Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а-14305/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14305/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромстач", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аван-К" про стягнення заборгованості у розмірі 231249,88 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року позивач -Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромстач", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аван-К" про стягнення заборгованості у розмірі 231249,88 грн., в якому просив застосувати наслідки визнання правочинів недійсними, передбачені ст.. 228 ЦК України та стягнути з ТОВ «Авант -К»(код ЄДРПОУ 37199885) на користь держави суму в розмірі 213 249,88 грн., стягнути з ТОВ «Лідерпромпостач»(код ЄДРПОУ 37118701) на користь держави суму в розмірі 213 249,88 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року -скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити в повному обсязі, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції проведені відповідачем з контрагентом -ТОВ «Лідерпромпостач»підтверджуються наявними у справі податковими накладними, які видані та оформлені без порушень норм чинного законодавства; видатковими накладними від 01.09.2011 року №№ 0109/6, 0109/7, 0109/10 на загальну суму 213 249,09 грн., оплата по договору купівлі продажу від 01 вересня 2010 року була проведена Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач»на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-К»в сумі 213249,88 грн., в т.ч. ПДВ 35541,65 грн.; натомість позивачем не доведено фіктивності укладеного правочину.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач»(ідентифікаційний код 37118701) зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією від 12 травня 2010 року за № 10681020000026005, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва з 13 травня 2010 року за № 176173.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 12 липня 2011 року № 1982, та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України Осипчука С.В. від 17 червня 2011 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Директорія», ТОВ «Авант-К», ТОВ «Торг-М», ТОВ «Хортком», ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Укрінженерія», ТОВ «Торгстрім плюс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Імідж-Текс», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Інформконсалт плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Стрімторг плюс», ТОВ «Топ Дизайнер», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Укррекламасервіс», ТОВ «Зодчих Буд», ПП «Центр правової допомоги «Оберіг», ТОВ «Правтранс»з моменту реєстрації по 01 січня 2011 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 17 серпня 2011 року № 392/1-23-70-37118701 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з вище перерахованими підприємствами, за період з моменту реєстрації по 01 січня 2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Перевіркою встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант-К»укладено договір купівлі - продажу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-К»зобов'язується поставити та передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач»товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач»зобов'язується прийняти та оплатити товар.

В Акті перевірки позивачем зроблено висновок щодо того, що угода, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерпромпостач»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант-К»була укладена без наміру створення цивільно-правових наслідків лише з метою отримання преференції у вигляді права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету та мала безтоварний характер.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час апеляційного розгляду справи, на виконання вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року, позивачем надано до суду завірену належним чином копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Лідерпромпостач»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 02.09.2011 року № 0001442307, № 0001432307, відповідно до якої податковий кредит з ПДВ, сформований позивачем внаслідок операції, яка не мала реального (господарського) характеру (укладення договору купівлі -продажу, між ТОВ «Лідерпромпостач»та ТОВ «Авант - К») безпідставно зменшує поточні податкові зобов'язання.

Порядок набрання законної сили судовими рішеннями визначений ст. 254 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищевказані норми законодавства та те, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2012 року набрала законної сили, колегія суддів не вважає за необхідне доводити нікчемність укладеного договору купівлі -продажу між ТОВ «Лідерпромпостач»та ТОВ «Авант - К».

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»в Україні, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, в тому числі подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст.. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У Рішенні Конституційного Суду України по справі №1-1\99 від 8 квітня 1999 року (Далі по тексту - Рішення) тлумачиться поняття інтересів держави, а саме у п.3 Рішення визначається, що для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття „Інтереси держави,, у процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних соціальних та інших) дій програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Таким чином, інтереси Держави полягають в дотриманні суб'єктами господарювання правових актів, які визначають соціально-економічні основи держави та суспільства.

Зокрема п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом.

Частиною 3 ст. 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Дана норма кореспондується із нормами Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1 ст. 208 якого, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи те, що є таким, що набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, яким встановлено нікчемність укладеного договору між ТОВ «Лідерпромпостач»та ТОВ «Авант -К», колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про необхідність застосування наслідків визнання правочинів недійсними, передбачених ст.. 228 Цивільного кодексу України та стягнення в дохід держави суми необґрунтовано отриманих коштів, як відшкодування ПДВ за нікчемним договором.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року -скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант -К»(код ЄДРПОУ 37199885) на користь держави суму в розмірі 213 249,88 грн.

Стягнути з ТОВ «Лідерпромпостач»(код ЄДРПОУ 37118701) на користь держави суму в розмірі 213 249,88 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.