Постанова

від 26.11.2012 по справі 5020-829/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року Справа № 5020-829/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився, Фізична особа-підприємець Гудзенко Вадим Валерійович,

відповідача - не з`явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа центр",

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа центр" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 11 вересня 2012 року у справі №5020-829/2012

за позовом Фізичної особи-підприємця Гудзенко Вадима Валерійовича

(вул. Малиновського, 79-А, Буча, 08292)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа центр"

(вул. Гоголя, 2, Севастополь, 99011)

про стягнення 35482,58 грн. та звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Гудзенко Вадим Валерійович звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа центр»про стягнення 35482,58 грн та звільнення приміщення.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем порушені обов`язки за договором короткострокового найму житла № 22 від 01 грудня 2010 року в частині сплати платежів за житло та своєчасного повернення найманого житла.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11 вересня 2010 року у справі №5020-829/2012 (суддя Харченко І.А.) позов задоволено в повному обсязі.

Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неналежним чином виконувалися обов`язки щодо внесення платежів за житло та наймане приміщення підлягає звільненню у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа центр" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, позов залишити без розгляду.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що договір найму житла є неукладеним, оскільки власником найманого житла є інша особа, а не позивач. Крім того, відповідач зазначає, що судом безпідставно застосовані правові наслідки, передбачені ст.785 Цивільного кодексу України, оскільки ця стаття регулює, на думку заявника апеляційної скарги, інші правовідносини та відсутня вина відповідача перед позивачем щодо повернення приміщення, оскільки позивач не звертався з вимогою про повернення найманого житла до відповідача за місцезнаходженням цього майна. Крім того, відповідач зауважує на неналежне повідомлення судом про час та місце судового засідання.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2012 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа центр" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Латиніна О.А., суддів Маслової З.Д., Фенько Т.П. та призначена до розгляду.

Розпорядженням від 05 листопада 2012 року суддю Латиніна О.А. замінено на суддю Рибіну С.А., головуючим по справі призначено Рибіну С.А., розгляд справи почато спочатку.

Розпорядженням від 26 листопада 2012 року суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Гоголя Ю.М., розгляд справи почато спочатку.

Представник позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

01 грудня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем Гудзенко Вадимом Валерійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа центр»укладений договір короткострокового найму житла № 22 (далі -Договір), (а.с.11).

Відповідно до умов наведеного Договору позивач (наймодавець) передає, а відповідач (наймач) приймає в тимчасове (з 01.12.2010 по 31.10.2011 включно) платне (1600,00 грн. в місяць на умовах 100% передоплати за наступний місяць) користування квартиру № 47 по проспекту Острякова, 188 у місті Севастополі (далі - майно).

Відповідно до пункту 3.16 Договору наймач повинен повернути наймодавцю наймане житло за актом прийому-передачі по закінченню дії Договору.

01 грудня 2012 року на виконання умов Договору майно було передано позивачем відповідачу за актом прийому-передачі майна (а.с.12).

Відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати за користування майном виконав не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з березня 2011 року по жовтень 2011 року в розмірі 12800,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією та просив сплатити борг (а.с.13). Претензія залишена відповідачем без реагування.

Крім того відповідачем не виконані договірні зобов`язання в частині повернення майна.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про повернення майна, сплату боргу та нарахуваних санкцій за порушення зобов`язань.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

У відповідності до вимог статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору короткострокового найму житла № 22 від 01 грудня 2010 року.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України та статті 283 Господарського кодексу України, які містять аналогічні положення, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 810 Цивільного кодексу України встановлені особливості договору найму житла, а саме: за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Судом встановлено, що обов`язок наймодавця з передачі житла в найом був виконаний належним чином, про що свідчить підписаний сторонами акт прийому-передачі квартири (а.с. 12).

Згідно частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати платежів за найом житла за період з березня 2011 року по жовтень 2011 року в розмірі 12800,00 грн. встановлений судом та підтверджується матеріалами справи.

Оскільки розмір оплати за користування приміщеннями встановлений п.4.1 Договору, та відповідач не надав доказів її оплати у встановленому Договором розмірі, судова колегія визнає вірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 12800,00 грн.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що строк дії Договору закінчився 31.10.2011.

Згідно частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством за порушення зобов'язань, прийнятих на себе за Договором.

Судовою колегію встановлено, що після закінчення строку дії договору відповідач повинен повернути орендовану квартиру за актом приймання-передачі (п.3.16 Договору), однак до наступного часу квартиру не повернув. Докази зворотного, зокрема, акт повернення найманої квартири ані суду першої інстанції, ані судовій колегії відповідач не надав.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині звільнення орендованого майна, оскільки він відповідає матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Стосовно вимог позову про стягнення з відповідача неустойки за період з листопада 2011 року по травень 2012 року у розмірі 22400,00 грн., судова колегія визнає, що господарським судом першої інстанції вірно застосовані норми частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги, що санкція у вигляді неустойки відповідає розміру, встановленому діючим законодавством, судова колегія вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми неустойки за несвоєчасне повернення найманого житла у розмірі 22400,00 грн. правомірно задоволена судом першої інстанції (розрахунок перевірений судовою колегією та є вірним).

