Постанова

від 13.09.2012 по справі 5002-3/2904-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року Справа № 5002-3/2904-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Маслової З.Д.,

Воронцової Н.В.,

за участю представників сторін:

прокурор, Алісов Олег Володимирович, на підставі посвідчення за № 25 від 04.04.12, (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);

позивача, не з`явився, (Алупкінська міська рада);

відповідача, Галадій Оксана Мирославівна, на підставі довіреності за № 16/03-12/1 від 16.03.12, (товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп");

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 30 вересня 2011 року у справі № 5002-3/2904-2011

за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6, Сімферополь, 95034) в особі Алупкінської міської ради (вул. Червоногвардійська, 32, Алупка, 98676)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (вул. Ленінградська, 15, Ялта, 98600)

про спонукання до знесення самовільно побудованих споруд

ВСТАНОВИВ:

Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (далі - ТОВ "Вест Іст Груп") про зобов'язання знести самовільно побудовані споруди, а саме: 35 будиночків, які були збудовані на бетонно-свайному фундаменті на території м. Алупка, по вул.. Першого Травня в районі будинку № 3, нижче Піонерського парку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці площею 1,47 га, яка була надана ТОВ "Вест Іст Груп", м. Ялта для будівництва та обслуговування багатоквартирного та багатофункціонального житлового дому за адресою: вул.. Першого Травня, в районі будинку № 3, нижче Піонерського парку в м. Алупка, відповідачем було побудовано 35 будиночків на бетонно-свайному фундаменті, на які відсутні Проект будівництва та проект оцінки впливу на навколишнє середовище. Крім того, у відповідача відсутній позитивний висновок екологічної інспекції, що є порушенням ст.. 14, 39 ЗУ "Про екологічну експертизу" та ст.. 26,27,51 "Про охорону навколишнього природного середовища". Вимоги прокурора також ґрунтуються на тому, що відповідачем порушені вимоги ст..ст. 89,90 Водного кодексу України, оскільки розміщення тимчасових будинків у прибережній захисній зоні морів законодавством не передбачено.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2011 року у справі № 5002-3/2904-2011 позов задоволено.

Зобов'язано ТОВ "Вест Іст Груп" знести самовільно побудовані споруди, а саме: 35 будиночків, які були збудовані на бетонно-свайному фундаменті на території м. Алупка по вул.. Першого Травня в районі будинку № 3 нижче Піонерського парку.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 562 від 29.12.2009 року "Про затвердження ТОВ "Вест Іст Груп", м. Ялта генерального плану тимчасової установки будинків для проживання та оздоровлення по вул.. Першого Травня, в районі Піонерського парку у м. Алупка" та рішення № 84 від 18.03.2010 року "Про дозвіл ТОВ "Вест Іст Груп", м. Ялта встановити тимчасові некапітальні споруди модульного типу за адресою: м. Алупка, вул.. Першого Травня, 3 нижче Піонерського парку" були скасовані рішеннями 8 сесії 6 скликання Алупкінської міської ради № 39 та № 40 від 24.03.2011 року, тому зведення вказаних будиночків є протиправним. Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не було дотримано цільового використання вказаної вище земельної ділянки - для будівництва та обслуговування багатоквартирного та багатофункціонального житлового будинку, що регулюється ст.. 42 ЗК України та відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови, оскільки відповідач всупереч договору оренди земельної ділянки побудував 35 будиночків на бетонно-свайному фундаменті, а також відповідачем порушені вимоги земельного і екологічного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил по використанню землі.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ТОВ "Вест Іст Груп" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом Автономної Республіки Крим, при прийнятті рішення норм матеріального права, а висновки, які викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги, зауважує на те, що суд першої інстанції, безпідставно не задовольнив клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки позбавив відповідача надати докази неправомірного скасування Алупкінською міською радою її рішень № 562 та № 84. Також, в апеляції заявник зазначив, що правовими підставами для розміщення будиночків -некапітальних споруд, як малих архітектурних форм, є погодження їх розміщення рішеннями № 562 від 29.12.09 та № 84 від 18.03.2010.

Крім того, апелянт вважає, що суду не було надано належних доказів щодо незаконного та самовільного будівництва.

28.10.2011р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" прийнята до провадження суду апеляційної інстанції, розгляд справи призначений у складі колегії суддів: головуючий суддя -О.Г. Градова, судді -О.А. Латинін, З.Д. Маслова.

08.12.2011р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду задоволено клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження по даній справі, у зв'язку з розглядом господарським судом Автономної Республіки Крим справ №5002-21/5151-2011 та №5002-23/5152-2011, провадження у справі №5002-3/2904-2011 зупинено до розгляду вищевказаних справ.

