Постанова

від 19.09.2012 по справі 2а/0470/7600/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7600/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.

за участю представників:

позивача Блажка Р.П., Максимова А.С., Сімоненка О.В.

відповідача Бруснік Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 6 березня 2012 року:

- №0000100610, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2011 року на 193 566,00 грн.;

- №0000110610, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 193 566,00 грн. за червень 2011 року, визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 193 566,00 грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки, викладені у акті перевірки, є необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та прийнятими без достатніх підстав, винесеними із порушенням матеріальних та процесуальних норм податкового права.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки акту перевірки є правомірними, оскаржувані рішення прийнято на підставі та у межах чинного законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 27 лютого 2012 року №85 та №86, виданих СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області , згідно пунктів статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів, на підставі наказу від 27 лютого 2012 року №56, посадовими особами відповідача проведена документальна виїзна позапланова перевірка Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) з питань взаємовідносин з ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»(код ЄДРПОУ 33246590) за період травень-червень 2011 року. Перевірка проводилась з 28 лютого 2012 року по 5 березня 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 5 березня 2012 року №33/08-06-127/1/24432974., яким були зафіксовані допущені позивачем порушення, а саме:

- статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 193 566,00 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України - завищення податкового кредиту та від'ємного значення за період з 1 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року на суму 193 566,00 грн.

З метою здійснення перевірки відповідачем були використані наступні документи: податкові декларації по податку на додану вартість з додатками за червень-травень 2011 року; залізничні накладні, рахунки та акти приймання-передачі прийнятих послуг по перевезенню та постачанню вагонів, договір доручення, податкові накладні за перевіряємий період; матеріали про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»(код ЄДРПОУ 33246590) від 11 листопада 2011 року №1372/2-23-20 від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

За наслідками проведеної перевірки СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області складено та направлено відповідачу наступні податкові повідомлення-рішення від 6 березня 2012 року:

- №0000100610, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2011 року на 193 566,00 грн.;

- №0000110610, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 193 566,00 грн. за червень 2011 року, визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 193 566,00 грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Позивач здійснював оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, зокрема, звертався із скаргами до Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 15 березня 2012 року №811-12/184 та до Державної податкової служби України від 25 квітня 2012 року №8111-12/150, проте, у задоволенні зазначених скарг було відмовлено.

У ході проведення перевірки податковими інспекторами встановлено наступне.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»укладено договір доручення від 30 грудня 2010 року №33 з ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС», в особі директора Агризько В.В., за яким ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»зобов'язується організувати перевезення і доставку брухту й відходів чорних металів залізничним транспортом у зазначене місце; зобов'язується за рахунок позивача замовити послуги у перевізника по доставці вантажу залізничним транспортом. Позивач зобов'язується прийняти все виконане ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»та відшкодувати йому витрати по провізній платі товару залізничним транспортом.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. За статтею 1005 Цивільного кодексу України повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 Цивільного кодексу України).

З матеріалів перевірки вбачається, що основні фонди на підприємстві ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»відповідно довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 11 листопада 2011 року №1372/3/23-40 відсутні.

Стан підприємства, згідно інформаційних баз СДПІ ГМК у м. Кривому Розі - зняття з обліку №11031160024030647 від 16 травня 2012 року; відповідно до податкової звітності - основні засоби відсутні, чисельність працюючих - 7 осіб, керівник та головний бухгалтер - одна особа.

СДПІ у м. Кривому Розі 5 березня 2012 року від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС», у якому зазначено, що відносно службових осіб ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС» порушено кримінальну справу №71-00228 за ознаками складу злочину передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 6 грудня 2011 року приводом для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України в діях службових осіб ТОВ «Інтерпромресурс», а саме, умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом необґрунтованого формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету сум податку на додану вартість.

В матеріалах акту перевірки ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 33246590), наданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 7 липня 2011 року №777/3-23-20, з питання підтвердження господарських відносин з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»за березень-квітень 2011 року, зазначено про те, що відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»у 2011 році складала 6 осіб (директор підприємства та інші), які, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могли здійснювати такий об'єм роботи.

