Рішення

від 12.09.2012 по справі 5/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/248 12.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-93"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардтех"

про стягнення 66 851,89 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Блажівська О.Є

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Композит-93" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардтех" (далі -відповідач) про стягнення 66 851,89 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки № 6/3/11 від 02.02.2011 р. позивач поставив відповідачу товар, який був оплачений останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду з позовом про стягнення залишку боргу по оплаті товару та нарахованих на його суму пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. порушено провадження у справі № 5/248, розгляд справи призначено на 13.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 17.01.2012 р.

У судовому засіданні 17.01.2012 р. судом оголошувалась перерва до 19.01.2012 р.

19.01.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з тих підстав, що Договір, на який посилається позивач, між сторонами не укладався. Також, у відзиві відповідачем заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. у справі № 5/248 було призначено комплексну судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

Судово-почеркознавча експертиза:

1.1. Чи виконаний підпис від імені генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардтех" Б.П. Фенюком чи іншою особою на Договорі поставки № 6/3/11 від 02.02.2011 р. , укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Композит-93" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кардтех" ?

1.2. Чи скопійовано підпис генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардтех" Б.П. Фенюка з інших документів чи підроблено іншими особами на Договорі поставки № 6/3/11 від 02.02.2011 р. , укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Композит-93" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кардтех" ?

Судово-технічна експертиза документів:

1.1. Чи зроблено відтиск печатки на Договорі поставки № 6/3/11 від 02.02.2011 р. , укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Композит-93" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кардтех", - печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардтех"?

1.2. Яким чином зроблено відтиск печатки на Договорі поставки № 6/3/11 від 02.02.2011 р. , укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Композит-93" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кардтех" (печаткою промислового виготовлення, скопійовано з відтиску, який знаходиться на іншому документі)?

У зв'язку з призначенням судової експертизи, суд ухвалою від 19.01.2012 р. зупинив провадження у справі на час її проведення.

07.03.2012 р. через відділ діловодства суду від судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, зокрема, оригіналу Договору поставки № 6/3/11 від 02.02.2012 р., вільних зразків відтисків печатки ТОВ "Картех" на документах, які фактично виготовлені у період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р., а також експериментальні зразки відтисків печатки ТОВ "Картех".

12.03.2012 р. господарським судом міста Києва сторін було повідомлено про необхідність надання оригіналу Договору поставки № 6/3/11 від 02.02.2012 р., та відповідача про необхідність надання вільних зразків відтисків печатки ТОВ "Картех" на документах, які фактично виготовлені у період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р., а також експериментальні зразки відтисків печатки ТОВ "Картех".

12.03.2012 р. через відділ діловодства суду від судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, зокрема, вільних зразків підпису Фенюка Б.П., що містяться в документах, що посвідчують його особу, та експериментальних зразків підпису Фенюка Б.П.

13.03.2012 р. господарським судом міста Києва сторін було повідомлено про необхідність надання оригіналу Договору поставки № 6/3/11 від 02.02.2012 р., та відповідача про необхідність надання , вільних зразків підпису Фенюка Б.П., що містяться в документах, що посвідчують його особу, та експериментальних зразків підпису Фенюка Б.П.

12.07.2012 р. через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 5/248, в якому зазначається про те, що клопотання експертів виконані не були, а за наявними матеріалами провести дослідження неможливо.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5/248 у складі колегії суддів: головуючий суддя Ломака В.С., судді Блажівська О.Є., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5/248 до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.08.2012 р.

30.07.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване наміром сторін укласти мирову угоду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, було відкладено на 12.09.2012 р.

11.09.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що станом на 10.09.2012 р. ним не було отримано відповіді на надісланий ним проект мирової угоди з позивачем, а також зважаючи на неможливість забезпечення явки представника через його відрядження.

12.09.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, якою він просить суд задовольнити позовні вимог у повному обсязі. При цьому, позивач відзначає, що він дійсно отримав проект мирової угоди у справі, однак він не підписаний, а зв'язатись з відповідачем не видається за можливе, проте як сума боргу в сумі 66 851, 89 грн. й надалі залишається незмінною.

Представники сторін в судове засідання 12.09.2012 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване, оскільки ним не надано доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в його обґрунтування.