07.03.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду провадження у справі №5002-3/2904-2011 поновлено.

19.03.2012р. за розпорядженням заступника голови суду, у зв'язку з відпусткою, суддю Латиніна О.А. замінено на суддю Воронцову Н.В.

Розгляд справи неоднаразово відкладався.

29.03.2012р. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з хворобою, суддю О.Г. Градову замінено на суддю Н.І. Сікорську, останню призначено головуючим по справі.

24.05.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду продовжено строк розгляду справи.

07.06.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційне провадження у справі №5002-3/2904-2011 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №5002-23/5152-2011.

19.07.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційне провадження у справі №5002-3/2904-2011 поновлено.

25.07.2012р. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з відпусткою, суддя Воронцова Н.І. замінена на суддю О.Л. Котлярову.

Відповідно до пункту 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заново розгляд справи починається в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку почався й перебіг строку вирішення спору.

26.07.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи був відкладений на 13.09.2012р.

13.09.2012р. за розпорядженням заступника голови суду, у зв'язку з хворобою, суддя О.Л. Котлярова замінена на суддю Маслову З.Д.

У судове засідання призначене на 13.09.2012р. з'явились прокурор, який підтримав позовні вимоги та просив рішення господарського суду залишити без змін, а також представник відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у неї підстав та скасувати рішення господарського суду першої інстанції.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

02.04.2009 року на 32 ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради було прийнято рішення № 23/7 "Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ТОВ "Вест Іст Груп" земельної ділянки, для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку", також вирішено внести доповнення в рішення № 20/2 9ої сесії 5го скликання Алупкінської міської ради від 28.11.2006 року , та читати п. 1 у наступній редакції: Затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки ТОВ "Вест Іст Груп" для будівництва багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку). Затвердити проект землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ "Вест Іст Груп" в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку). Передати в оренду строком на 49 років ТОВ "Вест Іст Груп" земельну ділянку площею 1,4700 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку), з нього ділянку №1 площею 0,8000 га жилої та громадської забудови , в т.ч. загального користування (строка 12.4,шифр 97 форми 6 зем), в тому числі по угіддям: "зелені насадження загального користування"(гр.. 56 форми 6 зем), ділянка № 2 площею 0,6700 га жилої та громадської забудови в тому числі "землі, які не передані у власність та не передані у користування в межах населеного пункту" (12.3, шифр 96 форми 6 зем), по угіддям: "забудовані землі", в т.ч. "землі громадського призначення" (гр. 34,43 форми 6 зем) ( а.с 31 том 1).

09.06.2009 року між Алупкінською міською Радою - Орендодавцем та ТОВ "Вест Іст Груп"- орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки. (а.с. 27-30 том 1).

Відповідно до п.п.1 даного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 1,4700 га, розташовану за адресою: Україна, АР Крим, місто Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку № 3 (нижче Піонерського парку) (кадастровий номер -0111970200:01: 004:0125) для обслуговування багатоквартирного та багатофункціонального житлового будинку, із земель рекреаційного призначення.

Згідно з п. 2.1 даного договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку за адресою: Україна, АР Крим, місто Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку).

Пунктом 3 договору передбачено, що договір оренди укладений на 49 років з 02.04.2009 року по 02.04.2058 року.

Договір зареєстровано в органі Державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки ЯВ КРФ ДП "УДЗК", у зв'язку з чим в Державному реєстрі земельних ділянок зроблено запис від 22.02.2010 року за № 041000700002.

29.12.2009 року Виконавчий комітет Алупкінської міської ради прийняв рішення № 562 "Про затвердження ТОВ "Вест Іст Груп", м. Ялта генерального плану тимчасової установки будиночків для проживання та оздоровлення по вул.. Першого Травня, в районі Піонерського парку у м. Алупка", згідно з яким вирішено затвердити ТОВ "Вест Іст Груп" генеральний план тимчасового встановлення будиночків для проживання та оздоровлення по вул.. Першого Травня у районі Піонерського парку у м. Алупка. ( а.с. 85 том 1.).

18.03.2010 року Виконавчим комітетом Алупкінської міської Ради було прийняте рішення № 84 Виконавчого комітету Алупкінської міської Ради "Про дозвіл ТОВ "Вест Іст Груп" встановлення тимчасових некапітальних споруд модульного типу за адресою: Україна, АР Крим, місто Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку)", згідно якого ТОВ "Вест Іст Груп" було дозволено встановлення тимчасових некапітальних споруд модульного типу на залізобетонних платформах з колонами. ( а.с. 84 том 1)

В ході господарської діяльності ТОВ "Вест Іст Груп" за адресою Україна, АР Крим, місто Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку) були встановлені 35 будиночків.

