Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а-9144/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2012 року № 2а-9144/12/2670

За позовом ОСОБА_1, директора ТОВ «Беррі-Україна»

до Київської регіональної митниці

про визнання нечинним та скасування протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. та визнання незаконними дій по його складанню

Суддя Добрянська Я.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (нотаріальна довіреність від 05.04.2012 р.)

від відповідача : не прибув

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1, директор ТОВ «Беррі-Україна», звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Київської регіональної митниці про визнання нечинним та скасування протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. та визнання незаконними дій по його складанню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2012 р. суддею Шрамко Ю.Т. було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав не підсудності такого спору Окружному адміністративному суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2012 р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, справу № 2а-5043/12/2670 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Зважаючи на таке, після скасування судового рішення, справі за позовом ОСОБА_1, директора ТОВ «Беррі-Україна»до Київської регіональної митниці про визнання нечинним та скасування протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. та визнання незаконними дій по його складанню було присвоєно новий номер 2а-9144/12/2670, а також, зважаючи на те, що на час надходження даної справи до Окружного адміністративного суду м. Києва, суддя Шрамко Ю.Т. знаходилась у відпустці терміном більше 14 календарних днів, зазначену справу № 2а-9144/12/2670 згідно з протоколом розподілу справ між суддями від 06.07.2012 р. повторно розподілено для продовження розгляду на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2012 р. справу № 2a-9144/12/2670 за позовом ОСОБА_1, директора ТОВ «Беррі-Україна»до Київської регіональної митниці про визнання нечинним та скасування протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. та визнання незаконними дій по його складанню було прийнято для продовження розгляду суддею Добрянською Я.І., відкрито провадження в адміністративній справі № 2a-9144/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11.09.2012 р. представник позивача уточнені позовні вимоги від 13.04.2012 р. підтримав та просив суд:

- визнати незаконними дії головного інспектора оперативного відділу Служби БК та ПМП Шевчука М.В. щодо складання протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що інспектор Шевчук М.В. посилаючись у протоколі виключно на норми митного законодавства, які визначають процедуру оформлення процесуального документу та обсяг прав і обов'язків учасників процесуальної дії, не обґрунтовуючи достатність процесуальних даних, які б свідчили про наявність обставин, що уповноважують його, як посадову особу митних органів, на порушення справи та складання протоколу, не з'ясував та не перевірив наявність або відсутність обставин, які виключають провадження у справі, склав протокол не у відповідності до митного законодавства України та без законних на те підстав і передумов, та крім того такий протокол був складений Шевчуком М.В. на підставі рапорту, отриманого від митних органів Бельгії, що всупереч вимогам Гаазької Конвенції від 05.10.1961 р. не був легалізований належним чином як офіційний документ іноземної держави в дипломатичній або консульській установі Королівства Бельгії та відповідно не був перекладений українською мовою, а також при визначені відповідачем наявності вчинення позивачем правопорушення від 28.01.2011 р., було протиправно кваліфіковано таке правопорушення за ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України у редакції, що почала діяти пізніше, а саме від 15.11.2011 р.

Відповідач в судове засідання 11.09.2012 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття відповідача в судове засідання, що був повідомлений належним чином, в судовому засіданні 11.09.2012 р. суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого не заперечив представник позивача.

Також, ухвалою суду від 11.09.2012 р. було зобов'язано відповідача надати письмові пояснення по справі (обґрунтування нормативно-правової позиції) ті всі докази на їх підтвердження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Головним інспектором оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою Київської регіональної митниці та порушень митних правил Шевчуком М.В. (надалі - головний інспектор) було складено протокол про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. (надалі Протокол про порушення митних правил), про те що 28.01.2011 р. в зоні діяльності Чопської митниці через митний кордон України з Словаччини в автомобілі д/н 09162РЕ/07153РЕ вантаж - «покриття для підлоги з ДВП ламіноване пластиком та плінтус з ДВП ламінований», виробник компанія «Berry Floor N.V.»(Бельгія), кількістю 30 місць, загальною вагою брутто 21842,75 кг, вагою нетто - 21242,75 кг., на адресу ТОВ «Беррі-Україна»(ЄДРПОУ 36563792, адреса: 02217, м. Київ, вул. Закревського, 13, кв. 196) вартістю 24 432, 34 Євро, що становить - 265 579, 53 грн. (згідно офіційного курсу встановленого НБУ на день переміщення митного кордону України) був переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення, документів, що містять неправдиві дані щодо вартості товару та продавця, що на думку головного інспектора Шевчука М.В., підпадає під ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 352 Митного кодексу України (далі також -МК України).

