Рішення

від 17.09.2012 по справі 5020-860/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року справа № 5020-860/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарін-А»

(99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 1,

ідентифікаційний номер 36567713)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99022,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 253616,70 грн.

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Позивач (ТОВ "Аквамарін-А") - Ющук Ю.В, довіреність б/н від 24.07.2012;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквамарін-А»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 253616,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору поставки №40/11 в частині належної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 30.07.2012 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судове засідання 17.09.2012 відповідач не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового повідомлення, яке було підписано уповноваженим представником відповідача.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, з причин, зазначених в ньому.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представника позивача оцінивши в сукупності представлені докази, суд -

. ВСТАНОВИВ:

12.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аквамарін-А" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки №40/11 (надалі Договір, арк. с. 16-17).

Відповідно до п. 1.1. цього договору, Продавець зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві рибопродукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Ціни та асортимент Товарів, що поставляються за цим Договором, визначаються в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору. Ціни на товари вказуються в українських гривнях. Ціни на товари кожної партії мають відповідати цінам, вказаним в Специфікації, яка є чинною на момент погодження сторонами замовлення на поставку цієї партії Товару (п. 2.1-2.3).

Асортимент товарів кожної партії визначається в замовленнях на відповідні партії за погодженням сторін на основі асортименту, вказаного в специфікації, з урахуванням наявності необхідного асортименту на складі постачальника (п. 2.4 Договору).

Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за накладною, після повної оплати товару покупцем (п. 4.2-4.3).

Покупець повинен сплатити рахунок-фактуру, виставлений постачальником не пізніше 3 робочих днів з дати отримання такого рахунку -фактури. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості партії товару шляхом безготівкового переказу на поточних рахунок постачальника, вказаний у рахунку-фактурі (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

За порушення термінів оплати партії Товару, передбачених умовами договору, покупець відшкодовує постачальнику збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.1 Договір вступає в дію з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012.

Додатковою угодою до Договору №40/11 від 12.12.2011 сторонами було узгоджено поставку рибопродукції у кількості 20 тон здійснити без попередньої оплати, з вказанням, що оплати необхідно здійснити не пізніше 23.12.2011 (арк.с. 18).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив рибну муку у кількості 20000,00 кг на загальну суму 294000,00 грн (за ПДВ), що підтверджується накладною №185 від 14.12.2011, яка підписана уповноваженими представниками сторін (а.с. 19).

Судом встановлено, що у виконання своїх зобов'язань відповідачем було перераховано на користь постачальника 45000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (арк.с. 34-36).

Враховуючи означене, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткової оплати склала -249000,00грн.

Відповідно до гарантійного листа від 14.12.2011 відповідач гарантував здійснити оплату за муку рибну за договором поставки №40/11 від 12.12.2011 в строк до 23.12.2011 (арк.с. 21).

Однак, оплату товару не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу, а також 3% річних та інфляційних витрат

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати отриманого за договором товару, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не представив доказів оплати заборгованості. Отже, судом встановлено, що він припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного внесення плати за поставлений товар (арк.с. 18).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 249000 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 4367,70 грн. та суму інфляційних витрат у розмірі 249,00 грн. відповідно до наданого розрахунку (арк.с. 7).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вивчивши розрахунок інфляційних витрат, суд вважає за необхідне зазначити, що у період з січня 2012 року по липень 2012 року індекси інфляції складали: Січень 2012 - 100.2% , Лютий 2012 - 100.2 %, Березень 2012 - 100.3 %, Квітень 2012 - 100.0 %, Травень 2012 - 99.7 %, Червень 2012 - 99.7 %, Липень 2012 - 99.8 %. , загальний індекс інфляції за означений період -99,99 %, таким чином суд вважає відсутніми підстави для нарахування позивачем суми інфляційних витрат з огляду на наявність процесів дефляції у вказаний період.

Суд, вивчивши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних визнав його обґрунтованим та заявлену до сплати суму 3% річних такою, що підлягає задоволенню у розмірі 4367,70 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 253367,70 грн., з яких: 249000,00 грн. -сума основного боргу, 4367,70 грн. - 3% річних.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99022, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарін-А» (99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 1, ідентифікаційний номер 36567713) 253367,70 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі триста шістдесят сім грн. 70 коп.) , з яких: 249000,00 грн. -сума основного боргу, 4367,70 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99022, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарін-А» (99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 1, ідентифікаційний номер 36567713) судовий збір в сумі 5072,33 грн. (п'ять тисяч сімдесят дві грн. 33 коп.).

4. В іншій частині позову відмовити .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2012.

Суддя підпис Погребняк О.С.