Рішеннями № 39 та 40 УІІ сесії 6 скликання від 24.03.2011 року Алупкінської міської ради були задоволені протести Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора № 764, № 765 та скасовані рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 18.03.2010 № 84"Про дозвіл ТОВ "Вест Іст Груп" встановлення тимчасових некапітальних споруд модульного типу за адресою: Україна, АР Крим, місто Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку)", а також рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 29.12.2009 року № 562 "Про затвердження ТОВ "Вест Іст Груп", м. Ялта генерального плану тимчасової установки будиночків для проживання та оздоровлення по вул.. Першого Травня, в районі Піонерського парку у м. Алупка" ( а.с. 104-105 том 1)

Як убачається з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 03.06.2011 року, в ході перевірки було виявлено 35 будиночків , збудованих на бетонно-свайному фундаменті, проект будівництва відсутній, проект ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) відсутній, позитивний висновок екологічної експертизи відсутній, що є порушенням ст..ст. 14,39 Закону УКраїни "Про екологічну експертизу", ст.. 96 Водного кодексу, ст.. 26,27.51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". При візуальному огляді земельної ділянки виявлено значну кількість зелених насаджень, поблизу яких розташовані капітальні споруди, що суперечить нормам ДБН 360-92**, також 10-15 см від підпірної стіни, що будується. ( а.с. 6-7 том 1)

На підставі виявленого складений протокол № 13910/153 про адміністративне правопорушення від 31.05.2011 року щодо ОСОБА_5 за ст.. 153 КоАП України, яка передбачає відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів, та останній притягнутий до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою, яка прийнята державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів № 9/13910/153 від 31 травня 2011 року. ( а.с. 8,13)

Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів Бушуєвим С.Л. складені ще чотири протоколи про адміністративне правопорушення від 31.05.2011 року за № 13907/82, №13908/82-1,№ 13909/82-4, №13906/82-5 відносно ОСОБА_5 за ст..82,82-1,82-4,82-5 КоАП України, яка передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку користування відходами, та останній притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаними статтями КоАП України, що підтверджується постановою, яка прийнята державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів Бушуєвим С.Л. 31.05.2011 року № 9/130907/82. ( а.с. 9-12,14 том 1)

Рішенням головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Чорного мрів від 08.06.2011 року № 9/1749 тимчасово заборонено (зупинена) діяльність ТОВ "Вест Іст Груп" в частині експлуатації 35 будиночків санаторно-курортного комплексу "Зелений мис", розташованого за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку № 3 (нижче Піонерського парку). ( а.с. 17 том 1)

Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані споруди, 35 будиночків, збудованих на бетонно-свайному фундаменті, на території м. Алупка, вул.. Першого Травня в районі будинку № 3, нижче Піонерського парку, оскільки вважає їх побудованими самовільно, без проекту будівництва, без проекту оцінки впливу на навколишнє середовище, без позитивного висновку екологічної інспекції, з порушенням ст.. 14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст..ст. 26,27,51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також ст..ст. 87-90 Водного Кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні думки представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правові вимоги прокурора про зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані споруди, 35 будиночків, збудованих на бетонно-свайному фундаменті, на території м. Алупка, вул.. Першого Травня в районі будинку № 3, нижче Піонерського парку.

Як убачається з матеріалів справи, позов про зобов'язання знести самовільно збудовані споруди ґрунтувався на ст.. ст.. 14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст..ст. 26,27,51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також ст..ст. 87-90 Водного Кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини регулюються положеннями статті 376 Цивільного кодексу України, та стосуються правовідносин між власником та користувачем земельної ділянки, а також регулюються положеннями законодавства України про містобудування, яке складається, зокрема, із Конституції України , відповідних положень ЦК, Земельного кодексу України (далі - ЗК), законів України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон № 2780-XII), від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-XIV), що відповідає предмету позову та не суперечить вимогам процесуального законодавства щодо можливості застосування до спірних правовідносин належних норм матеріального права та чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Поняття самочинного будівництва визначено в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві, були порушені.

Відповідно до положень вказаної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З аналізу ст.. 376 ЦК України можна зробити висновок, що для визначення споруди самовільної, необхідно встановити наявність хоча б однієї з наведеної у частині 1 цієї статті характеристики.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Як убачається з п. 4 Наказу Держбуду України від 05.12.2000, № 273 "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", відповідно до Переліку будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, віднесено тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів (п.п.4.9.)