На підставі вказаного протоколу, 05.03.2012 р. у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1 (позивача), головним інспектором оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою Київської регіональної митниці та порушень митних правил Шевчуком М.В. (відповідачем), було розпочато провадження у справі про порушення митних правил.

Протокол про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. був вручений позивачеві 12.03.2012 р.

Вважаючи такі дії головного інспектора оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці Шевчука М.В. щодо складання протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 р. у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1 протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

У відповідності до ст. 360 Митного кодекс України (далі -МК України), справа про порушення митних правил може бути порушена тільки при наявності встановлених законом умов - приводів і підстав для порушення митних правил та при відсутності обставин, що виключають провадження у справі.

Приводами і підставами для порушення митних правил є:

- безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

- повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних);

- повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

В той же час, при наявності приводів і підстави для порушення справи інспектор Шевчук М.В. складаючи протокол, був зобов'язаний перевірити відсутність обставин, що виключають провадження у справі, як цього вимагає ст. 358 МК України, що, як вбачається з наявних матеріалів справи, останнім здійснено не було.

У відповідності до ст. 357 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), провадження в справі про адміністративне правопорушення, не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності обставин, що виключають провадження у справі. До зазначених обставин, згідно пункту 7 вказаної статті належить: закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків накладення стягнень, передбачених ст. 328 МК України.

В абз. 3 п. 3.5 Методичних рекомендацій міститься аналогічна вимога щодо перевірки обставин, які виключають провадження у справі.

Згідно зі ст. 328 МК України, та ст. 38 КУпАП, адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

У відповідності до ч. 3 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Ч. 2 ст. 386 МК України передбачено що справи про порушення митних правил, передбачені ст. 352 МК України розглядаються судами за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження у цих справах.

У відповідності з вимогами ст. 352 МК України, яка інспектором Шевчуком М.В. інкримінована позивачеві, за вчинення даного правопорушення (переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю) до правопорушника може бути застосовано стягнення у вигляді штрафу, що імперативно вказує на обов'язок застосувати стягнення до позивача виключно не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, оскільки вказане правопорушення у відповідності до Методичних рекомендацій не є триваючим, однак справа є підвідомчою суду (судді).

Слід зауважити, що в даному випадку перебіг строку накладення адміністративного стягнення починається з наступного дня після відповідної календарної дати, з якою пов'язано початок строку.

З урахуванням того, що порушення митних правил було скоєно, на думку відповідача, 28.01.2011 р., то адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 352 МК України могло бути накладене на директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1 не пізніше як 28.04.2011 р., тобто до закінчення трьохмісячного терміну.

Тому, з урахуванням вимог законодавства України, проведення митним органом перевірки обставин, що можуть бути приводом і підставою для порушення справи про порушення митних правил, порушення такої справи, проведення в ній процесуальних дій, до яких відноситься складення протоколу про порушення митних правил, її розгляд та прийняття в ній відповідного рішення, має бути проведено в межах трьохмісячного строку, а отже в даному випадку саме до 28.04.2011 р.

Зважаючи на викладене, суд погоджується із позицією позивача, що складаючи протокол про порушення митних правил від 05.03.2012 р., тобто майже через 14 місяців після встановлення порушення митних правил, інспектор Шевчук М.В., діяв без законних на те підстав, не у відповідності до чинного законодавства України, в супереч вимогам ст.ст. 327, 328, 358, 360 МК України, ст.ст. 38, 247 КУпАП, та ігноруючи вимоги п.3.5 Методичних рекомендацій.

Отже, у відповідності до абз. 4 п. 3.5 Методичних рекомендацій, за наявності зазначених обставин, протокол про порушення митних правил взагалі не мав складатися, оскільки відсутні правові підстави для його складення.

У випадку, коли провадження у справі вже було розпочате, вказана обставина (закінчення строків накладення стягнення, передбачених ст. 328 МК України, які обраховуються терміном 3 місяці з моменту скоєння правопорушення) є підставою для припинення провадження у справі.

Таким чином, інспектор Шевчук М.В., діючи як посадова особа Київської регіональної митниці, всупереч вимогам ст.ст. 327, 328, 358, 360 МК України, ст.ст. 38, 247 КУпАП, незаконно вчинив дії щодо винесення протоколу, як правового акту індивідуальної дії, що призвело до незаконного провадження справи про порушення митних правил за наявності обставин, які виключають провадження у справі.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, при складанні вказаного протоколу про порушення митних правил інспектором Шевчуком М.В. було вчинено наступні дії, що не відповідають вимогам чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства, а саме:

- в описовій частині протоколу інспектором Шевчуком М.В. не зазначено точний час скоєння правопорушення, не зазначено найменування транспортного засобу, що використовувався для переміщення вантажу, що є порушенням вимог ст. 363 МКУ та п. 6.2.3 Методичних рекомендацій;