Перевіркою встановлено відсутність на ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Фактично згідно податкової звітності ТОВ «ІНТРЕРПРОМРЕСУРС»за перевіряємий період, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством основного виду діяльності, зазначеного у довідці з ЄДРПОУ, а саме: 37.10.0 Оброблення металевих відходів та брухту. Для здійснення даного виду діяльності підприємство повинно мати майданчик для зберігання металобрухту.

Згідно постанови слідчого з ОВС СУДПС у Дніпропетровській області Біленко А.А. встановлено, що ТОВ «ІНТРЕРПРОМРЕСУРС»згідно встановлених ліцензійних умов, в ході фінансово-господарської діяльності використовується майданчик для зберігання металобрухту, який розташований у с. Калинівці Київської області. В ході виїзду до с. Калинівки, Київської області за адресою: вул. Залізнична, 160 з метою обстеження майданчику ТОВ «ІНТРЕРПРОМРЕСУРС»для зберігання металобрухту згідно ліцензійних вимог було встановлено, що майданчик за даною адресою належить ПП «Дружба 2000», директор якого Проценко О.В. пояснив, що займає посаду з 2001 року та підприємство ТОВ «ІНТРЕРПРОМРЕСУРС»йому невідоме, договорів щодо зберігання, постачання, завантаження (відвантаження) не укладав і відповідно металобрухт та металовироби не зберігав. Отримані данні вказують на безтоварність проведених операцій ТОВ «ІНТРЕРПРОМРЕСУРС».

Відповідно наданих до перевірки залізничних накладних ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»не є перевізником, вантажовідправником, платником, отримувачем та не значиться у первинних документах, що не заперечується позивачем,

Згідно залізничних квитанцій по перевезенню на виконання умов договору, укладеного між ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відправниками та платниками є:

ТОВ «Промтрейд ТПК»(код 33078964, м. Суми ), стан - порушено провадження у справі про банкрутство, вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, кількість працюючих - 7 осіб, Основні фонди -відсутні;

ТОВ «Укр.-Втор-Пром», код ЄДРПОУ 33269320. м. Київ), стан -платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності - оброблення металевих відходів та брухту, кількість працюючих - 5 осіб;

ТОВ «Укр.-Метал»(код ЄДРПОУ 33269320, м. Житомир), стан -платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності - оброблення металевих відходів та брухту, кількість працюючих - 9 осіб.

Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України, статті 22 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної відповідно до Правил оформлення перевізних документів, що затверджені наказом Мінтрансу від 21 листопада 2000 року №644, та зареєстровані в Міністерстві юстиції 24 листопада 2000 року за №863/5084.

Відповідно до Статуту залізниць України та Правил оформлення перевізних документів залізнична накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений належним чином та наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів визначено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів затверджені наказом Мінтрансу від 19 листопада 1998 року №460.

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Крім того, в Акті від 3 березня 2012 року №4/3-22-80 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»(код за ЄДРПОУ - 33246590) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року зазначено, що під час проведення перевірки ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»виявлено фінансову операцію з ознаками сумнівності при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Промтрейд ТПК», код за ЄДРПОУ 33078964, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 610 435 336,3 грн., в т.ч. ПДВ 101 739 222,72 грн.

Листом від 17 березня 2011 року №20405/7/23-112/889 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано матеріали перевірки ТОВ «Промтрейд ТПК»(код за ЄДРПОУ 33078964) - акт ДПІ у м. Суми від 16 березня 2011 року №1535/2301/33078964/16 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промтрейд ТПК»(код за ЄДРПОУ 33078964) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

ТОВ «Промтрейд ТПК»має стан «7»(до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). На момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Промтрейд ТПК»відсутні, підприємство за адресою, вказаною в реєстраційних документах не знаходиться, що підтверджено актом незнаходження від 12 березня 2011 року №410/231/33078964.

