Постанова

від 19.09.2012 по справі 5009/37/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.09.2012 р. справа №5009/37/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 року у справі№5009/37/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймері профіт", м. Києв до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемріс", м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.01.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймері Профіт", м. Києв до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемріс", м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/37/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 19.01.2012р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кемріс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено - арбітражного керуючого Клименко Олександра Юрійовича.

Ухвалою від 05.03.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю "Кемріс" та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї статутної діяльності. Вимоги залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.03.2012р. у справі №5009/37/12, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити на розгляд суду першої інстанції.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції при винесенні оскаржу вальної ухвали від 05.03.12р., затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідовуючи боржника було порушено вимоги ст.ст. 7, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Апелянт посилається на те, що ініціюючим кредитором не доведена належними та допустимими доказами відсутність платоспроможності боржника, а саме, в матеріалах справи відсутні докази що підтверджують відсутність коштів на рахунках боржника або відсутність у нього активів.

Ухвалою від 20.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представники скаржника, ініціюючого кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.01.12р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кемріс»визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименко О.Ю. за його згодою.

З матеріалів справи видно, що зазначена постанова першої інстанції окремо оскаржувалась в апеляційному порядку по ініціативі Державної податкової інспекції В Печерському районі м. Києва. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.12р., апеляційне провадження за скаргою ДПІ в Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.12р. по справі № 5009/37/12 було припинено, з підстав не доведення заявником апеляційної скарги порушення чи зачіпання якимось чином прав та обов'язків ДПІ в Печерському районі м. Києва. Вищим господарським судом України касаційна скарга ДПІ була повернута скаржнику.

Враховуючи викладене, на теперішній час у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для дослідження правомірності застосування до ТОВ «Кемріс»спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, оскільки Постанова про визнання банкрутом від 19.01.12р. є чинною після оскарження в апеляційному та касаційному порядку.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 05.03.12р. про затвердження звіту ліквідатора та досліджуючи правомірність здійснення ліквідаційної процедури, апеляційний суд встановив наступне.

Згідно ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 5 статті 52 Закону передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника , які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами банкрута.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 32 Закону).

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців України станом на 23.11.2011р., який був доданий до матеріалів справи №5009/37/12 ініціюючим кредитором стосовно боржника, в графі: "Дата державної реєстрації юридичної особи зазначено: "20.07.2010", в графі: "Місцезнаходження" ТОВ "Кемріс" вказано адресу: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40.

З наданої заявником копії статуту ТОВ «Кемріс»в новій редакції видно, що місце проведення реєстраційних дій: Печерська РДА в м. Києві та дата останньої реєстраційної дії, тобто зміна адреси боржника відбулась 23.11.2011р.

Однак, дослідивши простий вексель серії АА № 2345421 судом встановлено, що він був виданий боржником 14.09.2011р., адреса вказана: м. Києв, вул. Кіквідзе, 13В.

З наведеного вбачається, що боржник змінив своє місцезнаходження лише 23.11.2012р., а весь час свого існування здійснював підприємницьку діяльність за попереднім місцезнаходженням в м. Києві.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів у м. Запоріжжі за новим місцем реєстрації банкрута, а саме: ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Запорізького міського центру зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області, ПАТ "Запоріжгаз", Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя, Відділення виконавчої дирекції Запорізького обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Концерну "Міські теплові мережі".

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідатором відповідних запитів з метою виявлення потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням -в м. Києві.

При зміні місцезнаходження банкрута з м. Києва на м. Запоріжжя на обліку у всіх контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник не був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам. Здійснення боржником підприємницької діяльності саме у м. Києві підтверджується цими матеріалами справи. Але ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив всі державні контролюючи органи м. Києві за місцем фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ТОВ «Кемріс», не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати обов'язкових та інших платежів.

Запеляційної скарги ДПІ в Печерському районі м. Києва вбачається, що ТОВ "Кемріс" на обліку в ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя на перебуває. Тобто, боржник 23.11.2011р. змінив місцезнаходження на м. Запоріжжя, але продовжує перебувати на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Ліквідатором не досліджено відомості про наявність або відсутність рахунків у боржника в банківських установах за останнім місцезнаходженням в м. Запоріжжя та в м. Києві.

Також, дослідивши матеріали додані до ліквідаційного звіту, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення дій ліквідатора з виявлення грошових коштів, закриття рахунків боржника, виявлення грошових коштів та руху коштів по закритим рахункам.

Відповідно до вимог Закону Укаїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в ході ліквідаційної процедури використовується лише один рахунок.

Відповідно до ч. 7 ст. 30 Закону Укаїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведені ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором.

Ліквідатором до матеріалів справи не додано докази встановлення руху коштів по рахунках, закриття рахунків, а також, відсутності грошових коштів на рахунку боржника на дату порушення провадження у справі про банкрутство та в період здійснення ліквідаційної процедури.

Грошові кошти є основним та ліквідним активом будь-якого підприємства.

Без з'ясування втканих питань, які повинні бути підтверджені належними доказами, суд не може дійти висновку про відсутність грошових коштів у боржника під час провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемріс».

Докази, які підтверджують закриття рахунків Товариству з обмеженою відповідальністю «Кемріс»та відповідні докази щодо відсутності грошових коштів на вказаних вище рахунках а дату порушення провадження у справі та в період здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором до звіту не представлено.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону про банкрутство протягом п'ятнадцяти днів з дати призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Статтею 25 Закону про банкрутство встановлено перелік повноважень ліквідатора з дня його призначення, який не є вичерпним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що безпосередньо ліквідатором досліджувались місцезнаходження банкрута в м. Запоріжжя та попереднє місцезнаходження банкрута в м. Києві з метою виявлення та отримання від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампа, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що без встановлення вищевказаних фактичних обставин, ліквідація юридичної особи боржника -ТОВ "Кемріс" та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, судом першої інстанції не може вважатися такою, що здійснено всебічно, повно та об'єктивно.

Отже, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.03.2012р. у справі №5009/37/12 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.03.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №5009/37/12 про банкрутство -скасувати.

Справу №5009/37/12 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради та державному реєстратору Печерського району м. Києва для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемріс" (код ЄДРПОУ 37192785), м. Запоріжжя у зв'язку з ліквідацією банкрута, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та внесення відповідного запису до реєстру про відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемріс" (код ЄДРПОУ 37192785).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова