Ухвала

від 04.09.2012 по справі 2а-5562/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5562/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства "Трібо" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року позивач -Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Трібо" про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трібо»суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 на користь Управління Пенсійного фонду у м. Білій Церкві в загальному розмірі 417 765. 54 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що розрахунки сум відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах проведені позивачем без застосування ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», абз. 2 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та пп. 6.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, що призвело до завищення суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій для відповідача, окрім того розрахунки позивача містять арифметичні помилки, так як сума боргу 417765,54 грн., яку позивач просить стягнути, включає, згідно даних розрахунку лише суми, що визначені у списку № 1, у свою чергу суми за списком № 2 до розміру позовних вимог не включені.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Трібо»є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(список № 1), відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій:

за серпень 2011 року в сумі 190725,03 грн., з яких: 185596,47 грн. витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області; 5128,56 грн. витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в інших територіальних підрозділах Пенсійного фонду (іногородні);

за вересень 2011 року в сумі 224953,63 грн., з яких: 219381,60 грн. - витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області; 5572,03 грн. - витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в інших територіальних підрозділах Пенсійного фонду (іногородні);

за жовтень 2011 року в сумі 2086,88 грн. - витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в інших територіальних підрозділах Пенсійного фонду (іногородні).

Крім того, позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених згідно з пунктами «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(список №2), відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій:

за вересень 2011 року в сумі 6004,60 грн., з яких: 4689,84 грн. - витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області; 1314,76 грн. - витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в інших територіальних підрозділах Пенсійного фонду (іногородні);

за жовтень 2011 року в сумі 829,99 грн. - витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в інших територіальних підрозділах Пенсійного фонду (іногородні).

Під час судового розгляду справи у суді першої інстанції також було встановлено, що позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій (за списком № 1) включено осіб, яким пенсії призначено до 1 січня 2004 року (до набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»); осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, вік виходу на пенсію яких знижено на п'ять років; розмір витрат позивачем розраховано з урахуванням основної пенсії, додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, що здійснюються відповідно до законодавства.

Щодо стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до абз. 5 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві.

Разом з тим, вказаний Закон набув чинності 01 січня 2004 року, в той час як пенсії особам, витрати на виплату та доставку яких, в тому числі, були включені до Розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій осіб, які досягли встановленого пенсійного віку, були призначені до 01 січня 2004 року, що правомірно було встановлено судом першої інстанції.

Особливості застосування норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, врегульовані абз. 1-4 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення».

Так, у відповідності до абз. 1-4 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених до набрання чинності вищевказаного закону, зберігається той, який існував до його прийняття.

Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку зазначеної категорії пільгових пенсій Пенсійному фонду України до набрання законної сили Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»врегульовувався Постановою Правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19 жовтня 2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України».

Розділом 7 зазначеної Інструкції встановлено порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку підвищеного розміру пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації та фактичних витрат на виплату підвищеного розміру пенсій науковим працівникам державних небюджетних підприємств.

Проте, порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»врегульований не був.

З огляду на те, що до 01 січня 2004 року на відповідача не було покладено обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсії, призначених за п. «а»ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відповідно до абз. 4 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених до 01 січня 2004 року, відшкодовується у порядку, що діяв до прийняття вказаного Закону, колегія суддів приходить до висновку про те, що ВАТ «Трібо»не зобов'язане відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених до 01 січня 2004 року.

Окрім того, позивачем було включено до Розрахунку витрати на виплату та доставку пенсій суми витрат, які були понесені при виплаті пенсій особам, які досягли встановленого пенсійного віку із урахуванням додаткового зниження пенсійного віку, передбаченого ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(чоловіки -55 років, а жінки -50 років).

При включенні до вказаного розрахунку витрати на виплату та доставку пенсії зазначеним особам позивач керувався абз. 6 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якому зазначено, що відповідні витрати підлягають відшкодуванню до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками -55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Колегія суддів вважає вказані дії відповідача неправомірними та такими, що вчинені без урахування місця розташування ВАТ «Трібо»та інших нормативно-правових актів, які визначають особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача працювали громадяни на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, які постійно проживають на території зони посиленого радіоактивного контролю та віднесені до 4 категорії потерпілих від аварії Чорнобильській АЕС.

Конституційні права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначаються та закріплюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 55 вказаного Закону особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що працівники ВАТ «Трібо»набули право виходу на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, тобто чоловіки у 55 років, а жінки -у 50 років.

Відповідно, до досягнення зазначеного віку відповідач зобов'язаний проводити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, а після його досягнення зазначений обов'язок перекладається на державу, що підтверджується положеннями ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка закріплює, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідачем до Розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій осіб, які досягли встановленого пенсійного віку, в тому числі, були включені витрати на виплату та доставку додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, призначених відповідно до законодавства України.

У відповідності до абз. 1 п. 6 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, вказана норма закону містить пряму вказівку, що виплата додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, призначених відповідно до законодавства України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та, відповідно, не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Щодо стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсії відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, регулювався частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне страхування", за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

Частина 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключена згідно із Законом України від 17 лютого 2000 року N 1461-III.

Цим же Законом пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від зазначеного об'єкту оподаткування.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України, передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", не змінився у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищевказані норми та норми Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, якими передбачено обов'язок підприємств, установ, організацій відшкодовувати витрати на виплати та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, колегія суддів погоджується з висновком Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві щодо необхідності компенсації таких витрат відповідачем.

Разом з тим, судом першої інстанції правомірно встановлено, що із розрахунку боргу, який додано до позовної заяви, позивач визначає суму до сплати по виплаті та доставці пільгових пенсій за списком № 1 за серпень-вересень 2011 року 404978,07 грн. - витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області та за серпень - жовтень 2011 року 12787,47 грн. - витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в інших територіальних підрозділах Пенсійного фонду (іногородні). При цьому, в сумі дані цифри складають 417765,54 грн., тобто суму позову.

У свою чергу, у графі «список № 2»розрахунку позивач вказує, що сума до сплати за вересень складає 4689,84 грн. - витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області та за серпень-вересень 2011 року 2144,75 грн., в сумі 6834,59 грн.

Отже, згідно даного розрахунку в сумі цифри за списком № 1 та списком № 2 мають складати 424600,13 грн., що не відповідає сумі позову .

У графі «борг»розрахунку позивач зазначає наступні цифри: за серпень 2011 року по списку №1 та № 2 190725,03 грн., за вересень 2011 року по списку № 1 та списку № 2 230958,23 грн. та за жовтень 2011 року по списку № 1 та № 2 2916,87 грн. В сумі дані цифри складають 424600,13 грн., що також не відповідає сумі, яку просить стягнути позивач з відповідача.

Судом першої інстанції було запропоновано позивачу надати відповідні пояснення щодо розбіжностей у розрахунку, а також уточнити позовні вимоги. Проте, позивач пояснень з приводу арифметичних помилок не надав та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі, що зазначена у позовній заяві.

Враховуючи те, що розрахунок боргу на виплату та доставку пільгових пенсій складено позивачем невірно, з арифметичними помилками, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині також.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.