- як свідчать матеріали адміністративної справи № 424/10000/12 у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна» ОСОБА_1, і сам протокол, позивач 05.03.2012 р. давав пояснення з приводу правопорушення, про що в протоколі міститься відповідний запис, однак в протоколі не вказано кількість аркушів на яких подано такі пояснення, що не відповідає вимогам ст. 363 МК України та п.6.2.4 Методичних рекомендацій;

- згідно протоколу, датою його складання є 05.03.2012 р., та з самого тексту вбачається, що протокол був складений у присутності позивача. В той же час копію протоколу позивач отримав не в день його складення, а 12.03.2012 р., тобто через 7 днів з дати його складення, що вказує на порушення вимог ст. 363 ч. 7 МК України та п.6.2.4 Методичних рекомендацій;

- в описовій частині протоколу анкетні дані позивача зафіксовані як «ОСОБА_1», що не відповідає дійсності, оскільки ініціали позивача насправді пишуться як «ОСОБА_1». Вказаний факт свідчить про порушення під час складання протоколу вимог ч. 2 ст. 363 МК України, та п. 6.2.3 Методичних рекомендацій, якими передбачено необхідність внесення даних про особу, яка притягується до відповідальності.

Також, як було наголошено представниками позивача та підтверджується наявними матеріалами справи, 11.08.2011 р. державною митною службою України листом № 20/2-11/04810 було направлено запит до митних органів Бельгії для отримання даних щодо експорту компанією Floor» до компанії «Беррі-Україна»вантажу: покриття для підлоги.

Листом від 15.12.2011 р. № 11/901/17660 митними органами Бельгії Держмитслужбу України поінформовано щодо митних операцій по експорту компанією rry Floor»до компанії «Беррі-Україна»вантажу: покриття для підлоги, у вигляді рапорту про розслідування від слідчого відділу у Куртре від 14.12.2011 р. стосовно автентичності інвойсів та інших документів, за підписом начальника служби Й. Ферстіхель.

На підставі інформації, зазначеної у вказаному рапорті, інспектором Київської регіональної митниці Шевчуком М.В. було зроблено висновки щодо підробки документів, які надавались ТОВ «Беррі-Україна»до митних органів України, і відповідно вчинено дії щодо складання протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 та розпочато провадження у адміністративній справі № 424/10000/12.

Однак, оглянувши наявні матеріали справи, суд зазначає, що вказаний рапорт по розслідуванню, у адміністративній справі № 424/10000/12, у розумінні Гаазької Конвенції від 05.10.1961, яка відповідно до Закону України «Про приєднання до Конвенції»ратифікована та набула чинності для України з 22.12.2003 р., не може розглядатися як доказ, та не є належним адміністративним документом, оскільки не легалізований належним чином як офіційний документ іноземної держави в дипломатичній або консульській установі Королівства Бельгії, для засвідчення справжності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, і в належному випадку - автентичність відбитку печатки, яким скріплено документ, а тому не відповідає вимогам законності, належності та допустимості, та надісланий до Держмитслужби України з порушенням норм міжнародного законодавства, та не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Так, незаконність та недопустимість як доказу адміністративних документів митних органів Бельгії підтверджується наступним.

Митні органи Бельгії надіслали до Держмитслужби України рапорт по розслідуванню щодо митних операцій, без консульської легалізації вказаного рапорту, без підтвердження дійсності оригіналу вказаного документу та без засвідчення справжності підпису посадової особи, уповноваженої засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитку печатки, якою скріплено рапорт по розслідуванню щодо митних операцій, з метою використання його за кордоном, що унеможливлює визнання вказаного рапорту як офіційного документу.

У зв'язку з вище наведеним, наданий митними органами Бельгії рапорт по розслідуванню щодо митних операцій по експорту компанією Floor»до компанії «Беррі-Україна»не можна розцінювати як офіційний документ, під яким слід розуміти письмове підтвердження фактів та подій, що мають юридичне значення, або з якими чинне законодавство пов'язує виникнення, зміну або припинення прав і обов'язків фізичних або юридичних осіб.

У зв'язку з відсутністю консульської легалізації рапорту по розслідуванню щодо митних операцій по експорту компанією Floor»до компанії «Беррі-Україна», вказаний документ не може існувати в міжнародному обігу як офіційний документ, а тому не може розцінюватися державними органами України, в т.ч. Держмитслужбою та органами судової влади як письмове підтвердження фактів та подій, які викладені в ньому, та не є правовою підставою для підтвердження будь-яких адміністративних правопорушень, у т.ч., передбаченого ст. 352 МК України.