Так, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 12.09.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № 6/3/11, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця матеріал листовий ПВХ товщиною 0, 6 мм в об'ємі 4 191, 6 кв.м., а покупець зобов'язався при1йняти товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору згідно з видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна товару визначається на основі отриманої заявки та включає в себе ПДВ (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору загальна ціна по даному Договору становить 68 742, 00 грн., в т.ч. ПДВ 11 457, 00 грн.

Передоплата по даному Договору складає 10 000, 00 грн. від суми Договору, в т.ч. ПДВ 1 666, 66 грн. Товар по даному Договору продається з відстрочкою платежу до 11.03.2011 р. (п. 2.3. Договору).

Згідно з п. 2.7. Договору факт відвантаження підтверджується видатковою накладною, а також довіреністю, підписаними уповноваженими сторонами даного договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони встановили, що доставка здійснюється протягом п'яти календарних днів з дати отримання заявки силами та за рахунок покупця.

Відповідно до п. 10.2. Договору він ступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011 р., а в частині виконання зобов'язань по Договору -до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар -Лист ПВХ вспін. 6 мм у кількості 4 191, 6 кв.м. на суму 68 742, 24 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 179 від 07.02.2011 р. та Довіреністю на обмирання товарно-матеріальних цінностей № 3 від 04.02.2011 р.

У свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши попередню оплату у розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується Довідкою Філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" № 088-09/3921 від 08.12.2011 р. та не заперечується сторонами.

Враховуючи зазначене, оскільки відповідач не здійснив остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що товар по Договору продається з відстрочкою платежу до 11.03.2011 р. (п. 2.3. Договору).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю його вартості, позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату або оплату не у повному обсязі покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

При цьому слід враховувати, що позовна вимога про стягнення пені пов'язана з триваючим правопорушенням -простроченням виконання зобов'язання. Оскільки пеня стягується у певних відсотках від простроченого зобов'язання за кожен день такого прострочення, то строк позовної давності (один рік) починається для кожної позовної вимоги про сплату пені окремо за кожен прострочений день. (Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд України, Постанова № 41/153-07 від 11.10.2007 року).

Позивач, звертаючись з позовом до суду, нарахував відповідачу пеню в розмірі 5 662, 59 грн. за період з 12.03.2011 р. по 24.10.2011 р. (227 днів), що є порушенням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вказаної помилки при розрахунку пені позивачем не виправлено й на вимогу суду при подачі уточненого розрахунку від 13.12.2011 р.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок пені виходячи з приписів ч. 6 ст. 323 ГК України за період з 12.03.2011 р. по 11.08.2011 р. включно (184 дні) та встановлено, що її розмір має становити 4 589, 94 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відповідачу до сплати 1 095, 99 грн. 3 % річних та 60 093, 31 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких також є неточним, оскільки позивач округлює показники множників.

Згідно з вірним розрахунком 3 % річних (58 742, 24 * 3% /365 * 227) їх розмір становить 1 095, 98 грн., розмір інфляційних втрат (58 742, 24 * 1, 014 *1, 013 *1, 004 * 0, 987 * 0, 996 * 1, 001 * 1, 000 -58 742, 24) становить 1 347, 83 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Посилання відповідача на те, що між сторонами не укладалось спірного Договору, до уваги судом не приймаються, оскільки вони не доведені належним чином, зокрема, вказаний договір у судовому порядку недійсним не визнався, а доказів його підробки не надано.

Так, відповідачем, не зважаючи на призначення судом за його клопотанням судової експертизи для встановлення обставин автентичності підписів уповноваженої особи від відповідача та відтиску його печатки, не було надано судовим експертам, без жодного обґрунтування поважності причин, витребуваних ними документів, з огляду на що такі дії розцінюються як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати поставленого позивачем товару, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи здійснений судом перерахунок пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардтех" (03127, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 100/2, код ЄДРПОУ 24582314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-93" (99053, м. Севастополь, Гагарінський район, Фіолентовське шосе, будинок 1/1, код ЄДРПОУ 33117678) 58 742 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот сорок дві) грн. 24 коп. основного боргу, 4 589 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 94 коп. пені, 1 095 (одну тисячу дев'яносто п'ять) грн. 98 коп. 3 % річних, 1 347 (одну тисячу триста сорок сім) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.2012 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді О.Є. Блажівська

С.В. Стасюк