Місцезнаходження посадових осіб ТОВ «Промтрейд ТПК»не відомо, тому перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків»ДПІ в м. Суми, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт»ДПІ в м. Суми, АРМ «Аудит»ДПІ в м. Суми, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України». Опрацювання документів податкової звітності, баз даних дозволило встановити, що податковий кредит ТОВ «Промтрейд ТПК»формувався за рахунок використання в ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) від ризикових контрагентів, тобто підприємств, які не звітують. Згідно висновків управління оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Суми №3 від 1 лютого 2011 року до декларації з податку на додану вартість, ТОВ «Промтрейд ТПК»мінімізує податкові зобов'язання шляхом використання в ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) від ризикових контрагентів (підприємств, які не звітують), має місце наявність здійснення нереальних операцій, безпідставне формування податкового кредиту.

Перевіркою встановлено: ТОВ «Промтрейд ТПК»фінансово-господарською діяльністю не займалося, фактично операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг) не здійснювало, у результаті чого підприємством безпідставно заявлено податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу покупців.

В ході відпрацювання ТОВ «Промтрейд ТПК»встановлено, що керівником даного підприємства є гр. ОСОБА_9. Головним Управлінням МВС України в м. Києві Науково-Дослідним Експертно-Криміналістичним Центром проведено почеркознавчу експертизу податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Промтрейд ТПК»із додатком №5, було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_9 виконані не ОСОБА_9, а іншою особою.

У ході проведення перевірки ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»не встановлено факту надання послуг по перевезенню від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

Таким чином, за матеріалами зустрічних перевірок операції з придбання послуг по ТОВ «ІНТРЕРПРОМРЕСУРС»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Це свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 1 липня 1997 року №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пунктом 7.5 статті 7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Постачальник - юридична або фізична особа, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь (стаття 1 Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17 травня 2001 року №2406-111).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документам.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно вимог пункту 1.3 статті 1 Закону №168/97, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були сплачені до бюджету.

Згідно вимог пункту 2 статті 7 Бюджетного кодексу одним з принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Актом перевірки встановлено та підтверджено матеріалами справи, що надані підприємством до перевірки первинні документи не відповідають зазначеним вище вимогам, оскільки: податкові накладні не містять посади осіб, які оформили та підписали документ; прибуткові ордери не містять посади та прізвище осіб, які оформили та підписали документ; рахунки не містять посади осіб, які оформили та підписали документ; накладні не містять посади та прізвище осіб, які оформили та підписали документ;

Відповідно, надані документи не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, отже, не можуть визнаватись як первинні документи, які засвідчують та підтверджують факт здійснення операції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що позивачем не доведено, що саме ТОВ «ІНТЕРПРОМРЕСУРС»здійснювало дії щодо організації перевезення та доставки брухту на виконання договору №33 від 30 грудня 2010 року.

Суд зазначає, що сам факт надходження брухту на адресу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»не свідчить про товарність операцій, оскільки предметом договору №33 від 30 грудня 2010 року були саме послуги з організації перевезення брухту, а не поставка брухту, умови якої обумовлені контрактом №12 від 30 грудня 2010 року.

При цьому, податковою інспекцією відображено у акті перевірки фактичні обставини справи, виходячи із документів, наявних на момент проведення перевірки. Надані позивачем 30 серпня 2012 року суду в якості доказу по справі копії реєстрів відвантажених вагонів за травень 2011 року не були надані на вимогу податкової інспекції під час проведення перевірки, тому суд критично ставиться до таких доказів, також і тому, що надані копії не завірені належним чином.

Посилання позивача на незаконність проведення перевірки з підстав порушення податковою інспекцією підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме, не направлення позивачу письмового запиту з вимогою надання пояснень та підтверджуючих документів, не беруться судом до уваги, оскільки позивач допустив інспекторів до проведення перевірки та не перешкоджав її проведенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 4 вересня 2012 року.

Суддя В.В. Кальник