Рішення

від 11.09.2012 по справі 5020-829/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року справа № 5020-829/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(08292,АДРЕСА_3),

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Центр»

(99011, м.Севастополь, вул. Гоголя,2)

про стягнення 35 482,58 грн та звільнення приміщення,

за участю представників:

позивача (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_2, довіреність № 3342 від 14.10.2011;

відповідач (ТОВ «Медіа Центр») - явку уповноваженого представника не забезпечив.

Суть спору:

23.07.2012 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Центр»про стягнення 35 482,58 грн та звільнення приміщення.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 20.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.08.2012.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 13.08.2012 розгляд справи в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11.09.2012.

У судове засідання позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, причини неявки суду не повідомили. Вимоги ухвал суду від 20.07.2012 та 13.08.2012 не виконав, витребувані докази не надав. Відповідач правом, наданим йому статтю 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо засідання нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням про дату складення повного рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача суд

ВСТАНОВИВ :

01.12.2010 між Позивачем (наймодавець) та Відповідачем (Наймач) було укладено договір № 22 за умовами якого Позивач передає, а Відповідач приймає у найм майно -квартиру АДРЕСА_1 (далі - Договір) (а.с.11)

Плата за користування житлом становить 1600 грн за місяць користування. Плата вноситься безпосередньо Наймодавцю на умовах 100% передоплати за наступний місяць. Передоплата вноситься на розрахунковий рахунок Наймодавця, вказаний у Договорі (пункти 4.1-4.3. Договору).

Наймач повинен своєчасно вносити плату за житло(пункт 3.11 3.12 Договору).

Строк дії Договору сторони погодили з 01.12.2010 по 31.10.2011 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.16 Наймач повинен повернути Наймодавцю квартиру за актом прийому-передачі по закінченню дії Договору.

На виконання умов договору 01.12.2010 Позивачем було передано Відповідачу зазначену у Договорі квартиру, про що свідчить Акт прийому-передачі найму житла (арк. с 12).

Проте, Відповідач належним чином вимоги Договору не виконував, плату за користування у повному обсязі не вносив, у зв'язку з чим за період з травня 2011 по жовтень 2011 року утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 12800,00 грн.

Після закінчення дії Договору, в порушення вимоги пункту 3.16 Договору, Відповідачем наймане майно повернуто Позивачу не було.

Зазначене обумовило звернення Позивача до суду з відповідними вимогами до Відповідача про стягнення заборгованості за договором найму та звільнення приміщення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Укладаючи договір Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно вносити плату за користування житлом, що становить 1600,00 грн за місяць користування. Плата повинна вноситься безпосередньо Наймодавцю на умовах 100% передоплати за наступний місяць. Передоплата повинна вноситься на розрахунковий рахунок Наймодавця, вказаний у Договорі (пункти 4.1-4.3. Договору).

Дія Договору скінчилась 31.10.2011.

Згідно частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством за порушення зобов'язань, прийнятих на себе за Договором.

Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість Позивача за користування квартирою за період з березня по жовтень 2011 року склала 12800,00 грн.

Контррозрахунків на розрахунки позивача щодо суми основного боргу відповідачем суду надано не було. Судом перевірено розрахунок позивача щодо суми основного боргу та визнано його вірним (арк. с.4), а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 12800,00 підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних у розмірі 142,04 грн та інфляційного відшкодування у розмірі 140,54 грн.

Судом перевірено рахунок Позивача щодо стягнення 3% річних у суму 142,04 та інфляційного відшкодування у розмірі 140,54 грн та визнано його вірним (арк. с. 23). За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та суми інфляційного відшкодування у розмірі 140,54 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Укладаючи Договір, відповідач зобов'язався, відповідно до пункту 3.16 Договору, повернути майно Позивачу за актом.

В порушення умов Договору, станом на теперішній час, майно, отримане за Договором, Відповідачем за актом прийому-передачі Позивачу не повернуто.

За приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, суд вважає вимогу Позивача щодо зобов'язання Відповідача звільнити наймане приміщення таким, що підлягає задоволенню.

В силу ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом. Відповідно до статті 610, частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у разі припинення договору найму наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом перевірено розрахунок Позивача нарахованої Відповідачу пені та визнано його вірним (арк. с 4).

За таких обставин суд вважає вимогу щодо стягнення з Відповідача неустойки у розмірі 22 400,00 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом вирішено покласти на Відповідача.

Підсумовуючи викладене, керуючись статтями 22, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Центр» (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя,2, код 23441209) протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, звільнити квартиру №47, розташовану у будинку № 188 по проспекту Генерала Острякова у місті Се6вастополі та передати її Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (08292,АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за актом прийому-передачі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Центр» (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя,2, код 23441209) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08292,АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 35 482,58 грн (тридцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 58 коп.) за договором найму №22 від 01.12.2010 , з яких: 12 800,00 грн основного боргу, 140,54 -сума інфляційного відшкодування за прострочення платежу, 142,04 грн -3% річних та 22 400,00 грн -неустойки за порушення строку повернення об'єкту найму , а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2682,5 грн

Видати накази після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено 17.09.2012

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією з повідомленням:

1. ФОП ОСОБА_1

(АДРЕСА_3, 08292)

2. ОСОБА_2 (представник позивача)

(АДРЕСА_2, 99004) - простою

3. ТОВ "Медіа Центр"

(вул. Гоголя, 2 м.Севастополь, 99011)