За ч. 4 ст. 3 Закону України «Про планування та забудову територій»(чинного на дату виникнення відносин з приводу встановлення будиночків) (далі - Закон про планування) рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.

За ч.ч. 1, 2, 3 ст. 24 Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.

Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

Як вже було зазначено та встановлено судом першої інстанції ТОВ "Вест Іст Груп" встановив 35 тимчасових будиночків на земельній ділянці, яка передана в оренду на підставі рішення 23/7 Алупкінської міської ради від 02.04.2009 року та договору оренди земельної ділянки від 09.06.2009 року.

Рішенням №562 виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 29.12.2009р. затверджений генеральний план тимчасового встановлення будиночків для проживання та оздоровлення по вул. Першого Травня, в районі буд.. 3 (нижче Піонерського парку) в м. Алупка, тобто на вищевказаній земельній ділянці, яка була передана ТОВ "Вест Іст Груп" в оренду.

Рішенням № 84 виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 18.03.2010р. ТОВ "Вест Іст Груп" наданий дозвіл на встановлення тимчасових некапітальних споруд модульного типу за адресою: м. Алупка, вул. Першого Травня, 3 (нижче Піонерського парку), тобто на вищевказаній земельній ділянці, яка була передана ТОВ "Вест Іст Груп" в оренду.

Саме на підставі цих рішень відповідач правомірно та відповідно до законодавства, яке було чинне на той час, встановив тимчасові споруди, що підтверджується паспортом об'єктів тимчасової установки будиночків для проживання та оздоровлення станом на 10.03.2010р. (з усіма додатками); актом введення в експлуатацією від 01.07.2010р., затверджений головою м. Алупка, Головним архітектором м. Алупка, СЕС, КРПУВКГ, ВАТ «Крименерго», КП «Комбінат Благоустрою», ВМПО; сертифікатом відповідності надаваних відповідачем послуг з тимчасового розміщення від 03.06.2011р., зареєстрованого в реєстрі за № ІІА9.019.01234-11, виданий ОСДП «Кримстандартметрологія». (том 2 а.с. 12-16)

Таким чином, чинним на час зведення тимчасових будиночків законодавством не було передбачено отримання дозволу відповідної інспекції ДАБК на встановлення тимчасових споруд модульного типу.

Крім того, в суді апеляційної інстанції було безперечно встановлено, що рішення № 39 та 40 УІІ сесії 6 скликання від 24.03.2011 року Алупкінської міської ради, якими були задоволені протести Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора № 764, № 765 та якими скасовані рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 18.03.2010 № 84"Про дозвіл ТОВ "Вест Іст Груп" встановлення тимчасових некапітальних споруд модульного типу за адресою: Україна, АР Крим, місто Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку 3 (нижче Піонерського парку)", а також рішення Виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 29.12.2009 року № 562 "Про затвердження ТОВ "Вест Іст Груп", м. Ялта генерального плану тимчасової установки будиночків для проживання та оздоровлення по вул.. Першого Травня, в районі Піонерського парку у м. Алупка", рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2012 року по справі № 5002-21/5151-2011 та від 26 грудня 2011 року по справі № 5002-23/5152-2011(яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 року) визнані недійсними та скасовані. ( а.с.131-137 том 3)

Отже, доводи прокурора в цій частині позовних вимог та висновки суду першої інстанції щодо неправомірності встановлення 35 будиночків є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам у справі.

Крім того, ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції не було встановлено, що будівництво 35 тимчасових будиночків відповідачем здійснювалось з істотним порушенням будівельних норм і правил, або з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини, та відповідачем не виконувались приписи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Разом з тим, суд першої інстанції прийняв як за докази самочинного зведення будівель, численні протоколи та постанови про притягнення директора ТОВ "Вест Іст Груп" до адміністративної відповідальності за порушення екологічного законодавства та Закону України "Про рослинний світ", що не входить до предмету доказування по зазначеній справі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2012 року по справі 2а-8999/11/16/0170 визнано протиправними дії головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів Медведєва О.В. щодо прийняття рішення від 08.06.2011 року № 9/1749, яким тимчасово заборонено (зупинена) діяльність ТОВ "Вест Іст Груп" в частині експлуатації 35 будиночків санаторно-курортного комплексу "Зелений мис", розташованого за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку № 3 (нижче Піонерського парку) та визнано вказане рішення протиправним та скасовано. Отже посилення прокурора та суду першої інстанції на вказаний доказ у підтвердження позивних вимог є неспроможні.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Доказів того, що відповідач (його уповноважений представник), як особа, яка самовільно побудувала тимчасові будиночки, був притягнутий до відповідальності за самочинне будівництво та до нього були висунути вимоги відповідних державних органів та позивача про усунення порушень будівельних норм й правил, матеріали справи не містять, а позивачем вони не надавалися.