Як зазначалось вище, необхідність консульської легалізації адміністративних документів, що мають пряме відношення до митних операцій, відображено в Гаазькій Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р., яка відповідно до Закону України «Про приєднання до Конвенції»ратифікована та набула чинності для України з 22.12.2003 р., та якою в ст. 1 ч. 3 п. b) чітко передбачена процедура відповідної легалізації адміністративного документу, що має пряме відношення до митних операцій.

Таким чином вказана міжнародно-правова норма Гаазької Конвенції зумовлює необхідність легалізації іноземних офіційних адміністративних документів що мають пряме відношення до митних операцій, а тому адміністративний документ митних органів Бельгії у вигляді рапорту про розслідування від слідчого відділу у Куртре, не може бути визнаним як доказ, на який посилаються посадові особи Київської регіональної митниці у адміністративній справі, оскільки не легалізований як офіційний документ іноземної держави на території України, а також не пройшов процедури консульської легалізації у Бельгії з метою підтвердження відповідності документу законодавству Бельгії, і не являє собою засвідчення справжності підпису посадової особи, його статусу, печатки уповноваженого державного органу на документі з метою використання вказаного документу на території України.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, з урахуванням того що на думку інспектора Шевчука М.В., правопорушення було вчинено позивачем 28.01.2011 р. , інспектором при складанні протоколу про порушення митних правил, дії правопорушника було кваліфіковано за ч. 1 ст. 352 МК України у редакції від 15.11.2011 р. , тобто в редакції не існуючої та відповідно не діючої на час вчинення такого правопорушення.

Так, безпідставність провадження у справі про порушення митних правил та незаконність кваліфікування інспектором дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 352 МК України підтверджується наступним.

Відповідно до ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Частина 2 коментованої статті визначає, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення зворотної сили не мають.

Частина третя зазначеної статті визначає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При проведенні порівняльного аналізу норми права, передбаченої ст. 352 МК України, у редакції від 15.11.2011 року, з раніше діючою у редакції від 03.02.2002 року, вбачається, що:

- згідно з вимогами ст. 352 МК України (у редакції від 03.02.2002 року), за вчинення даного правопорушення до правопорушника може бути застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію цих товарів, або також конфіскацію товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України;

- ст. 352 ч. 1 МК України (у редакції від 15.11.2011 року), дії правопорушника тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно аналізу санкції, передбаченої ст. 352 МК України у редакції від 03.02.2002 року та санкції, передбаченої ч. 1 ст. 352 МК України у редакції від 15.11.2011 року, що є діючою на даний час, вбачається, що санкція, передбачена ч. 1 ст. 352 МК України у редакції від 15.11.2011 року посилює відповідальність за такі правопорушення, а тому зворотної сили в часі не має.

В зв'язку з вищенаведеним, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила адміністративного правопорушення згідно з чинним законодавством.

Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, діяння, яке, підпадає під ознаки правопорушення передбаченого ст. 352 МК України у редакції 15.11.2011 року, що скоєне до набрання чинності правової норми, не може бути кваліфіковано за коментованою нормою права, оскільки, на вказану норму права не поширюється зворотна дія в часі, а тому особа, не є суб'єктом правопорушення у розумінні коментованої норми права і її не може бути притягнено до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

В той же час діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України у редакції від 03.02.2002 року, після набрання чинності норми права у новій редакції, не може кваліфікуватися як правопорушення за ст. 352 МК України у редакції від 03.02.2002 року, оскільки вказана норма права не підлягає застосуванню, так як є не чинною.

Зважаючи на викладене, суд погоджується із посиланням позивача, що ОСОБА_1 не може бути визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України у редакції від 03.02.2002 року, оскільки вказана норма станом на 05.03.2012 вже не діяла, так як визнана нечинною, і в той же час дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ч. 1 ст.352 МК України у редакції 15.11.2011 року, оскільки на вказану норму права не поширюється зворотна дія в часі.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, як було встановлено судом, та підтверджується наявними матеріалами справи, посадова особа відповідача при складенні протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1, діяла із чисельними порушеннями вимог МК України, Методичних рекомендацій, КУпАП, Конституції України, а відповідно такі дії відповідача є протиправними, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності дій, вчинених головним інспектором оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці Шевчуком М.В. щодо складання протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1

Натоміть позивач надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, щодо протиправності дій головного інспектора оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці Шевчука М.В. відносно складання протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 86, 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії головного інспектора оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці Шевчука М.В. щодо складання протоколу про порушення митних правил № 0424/10000/12 від 05.03.2012 у відношенні директора ТОВ «Беррі-Україна»ОСОБА_1

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 21.09.2012 р.