користь державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.