З огляду на положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 140,54 грн. та 3% річних в сумі 142,04 грн. господарським судом також задоволені правомірно. Розрахунок даних нарахувань позивачем складено правильно і судами перевірено.

Дослідивши доводи заявника, які викладені в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.

Не може бути прийнятий судом довід заявника апеляційної скарги стосовно того, що позивач не є власником квартири, яка здається в найом, що свідчить про те, що договір є неукладеним, з наступних підстав.

Нормами статті 180 Господарського кодексу України встановлені вимоги до змісту господарського договору та його істотних умов та визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Тобто, умови договору можуть узгоджуватись сторонами за вільним волевиявленням або прийматися як обов`язкові відповідно до законодавства.

Судова колегія зазначає, що договір короткотермінового найму житла № 22 від 01.12.2010 був підписаний обома сторонами та скріплений печатками. Дана обставина дає підстави зробити висновок, що сторонами узгоджені всі істотні умови договору.

Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що в разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Судова колегія встановила, що відповідно до умов договору оренди № 32, який укладений між Бутенко С.Г. -власником майна (орендодавець) та позивачем - Фізичною особою-підприємцем Гудзенко В.В. (орендар) -орендар має право на власний розсуд, без додаткового погодження з орендодавцем, передавати квартиру чи її частину в суборенду (піднайом), визначаючи за власним розсудом умови договорів із суборендарями (а.с.45-46).

Таким чином, позивач є належним орендодавцем.

Відсутність відомостей про власника найманого житла свідчить не про наявність спору щодо істотних умов договору, а про домовленість сторін укласти його без зазначення цієї відомості. Фактичні дії сторін свідчать про те, що договір є укладеним та виконувався сторонами.

Крім того, згідно статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

До матеріалів справи доданий підписаний акт прийому-передачі майна від 01 грудня 2010 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір короткотермінового найму житла № 22 від 01.12.2010 є укладеним.

Довід відповідача про відсутність його вини з приводу повернення найманого житла у зв`язку з відсутністю звернення позивача з цією вимогою до відповідача, не приймається судовою колегією, оскільки цей довід спростовується матеріалами справи, а саме: вимогою про звільнення найманого житла від 24.10.2011 та заявою від 28.11.2011 про припинення договору у зв`язку із закінченням терміну дії договору, які були спрямовані позивачем на адресу відповідача (а.с.15,22).

З матеріалів справи вбачається, що дані листи були надіслані відповідачу на адресу, яка зареєстрована як юридична, тому судова колегія вважає, що обов`язок повідомлення відповідача позивачем виконаний повністю. Посилання відповідача на необхідність обов`язкового отримання позивачем повідомлення про вручення відповідачеві кореспонденції не грунтується на нормах чинного законодавства, а відтак, не приймається судовою колегією до уваги.

Щодо доводу заявника апеляційної скарги про неповідомлення належним чином про час та місце розгляду спору, судова колегія зазначає, що даний довід не підтверджений матеріалами справи у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно позиції, викладеної у листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 № 01-8/482, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На ухвалах суду від 20.07.2012, 13.08.2012 (а.с.1-2,40-41), є відмітка канцелярії суду, яка оформлена у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Крім того, у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 № 17 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 193/18931).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.09.2012 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа центр" є: вул. Гоголя, 2, Севастополь, 99011 (а.с.63-65).

Відповідач про дату, час і місце судових засідань повідомлявся за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 27-29, 56-58), поштова кореспонденція була повернута поштою з відміткою „за зазначеною адресою не проживає".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідача про дату і місце слухання справи.

Посилання відповідача на отримання кореспонденції неуповноваженою особою не приймається судовою колегією до уваги, оскільки згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Базуріна Ольга Станіславівна має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи відповідача без довіреності (а.с.63-65).

Довід заявника апеляційної скарги щодо неправомірного застосування статті 785 Цивільного кодексу України не приймається судовою колегією до уваги, виходячи з того, що дана норма є загальною, тому підлягає застосуванню до всіх правовідносин найму, в т.ч. житла. Заперечень щодо її застосування глава 58 Цивільного кодексу України не містить.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія визнала вірним висновок суду про повне задоволення позовних вимог в розмірі 35482,58 грн. та зобов`язання відповідача звільнити наймане житло та передати його позивачеві.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа центр" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа центр" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 11 вересня 2012 року у справі №5020-829/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

З.Д. Маслова

Розсилка з повідомленням:

1. Фізична особа-підприємець Гудзенко Вадим Валерійович (вул. Малиновського, 79-А, Буча, 08292; вул. Адм. Макарова, 1/13, Севастополь, 99004).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа центр" (вул. Гоголя, 2, Севастополь, 99011).