Крім того, доводи прокурора та висновки суду першої інстанції щодо нецільового використання ТОВ "Вест Іст Груп" наданої їм в оренду земельної ділянки спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. б) ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України встановлена категорія земель житлової та громадської забудови.

Статтями 38 , 39 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової будови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно до п.1.2.3 вихідної земельно-кадастрової інформації як додатку до договору оренди з ТОВ "Вест Іст Груп", цільове використання земельної ділянки - землі житлової забудови і комерційного використання.

Крім цього, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р . затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до розділу II Класифікації секції В до земель житлової та громадської забудови відносяться: землі, які використовуються для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання, іншої житлової забудови, розміщення громадських будівель і споруд (готелів, оздоровчих закладів), будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури, будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд зробив невірний висновок, тому що землі житлової та комерційної забудови є рівнозначним поняттю категорії земель житлової та громадської забудови відповідно до п. б) ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України . При цьому, що Земельний кодекс України не визначає такої окремої категорії землі, як землі комерційної забудови.

Відповідно п.7.2 договору оренди земельної ділянки Орендар має право зводити у встановленому законом порядку споруди і будівлі, закладати багаторічні насадження без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку порушення земельного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки немає, оскільки земельна ділянка використовується в межах тієї ж категорії, в якій її надано, а саме: як земля житлової та громадської забудови, у відповідності до умов договору оренди від 09.06.2009р.

Вищевказане також підтверджується, рішенням господарського суду АР Крим від 03.08.2011р. у справі №5002-26/2874-2011, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р., яким встановлено факт використання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням.

Крім того, у позові прокурор зазначив, що розміщення тимчасових будиночків у прибережній захисній зоні морів законодавством не передбачено.

З вказаними доводами не може погодитися судова колегія виходячи з наступного.

Так, частиною 1 ст. 87 Водного кодексу України передбачено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Відповідно до ст. 88 ВК України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Нормами статей 89 , 90 ВК України встановлені обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах.

Частина 1 статті 90 ВК України передбачає , що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

З положень статей 4 ВК України та 58 ЗК України випливає, що до земель водного фонду належать землі зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів.

Водночас, норми ст.. 20 ЗК України встановлюють, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

З огляду на наведені норми, тільки на підставі рішення відповідного органу, яким в даному випадку є Алупкінська міська рада, земельна ділянка може бути віднесена до земель водного фонду.

Проте, як свідчать матеріали справи, такого рішення Алупкінською міською радою не приймалося, а відтак є безпідставним твердження прокурора про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Водночас, відповідно до норм ст.. 87 ВК України та ст.. ст.. 58 , 60 ЗК України прибережені захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Відповідно до преамбули Водного кодексу України прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Частиною 4 ст. 88 ВК України (в редакції на момент винесення рішень №562 від 29.12.2009р. та №84 від 18.03.2010р.) визначено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Згідно ч. 3 ст. 60 ЗК України , розмір і межі прибережної захисної смуги уздовж морів і навколо морських заток і лиманів встановлюється на підставі проектів землеустрою, а в межах населених пунктів з урахуванням містобудівної документації.

Між іншим, відповідно до абз. 2 п. 6 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон і режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1996р. №486 , межі водоохоронних зон встановлюються з обліком, цільового призначення земель, які входять в склад водоохоронної зони.

Також, зазначений Порядок визначає, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибереженої смуги, встановлюється відповідно до тих, що існують на час встановлення водоохоронною зони конкретних умов забудови.

Однак, як вже вказувалося вище, жодного рішення про віднесення спірної земельної ділянки до водних земель (прибережної захисної смуги уздовж моря) Алупкінською міською радою не приймалося, як і не затверджувалося відповідного проекту землеустрою земельної ділянки з визначеними межами прибережної захисної смуги уздовж моря.

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про підставність та ґрунтовність заявлених позовних вимог з цього приводу та вважає доводи апеляційної скарги такими, що спростовують ці висновки.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, тому що рішення суду постановлено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,4 частини 1 статті 104, статтею105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" задовольнити.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2011 року у справі № 5002-3/2904-2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

3.В позові відмовити.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді З.Д. Маслова

Н.В. Воронцова